Канцона і танець — псевдоіталійський музичний твір. «Канцона» і написаний під неї текст «Рай» лягли в основу більш відомої пісні «Город золотой» або «Над небом голубым», яку виконували Олексій Хвостенко, Борис Гребенщиков та інші.
«Канцона і танець» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня Володимира Вавілова | ||||
з альбому Лютнева музика XVI–XVII ст. | ||||
Випущено | 1972 | |||
Номер треку | 1 | |||
Записано | 1972 | |||
Жанр | псевдокласика | |||
Мова | російська | |||
Тривалість | 3:58 | |||
Автор слів | Волохонський Анрі Гіршевич | |||
Композитор | Володимир Вавілов | |||
| ||||
Містифікація
Твір «Канцона і танець» став відомим у СРСР у 1970-х роках. 1972 року фірма грамзапису «Мелодія» видала платівку з назвою «Лютнева музика XVI–XVII століть». На ній було записано десять творів, першою серед яких була сюїта для лютні «Канцона й танець» італійського композитора й віртуоза-лютниста XVI століття Франческо Канова да Мілано.
Проте авторство цього композитора було сумнівним: серед опублікованих до виходу платівки творів Франческо даної композиції не виявлено, як і в повному зібранні творів да Мілано, виданому пізніше. Жодних «канцон» Канова не писав. Власне, слово «canzona», яке, до речі, на платівці написано з помилкою як «kanzona», італійською означає просто як «пісня».
За твердженнями українського лютниста-композитора Романа Туровського, одразу всі радянські лютнисти відчули підробку. Член Спілки композиторів СРСР і професор Московської консерваторії Шандор Каллош уважно дослідив усі композиції, записані на платівці, й дійшов висновку, що вони, за винятком «Зелених рукавів», ніякого відношення до творів XVI-XVII століття не мають. Р. Туровський стверджував, що справжнім композитором був Володимир Вавілов.
2005 року Зеєв (Володимир) Гейзель підготував інтернет-публікацію про «Канцону і танець». У ній він остаточно довів, що авторство твору належало радянському гітаристу й лютнисту Володимиру Вавілову (1925–1973), який вдавався з певних причин до містифікації.
Вірш «Рай»
рай
Над небом голубым
Есть город золотой
С прозрачными воротами
И яркою стеной
А в городе том сад
Все травы да цветы
Гуляют там животные
Невиданной красы
Одно как рыжий огнегривый лев
Другое — вол, исполненный очей
Третье — золотой орел небесный
Чей там светел взор незабываемый…
Анрі Волохонський. «Рай»
У листопаді 1972 року після виходу платівки «Лютнева музика XVI–XVII століття» поет Анрі Волохонський написав вірш «Рай».
За зізнанням самого поета, у вірші використані біблійні образи із старозавітної Книги пророка Єзекіїля (Єз. 1:10). Можливо, твір було створено під впливом мозаїчного панно «Небо» в майстерні ленінградського художника Бориса Аксельрода, де нерідко бував поет.
Аксель робив тоді це саме «Небо на землі»... А ми робили вигляд, що допомагаємо Акселю — кололи смальту і складали шматки мозаїк по його розписам, втім досить бездарно. Акселю доводилося нас поправляти. А я взагалі здебільшого ледарював. У прямому сенсі слова він мені нічого не говорив і не радив, але атмосфера була та сама.
Інші бачать у тексті опис Небесного Єрусалиму з Одкровення Іоанна Богослова (Апокаліпсису) (Об. 21:1-3, 21:11-22:2), який у християнській традиції вважається образом раю, і чотирьох тварин з Апокаліпсису (Об. 4:6 −9) — тетраморфа.
«Город золотой»
Де неба є блакить
Де неба є блакить
Там місто височить,
Над золотою брамою
Там зірка променить.
А в місті тому сад
Квітки і оксамит
Собі гуляють звіри там
Незнаної краси!
Тебе там стріне вогнене левча, І сірий вол з безоднею в очах.
З ними золотий орел небесний, Чий так погляд в душу зазирає.
А в небі зірка тім
Сіяє в самоті
Вона тебе чекає там
Мій ангел золотий!
Кохаєш і кохан, Хто сяє — той і Пан.
І най тебе ведуть туди
Небеснії шляхи.
