Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голокост в Албанії переслідування і знищення євреїв на території Албанії в період Голокосту нацистами та їх союзниками в

Голокост в Албанії

Голокост в Албанії

Голокост в Албанії — переслідування і знищення євреїв на території Албанії в період Голокосту нацистами та їх союзниками в рамках політики остаточного розв'язання єврейського питання. В окупованій спочатку Італією, а потім Німеччиною Албанії і приєднаних до неї областях, сотні євреїв були депортовані в табори смерті та вбиті.

Євреї в Албанії до війни

Згідно із переписом населення станом на 1930 рік в Албанії проживало 34 єврея. У 1937 році була зареєстрована єврейська громада у кількості 300 осіб.

Албанія була дуже толерантною до євреїв країною. В 1934 році посол США в Албанії Герман Бернштейн писав:

В Албанії немає і слідів дискримінації євреїв, на сьогодні це одна з небагатьох країн Європи, де не існує релігійних упереджень та ненависті, хоча сама Албанія — країна трьох релігій.

За даними Енциклопедії Катастрофи, напередодні Другої світової війни в Албанії проживало близько 600 місцевих євреїв та близько 400 біженців з Німеччини та Австрії. Частина з них намагалася через Албанію потрапити до Палестини. Албанське посольство в Берліні продовжувало видачу віз євреїв до кінця 1938 року.

Деякі євреї Сербії і Хорватії також змушені були втікати до Албанії, де разом із албанськими євреями знаходились під контролем італійської влади. Даніель Романовський наводить такі цифри: в Албанії жили 204 єврея згідно останнього передвоєнного перепису, яку Романовський вважає неточною і близько 500 євреїв, включаючи біженців, які проживали в приєднаних до Албанії областях. Крім цього були євреї-біженці, які прибули безпосередньо в саму Албанію. Таким чином, загальна чисельність євреїв на території так званої «Великої Албанії» складала близько 1000 осіб.

У 1927 році більшість албанських євреїв жили в місті Корча на південно-сході країни. Після 1938 року біженці з Німеччини та Австрії селилися в Тирані і Дурресі.

Італійська окупація

image
Карта Албанії в період Другої світової війни

В 1930 році Албанія перебувала під сильним італійським впливом. 25 березня 1939 року, італійський диктатор Беніто Муссоліні висунув ультиматум королю Албанії Зогу I з вимогою прийняття італійського військового протекторату. Після відмови короля, 7 квітня 1939 р. відбулося вторгнення  італійських військ на територію Албанії та її окупація. Таким чином, Італія відновила існував у період Першої світової війни протекторат над Албанією. Після окупації Італією частини Югославії в 1941 році до протекторату були приєднані югославські території, населені албанцями, зокрема, Косово.

Частина біженців і близько 200 місцевих євреїв були інтерновані в транзитному таборі Кавайє, проте німцям їх не видавали, а деякі албанські чиновники допомагали євреям, видаючи підроблені посвідчення особи.

У 1941—1942 роках євреї, що втекли з Сербії (в основному з Белграда), а також біженці з Німеччини, Австрії та Польщі жили в Приштині, Прізрені та Феріжаї (Урошеваце) — під італійським управлінням. В Косово около 150 евреев подверглись «превентивному аресту». У Косово близько 150 євреїв були піддані «превентивному арешту». Італійська окупація проіснувала до виходу Італії з війни у вересні 1943 року і до цього часу італійські військові не видавали євреїв . Як виняток, згадується випадок видачі італійськими карабінерами німцям в Приштині 14 березня 1942 року за різними даними 51 або 60 єврейських біженців, які згодом були вбиті в таборі Саймиште.

Німецька окупація

Після виходу Італії з війни у вересні 1943 року німецькі війська окупували майже всю територію Албанії.

У квітні 1944 року євреї в кількості 281 чоловік були арештовані в Пріштіні солдатами албанської дивізії СС «Скандербег» і потім депортовані німцями в табір Берґен-Бельзен. Всього з Албанії понад 400 євреїв було депортовано в Берґен-Бельзен, в живих залишилося близько 100 албанських євреїв. Існують твердження, що албанці врятували майже всіх євреїв, однак Даніель Романовський вказує, що із загального числа євреїв, що опинилися на території так званої «Великої Албанії», загинуло дві третини. За оцінкою Герхарда Грімма, за майже 14 місяців німецької окупації з «Великої Албанії» був депортований 591 єврей.

