Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ярослав Кирилович Голованов (рос. Яросла́в Кири́ллович Голова́нов, {нар.2 червня 1932, Москва — пом.21 травня 2003, Москва) — російський радянський та російський журналіст, есеїст, письменник, відомий як біографічними творами, так і як письменник-фантаст (учасник творчого колективу, відомого під колективним псевдонімом Павло Багряк).
| Ярослав Кирилович Голованов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Ярослав Кириллович Голованов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ярослав Кириллович Голованов | |||
| Псевдонім | Павло Багряк (колективний) | |||
| Народився | 2 червня 1932 Москва | |||
| Помер | 21 травня 2003 (70 років) Москва ·цереброваскулярні хвороби | |||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк, журналіст | |||
| Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1958–2003 | |||
| Напрямок | проза, есе, нарис | |||
| Жанр | повість, оповідання, нарис, есе, фантастична повість і роман | |||
| Magnum opus | «Корольов. Факти і міфи» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| У шлюбі з | Альбац Євгенія Марківна | |||
| Діти | d | |||
| Нагороди |     d | |||
| | ||||
 Голованов Ярослав Кирилович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ярослав Голованов народився у Москві у сім'ї артистів. У 1941 році він разом із сім'єю виїхав у евакуацію в Омськ, звідки повернувся до Москви у 1943 році. Ще під час перебування в евакуації захопився технікою після прочитання роману Олексія Толстого «Аеліта», тому після закінчення середньої школи в 1950 році вступив до МДТУ імені Баумана на факультет ракетної техніки, який закінчив у 1956 році. з 1956 до 1958 року він працював інженером у НДІ-1. З 1958 року Ярослав Голованов працював літературним співробітником відділу науки газети «Комсомольська правда». На цій посаді Голованов багато подорожував, зокрема у кінці 50-х років здійснив морську поїздку до західного узбережжя Африки, результатом якої стала серія нарисів та повістей, пізніше в 70-х роках об'їхав більшість регіонів європейської частини СРСР, після чого також опублікував кілька збірок творів. У 60-х роках Ярослав Голованов став спеціальним кореспондентом «Комсомольської правди» на космодромі Байконур. Після цього космонавтика стала основною темою його творчості. Саме за першу його повість «Ковалі грому», в якій розповідається про життя космонавтів, конструкторів космічних кораблів та випробовувачів космічної техніки, Голованов отримав рекомендацію на вступ до Спілки письменників СРСР від Бориса Полевого і Василя Аксьонова. Серед книжок про космонавтику виділяються також книги «Наш Гагарін», «Архітектура невагомості», «Марсіанин» (описується біографія Фрідріха Цандера). У 1982 році вийшла друком у видавництві «Дитяча література» книга письменника «Шлях на космодром», у якій описується історія розвитку пілотованих польотів від легендарного Ікара до реального польоту Юрія Гагаріна. Найвідомішим твором Голованова є повний опис біографії Сергія Павловича Корольова «Корольов. Факти і міфи», який вийшов друком у 1994 році. У 2000 році Ярослав Голованов опублікував книгу «Правда про програму APOLLO: Битва за Місяць», у якій описуються американські пілотовані польоти на Місяць.
У 60-80-х роках ХХ століття Ярослав Голованов був членом творчого колективу письменників і художника, який публікував науково-фантастичні твори під псевдоніном Павло Багряк. До цього колективу, крім Аграновського, входили Валерій Аграновський, Володимир Губарєв, Віктор Комаров, Дмитро Біленкін і художник Павло Бунін, який ілюстрував книги видані під цим псевдонімом. Цей творчий колектив створив романи (який складається із чотирьох повістей «Хто?», «Перехрестя», «П'ять президентів», «Перевертень»), та . Усі ці твори написані в жанрі науково-фантастичного детектива, та присвячені критиці тогочасного капіталістичного суспільства. Колектив також написав сценарій до фільму «Нові пригоди барона Мюнгаузена», проте він так і не був опублікований. Після смерті в 1987 році Дмитра Біленкіна колектив авторів розпався.
Після успіхів перших книг Ярослава Голованова йому зробили пропозицію самому взяти участь у пілотованому космічному польоті. Він погодився, та успішно пройшов обстеження в . У 1965 році Голованов розпочав підготовку до пілотованого польоту в космос як представник радянської журналістики. Проте передчасна смерть Сергія Корольова та затримка із розробкою багатомісного космічного корабля «Союз» надовго відклали плани щодо старту радянського журналіста в космос. Ці розмови відновилися лише у кінці 80-х років ХХ століття, і Голованов удруге пройшов комплекс необхідних обстежень перед стартом у космос, проте цього разу його не допустили до підготовки до польотів, а з комерційних причин радянське космічне агентство вирішило допустити до польоту японського журналіста Тойохіро Акіяму.
У кінці 80-х років — на початку 90-х років ХХ століття Ярослава Голованова неодноразово запрошували до складу журі Вищої ліги КВК.
