Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гора́ Ак-Кая́ чи Біла Скеля — комплексна пам'ятка природи загальнонаціонального значення, що розміщена у Білогірському районі АР Крим в долині річки Біюк-Карасу. Статус надано згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 30 березня 1981 року шляхом реорганізації пам'ятки природи місцевого значення, затвердженої 1969 року.
 | |
| 45°05′53″ пн. ш. 34°37′59″ сх. д. / 45.09805556002777394° пн. ш. 34.63333333002777437° сх. д.Координати: 45°05′53″ пн. ш. 34°37′59″ сх. д. / 45.09805556002777394° пн. ш. 34.63333333002777437° сх. д. | |
| Країна |  Росія Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаБілогорський район АР Крим |
| Найближче місто | Білогірськ |
| Площа | 30 га |
| Засновано | 30 березня 1981 |
| Оператор | КГЗ ім. Суворова |
| Статус: | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і d |
  Гора Ак-Кая (Автономна Республіка Крим) | |
 Гора Ак-Кая у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Землекористувачем виступає КГЗ ім. Суворова. Ак-Кая розміщена на протилежній стороні річки від села Біла Скеля (крим. Aqqaya) Вишенської сільської ради.
Площа пам'ятки природи 30 гектарів. Гора розміщена на висоті 325 м над рівнем моря, а перепад висот між вершиною і основою гори становить приблизно 100 м. З північного боку гора полого знижується до рівнини. Відстань до Білогірська 5 км.
Характеристика
Гора Ак-Кая утворилась внаслідок розмиву порід одного з хребтів Зовнішнього пасма Кримських гір річкою Біюк-Карасу і наступною вітровою ерозією стін утвореного каньйону. Прямовисна стіна розміщена з південної і західної сторін гори. На ній добре проглядаються шари вапнякових порід, що утворились у пізньокрейдяний і палеогенний періоди, приблизно за останні 70 млн. років. У шарах вапняку збереглись залишки викопних тварин, переважно молюсків. На вершині плато у шарі глини доволі часто зустрічаються залишки риб, ссавців — тюленів, китів. Наприкінці 1970-х років у кар'єрі на плато Ак-Кая було знайдено скаменілий скелет 8-метрового кита, який не був збережений.
У верхній частині виступу внаслідок ерозії виникли тріщини, гроти, ніші, вежоподібні виступи. Досліджено більше 50 карстових порожнин. Найбільшими є гроти Великий Ак-Кая і менший в основі гори, де на стінах Великого віднайшли в 1945/46 роках сарматські петрогліфи, починаючи з ІІІ ст. до н. е. Сьогодні вони закриті численними автографами туристів. Каплевидний грот Алтин-Тешик (Золота дірка) розміщений на значній висоті (52 м від основи, 42 м від плато). За легендами тут зберігались значні скарби. Вперше був досліджений спелеологами на початку 1960-х років на всю глибину 20 метрів.
В основі стіни утворився крутий мергелевий насип з падаючих уламків гори, продуктів ерозії. Внаслідок дії природних факторів гора поступово відступає. На насипі ростуть ендеміки — румія критмолиста, сонцецвіт Стевена (Helianthemum Adans), еспарцет Палласа (Hedysarum pallasii Willd.), чабер кримський (Satureja taurica), чебрець Дзевановського (Thymus), вероника кримська (Veronica orientalis), житняк понтійський (Agropyron ponticum), ковила камнелюбна (Stipa lithophila). Декотрі з них занесені до Червоної книги України.
З переходом Криму під владу Російської імперії наприкінці XVIII ст. почали вирубування дубових лісів. Із вирубаного лісу біля Ак-Кая у заплаві річки Біюк-Курасу залишився 800-річний дуб черешчатий (Quercus robur L.), званий раніше «Чотири брата» від його чотирьох стовбурів, оголошений 1997 пам'яткою природи.
Історія
Біля гори у Червоній балці археологами було виявлено 17 стоянок давніх людей, зокрема вперше залишки неандертальця (100 000—40 000 років). У печерах віднайдено стоянки давніх мисливців з майже 5000 кременевими наконечниками для стріл, ножами, кістками тварин. Мисливці заганяли тварин на обрив гори, звідки ті стрибали донизу. Віднайдено залишки тварин, що населяли Крим — мамута (Mammuthus), печерного ведмедя (Ursus spelaeus Rosenmüller, 1794), великорогого оленя (Megaloceros giganteus), оленя (Cervus elaphus), сайгака (Saiga tatarica), тура (Bos primigenius), коня дикого (Equus caballus ferrus) та інших.