Вважається, що ключову роль в албанському Голокості зіграв міністр внутрішніх справ коллабораціоністського уряду Джафер Діва, що оголосив джихад проти євреїв, циган і слов'ян і організував депортації в нацистські концтабори. (В той же час, деякі дослідники стверджують, ніби Джафер Діва і його соратник Аго Агай не були прихильниками геноциду і запобігли знищення нацистами декількох тисяч чоловік.)

Деякі євреї пішли в партизанські загони, які боролися з окупантами. Пепе Біро Кантос був у партизанському загоні, а після війни став одним з найбільш високопоставлених офіцерів албанської армії. Також серед партизан були Даріо Жак Артити, Давид Коен, Рубен Жак, Йозеф Бивас та інші.

Допомога євреям

Багато албанців надавали допомогу євреям і рятували їх від депортацій. Студент Рефік Веселі врятував сім'ю єврейських біженців Мандиль з Югославії. Моше Мандель відкрив в Албанії фотомагазин і найняв 16-річного Рефика. Коли після німецької окупації у вересні 1943 року над Манделем, його дружиною і дітьми нависла загроза депортації, Веселі сховав дорослих, а дітей видавав за мусульман до звільнення Албанії. Батьки Рефика ховали в своєму селі не тільки дорослих з родини Мандиль, але й інших євреїв. Допомагав євреям навіть прем'єр-міністр маріонеткового уряду Мустафа Мерліка-Кру . Всього станом на 1 січня 2016 року в Албанії 75 чоловік за порятунок євреїв визнані праведниками світу ізраїльським Інститутом Катастрофи і героїзму Яд ва-Шем. Ставлення албанців до порятунку євреїв дослідники пояснюють кодексом честі «Біса», який вимагає надавати допомогу гостю, не допускаючи його видачі ворогам.

Пам'ять про Голокост

До 1990 року через політичну та культурну закритість Албанії ніяких досліджень історії євреїв в ній не проводилося. Перша наукова стаття по темі албано-єврейських відносин воєнного періоду була опублікована істориком Апостолом Котані (англ. Apostol Kotani) в 1990 році, а його монографія на цю тему вийшла тільки в 1995.

У травні 2008 року в Тирані пройшла наукова конференція з історії спасіння албанських євреїв, організована Інститутом дослідження Голокосту імені Фінклера при університеті Бар-Ілан, історичним факультетом Університету Тирани і Міжнародним інститутом вивчення Голокосту меморіалу «Яд ва-Шем». На початок 2010 року ОБСЄ не мала інформації про наявність в Албанії дня вшанування пам'яті жертв Голокосту.

Наприкінці 2007 року в єрусалимському меморіалі «Яд ва-Шем» відкрилася експозиція, присвячена кільком десяткам албанських «праведників світу». Її основою стали роботи американського фотографа Нормана Гершмана. Аналогічна виставка пройшла в травні 2013 року в Нью-Джерсі (США) Гершман регулярно виступає з презентаціями своєї роботи в Албанії в різних аудиторіях.

У 2009 році Алуш Гаши (англ. Alush Gashi) зняв документальний фільм «Порятунок в Албанії». Однією з героїнь фільму стала доктор Скарлетт Епштейн, врятована албанцями під час війни.

Врятований Рафіком Веселі Гавра Мандиль став відомим фотографом моди і реклами в Ізраїлі і створив ізраїльсько-албанську асоціації дружби.

