Гомоусіанізм (грец. ὁμοιούσιος від ὅμοιος, hómoios, «подібний» і οὐσία , ousía, «сутність, буття») — християнський богословський термін, введений у IV столітті особливою групою християнських теологів, які вірили, що Бог-Син має подібну, але не тотожну, сутність (або субстанцію) з Богом Отцем. Гомоусіанство виникло як спроба примирити два протилежні вчення, гомоянізм і гоміанство. Дотримуючись тринітарних доктрин Першого Нікейського собору (325 р.), гомоусіани вірили, що Бог-Син був тієї ж самої (ὁμός , homós, «той самий») сутності з Богом Отцем. З іншого боку, гомояни відмовилися використовувати термін οὐσία (ousía, «сутність»), вважаючи, що Бог-Отець «незрівнянний», і тому Сина Божого не можна описати ні в якому сенсі як «рівний» чи «однаковий», а лише як «подібний» чи «схожий» (ὅμοιος , hómoios) до Отця в деякому підпорядкованому значенні цього терміну. Щоб знайти теологічне рішення, яке б примирило ці протилежні вчення, гомоусіани намагалися знайти компроміс між сутною мовою гомоусів і поняттям подібності, якого дотримувалися гомояни. Їхня спроба зазнала невдачі, і на Першому Константинопольському соборі (381 р.) гомоусіанство вже було маргіналізовано.
Серед прихильників цієї точки зору були і .
Фон
Протягом періоду розвитку християнської доктрини та вдосконалення християнської теологічної мови, який тривав від 360 до 380 р. н.е., суперечка між аріанством і тим, що в кінцевому підсумку буде визначено як католицька ортодоксальність, спровокувала величезне зростання нових рухів, сект і доктрин, які виникла в спробі стабілізувати й закріпити унікальну й універсальну позицію щодо складних і тонких богословських питань. Одне з центральних питань стосувалося природи Бога та фундаментального характеру його стосунків з Його Сином Ісусом Христом як попереднім Логосом. Цю суперечку назвали «тринітарною суперечкою», оскільки вона передбачала розгадку загадки про те, як можливо, що Бог Батько, Його Син Ісус Слово і Святий Дух можуть бути одним Богом. Домінуючою позицією серед християнських теологів на цьому етапі історії була доктрина гомоянізму, сформульована і люто захищена Афанасієм Александрійським, згідно з якою Батько і Син були тотожними за сутністю, божественною ідентичністю, атрибутами та енергіями, і що будь-які відхилення від цього Православ'я слід було вважати єретичним відступом від апостольської віри і богослужіння. Проте гомояни мали могутнього союзника на своєму боці в особі імператора Констанція II.
Доктрина
Гомоусіани зайняли позицію між гомоянами та гетероусами, такими як Аетій та Євномій. На соборі 358 року в Сірмії, на піку впливу руху, було висловлено твердження, що Син «подібний [Батькові] у всьому» (ὅμοιον κατὰ πάντα, hómoion katà pánta), тоді як використання οὐσία (ousía) або будь-які його сполуки в богословській дискусії були різко розкритиковані, але не залишені, а аномейство було піддане анафемі. Це компромісне рішення, яке задовольняло як гомоян, так і гомоусіян, свідомо намагалося відчужити більш крайніх неоаріан. Він був успішним у цьому намірі, але в очах пронікейців він залишався таким же незаконним, як і завжди, і Василь Анкірський заявив, що «те, що подібне, ніколи не може бути таким же, як те, на що воно схоже». З іншого боку, Констанцій став дещо ворожим до впливу всіх нових рухів, які виникли після Нікейського собору. Результатом стало те, що гомоусіани зникли зі сцени історії, а боротьба за визначення церковної догми перетворилася на двосторонню боротьбу між гомоусами та гомоянами.
Термін «гомоусіанізм» також надавав перевагу багатьом орігеністам над терміном «homoousios», оскільки вони відчували, що він залишає «більше місця для відмінностей у Божестві». Іншим міркуванням, можливо, було зв’язок останнього терміна з Павлом Самосатським і з платонівським ланцюгом буття гностицизму.
Посилання
- Merriam-Webster, Inc. Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. Springfield, MA: Merriam-Webster, Inc., 2003.
- Soanes, Catherine, and Angus Stevenson, eds. Concise Oxford English Dictionary. Oxford: Oxford University Press, 2004.
- Cross, F. L., and Elizabeth A. Livingstone, eds. The Oxford Dictionary of the Christian Church. Oxford; New York: Oxford University Press, 2005.
Бібліографія
- Athanasopoulos, Constantinos; Schneider, Christoph, eds. (2013). Divine Essence and Divine Energies: Ecumenical Reflections on the Presence of God. Cambridge, UK: James Clarke & Co.
- Florovsky, Georges (1987). The Eastern Fathers of the Fourth Century. Vaduz: Büchervertriebsanstalt.
- Weedman, Mark (2007). The Trinitarian Theology of Hilary of Poitiers. Leiden-Boston: Brill.
