Головченко Георгій Геннадійович

Гео́ргій Генна́дійович Голо́вченко (нар. 5 липня 1931, Луганськ — пом. 22 жовтня 2012) — український архітектор; член Спілки архітекторів України з 1965 року.

Головченко Георгій Геннадійович
Народження	5 липня 1931(1931-07-05) Луганськ, Українська СРР, СРСР
Смерть	22 жовтня 2012(2012-10-22) (81 рік)
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Діяльність	архітектор
Членство	Національна спілка архітекторів України
Премії	Премія Ленінського комсомолу Заслужений архітектор Української РСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головченко.

Життєпис

Народився 5 липня 1931 року в місті Луганську. 1957 року закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. Від 1965 року працював у Луганському філіалі українського державного інституту проектування міст «Гіпроград». Від 1970 року — голова правління Луганської організації Спілки ахітекторів України. Від 1973 року — головний архітектор інституту «Луганськцивільпроект», у 1982—1991 роках — директор цього інституту.

Помер 22 жовтня 2012 року.

Споруди, зведені за проектами Г. Г. Головченка

Луганськ, («Гармошка») (вул. Шевченка, 4)

• будівля (1962);
• будівля Луганського драматичного театру (1970);
• будинок облпрофради (1971);
• Луганський автовокзал (1976, 1989).

Виконав архітектурну прив'язку (тобто є співавтором) наступних пам'ятників:

Пам'ятник Володимиру Далю.

• меморіальний комплекс «Молода Гвардія» у Сорокиному (1965);
• монумент Героям Радянського Союзу у Луганську (1965, у співавторстві зі скульпторами П. Кізієвим, О. Редькіним, А. Самусем);
• монумент у смт Міловому Луганської області (1972, у співавторстві);
• пам'ятник Л. І. Лутугіну (Лутугине, 1970);
• пам'ятник Володимиру Далю, Луганськ (1980);
• пам'ятник О. Г. Стаханову (Кадіївка, 1985);
• пам'ятник К. Гаскойну (Луганськ, 1995);
• пам'ятник М. П. Холодиліну (Луганськ, 1996).

Відзнаки

монумент «Україна — визволителям».

• Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973 рік; разом з В. І. Мухіним, В. X. Федченком, І. П. Овчаренком, І. М. Чумаком (скульптори), А. М. Єгоровим, І. Ф. Міньком (архітектори) за монумент «Україна — визволителям» у смт Міловому Луганської області);
• Заслужений архітектор УРСР з 1987 року.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 21 вересня 2020.

Література

• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 59—60.;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 172. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Головченко Георгій Геннадійович // Видатні особистості Луганщини., Луганськ, 2008, сторінка 20;
• Куда ни глянь — везде его памятники // «ЛУГАНСКАЯ ПРАВДА» № 71 за 2006 рік;
• Кілессо С. К. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .