Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Антонович Головня (6 грудня 1925 — 2 листопада 1996) — радянський солдат, командир відділення 696-го стрілецького полку 383 -й стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу (1945).
| Олександр Антонович Головня | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Народження | 6 грудня 1925 Старотитарівська, Темрюцький район, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР | |||||||||||||||
| Смерть | 2 листопада 1996 (70 років) Дніпропетровськ, Україна | |||||||||||||||
| Поховання | Дніпро | |||||||||||||||
| Національність | росіянин | |||||||||||||||
| Приналежність |  СРСР | |||||||||||||||
| Роки служби | 1944–1945 | |||||||||||||||
| Звання |   Сержант | |||||||||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
Біографія
Народився 6 грудня 1925 року в станиці Старотітаровській Темрюцького району (нині — Краснодарського краю) в сім'ї робітника. Росіянин. Після закінчення семирічки в рідній станиці Олександр пішов працювати в колгосп, який продовжував функціонувати і після початку війни. У серпні 1942 року станицю окупували гітлерівці. У 1943 році вона була наповнена резервними ворожими частинами, перекидали з Криму для оборони «Блакитної лінії». Після звільнення станиці у вересні 1943 року ще не досяг 18-річного віку Олександр Головня як вільнонайманець поступив на роботу заготівельників дров для похідної кухні одного з тилових підрозділів 383-ї стрілецької дивізії. Коли дивізія брала участь у форсуванні Керченської протоки і завоюванні плацдарму на кримському березі, Головня залишався на Тамані. Тільки в квітні 1944 року, коли дивізія в складі Окремої Приморської армії пішла в наступ в ході Кримської операції, Олександр Головня був призваний в армію і визначений в навчальний підрозділ. Поки він осягав премудрості бойового життя, дивізія звільнила місто Феодосію, багато інших селищ на південному березі Криму і брала участь в боях за Севастополь.
У травні 1944 року, вже після визволення Севастополя, Головня був зарахований стрільцем до складу 4-ї стрілецької роти 696-го стрілецького полку 383-ї Феодосійської стрілецької дивізії. До вересня 1944 дивізія дислокувалася в Криму, а потім була включена до складу 33-ї армії 1-го Білоруського фронту і передислокувалася до Польщі на Пулавський плацдарм. Весь кінець 1944 року Головня брав участь в тактичних боях на плацдармі по його розширенню, і став молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення.
У січні 1945 року почалася Вісло-Одерська операція. Частини 383-ї стрілецької дивізії, що входили до складу 16-го стрілецького корпусу 33-й армії, 14 січня 1945 року перейшли в наступ з Пулавського плацдарму південніше польського міста Томашув і прорвали оборону противника на 2-кілометровій ділянці. Молодший сержант Головня, як тільки поступив сигнал, піднявся в атаку і захопив своє відділення у ворожі траншеї. Коли бійці були вже в третіх ворожих окопах, з Шляхетського лісу вийшли ворожі танки і за підтримки піхоти почали насуватися на рубіж оборони 636-го стрілецького полку. Під час відображення ворожої контратаки Головня особисто знищив 10 гітлерівців, а 4-х разом з ручним кулеметом захопив в полон. Натиск був відбитий, і через деякий час був узятий великий опорний пункт ворога місто Яцина. За відзнаку в цих боях молодший сержант Головня був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Розвиваючи наступ, 383-а стрілецька дивізія на початку лютого 1945 року підійшли до Одеру. У ніч на 5 лютого вона форсувала річку на ділянці Фогельзанг — Фюрстенберг і захопила плацдарм, у центрі якого стояла будівля заводської фірми «І. Г. Фарбениндустри». Ще при підході до Одеру зазнав поранення командир взводу, і молодший сержант Головня замінив командира. Взявши командування взводом на себе, він першим кинувся в воду, незважаючи на сильний вогонь противника. Провалюючись під лід, по пояс у крижаній воді, Головня досяг західного берега й у рукопашній сутичці особисто знищив обслугу з ручним кулеметом. Плацдарм був захоплений, і бійці закріпилися на ньому, забезпечивши переправу роти.
Гітлерівці зробили одну за одною 3 запеклі контратаки піхоти з танками. Але всі вони були відбиті, при цьому взвод Головні знищив до 25 ворожих солдатів. Фашистам також не допомогли скинуті на плацдарм 3 ракети ФАУ-2, які не влучили в ціль. У бою на Одерському плацдармі Головня був важко поранений і евакуйований у госпіталь.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм молодшому сержанту Головне Олександру Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 49140) і медалі «Золота Зірка» (№ 6983).
Вийшов з госпіталю Головня в середині квітня 1945 року. 16 квітня розпочалася Берлінська операція. В ході неї Головня брав участь у звільненні східної частини міста Франкфурт (нині Слубіце, Польща), а трохи пізніше — західній його частині. Тут зустрів День Перемоги.