Примітки

  1. Robert Elsie. Historical Dictionary of Albania. — 2. — Scarecrow Press, 2010. — P. 218. — (Historical Dictionaries of Europe) — .
  2. (PDF). The Holocaust Resource Center. Yad Vashem. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2012. Процитовано 2012-2-3.
  3. Албания // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. (англ.). kosovoholocaust.com. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 7 листопада 2014. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()
  5. Романовский Д. . lechaim.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 2012-6-4.
  6. Martin Gilbert. The Routledge Atlas of the Holocaust. — 4. — Routledge, 2012. — P. 222. — (Routledge Historical Atlases) — .
  7. Miranda Vickers. The Albanians: a modern history. — 3d ed. — I.B.Tauris, 1999. — P. 137. — .
  8. . Jewish Virtual Library. American-Israeli Cooperative Enterprise. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 2012-2-3.
  9. Paul Mojzes. Balkan Genocides: Holocaust and Ethnic Cleansing in the 20th Century. — Rowman & Littlefield. — P. 93. — (Studies in genocide) — .
  10. . The Righteous Among The Nations. Yad Vashem. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  11. Robert Elsie. Historical Dictionary of Albania. — 2. — Scarecrow Press. — P. 219. — .
  12. Harvey Sarner. Rescue in Albania: one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust. — Brunswick Press, 1997. — 106 p. — . з джерела 11 липня 2012 . Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 24 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  14. . Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 27 січня 2018.
  15. Harvey Sarner. Chapter One. Albania at War // Rescue in Albania: one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust. — Brunswick Press, 1997. — 106 p. — . з джерела 31 серпня 2012 . Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 24 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. Choosing to act. STORIES OF RESCUE (PDF). . 2012. с. p. 9. Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2012. Процитовано 2012-2-27. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
  17. . Яд Вашем. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 2012-6-4.
  18. Праведники народов мира - по странам и национальной принадлежности спасителей. Статистика на 1 января 2016. Яд ва-Шем. 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 2016-2-17.
  19. Delinda C. Hanley. "Muslims Who Saved Jews in WWII, " Washington Report on Middle East Affairs, November 2008
  20. Perez, Daniel. (2013). Himka, John-Paul; Michlic, Joanna Beata (ред.). Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe. Lincoln, Nebraska: Nebraska University Press. с. 32. ISBN .
  21. . Jewish.ru. [ru]. 26.05.2008. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 2012-6-3.
  22. . OSCE. January 2010. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 2012-7-20., page 10
  23. . Еврейское слово. 2007. Архів оригіналу за 6 листопада 2009. Процитовано 2013-6-11.
  24. В США открылась выставка о спасавших евреев албанских мусульманах. Jewish.ru. [ru]. 22.05.2013. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 2013-6-11.
  25. (PDF). University of California. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2010. Процитовано 2013-6-14.
  26. . seefilmla.org. 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-7-11.
  27. T. Scarlett Epstein OBE. (Apr 2010). . Association of Jewish Refugees. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 2012-7-11.
  28. A Culture of Rescue. Celebrating Jewish-Albanian solidarity against the Holocaust. Embassy of the Republic of Albania in the United Kingdom. 23 листопада 2012. Процитовано 2013-6-14.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  29. . Блог Ботинок. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-7-16.

Література

  • Norman Gershman. Besa: Muslims Who Saved Jews in World War II. — Syracuse University Press, 2008. — 160 p. — .

Див. також

Посилання

Голокост в Албанії
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Проєкт
  • Михаил Дор. (10 липня 2009). Албания – упущенная возможность (рос.). Jewish News. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 3 червня 2012.
  • Ислам вдохновлял албанцев на защиту евреев в годы Холокоста, свидетельствуют материалы выставки в Нью-Йорке (рос.). Богослов. 18 січня 2011. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
  • Шустерман С. Албанцы спасли евреев. Jewish.ru (рос.). [ru]. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2012.
  • Мусульмане спасли евреев. Jewish.ru (рос.). [ru]. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2012.
  • В Рамле открылась фотовыставка об албанских Праведниках мира. Jewish.ru (рос.). [ru]. оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 4 червня 2012.
  • Katherine Rosman. (7 листопада 2009). «God’s House» chronicles the saga of Muslims who saved Jews during World War II: One Woman’s Story (англ.). The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 14 червня 2013.
  • Smail ČEKIĆ. (2012). (PDF) (англ.). Institute For Research of Genocide Canada. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Відео