21 травня 2003 року Ярослав Голованов раптово помер у Москві (згідно частини джерел у Передєлкіно) унаслідок інсульту. Похований Ярослав Голованов на Даниловському цвинтарі у Москві.
Премії та нагороди
Ярослав Голованов за свою письменницьку і журналістську діяльність нагороджений орденом Дружби народів і орденом «Знак Пошани». Він також удостоєний званням заслуженого працівника культури РРФСР та став лауреатом премії Ленінського комсомолу.
Особисте життя
Ярослав Голованов був тричі одружений, і від трьох шлюбів мав трьох синів і одну дочку.
Вибрана бібліографія
Повісті
- Кузнецы грома (1964)
- Падение «Иезуита». История одного преступления (1965)
- Сувенир из Гибралтара (1967)
Документальні твори
- Путешествия в страну урана (1963)
- Штурм бездны (1963)
- Этюды об ученых (1970)
- Королев (1973)
- Мы — физики (1976)
- Наш Гагарин (1977)
- Дорога на космодром (1982)
- Марсианин (1985)
- Космонавт № 1 (1986)
- Преодоление одиночества (1986)
- Королев. Факты и мифы (1994)
- Правда о программе APOLLO: Битва за Луну (2000)
Примітки та коментарі
Коментарі
- Згідно частини джерел, помер у Передєлкіно.
Примітки
- Голованов Ярослав Кириллович (1932-2003) [ 2019-07-22 у Wayback Machine.] (рос.)
- Павло Багряк на сайті fantlab.ru [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Багряк Павел [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Могила Я. К. Голованова [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Ярослав Голованов на сайті fantlab.ru [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Космический мемориал. Ярослав Кириллович Голованов [ 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Ярослав Голованов на livelib.ru [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ГОЛОВАНОВ, ЯРОСЛАВ КИРИЛЛОВИЧ [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaroslav Kirilovich Golovanov ros Yarosla v Kiri llovich Golova nov nar 2 chervnya 1932 Moskva pom 21 travnya 2003 Moskva rosijskij radyanskij ta rosijskij zhurnalist eseyist pismennik vidomij yak biografichnimi tvorami tak i yak pismennik fantast uchasnik tvorchogo kolektivu vidomogo pid kolektivnim psevdonimom Pavlo Bagryak Yaroslav Kirilovich Golovanovros Yaroslav Kirillovich GolovanovIm ya pri narodzhenni Yaroslav Kirillovich GolovanovPsevdonim Pavlo Bagryak kolektivnij Narodivsya 2 chervnya 1932 1932 06 02 MoskvaPomer 21 travnya 2003 2003 05 21 70 rokiv Moskva cerebrovaskulyarni hvorobiPohovannya Danilovskij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist prozayik zhurnalistAlma mater Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni BaumanaMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1958 2003Napryamok proza ese narisZhanr povist opovidannya naris ese fantastichna povist i romanMagnum opus Korolov Fakti i mifi Chlenstvo SP SRSRU shlyubi z Albac Yevgeniya MarkivnaDiti dNagorodi d Golovanov Yaroslav Kirilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovanov BiografiyaYaroslav Golovanov narodivsya u Moskvi u sim yi artistiv U 1941 roci vin razom iz sim yeyu viyihav u evakuaciyu v Omsk zvidki povernuvsya do Moskvi u 1943 roci She pid chas perebuvannya v evakuaciyi zahopivsya tehnikoyu pislya prochitannya romanu Oleksiya Tolstogo Aelita tomu pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1950 roci vstupiv do MDTU imeni Baumana na fakultet raketnoyi tehniki yakij zakinchiv u 1956 roci z 1956 do 1958 roku vin pracyuvav inzhenerom u NDI 1 Z 1958 roku Yaroslav Golovanov pracyuvav literaturnim spivrobitnikom viddilu nauki gazeti Komsomolska pravda Na cij posadi Golovanov bagato podorozhuvav zokrema u kinci 50 h rokiv zdijsniv morsku poyizdku do zahidnogo uzberezhzhya Afriki rezultatom yakoyi stala seriya narisiv ta povistej piznishe v 70 h rokah ob yihav bilshist regioniv yevropejskoyi chastini SRSR pislya chogo takozh opublikuvav kilka zbirok tvoriv U 60 h rokah Yaroslav Golovanov stav specialnim korespondentom Komsomolskoyi pravdi na kosmodromi Bajkonur Pislya cogo kosmonavtika stala osnovnoyu temoyu jogo tvorchosti Same za pershu jogo povist Kovali gromu v yakij rozpovidayetsya pro zhittya kosmonavtiv konstruktoriv kosmichnih korabliv ta viprobovuvachiv kosmichnoyi tehniki Golovanov