Майже рік Головня служив в Німеччині в 120-ї гвардійської стрілецької дивізії в складі Групи радянських окупаційних військ у Німеччині (ГРОВН). Демобілізувавшись 1946 року, поїхав у місто Дніпропетровськ, де влаштувався працювати майстром цеху на одному із заводів. У 1952 році вступив у КПРС. У 1959 році Олександр Антонович Головня закінчив Дніпропетровський машинобудівний технікум, після чого працював на Південному машинобудівному заводі до виходу на пенсію. Помер 2 листопада 1996 року. Похований в Дніпропетровську.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (указ від 24 березня 1945 року, № 49140);
- Орден Леніна (24.03.1945);
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985);
- Орден Слави 3-го ступеня (14.02.1945);
медалі, в тому числі:
Пам'ять
- Ім'я Героя увічнене на меморіальній арці в Краснодарі.
- Ім'я Героя висічене золотими літерами в залі Слави Центрального музею Великої Вітчизняної війни в Парку Перемоги міста Москви .
- На могилі героя встановлений надгробний пам'ятник.
- У місті Темрюк на алеї Слави був встановлений бюст О. А. Головні.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
Посилання
- Головня Олександр Антонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).(Перевірено 17 червня 2013)
- . Библиографический словарь. Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 15 червня 2013.
- Наградной лист. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 15 червня 2013.
- Представление к званию Героя СССР. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 15 червня 2013.
- . Днепропетровский областной благотворительный фонд «Память». Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 15 червня 2013.
Література
- Золотые Звезды Кубани. — Краснодар, 1969. — Т. 2. — С. 18.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Antonovich Golovnya 6 grudnya 1925 2 listopada 1996 radyanskij soldat komandir viddilennya 696 go strileckogo polku 383 j strileckoyi diviziyi 33 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksandr Antonovich GolovnyaNarodzhennya6 grudnya 1925 1925 12 06 Starotitarivska Temryuckij rajon Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRSmert2 listopada 1996 1996 11 02 70 rokiv Dnipropetrovsk UkrayinaPohovannyaDniproNacionalnistrosiyaninPrinalezhnist SRSRRoki sluzhbi1944 1945Zvannya SerzhantVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Veteran praci BiografiyaNarodivsya 6 grudnya 1925 roku v stanici Starotitarovskij Temryuckogo rajonu nini Krasnodarskogo krayu v sim yi robitnika Rosiyanin Pislya zakinchennya semirichki v ridnij stanici Oleksandr pishov pracyuvati v kolgosp yakij prodovzhuvav funkcionuvati i pislya pochatku vijni U serpni 1942 roku stanicyu okupuvali gitlerivci U 1943 roci vona bula napovnena rezervnimi vorozhimi chastinami perekidali z Krimu dlya oboroni Blakitnoyi liniyi Pislya zvilnennya stanici u veresni 1943 roku she ne dosyag 18 richnogo viku Oleksandr Golovnya yak vilnonajmanec postupiv na robotu zagotivelnikiv drov dlya pohidnoyi kuhni odnogo z tilovih pidrozdiliv 383 yi strileckoyi diviziyi Koli diviziya brala uchast u forsuvanni Kerchenskoyi protoki i zavoyuvanni placdarmu na krimskomu berezi Golovnya zalishavsya na Tamani Tilki v kvitni 1944 roku koli diviziya v skladi Okremoyi Primorskoyi armiyi pishla v nastup v hodi Krimskoyi operaciyi Oleksandr Golovnya buv prizvanij v armiyu i viznachenij v navchalnij pidrozdil Poki vin osyagav premudrosti bojovogo zhittya diviziya zvilnila misto Feodosiyu bagato inshih selish na pivdennomu berezi Krimu i brala uchast v boyah za Sevastopol U travni 1944 roku vzhe pislya vizvolennya Sevastopolya Golovnya buv zarahovanij strilcem do skladu 4 yi strileckoyi roti 696 go strileckogo polku 383 yi Feodosijskoyi strileckoyi diviziyi Do veresnya 1944 diviziya dislokuvalasya v Krimu a potim bula vklyuchena do skladu 33 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu i peredislokuvalasya do Polshi na Pulavskij placdarm Ves kinec 1944 roku Golovnya brav uchast v taktichnih boyah na placdarmi po jogo rozshirennyu i stav molodshim serzhantom komandirom strileckogo viddilennya U sichni 1945 roku pochalasya Vislo Oderska operaciya