  • . CBS. 8 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 2013-6-11.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golokost v Albaniyi peresliduvannya i znishennya yevreyiv na teritoriyi Albaniyi v period Golokostu nacistami ta yih soyuznikami v ramkah politiki ostatochnogo rozv yazannya yevrejskogo pitannya V okupovanij spochatku Italiyeyu a potim Nimechchinoyu Albaniyi i priyednanih do neyi oblastyah sotni yevreyiv buli deportovani v tabori smerti ta vbiti Yevreyi v Albaniyi do vijniZgidno iz perepisom naselennya stanom na 1930 rik v Albaniyi prozhivalo 34 yevreya U 1937 roci bula zareyestrovana yevrejska gromada u kilkosti 300 osib Albaniya bula duzhe tolerantnoyu do yevreyiv krayinoyu V 1934 roci posol SShA v Albaniyi German Bernshtejn pisav V Albaniyi nemaye i slidiv diskriminaciyi yevreyiv na sogodni ce odna z nebagatoh krayin Yevropi de ne isnuye religijnih uperedzhen ta nenavisti hocha sama Albaniya krayina troh religij Za danimi Enciklopediyi Katastrofi naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v Albaniyi prozhivalo blizko 600 miscevih yevreyiv ta blizko 400 bizhenciv z Nimechchini ta Avstriyi Chastina z nih namagalasya cherez Albaniyu potrapiti do Palestini Albanske posolstvo v Berlini prodovzhuvalo vidachu viz yevreyiv do kincya 1938 roku Deyaki yevreyi Serbiyi i Horvatiyi takozh zmusheni buli vtikati do Albaniyi de razom iz albanskimi yevreyami znahodilis pid kontrolem italijskoyi vladi Daniel Romanovskij navodit taki cifri v Albaniyi zhili 204 yevreya zgidno ostannogo peredvoyennogo perepisu yaku Romanovskij vvazhaye netochnoyu i blizko 500 yevreyiv vklyuchayuchi bizhenciv yaki prozhivali v priyednanih do Albaniyi oblastyah Krim cogo buli yevreyi bizhenci yaki pribuli bezposeredno v samu Albaniyu Takim chinom zagalna chiselnist yevreyiv na teritoriyi tak zvanoyi Velikoyi Albaniyi skladala blizko 1000 osib U 1927 roci bilshist albanskih yevreyiv zhili v misti Korcha na pivdenno shodi krayini Pislya 1938 roku bizhenci z Nimechchini ta Avstriyi selilisya v Tirani i Durresi Italijska okupaciyaKarta Albaniyi v period Drugoyi svitovoyi vijni V 1930 roci Albaniya perebuvala pid silnim italijskim vplivom 25 bereznya 1939 roku italijskij diktator Benito Mussolini visunuv ultimatum korolyu Albaniyi Zogu I z vimogoyu prijnyattya italijskogo vijskovogo protektoratu Pislya vidmovi korolya 7 kvitnya 1939 r vidbulosya vtorgnennya italijskih vijsk na teritoriyu Albaniyi ta yiyi okupaciya Takim chinom Italiya vidnovila isnuvav u period Pershoyi svitovoyi vijni protektorat nad Albaniyeyu Pislya okupaciyi Italiyeyu chastini Yugoslaviyi v 1941 roci do protektoratu buli priyednani yugoslavski teritoriyi naseleni albancyami zokrema Kosovo Chastina bizhenciv i blizko 200 miscevih yevreyiv buli internovani v tranzitnomu tabori Kavajye prote nimcyam yih ne vidavali a deyaki albanski chinovniki dopomagali yevreyam vidayuchi pidrobleni posvidchennya osobi U 1941 1942 rokah yevreyi sho vtekli z Serbiyi v osnovnomu z Belgrada a takozh bizhenci z Nimechchini Avstriyi ta Polshi zhili v Prishtini Prizreni ta Ferizhayi Uroshevace pid italijskim upravlinnyam V Kosovo okolo 150 evreev podverglis preventivnomu arestu U Kosovo blizko 150 yevreyiv buli piddani preventivnomu areshtu Italijska okupaciya proisnuvala do vihodu Italiyi z vijni u veresni 1943 roku i do cogo chasu italijski vijskovi ne vidavali yevreyiv Yak vinyatok zgaduyetsya vipadok vidachi italijskimi karabinerami nimcyam v Prishtini 14 bereznya 1942 roku za riznimi danimi 51 abo 60 yevrejskih bizhenciv yaki zgodom buli vbiti v tabori Sajmishte Nimecka okupaciyaPislya vihodu Italiyi z vijni u veresni 1943 roku nimecki vijska okupuvali majzhe vsyu teritoriyu Albaniyi U kvitni 1944 roku yevreyi v kilkosti 281 cholovik buli areshtovani v Prishtini soldatami albanskoyi diviziyi SS Skanderbeg i potim deportovani nimcyami v tabir Bergen Belzen Vsogo z Albaniyi ponad 400 yevreyiv bulo deportovano v Bergen Belzen v zhivih zalishilosya blizko 100 albanskih yevreyiv Isnuyut tverdzhennya sho albanci vryatuvali majzhe vsih yevreyiv odnak Daniel Romanovskij vkazuye sho iz zagalnogo chisla yevreyiv sho opinilisya na teritoriyi tak zvanoyi Velikoyi Albaniyi