Городецький Олексій Опанасович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олексій Опанасович Городецький
Народився	30 березня 1897(1897-03-30) Новокостичі
Помер	9 січня 1967(1967-01-09) (69 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	біофізик
Alma mater	Саратовський університет
Галузь	біофізика
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	НАН України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Городецька Емма Генріхівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Городецький.

Олексій Опанасович Городецький (30 березня 1897, Новокостичі — 9 січня 1967, Київ) — український радянський біофізик, рентгенолог і радіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 23 січня 1957 року).

Біографія

Народився 30 березня 1897 року в селі Новокостичах (тепер Самарської області Росії). У 1924 році закінчив медичний факультет Саратовського університету. З 1944 року в Києві. З 1946 року працював в Інституті клінічної фізіології АН УРСР, з 1953 року завідував лабораторією біофізики і Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектору біофізики й радіобіології.

У 1957–1960 роках очолював кафедру радіології Київського інституту удосконалення лікарів.

Могила Олексія Городецького

Помер 9 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 4).

Наукова діяльність

Праці присвячені рентгенологічному дослідженню функціональної здатності серця, вивченню біологічної дії ядерних випромінювань, методам лікування раку та захворювань крові тощо.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2012.
2. Д. С. Мечєв. РАДІОЛОГІЧНА ОСВІТА. Український радіологічний журнал, 2008, том 16, випуск 4, сторінка 461

Література

• Арендаревський Л. Ф. Городецький Олексій Опанасович [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ., 2006
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.