Тебе там стріне вогнене левча, І сірий вол з безоднею в очах.
З ними золотий орел небесний, Чий так погляд в душу зазирає
Переклад С. Назаревича
Першим виконавцем пісні став Олексій Хвостенко, багаторічний друг і співавтор Анрі Волохонського. Пісня стала відомою в бардівському середовищі. Її включали до свого репертуару багато інших співаків.
Борис Гребенщиков уперше виконав пісню в березні 1984 року на концерті в Харківському державному університеті, при цьому вибачившись за те, що навіть не знає, хто написав цей твір. У варіанті Гребенщикова є кілька відмінностей від оригінального тексту. Головна з яких була заміна першого рядка «Над небом голубым» на «Под небом голубым». Це було пов'язано з радянською цензурою, тому довелось прибрати явно релігійний підтекст твору.
Всесоюзну популярність композиція набула після того, як прозвучала у виконанні «Акваріума» у фільмі Сергія Соловйова «Асса» (1987).
Посідає третє місце в списку 100 найкращих пісень російського року в XX столітті. Журналом «Time Out» поміщена до списку «100 пісень, що змінили наше життя».
Пісня перекладена українською мовою Сергієм Назаревичем (Аквілоном).
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 6 червня 2013.
- Волохонский Анри. Стихотворения. HERMITAGE USA, 1983. — С. 156.
- . Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 6 червня 2013.
- Див. текст і відео-музичну версію на сайті «ХайВей» [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.]
- 100 песен, изменивших нашу жизнь //Time Out. 7.12.2011. Архів оригіналу за 04.11.2012. Процитовано 04.11.2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kancona i tanec psevdoitalijskij muzichnij tvir Kancona i napisanij pid neyi tekst Raj lyagli v osnovu bilsh vidomoyi pisni Gorod zolotoj abo Nad nebom golubym yaku vikonuvali Oleksij Hvostenko Boris Grebenshikov ta inshi Kancona i tanec Pisnya Volodimira Vavilovaz albomu Lyutneva muzika XVI XVII st Vipusheno1972Nomer treku1Zapisano1972ZhanrpsevdoklasikaMovarosijskaTrivalist3 58Avtor slivVolohonskij Anri GirshevichKompozitorVolodimir VavilovMistifikaciyaDokladnishe Lyutneva muzika XVI XVII stolit Kancona i tanec source source Albom Lyutneva muzika XVI XVII stolittya Pri problemah glyante v dovidku Tvir Kancona i tanec stav vidomim u SRSR u 1970 h rokah 1972 roku firma gramzapisu Melodiya vidala plativku z nazvoyu Lyutneva muzika XVI XVII stolit Na nij bulo zapisano desyat tvoriv pershoyu sered yakih bula syuyita dlya lyutni Kancona j tanec italijskogo kompozitora j virtuoza lyutnista XVI stolittya Franchesko Kanova da Milano Prote avtorstvo cogo kompozitora bulo sumnivnim sered opublikovanih do vihodu plativki tvoriv Franchesko danoyi kompoziciyi ne viyavleno yak i v povnomu zibranni tvoriv da Milano vidanomu piznishe Zhodnih kancon Kanova ne pisav Vlasne slovo canzona yake do rechi na plativci napisano z pomilkoyu yak kanzona italijskoyu oznachaye prosto yak pisnya Za tverdzhennyami ukrayinskogo lyutnista kompozitora Romana Turovskogo odrazu vsi radyanski lyutnisti vidchuli pidrobku Chlen Spilki kompozitoriv SRSR i profesor Moskovskoyi konservatoriyi Shandor Kallosh uvazhno doslidiv usi kompoziciyi zapisani na plativci j dijshov visnovku sho voni za vinyatkom Zelenih rukaviv niyakogo vidnoshennya do tvoriv XVI XVII stolittya ne mayut R Turovskij stverdzhuvav sho spravzhnim kompozitorom buv Volodimir Vavilov 2005 roku Zeyev Volodimir Gejzel pidgotuvav internet publikaciyu pro Kanconu i tanec U nij