Заскельне VI — одна з десяти стоянок неандертальців, розкопаних ІО. Г. Колосовим у 1969—1985 pp. у гротах Червоної балки біля мальовничої скелі Ак-Кая поблизу м. Білогорськ у Криму. Пам'ятка має шість культурних шарів епохи мустьє, перекритих брилами зруйнованого козирка гроту. Знайдені кістки свідчать, що мешканні гроту полювали на мамонтів, бізонів, диких коней та віслюків, гігантських та північних оленів, сайгаків. У третьому шарі стоянки виявлені розрізнені кістки кількох дітей та підлітків неандертальців, частина з яких, можливо, являла собою рештки зруйнованого колективного поховання.
За легендою у Кримському ханстві з гори скидали злочинців. Під дубом «Чотири брати» О. В. Суворов начебто вів перемовини з ханами перед битвою 1777 року.
У 1783 на плато гори князь Г. О. Потьомкін приймав присягу кримських беїв, мурз на вірність після анексії ханства Російською імперією. Гора Ак-Кая була тлом для декількох художніх фільмів доби СРСР.
Галерея
-
![image]()
Ак Кая - Біла гора, Великий грот, глід на вході.jpg -
![image]()
Грот неандертальців -
![image]()
Грот, вид знизу.
Джерела
- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0
- Ена Ал., Ена А. Куэсты Крымского Предгорья: Научно-популярный очерк-путеводитель. — Симферополь: Н. Оріанда, 2010.(рос.)
- Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.(рос.)
- Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.(рос.)
Посилання
- Ак-Кая (Белая Скала), карта [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Белая скала/Ак-Кая [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Белая скала [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 12 травня 2015.
- И. М. Коваленко ДОСТОПРИМЕЧАТЕЛЬНЫЕ ДЕРЕВЬЯ КРЫМА И ИХ ОХРАНА [ 24 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Lʹvovich), Zalizni︠a︡k, L. L. (Leonid (2005). Arkheolohii︠a︡ Ukraïny : kurs lekt︠s︡iĭ. Kyïv: Lybidʹ. ISBN . OCLC 808823513.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gora Ak Kaya chi Bila Skelya kompleksna pam yatka prirodi zagalnonacionalnogo znachennya sho rozmishena u Bilogirskomu rajoni AR Krim v dolini richki Biyuk Karasu Status nadano zgidno z Postanovoyu Kabinetu ministriv URSR vid 30 bereznya 1981 roku shlyahom reorganizaciyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya zatverdzhenoyi 1969 roku Kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Gora Ak Kaya 45 05 53 pn sh 34 37 59 sh d 45 09805556002777394 pn sh 34 63333333002777437 sh d 45 09805556002777394 34 63333333002777437 Koordinati 45 05 53 pn sh 34 37 59 sh d 45 09805556002777394 pn sh 34 63333333002777437 sh d 45 09805556002777394 34 63333333002777437Krayina Rosiya UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Bilogorskij rajon AR KrimNajblizhche misto BilogirskPlosha 30 gaZasnovano 30 bereznya 1981Operator KGZ im SuvorovaStatus Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i dGora Ak Kaya Avtonomna Respublika Krim Gora Ak Kaya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ak Kaya znachennya Zagalni vidomostiZemlekoristuvachem vistupaye KGZ im Suvorova Ak Kaya rozmishena na protilezhnij storoni richki vid sela Bila Skelya krim Aqqaya Vishenskoyi silskoyi radi Plosha pam yatki prirodi 30 gektariv Gora rozmishena na visoti 325 m nad rivnem morya a perepad visot mizh vershinoyu i osnovoyu gori stanovit priblizno 100 m Z pivnichnogo boku gora pologo znizhuyetsya do rivnini Vidstan do Bilogirska 5 km HarakteristikaGora Ak Kaya utvorilas vnaslidok rozmivu porid odnogo z hrebtiv Zovnishnogo pasma Krimskih gir richkoyu Biyuk Karasu i nastupnoyu vitrovoyu eroziyeyu stin utvorenogo kanjonu Pryamovisna stina rozmishena z pivdennoyi i zahidnoyi storin gori Na nij dobre proglyadayutsya shari vapnyakovih porid sho utvorilis u piznokrejdyanij i paleogennij periodi priblizno za ostanni 70 mln rokiv U sharah vapnyaku zbereglis zalishki vikopnih tvarin perevazhno molyuskiv Na vershini plato u shari glini dovoli chasto zustrichayutsya zalishki rib ssavciv tyuleniv kitiv Naprikinci 1970 h rokiv u kar yeri na plato Ak Kaya bulo znajdeno skamenilij skelet 8 metrovogo kita yakij ne buv zberezhenij U verhnij chastini vistupu