zaginulo dvi tretini Za ocinkoyu Gerharda Grimma za majzhe 14 misyaciv nimeckoyi okupaciyi z Velikoyi Albaniyi buv deportovanij 591 yevrej Vvazhayetsya sho klyuchovu rol v albanskomu Golokosti zigrav ministr vnutrishnih sprav kollaboracionistskogo uryadu Dzhafer Diva sho ogolosiv dzhihad proti yevreyiv cigan i slov yan i organizuvav deportaciyi v nacistski konctabori V toj zhe chas deyaki doslidniki stverdzhuyut nibi Dzhafer Diva i jogo soratnik Ago Agaj ne buli prihilnikami genocidu i zapobigli znishennya nacistami dekilkoh tisyach cholovik Deyaki yevreyi pishli v partizanski zagoni yaki borolisya z okupantami Pepe Biro Kantos buv u partizanskomu zagoni a pislya vijni stav odnim z najbilsh visokopostavlenih oficeriv albanskoyi armiyi Takozh sered partizan buli Dario Zhak Artiti David Koen Ruben Zhak Jozef Bivas ta inshi Dopomoga yevreyamBagato albanciv nadavali dopomogu yevreyam i ryatuvali yih vid deportacij Student Refik Veseli vryatuvav sim yu yevrejskih bizhenciv Mandil z Yugoslaviyi Moshe Mandel vidkriv v Albaniyi fotomagazin i najnyav 16 richnogo Refika Koli pislya nimeckoyi okupaciyi u veresni 1943 roku nad Mandelem jogo druzhinoyu i ditmi navisla zagroza deportaciyi Veseli shovav doroslih a ditej vidavav za musulman do zvilnennya Albaniyi Batki Refika hovali v svoyemu seli ne tilki doroslih z rodini Mandil ale j inshih yevreyiv Dopomagav yevreyam navit prem yer ministr marionetkovogo uryadu Mustafa Merlika Kru Vsogo stanom na 1 sichnya 2016 roku v Albaniyi 75 cholovik za poryatunok yevreyiv viznani pravednikami svitu izrayilskim Institutom Katastrofi i geroyizmu Yad va Shem Stavlennya albanciv do poryatunku yevreyiv doslidniki poyasnyuyut kodeksom chesti Bisa yakij vimagaye nadavati dopomogu gostyu ne dopuskayuchi jogo vidachi vorogam Pam yat pro GolokostDo 1990 roku cherez politichnu ta kulturnu zakritist Albaniyi niyakih doslidzhen istoriyi yevreyiv v nij ne provodilosya Persha naukova stattya po temi albano yevrejskih vidnosin voyennogo periodu bula opublikovana istorikom Apostolom Kotani angl Apostol Kotani v 1990 roci a jogo monografiya na cyu temu vijshla tilki v 1995 U travni 2008 roku v Tirani projshla naukova konferenciya z istoriyi spasinnya albanskih yevreyiv organizovana Institutom doslidzhennya Golokostu imeni Finklera pri universiteti Bar Ilan istorichnim fakultetom Universitetu Tirani i Mizhnarodnim institutom vivchennya Golokostu memorialu Yad va Shem Na pochatok 2010 roku OBSYe ne mala informaciyi pro nayavnist v Albaniyi dnya vshanuvannya pam yati zhertv Golokostu Naprikinci 2007 roku v yerusalimskomu memoriali Yad va Shem vidkrilasya ekspoziciya prisvyachena kilkom desyatkam albanskih pravednikiv svitu Yiyi osnovoyu stali roboti amerikanskogo fotografa Normana Gershmana Analogichna vistavka projshla v travni 2013 roku v Nyu Dzhersi SShA Gershman regulyarno vistupaye z prezentaciyami svoyeyi roboti v Albaniyi v riznih auditoriyah U 2009 roci Alush Gashi angl Alush Gashi znyav dokumentalnij film Poryatunok v Albaniyi Odniyeyu z geroyin filmu stala doktor Skarlett Epshtejn vryatovana albancyami pid chas vijni Vryatovanij Rafikom Veseli Gavra Mandil stav vidomim fotografom modi i reklami v Izrayili i stvoriv izrayilsko albansku asociaciyi druzhbi PrimitkiRobert Elsie Historical Dictionary of Albania 2 Scarecrow Press 2010 P 218 Historical Dictionaries of Europe ISBN 9780810873803 PDF The Holocaust Resource Center Yad Vashem Arhiv originalu PDF za 17 lyutogo 2012 Procitovano 2012 2 3 Albaniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros angl kosovoholocaust com Arhiv originalu za 12 sichnya 2018 Procitovano 7 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Romanovskij D lechaim ru Arhiv originalu za 7 listopada 2014 Procitovano 2012 6 4 Martin Gilbert The Routledge Atlas of the Holocaust 4 Routledge 2012 P 222 Routledge Historical Atlases ISBN 9781135108519 Miranda Vickers The Albanians a modern history 3d ed I B Tauris 1999 P 137 ISBN 9781860645419 Jewish Virtual Library American Israeli Cooperative Enterprise Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 2012 2 3 Paul Mojzes Balkan Genocides Holocaust and Ethnic Cleansing in the 20th Century Rowman amp