Євген Михайлович Горбатюк (23 жовтня 1914, Копитинці — 2 березня 1978) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 28-го винищувального авіаційного полку 6-го винищувального авіаційного корпусу Війська протиповітряної оборони країни. Генерал-полковник авіації (1967).
Євген Михайлович Горбатюк | |
---|---|
Народження | 23 жовтня 1914 с. Копитинці |
Смерть | 2 березня 1978 (63 роки) м. Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1936— |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 жовтня 1914 року в селі Копитинці (нині Летичівського району Хмельницької області України) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року. Закінчив сільськогосподарський технікум, працював на комсомольській роботі.
У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. З початком радянсько-німецької війни в діючій армії.
До лютого 1942 року здійснив 203 успішних бойових вильотів, в двадцяти шести повітряних боях збив чотири літаки противника, знищив значну кількість ворожої бойової техніки і живої сили.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старшому лейтенантові Горбатюку Євгену Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 665).
У лютому 1944 року майор Горбатюк Є. М. призначений командиром 63-го гвардійського ордена Кутузова третього ступеня Віленського винищувального авіаційного полку (3-я гвардійська Червонопрапорна Брянська ордена Суворова 2-го ступеня винищувальна авіаційна дивізія). Ввірений Горбатюку авіаполк успішно бив ворога на Північно-Західному і Прибалтійському фронтах.
З 2 січня 1945 року і до остаточної капітуляції гітлерівської Німеччини, полковник Горбатюк Є. М. — командир 3-ї гвардійської Червонопрапорної ордена Суворова Брянської 2-го ступеня винищувальної авіаційної дивізії (1-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, 16-а повітряна армія, 1-й Білоруський фронт). Льотчики-винищувачі авіадивізії Є. М. Горбатюка взяли активну участь у Берлінській наступальній операції, штурмі і взятті Берліна.
За роки війни Горбатюк Є. М. здійснив 347 успішних бойових вильотів, у тому числі 50 — на штурмовку; провів десятки повітряних боїв, в яких отримав 11 особистих перемог і вісім — у складі групи.
Після війни продовжував служити на відповідальних посадах у ВПС СРСР. У 1955 році він закінчив Військову академію Генерального штабу.
У 1967 році генерал-лейтенанту авіації Горбатюку Є. М. присвоєно військове звання «генерал-полковник авіації».
Помер 2 березня 1978 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 2-й і 3-го ступеня, медалями.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу войск противовоздушной обороны» от 4 марта 1942 года [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 25 марта (№ 9 (168)). — С. 1.
Література
- Всех родов оружия солдаты. М., 1976.(рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.]; (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Mihajlovich Gorbatyuk 23 zhovtnya 1914 Kopitinci 2 bereznya 1978 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1942 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 28 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 6 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu Vijska protipovitryanoyi oboroni krayini General polkovnik aviaciyi 1967 Yevgen Mihajlovich GorbatyukNarodzhennya23 zhovtnya 1914 1914 10 23 s KopitinciSmert2 bereznya 1978 1978 03 02 63 roki m MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1936 PartiyaKPRSZvannya General polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorbatyuk BiografiyaNarodivsya 23 zhovtnya 1914 roku v seli Kopitinci nini Letichivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b KPRS z 1940 roku Zakinchiv silskogospodarskij tehnikum pracyuvav na komsomolskij roboti U Chervonij Armiyi z 1936 roku U 1938 roci zakinchiv Kachinsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni v diyuchij armiyi Do lyutogo 1942 roku zdijsniv 203 uspishnih bojovih vilotiv v dvadcyati shesti povitryanih boyah zbiv chotiri litaki protivnika znishiv znachnu kilkist vorozhoyi bojovoyi tehniki i zhivoyi sili Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 bereznya 1942 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskim zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantovi Gorbatyuku Yevgenu Mihajlovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 665 U lyutomu 1944 roku major Gorbatyuk Ye M priznachenij komandirom 63 go gvardijskogo ordena Kutuzova tretogo stupenya Vilenskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 3 ya gvardijska Chervonopraporna Bryanska ordena Suvorova 2 go stupenya vinishuvalna aviacijna diviziya Vvirenij Gorbatyuku aviapolk uspishno biv voroga na Pivnichno Zahidnomu i Pribaltijskomu frontah Z 2 sichnya 1945 roku i do ostatochnoyi kapitulyaciyi gitlerivskoyi Nimechchini polkovnik Gorbatyuk Ye M komandir 3 yi gvardijskoyi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova Bryanskoyi 2 go stupenya vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 1 j gvardijskij vinishuvalnij aviacijnij korpus 16 a povitryana armiya 1 j Biloruskij front Lotchiki vinishuvachi aviadiviziyi Ye M Gorbatyuka vzyali aktivnu uchast u Berlinskij nastupalnij operaciyi shturmi i vzyatti Berlina Za roki vijni Gorbatyuk Ye M zdijsniv 347 uspishnih bojovih vilotiv u tomu chisli 50 na shturmovku proviv desyatki povitryanih boyiv v yakih otrimav 11 osobistih peremog i visim u skladi grupi Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti na vidpovidalnih posadah u VPS SRSR U 1955 roci vin zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu U 1967 roci general lejtenantu aviaciyi Gorbatyuku Ye M prisvoyeno vijskove zvannya general polkovnik aviaciyi Pomer 2 bereznya 1978 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR 2 j i 3 go stupenya medalyami PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu vojsk protivovozdushnoj oborony ot 4 marta 1942 goda 14 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 25 marta 9 168 S 1 LiteraturaVseh rodov oruzhiya soldaty M 1976 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros Gordost i slava Podolii Lvov 1985 ros PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros