Головна партія

Головна партія (англ. First subject group) — перший структурно оформлений розділ сонатної (і репризи), який є викладом головної теми в основній тональності (часто разом з її розвитком, що відбувається безпосередньо після головної теми.

Гармонія

Гармонічна функція головної партії — забезпечити верховенство тоніки головної тональності. Ця функція також надзвичайно важлива, тому що тоніка повернеться тепер тільки в репризі, до цього кількість стійких розділів мінімально. У головній партії тоніка повинна бути виражена максимально виразно і довершено, щоб форма мала внутрішнє тяжіння до неї в репризі.

Ці умови спричиняють до деяких гармонічних обмежень головної партії. Вона в основному складається з тоніко-доминантових зворотів. Субдомінанта з'являється часто тільки в каденції (тому що вона може похитнути верховенство тоніки), нечасто зустрічаються відхилення. Головна партія завжди закінчується в головній тональності, каденцією на тоніці або домінанті.

Тематизм

Тематизм головної партії також повинен володіти декількома певними властивостями. Мотиви теми повинні бути чіткими й легко відділятися один від іншого в процесі розвитку. Кожен мотив теми є самостійним і значним. Це пов'язано із серйозністю музичного змісту сонатної форми. Тому в головній партії рідкі жанрові теми.

Форма

Критерію стислості і ємності відповідає й форма головної партії. У більшості випадків це період або велике . Більш розгорнуті форми рідкі.

Джерела

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
• Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
• Кюрегян Т. Форма в музыке XVII—XX веков. М., 1998.
• Мазель Л. Строение музыкальных произведений. М.: «Музыка», 1979
• Холопова В. Формы музыкальных произведений. Санкт-Петербург, «Лань», 1999.

Сонатна форма
Головна партія····Сполучна партія····Побічна партія