Littlefield P 93 Studies in genocide ISBN 9781442206632 The Righteous Among The Nations Yad Vashem Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015 Robert Elsie Historical Dictionary of Albania 2 Scarecrow Press P 219 ISBN 9780810873803 Harvey Sarner Rescue in Albania one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust Brunswick Press 1997 106 p ISBN 9781888521115 z dzherela 11 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 24 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2016 Procitovano 27 sichnya 2018 Harvey Sarner Chapter One Albania at War Rescue in Albania one hundred percent of Jews in Albania rescued from Holocaust Brunswick Press 1997 106 p ISBN 9781888521115 z dzherela 31 serpnya 2012 Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 24 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Choosing to act STORIES OF RESCUE PDF 2012 s p 9 Arhiv originalu PDF za 13 veresnya 2012 Procitovano 2012 2 27 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a pages maye zajvij tekst dovidka Yad Vashem Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 2012 6 4 Pravedniki narodov mira po stranam i nacionalnoj prinadlezhnosti spasitelej Statistika na 1 yanvarya 2016 Yad va Shem 2016 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 2016 2 17 Delinda C Hanley Muslims Who Saved Jews in WWII Washington Report on Middle East Affairs November 2008 Perez Daniel 2013 Himka John Paul Michlic Joanna Beata red Bringing the Dark Past to Light The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe Lincoln Nebraska Nebraska University Press s 32 ISBN 978 0 8032 4647 8 Jewish ru ru 26 05 2008 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 2012 6 3 OSCE January 2010 Arhiv originalu za 6 chervnya 2012 Procitovano 2012 7 20 page 10 Evrejskoe slovo 2007 Arhiv originalu za 6 listopada 2009 Procitovano 2013 6 11 V SShA otkrylas vystavka o spasavshih evreev albanskih musulmanah Jewish ru ru 22 05 2013 Arhiv originalu za 11 chervnya 2013 Procitovano 2013 6 11 PDF University of California Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2010 Procitovano 2013 6 14 seefilmla org 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2012 7 11 T Scarlett Epstein OBE Apr 2010 Association of Jewish Refugees Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 2012 7 11 A Culture of Rescue Celebrating Jewish Albanian solidarity against the Holocaust Embassy of the Republic of Albania in the United Kingdom 23 listopada 2012 Procitovano 2013 6 14 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Blog Botinok 23 veresnya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2012 7 16 LiteraturaNorman Gershman Besa Muslims Who Saved Jews in World War II Syracuse University Press 2008 160 p ISBN 978 0 8156 0934 6 Div takozhIstoriya yevreyiv v AlbaniyiPosilannyaGolokost v Albaniyi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Albaniya Proyekt Mihail Dor 10 lipnya 2009 Albaniya upushennaya vozmozhnost ros Jewish News Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 3 chervnya 2012 Islam vdohnovlyal albancev na zashitu evreev v gody Holokosta svidetelstvuyut materialy vystavki v Nyu Jorke ros Bogoslov 18 sichnya 2011 Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 3 chervnya 2012 Shusterman S Albancy spasli evreev Jewish ru ros ru Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 4 chervnya 2012 Musulmane spasli evreev Jewish ru ros ru Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 4 chervnya 2012 V Ramle otkrylas fotovystavka ob albanskih Pravednikah mira Jewish ru ros ru originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 4 chervnya 2012 Katherine Rosman 7 listopada 2009 God s House chronicles the saga of Muslims who saved Jews during World War II One Woman s Story angl The Wall Street Journal Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 14 chervnya 2013 Smail CEKIC 2012 PDF angl Institute For Research of Genocide Canada Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2015 Procitovano 20 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Video CBS 8 listopada 2009 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 2013 6 11

Дата публікації:
Топ