otrimav rekomendaciyu na vstup do Spilki pismennikiv SRSR vid Borisa Polevogo i Vasilya Aksonova Sered knizhok pro kosmonavtiku vidilyayutsya takozh knigi Nash Gagarin Arhitektura nevagomosti Marsianin opisuyetsya biografiya Fridriha Candera U 1982 roci vijshla drukom u vidavnictvi Dityacha literatura kniga pismennika Shlyah na kosmodrom u yakij opisuyetsya istoriya rozvitku pilotovanih polotiv vid legendarnogo Ikara do realnogo polotu Yuriya Gagarina Najvidomishim tvorom Golovanova ye povnij opis biografiyi Sergiya Pavlovicha Korolova Korolov Fakti i mifi yakij vijshov drukom u 1994 roci U 2000 roci Yaroslav Golovanov opublikuvav knigu Pravda pro programu APOLLO Bitva za Misyac u yakij opisuyutsya amerikanski pilotovani poloti na Misyac U 60 80 h rokah HH stolittya Yaroslav Golovanov buv chlenom tvorchogo kolektivu pismennikiv i hudozhnika yakij publikuvav naukovo fantastichni tvori pid psevdoninom Pavlo Bagryak Do cogo kolektivu krim Agranovskogo vhodili Valerij Agranovskij Volodimir Gubaryev Viktor Komarov Dmitro Bilenkin i hudozhnik Pavlo Bunin yakij ilyustruvav knigi vidani pid cim psevdonimom Cej tvorchij kolektiv stvoriv romani yakij skladayetsya iz chotiroh povistej Hto Perehrestya P yat prezidentiv Pereverten ta Usi ci tvori napisani v zhanri naukovo fantastichnogo detektiva ta prisvyacheni kritici togochasnogo kapitalistichnogo suspilstva Kolektiv takozh napisav scenarij do filmu Novi prigodi barona Myungauzena prote vin tak i ne buv opublikovanij Pislya smerti v 1987 roci Dmitra Bilenkina kolektiv avtoriv rozpavsya Pislya uspihiv pershih knig Yaroslava Golovanova jomu zrobili propoziciyu samomu vzyati uchast u pilotovanomu kosmichnomu poloti Vin pogodivsya ta uspishno projshov obstezhennya v U 1965 roci Golovanov rozpochav pidgotovku do pilotovanogo polotu v kosmos yak predstavnik radyanskoyi zhurnalistiki Prote peredchasna smert Sergiya Korolova ta zatrimka iz rozrobkoyu bagatomisnogo kosmichnogo korablya Soyuz nadovgo vidklali plani shodo startu radyanskogo zhurnalista v kosmos Ci rozmovi vidnovilisya lishe u kinci 80 h rokiv HH stolittya i Golovanov udruge projshov kompleks neobhidnih obstezhen pered startom u kosmos prote cogo razu jogo ne dopustili do pidgotovki do polotiv a z komercijnih prichin radyanske kosmichne agentstvo virishilo dopustiti do polotu yaponskogo zhurnalista Tojohiro Akiyamu U kinci 80 h rokiv na pochatku 90 h rokiv HH stolittya Yaroslava Golovanova neodnorazovo zaproshuvali do skladu zhuri Vishoyi ligi KVK 21 travnya 2003 roku Yaroslav Golovanov raptovo pomer u Moskvi zgidno chastini dzherel u Peredyelkino unaslidok insultu Pohovanij Yaroslav Golovanov na Danilovskomu cvintari u Moskvi Premiyi ta nagorodiYaroslav Golovanov za svoyu pismennicku i zhurnalistsku diyalnist nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv i ordenom Znak Poshani Vin takozh udostoyenij zvannyam zasluzhenogo pracivnika kulturi RRFSR ta stav laureatom premiyi Leninskogo komsomolu Osobiste zhittyaYaroslav Golovanov buv trichi odruzhenij i vid troh shlyubiv mav troh siniv i odnu dochku Vibrana bibliografiyaPovisti Kuznecy groma 1964 Padenie Iezuita Istoriya odnogo prestupleniya 1965 Suvenir iz Gibraltara 1967 Dokumentalni tvori Puteshestviya v stranu urana 1963 Shturm bezdny 1963 Etyudy ob uchenyh 1970 Korolev 1973 My fiziki 1976 Nash Gagarin 1977 Doroga na kosmodrom 1982 Marsianin 1985 Kosmonavt 1 1986 Preodolenie odinochestva 1986 Korolev Fakty i mify 1994 Pravda o programme APOLLO Bitva za Lunu 2000 Primitki ta komentariKomentari Zgidno chastini dzherel pomer u Peredyelkino Primitki Golovanov Yaroslav Kirillovich 1932 2003 2019 07 22 u Wayback Machine ros Pavlo Bagryak na sajti fantlab ru 22 chervnya 2019 u Wayback Machine ros Bagryak Pavel 22 chervnya 2019 u Wayback Machine ros Mogila Ya K Golovanova 21 lipnya 2019 u Wayback Machine ros PosilannyaYaroslav Golovanov na sajti fantlab ru 21 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Kosmicheskij memorial Yaroslav Kirillovich Golovanov 6 serpnya 2019 u Wayback Machine Yaroslav Golovanov na livelib ru 22 lipnya 2019 u Wayback Machine ros GOLOVANOV YaROSLAV KIRILLOVICh 22 lipnya 2019 u Wayback Machine ros