Посилання
- Steenburg, MC, , Monachos.net, архів оригіналу за 7 грудня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gomousianizm grec ὁmoioysios vid ὅmoios homoios podibnij i oὐsia ousia sutnist buttya hristiyanskij bogoslovskij termin vvedenij u IV stolitti osoblivoyu grupoyu hristiyanskih teologiv yaki virili sho Bog Sin maye podibnu ale ne totozhnu sutnist abo substanciyu z Bogom Otcem Gomousianstvo viniklo yak sproba primiriti dva protilezhni vchennya gomoyanizm i gomianstvo Dotrimuyuchis trinitarnih doktrin Pershogo Nikejskogo soboru 325 r gomousiani virili sho Bog Sin buv tiyeyi zh samoyi ὁmos homos toj samij sutnosti z Bogom Otcem Z inshogo boku gomoyani vidmovilisya vikoristovuvati termin oὐsia ousia sutnist vvazhayuchi sho Bog Otec nezrivnyannij i tomu Sina Bozhogo ne mozhna opisati ni v yakomu sensi yak rivnij chi odnakovij a lishe yak podibnij chi shozhij ὅmoios homoios do Otcya v deyakomu pidporyadkovanomu znachenni cogo terminu Shob znajti teologichne rishennya yake b primirilo ci protilezhni vchennya gomousiani namagalisya znajti kompromis mizh sutnoyu movoyu gomousiv i ponyattyam podibnosti yakogo dotrimuvalisya gomoyani Yihnya sproba zaznala nevdachi i na Pershomu Konstantinopolskomu sobori 381 r gomousianstvo vzhe bulo marginalizovano Sered prihilnikiv ciyeyi tochki zoru buli i 580 668FonProtyagom periodu rozvitku hristiyanskoyi doktrini ta vdoskonalennya hristiyanskoyi teologichnoyi movi yakij trivav vid 360 do 380 r n e superechka mizh arianstvom i tim sho v kincevomu pidsumku bude viznacheno yak katolicka ortodoksalnist sprovokuvala velichezne zrostannya novih ruhiv sekt i doktrin yaki vinikla v sprobi stabilizuvati j zakripiti unikalnu j universalnu poziciyu shodo skladnih i tonkih bogoslovskih pitan Odne z centralnih pitan stosuvalosya prirodi Boga ta fundamentalnogo harakteru jogo stosunkiv z Jogo Sinom Isusom Hristom yak poperednim Logosom Cyu superechku nazvali trinitarnoyu superechkoyu oskilki vona peredbachala rozgadku zagadki pro te yak mozhlivo sho Bog Batko Jogo Sin Isus Slovo i Svyatij Duh mozhut buti odnim Bogom Dominuyuchoyu poziciyeyu sered hristiyanskih teologiv na comu etapi istoriyi bula doktrina gomoyanizmu sformulovana i lyuto zahishena Afanasiyem Aleksandrijskim zgidno z yakoyu Batko i Sin buli totozhnimi za sutnistyu bozhestvennoyu identichnistyu atributami ta energiyami i sho bud yaki vidhilennya vid cogo Pravoslav ya slid bulo vvazhati yeretichnim vidstupom vid apostolskoyi viri i bogosluzhinnya Prote gomoyani mali mogutnogo soyuznika na svoyemu boci v osobi imperatora Konstanciya II DoktrinaGomousiani zajnyali poziciyu mizh gomoyanami ta geterousami takimi yak Aetij ta Yevnomij Na sobori 358 roku v Sirmiyi na piku vplivu ruhu bulo vislovleno tverdzhennya sho Sin podibnij Batkovi u vsomu ὅmoion katὰ panta homoion kata panta todi yak vikoristannya oὐsia ousia abo bud yaki jogo spoluki v bogoslovskij diskusiyi buli rizko rozkritikovani ale ne zalisheni a anomejstvo bulo piddane anafemi Ce kompromisne rishennya yake zadovolnyalo yak gomoyan tak i gomousiyan svidomo namagalosya vidchuzhiti bilsh krajnih neoarian Vin buv uspishnim u comu namiri ale v ochah pronikejciv vin zalishavsya takim zhe nezakonnim yak i zavzhdi i Vasil Ankirskij zayaviv sho te sho podibne nikoli ne mozhe buti takim zhe yak te na sho vono shozhe Z inshogo boku Konstancij stav desho vorozhim do vplivu vsih novih ruhiv yaki vinikli pislya Nikejskogo soboru Rezultatom stalo te sho gomousiani znikli zi sceni istoriyi a borotba za viznachennya cerkovnoyi dogmi peretvorilasya na dvostoronnyu borotbu mizh gomousami ta gomoyanami Termin gomousianizm takozh nadavav perevagu bagatom origenistam nad terminom homoousios oskilki voni vidchuvali sho vin zalishaye bilshe miscya dlya vidminnostej u Bozhestvi 790 Inshim mirkuvannyam mozhlivo bulo zv yazok ostannogo termina z Pavlom Samosatskim i z platonivskim lancyugom buttya gnosticizmu 790PosilannyaMerriam Webster Inc Merriam Webster s Collegiate Dictionary Springfield MA Merriam Webster Inc 2003 Soanes Catherine and Angus Stevenson eds Concise Oxford English Dictionary Oxford Oxford University Press 2004 Cross F L and Elizabeth A Livingstone eds The Oxford Dictionary of the Christian Church Oxford New York Oxford University Press 2005 BibliografiyaAthanasopoulos Constantinos Schneider Christoph eds 2013 Divine Essence and Divine Energies Ecumenical Reflections on the Presence of God Cambridge UK James Clarke amp Co Florovsky Georges 1987 The Eastern Fathers of the Fourth Century Vaduz Buchervertriebsanstalt Weedman Mark 2007 The Trinitarian Theology of Hilary of Poitiers Leiden Boston Brill PosilannyaSteenburg MC Monachos net arhiv originalu za 7 grudnya 2008