Chastini 383 yi strileckoyi diviziyi sho vhodili do skladu 16 go strileckogo korpusu 33 j armiyi 14 sichnya 1945 roku perejshli v nastup z Pulavskogo placdarmu pivdennishe polskogo mista Tomashuv i prorvali oboronu protivnika na 2 kilometrovij dilyanci Molodshij serzhant Golovnya yak tilki postupiv signal pidnyavsya v ataku i zahopiv svoye viddilennya u vorozhi transheyi Koli bijci buli vzhe v tretih vorozhih okopah z Shlyahetskogo lisu vijshli vorozhi tanki i za pidtrimki pihoti pochali nasuvatisya na rubizh oboroni 636 go strileckogo polku Pid chas vidobrazhennya vorozhoyi kontrataki Golovnya osobisto znishiv 10 gitlerivciv a 4 h razom z ruchnim kulemetom zahopiv v polon Natisk buv vidbitij i cherez deyakij chas buv uzyatij velikij opornij punkt voroga misto Yacina Za vidznaku v cih boyah molodshij serzhant Golovnya buv nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya Rozvivayuchi nastup 383 a strilecka diviziya na pochatku lyutogo 1945 roku pidijshli do Oderu U nich na 5 lyutogo vona forsuvala richku na dilyanci Fogelzang Fyurstenberg i zahopila placdarm u centri yakogo stoyala budivlya zavodskoyi firmi I G Farbenindustri She pri pidhodi do Oderu zaznav poranennya komandir vzvodu i molodshij serzhant Golovnya zaminiv komandira Vzyavshi komanduvannya vzvodom na sebe vin pershim kinuvsya v vodu nezvazhayuchi na silnij vogon protivnika Provalyuyuchis pid lid po poyas u krizhanij vodi Golovnya dosyag zahidnogo berega j u rukopashnij sutichci osobisto znishiv obslugu z ruchnim kulemetom Placdarm buv zahoplenij i bijci zakripilisya na nomu zabezpechivshi perepravu roti Gitlerivci zrobili odnu za odnoyu 3 zapekli kontrataki pihoti z tankami Ale vsi voni buli vidbiti pri comu vzvod Golovni znishiv do 25 vorozhih soldativ Fashistam takozh ne dopomogli skinuti na placdarm 3 raketi FAU 2 yaki ne vluchili v cil U boyu na Oderskomu placdarmi Golovnya buv vazhko poranenij i evakujovanij u gospital Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm molodshomu serzhantu Golovne Oleksandru Antonovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina 49140 i medali Zolota Zirka 6983 Vijshov z gospitalyu Golovnya v seredini kvitnya 1945 roku 16 kvitnya rozpochalasya Berlinska operaciya V hodi neyi Golovnya brav uchast u zvilnenni shidnoyi chastini mista Frankfurt nini Slubice Polsha a trohi piznishe zahidnij jogo chastini Tut zustriv Den Peremogi Majzhe rik Golovnya sluzhiv v Nimechchini v 120 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi v skladi Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini GROVN Demobilizuvavshis 1946 roku poyihav u misto Dnipropetrovsk de vlashtuvavsya pracyuvati majstrom cehu na odnomu iz zavodiv U 1952 roci vstupiv u KPRS U 1959 roci Oleksandr Antonovich Golovnya zakinchiv Dnipropetrovskij mashinobudivnij tehnikum pislya chogo pracyuvav na Pivdennomu mashinobudivnomu zavodi do vihodu na pensiyu Pomer 2 listopada 1996 roku Pohovanij v Dnipropetrovsku Nagorodi Geroj Radyanskogo Soyuzu ukaz vid 24 bereznya 1945 roku 49140 Orden Lenina 24 03 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Orden Slavi 3 go stupenya 14 02 1945 medali v tomu chisli medal Za vzyattya Berlina medal Za vizvolennya Varshavi Pam yat Im ya Geroya uvichnene na memorialnij arci v Krasnodari Im ya Geroya visichene zolotimi literami v zali Slavi Centralnogo muzeyu Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v Parku Peremogi mista Moskvi Na mogili geroya vstanovlenij nadgrobnij pam yatnik U misti Temryuk na aleyi Slavi buv vstanovlenij byust O A Golovni Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 10 sichnya 2021 PosilannyaGolovnya Oleksandr Antonovich Sajt Geroi strany ros Perevireno 17 chervnya 2013 Bibliograficheskij slovar Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 15 chervnya 2013 Nagradnoj list Arhiv originalu za 11 chervnya 2012 Procitovano 15 chervnya 2013 Predstavlenie k zvaniyu Geroya SSSR Arhiv originalu za 11 chervnya 2012 Procitovano 15 chervnya 2013 Dnepropetrovskij oblastnoj blagotvoritelnyj fond Pamyat Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 15 chervnya 2013 LiteraturaZolotye Zvezdy Kubani Krasnodar 1969 T 2 S 18