У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Історія
Перші згадки про євреїв, що живуть в Албанії, відносяться до XII сторіччя нашої ери. До початку XIV століття у більшості головних міст Албанії (Берат, Ельбасан, Вльора, Дуррес) існували єврейські квартали, є дані про них і у Косові. Єврейські родини, що селилися в Албанії, в основному мали сефардське походження і були нащадками іспанських і португальських євреїв, висланих з Іберії у кінці XV століття. У 1520 у місті Вльора було 609 єврейських будинків. Під Вльорою розташовувалася єдина в Албанії синагога, зруйнована у ході Першої світової війни. У 1673 р. харизматичний єврейський пророк Саббатай Цеві був засланий султаном до албанського порту Ульцинь (нині — на території Чорногорії), де і помер кілька років потому.
XX століття
1901—1939
Згідно албанського перепису 1930 року, в Албанії проживало лише 204 єврея. Офіційний статус єврейській громаді було надано 2 квітня 1937. У цей час громада складалася приблизно з 300 чоловік. Після приходу до влади Гітлера і аншлюсу Австрії безліч німецьких і австрійських євреїв знайшли притулок в Албанії. У 1938 албанське посольство у Берліні ще продовжувало видавати візи євреям, у той час, як жодна інша європейська країна не бажала приймати їх. Один з головних фахівців з Албанії, Норберт Йокль, запросив албанське громадянство, яке було надано йому негайно, що, однак, не врятувало його від концентраційних таборів.
Друга світова війна
На початку війни в Албанії проживало приблизно 200 євреїв. Вона стала однією з небагатьох країн в Європі, чисельність євреїв у яких наприкінці війни була більше, ніж на початку. Однак, незважаючи на загальне збільшення чисельності євреїв в Албанії, невелика громада міста Вльора була змушена покинути країну.
Роки комуністичного правління
Під час правління комуністичного диктатора Енвера Ходжі єврейська громада Албанії була ізольована від решти єврейського світу, хоча це і не було проявом антисемітизму. Для підтримки національної єдності і будівництва соціалізму Ходжа заборонив будь-які прояви тієї чи іншої релігії. Тут доля єврейської громади була нерозривно пов'язана з долею всього албанського народу. Єврейське населення Албанії налічувало 200—300 чоловік. Після падіння комуністичного режиму у 1991 році майже всі албанські євреї переселилися до Ізраїлю і влаштувалися переважно у Тель-Авіві.
Сучасний стан
Сьогодні в Албанії проживають близько 100 євреїв (переважно у Тирані). Там, де колись була вельми активна громада, зараз є лише її залишки. Товариство дружби «Албанія — Ізраїль» вельми активно у Тирані, але йому виділяється мінімальна допомога. Під Вльорою залишається одна синагога, але нині вона не діє.
Див. також
Посилання
- History of Jews in Albania [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Predstavniki riznih religij u Tirani na svyatkuvanni 63 yi richnici zasnuvannya Derzhavi IzrayilIstoriyaPershi zgadki pro yevreyiv sho zhivut v Albaniyi vidnosyatsya do XII storichchya nashoyi eri Do pochatku XIV stolittya u bilshosti golovnih mist Albaniyi Berat Elbasan Vlora Durres isnuvali yevrejski kvartali ye dani pro nih i u Kosovi Yevrejski rodini sho selilisya v Albaniyi v osnovnomu mali sefardske pohodzhennya i buli nashadkami ispanskih i portugalskih yevreyiv vislanih z Iberiyi u kinci XV stolittya U 1520 u misti Vlora bulo 609 yevrejskih budinkiv Pid Vloroyu roztashovuvalasya yedina v Albaniyi sinagoga zrujnovana u hodi Pershoyi svitovoyi vijni U 1673 r harizmatichnij yevrejskij prorok Sabbataj Cevi buv zaslanij sultanom do albanskogo portu Ulcin nini na teritoriyi Chornogoriyi de i pomer kilka rokiv potomu XX stolittya1901 1939 Zgidno albanskogo perepisu 1930 roku v Albaniyi prozhivalo lishe 204 yevreya Oficijnij status yevrejskij gromadi bulo nadano 2 kvitnya 1937 U cej chas gromada skladalasya priblizno z 300 cholovik Pislya prihodu do vladi Gitlera i anshlyusu Avstriyi bezlich nimeckih i avstrijskih yevreyiv znajshli pritulok v Albaniyi U 1938 albanske posolstvo u Berlini she prodovzhuvalo vidavati vizi yevreyam u toj chas yak zhodna insha yevropejska krayina ne bazhala prijmati yih Odin z golovnih fahivciv z Albaniyi Norbert Jokl zaprosiv albanske gromadyanstvo yake bulo nadano jomu negajno sho odnak ne vryatuvalo jogo vid koncentracijnih taboriv Druga svitova vijnaDokladnishe Golokost v Albaniyi Na pochatku vijni v Albaniyi prozhivalo priblizno 200 yevreyiv Vona stala odniyeyu z nebagatoh krayin v Yevropi chiselnist yevreyiv u yakih naprikinci vijni bula bilshe nizh na pochatku Odnak nezvazhayuchi na zagalne zbilshennya chiselnosti yevreyiv v Albaniyi nevelika gromada mista Vlora bula zmushena pokinuti krayinu Roki komunistichnogo pravlinnyaPid chas pravlinnya komunistichnogo diktatora Envera Hodzhi yevrejska gromada Albaniyi bula izolovana vid reshti yevrejskogo svitu hocha ce i ne bulo proyavom antisemitizmu Dlya pidtrimki nacionalnoyi yednosti i budivnictva socializmu Hodzha zaboroniv bud yaki proyavi tiyeyi chi inshoyi religiyi Tut dolya yevrejskoyi gromadi bula nerozrivno pov yazana z doleyu vsogo albanskogo narodu Yevrejske naselennya Albaniyi nalichuvalo 200 300 cholovik Pislya padinnya komunistichnogo rezhimu u 1991 roci majzhe vsi albanski yevreyi pereselilisya do Izrayilyu i vlashtuvalisya perevazhno u Tel Avivi Suchasnij stanSogodni v Albaniyi prozhivayut blizko 100 yevreyiv perevazhno u Tirani Tam de kolis bula velmi aktivna gromada zaraz ye lishe yiyi zalishki Tovaristvo druzhbi Albaniya Izrayil velmi aktivno u Tirani ale jomu vidilyayetsya minimalna dopomoga Pid Vloroyu zalishayetsya odna sinagoga ale nini vona ne diye Div takozhAlbano izrayilski vidnosiniPosilannyaHistory of Jews in Albania 28 listopada 2020 u Wayback Machine