vin ostatochno doviv sho avtorstvo tvoru nalezhalo radyanskomu gitaristu j lyutnistu Volodimiru Vavilovu 1925 1973 yakij vdavavsya z pevnih prichin do mistifikaciyi Virsh Raj raj raj Nad nebom golubym Est gorod zolotoj S prozrachnymi vorotami I yarkoyu stenoj povna versiyaA v gorode tom sad Vse travy da cvety Gulyayut tam zhivotnye Nevidannoj krasy Odno kak ryzhij ognegrivyj lev Drugoe vol ispolnennyj ochej Trete zolotoj orel nebesnyj Chej tam svetel vzor nezabyvaemyj Anri Volohonskij Raj U listopadi 1972 roku pislya vihodu plativki Lyutneva muzika XVI XVII stolittya poet Anri Volohonskij napisav virsh Raj Za ziznannyam samogo poeta u virshi vikoristani biblijni obrazi iz starozavitnoyi Knigi proroka Yezekiyilya Yez 1 10 Mozhlivo tvir bulo stvoreno pid vplivom mozayichnogo panno Nebo v majsterni leningradskogo hudozhnika Borisa Akselroda de neridko buvav poet Aksel robiv todi ce same Nebo na zemli A mi robili viglyad sho dopomagayemo Akselyu kololi smaltu i skladali shmatki mozayik po jogo rozpisam vtim dosit bezdarno Akselyu dovodilosya nas popravlyati A ya vzagali zdebilshogo ledaryuvav U pryamomu sensi slova vin meni nichogo ne govoriv i ne radiv ale atmosfera bula ta sama A G Volohonskij Inshi bachat u teksti opis Nebesnogo Yerusalimu z Odkrovennya Ioanna Bogoslova Apokalipsisu Ob 21 1 3 21 11 22 2 yakij u hristiyanskij tradiciyi vvazhayetsya obrazom rayu i chotiroh tvarin z Apokalipsisu Ob 4 6 9 tetramorfa Gorod zolotoj De neba ye blakit De neba ye blakit De neba ye blakit Tam misto visochit Nad zolotoyu bramoyu Tam zirka promenit povna versiyaA v misti tomu sad Kvitki i oksamit Sobi gulyayut zviri tam Neznanoyi krasi Tebe tam strine vognene levcha I sirij vol z bezodneyu v ochah Z nimi zolotij orel nebesnij Chij tak poglyad v dushu zaziraye A v nebi zirka tim Siyaye v samoti Vona tebe chekaye tam Mij angel zolotij Kohayesh i kohan Hto syaye toj i Pan I naj tebe vedut tudi Nebesniyi shlyahi Tebe tam strine vognene levcha I sirij vol z bezodneyu v ochah Z nimi zolotij orel nebesnij Chij tak poglyad v dushu zaziraye Pereklad S Nazarevicha Pershim vikonavcem pisni stav Oleksij Hvostenko bagatorichnij drug i spivavtor Anri Volohonskogo Pisnya stala vidomoyu v bardivskomu seredovishi Yiyi vklyuchali do svogo repertuaru bagato inshih spivakiv Boris Grebenshikov upershe vikonav pisnyu v berezni 1984 roku na koncerti v Harkivskomu derzhavnomu universiteti pri comu vibachivshis za te sho navit ne znaye hto napisav cej tvir U varianti Grebenshikova ye kilka vidminnostej vid originalnogo tekstu Golovna z yakih bula zamina pershogo ryadka Nad nebom golubym na Pod nebom golubym Ce bulo pov yazano z radyanskoyu cenzuroyu tomu dovelos pribrati yavno religijnij pidtekst tvoru Vsesoyuznu populyarnist kompoziciya nabula pislya togo yak prozvuchala u vikonanni Akvariuma u filmi Sergiya Solovjova Assa 1987 Posidaye tretye misce v spisku 100 najkrashih pisen rosijskogo roku v XX stolitti Zhurnalom Time Out pomishena do spisku 100 pisen sho zminili nashe zhittya Pisnya perekladena ukrayinskoyu movoyu Sergiyem Nazarevichem Akvilonom Primitki Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2013 Volohonskij Anri Stihotvoreniya HERMITAGE USA 1983 S 156 Arhiv originalu za 24 travnya 2009 Procitovano 6 chervnya 2013 Div tekst i video muzichnu versiyu na sajti HajVej 27 travnya 2012 u Wayback Machine 100 pesen izmenivshih nashu zhizn Time Out 7 12 2011 Arhiv originalu za 04 11 2012 Procitovano 04 11 2012