Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бі ла Ске ля до 1948 року Ак Кая крим Aq Qaya село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим Підпорядк

Біла Скеля (село)

Біла Скеля (село)

Бі́ла Ске́ля (до 1948 року — Ак-Кая, крим. Aq Qaya) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Вишенській сільській раді. Населення — 731 чоловік за результатами перепису 2001 року.

село Біла Скеля
image
На фоні скелі Ак-Кая
На фоні скелі Ак-Кая
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Вишенська сільська рада
Облікова картка Біла Скеля 
Основні дані
Населення 731
Поштовий індекс 97614
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°05′39″ пн. ш. 34°37′12″ сх. д. / 45.09417° пн. ш. 34.62000° сх. д. / 45.09417; 34.62000Координати: 45°05′39″ пн. ш. 34°37′12″ сх. д. / 45.09417° пн. ш. 34.62000° сх. д. / 45.09417; 34.62000
Місцева влада
Адреса ради 97613, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, с. Вишенне, вул. Шкільна, 6а
Карта
image
image
Біла Скеля
image
image
Біла Скеля
Мапа

image Біла Скеля у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Біла Скеля.

Географія

Село Біла Скеля знаходиться в центрі району. Розташоване на північній околиці Внутрішнього пасма Кримських гір, у долині Біюк-Карасу на лівому березі річки, висота центру села над рівнем моря 158 м. Село лежить за 1 км нижче по долині від Яблучного і за 2,5 км від райцентру. На протилежному березі Біюк-Карасу височить — Біла скеля — комплексний пам'ятник природи з 1981 року. Висота над рівнем моря — 158 м.

Історія

Поблизу Білої Скелі знайдено залишки скіфських поселень і кургани, а також печеру з нанесеними на склепіннях сарматськими знаками.

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Ак-Кая (записано Кая) входила в Карасьбазарський кадилик Карасьбазарского каймакамства. Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село була приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии, Ак-Кая була включена до складу Табулдинської волості Сімферопольського повіту. За даними Відомості про всі селища, у Сімферопольському повіті … 1805 року в селі Ак-Кая числилося 24 двори і 111 жителів, виключно кримських татар.

На військово-топографічній карті 1817 року є село Аккая з 22 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року поселення Аккая, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , віднесли до Айтуганської волості (перетвореної з Табулдинської). На карті 1842 року в селі Ак-Кая позначений 21 двір.

В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Зуйської волості.

image

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року була скасована волосна система і, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року Ак-Кая була центром скасованої до 1940 року сільради в .

У 1944 році, після звільнення Криму від нацистів, згідно з Постановою Державного комітету оборони (СРСР) № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари з Ак-Каї були депортовані в Середню Азію, а 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», по якому в район з Курської і Тамбовської областей РРФСР в район пререселялісь 8100 сімей колгоспників. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Ак-Каю перейменували в Білу Скелю.

Примітки

  1. Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  3. . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 16 жовтня 2014.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  5. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 листопада 2016.
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  8. . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 16 жовтня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 жовтня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 27 листопада 2016.
  11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  12. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  13. . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 жовтня 2014.
  14. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bi la Ske lya do 1948 roku Ak Kaya krim Aq Qaya selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Vishenskij silskij radi Naselennya 731 cholovik za rezultatami perepisu 2001 roku selo Bila Skelya Na foni skeli Ak KayaNa foni skeli Ak Kaya Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bilogirskij rajon Rada Vishenska silska rada Oblikova kartka Bila Skelya Osnovni dani Naselennya 731 Poshtovij indeks 97614 Telefonnij kod 380 6559 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 05 39 pn sh 34 37 12 sh d 45 09417 pn sh 34 62000 sh d 45 09417 34 62000 Koordinati 45 05 39 pn sh 34 37 12 sh d 45 09417 pn sh 34 62000 sh d 45 09417 34 62000 Misceva vlada Adresa radi 97613 Avtonomna Respublika Krim Bilogirskij rajon s Vishenne vul Shkilna 6a Karta Bila Skelya Bila Skelya Mapa Bila Skelya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Bila Skelya GeografiyaSelo Bila Skelya znahoditsya v centri rajonu Roztashovane na pivnichnij okolici Vnutrishnogo pasma Krimskih gir u dolini Biyuk Karasu na livomu berezi richki visota centru sela nad rivnem morya 158 m Selo lezhit za 1 km nizhche po dolini vid Yabluchnogo i za 2 5 km vid rajcentru Na protilezhnomu berezi Biyuk Karasu visochit Bila skelya kompleksnij pam yatnik prirodi z 1981 roku Visota nad rivnem morya 158 m IstoriyaPoblizu Biloyi Skeli znajdeno zalishki skifskih poselen i kurgani a takozh pecheru z nanesenimi na sklepinnyah sarmatskimi znakami Persha dokumentalna zgadka pro selo zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Ak Kaya zapisano Kaya vhodila v Karasbazarskij kadilik Karasbazarskogo kajmakamstva Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 lyutogo 1784 roku selo bula pripisane do Simferopolskomu povitu Tavrijskoyi oblasti Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi gubernii Ak Kaya bula vklyuchena do skladu Tabuldinskoyi volosti Simferopolskogo povitu Za danimi Vidomosti pro vsi selisha u Simferopolskomu poviti 1805 roku v seli Ak Kaya chislilosya 24 dvori i 111 zhiteliv viklyuchno krimskih tatar Na vijskovo topografichnij karti 1817 roku ye selo Akkaya z 22 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku poselennya Akkaya zgidno Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 r vidnesli do Ajtuganskoyi volosti peretvorenoyi z Tabuldinskoyi Na karti 1842 roku v seli Ak Kaya poznachenij 21 dvir V 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II poselennya pripisali do Zujskoyi volosti Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku bula skasovana volosna sistema i zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom 17 grudnya 1926 roku Ak Kaya bula centrom skasovanoyi do 1940 roku silradi v U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid nacistiv zgidno z Postanovoyu Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari z Ak Kayi buli deportovani v Serednyu Aziyu a 12 serpnya 1944 bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu po yakomu v rajon z Kurskoyi i Tambovskoyi oblastej RRFSR v rajon prereselyalis 8100 simej kolgospnikiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku Ak Kayu perejmenuvali v Bilu Skelyu PrimitkiUkaz Prezidiyi VR RRFSR vid 18 travnya 1948 roku 745 3 Pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 27 listopada 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 chervnya 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 22 lipnya 2017 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 27 listopada 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Postanova DKO 5859ss vid 11 05 44 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 05 1948 pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti

Дата публікації:
Топ