vnaslidok eroziyi vinikli trishini groti nishi vezhopodibni vistupi Doslidzheno bilshe 50 karstovih porozhnin Najbilshimi ye groti Velikij Ak Kaya i menshij v osnovi gori de na stinah Velikogo vidnajshli v 1945 46 rokah sarmatski petroglifi pochinayuchi z III st do n e Sogodni voni zakriti chislennimi avtografami turistiv Kaplevidnij grot Altin Teshik Zolota dirka rozmishenij na znachnij visoti 52 m vid osnovi 42 m vid plato Za legendami tut zberigalis znachni skarbi Vpershe buv doslidzhenij speleologami na pochatku 1960 h rokiv na vsyu glibinu 20 metriv V osnovi stini utvorivsya krutij mergelevij nasip z padayuchih ulamkiv gori produktiv eroziyi Vnaslidok diyi prirodnih faktoriv gora postupovo vidstupaye Na nasipi rostut endemiki rumiya kritmolista soncecvit Stevena Helianthemum Adans esparcet Pallasa Hedysarum pallasii Willd chaber krimskij Satureja taurica chebrec Dzevanovskogo Thymus veronika krimska Veronica orientalis zhitnyak pontijskij Agropyron ponticum kovila kamnelyubna Stipa lithophila Dekotri z nih zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Z perehodom Krimu pid vladu Rosijskoyi imperiyi naprikinci XVIII st pochali virubuvannya dubovih lisiv Iz virubanogo lisu bilya Ak Kaya u zaplavi richki Biyuk Kurasu zalishivsya 800 richnij dub chereshchatij Quercus robur L zvanij ranishe Chotiri brata vid jogo chotiroh stovburiv ogoloshenij 1997 pam yatkoyu prirodi IstoriyaBilya gori u Chervonij balci arheologami bulo viyavleno 17 stoyanok davnih lyudej zokrema vpershe zalishki neandertalcya 100 000 40 000 rokiv U pecherah vidnajdeno stoyanki davnih mislivciv z majzhe 5000 kremenevimi nakonechnikami dlya stril nozhami kistkami tvarin Mislivci zaganyali tvarin na obriv gori zvidki ti stribali donizu Vidnajdeno zalishki tvarin sho naselyali Krim mamuta Mammuthus pechernogo vedmedya Ursus spelaeus Rosenmuller 1794 velikorogogo olenya Megaloceros giganteus olenya Cervus elaphus sajgaka Saiga tatarica tura Bos primigenius konya dikogo Equus caballus ferrus ta inshih Zaskelne VI odna z desyati stoyanok neandertalciv rozkopanih IO G Kolosovim u 1969 1985 pp u grotah Chervonoyi balki bilya malovnichoyi skeli Ak Kaya poblizu m Bilogorsk u Krimu Pam yatka maye shist kulturnih shariv epohi mustye perekritih brilami zrujnovanogo kozirka grotu Znajdeni kistki svidchat sho meshkanni grotu polyuvali na mamontiv bizoniv dikih konej ta vislyukiv gigantskih ta pivnichnih oleniv sajgakiv U tretomu shari stoyanki viyavleni rozrizneni kistki kilkoh ditej ta pidlitkiv neandertalciv chastina z yakih mozhlivo yavlyala soboyu reshtki zrujnovanogo kolektivnogo pohovannya Za legendoyu u Krimskomu hanstvi z gori skidali zlochinciv Pid dubom Chotiri brati O V Suvorov nachebto viv peremovini z hanami pered bitvoyu 1777 roku U 1783 na plato gori knyaz G O Potomkin prijmav prisyagu krimskih beyiv murz na virnist pislya aneksiyi hanstva Rosijskoyu imperiyeyu Gora Ak Kaya bula tlom dlya dekilkoh hudozhnih filmiv dobi SRSR GalereyaAk Kaya Bila gora Velikij grot glid na vhodi jpg Grot neandertalciv Grot vid znizu DzherelaArheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar ta in za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s 966 06 0394 0 Ena Al Ena A Kuesty Krymskogo Predgorya Nauchno populyarnyj ocherk putevoditel Simferopol N Orianda 2010 ros Isikov V P Litvinov P A Litvinova G B Atlas dostoprimechatelnostej Kryma Sudak STALKER 2008 ros Ena V G Ena Al V Ena An V Kratkij geograficheskij slovar Kryma Simferopol Biznes Inform 2009 ros PosilannyaAk Kaya Belaya Skala karta 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Belaya skala Ak Kaya 3 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Belaya skala 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Primitki Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 12 travnya 2015 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2014 Procitovano 12 travnya 2015 I M Kovalenko DOSTOPRIMEChATELNYE DEREVYa KRYMA I IH OHRANA 24 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Lʹvovich Zalizni a k L L Leonid 2005 Arkheolohii a Ukrainy kurs lekt s iĭ Kyiv Lybidʹ ISBN 9660603940 OCLC 808823513