Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Тимофійович Голени́щев-Куту́зов (рос. Иван Тимофеевич Голенищев-Кутузов; 1839 — 8 (21) серпня 1909) — російський підприємець та муніціпальний діяч, міський голова Харкова у 1893—1900 роках.
| Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов рос. Иван Тимофеевич Голенищев-Кутузов | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1893 — 1900 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | Погорілко Олександр Костянтинович | |
| Народження: | 1839 Ізмаїл, Бессарабська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 8 (21) серпня 1909 Харків, Російська імперія | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Релігія: | православ'я | |
| Освіта: | d (1854) і Костянтинівське артилерійське училище (1857) | |
| Рід: | ||
| Батько: | Голенищев-Кутузов Тимофій Іванович | |
| Діти: | Голенищев-Кутузов Дмитро Іванович | |
| Нагороди: |   | |
| | ||
Під час служби у російській армії вступив до таємної організації, що підтримувала польських революціонерів, а після викриття був відправлений у відставку. Перебрався до Харкова, де згодом став впливовим підприємцем та громадським діячем. Схилявся до консервативно-монархічних поглядів і був лідером «дворянської партії» у місцевій політиці. Двічі перемагав на виборах городського голови Харкова, але під час другої каденції конфлікт із гласними міської думи змусив Івана достроково покинути пост. За його головування у Харкові було засновано кілька важливих підприємств. Приділяв велику увагу екологічним питанням, виступав із доповіддю на II Всеросійському з'їзді лісовласників та лісогосподарів, займався озелененням Харкова — відкривав сквери та парки.
Біографія
Походження та ранні роки
Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов народився 1839 року в Ізмаїлі. Його батьком був штабскапітан , учасник Наполеонівських воєн. Він відзначився у Битві народів, за що був нагороджений орденом святого Володимира IV ступеня з бантом. Під час перебування у Франції ознайомився з технологією виробництва батисту, яка на той час була невідома в Росії. По поверненню на Батьківщину опублікував посібник із виробництва батисту. Пізніше служив поліцмейстером у Леові та Феодосії. Матір — Аделаїда Василівна Полтавцева, дочка підполковника. У родині, крім сина Івана, було чотири дочки. За вірою був православним.
Навчався у [ru], а після його закінчення 1854 року продовжив освіту у Костянтинівському кадетському корпусі. 1857 року був направлений проходити службу в шостому стрілецькому батальйоні у званні підпоручика. Через два роки Голенищева-Кутузова відправили до стрілецької командної школи. Він закінчив її з відзнакою та повернувся до батальйону, де став командиром роти та заступником командира з озброєння. У 22 роки став штабскапітаном. З жовтня 1861 до березня 1862 перебував при Новгородському кадетському корпусі. По поверненню захопився революційною діяльністю та вступив до лав [ru], став її активним членом. У липні 1862 року, разом зі штабскапітаном Миколою Новицьким, був заарештований у Варшаві та висланий до Москви. Затриманих звинувачували у «ліберальному напрямку» та у «згубному впливі на інших молодих та недосвідчених офіцерів». З політичних причин Голенищев-Кутузов був відправлений у відставку. За ним був встановлений нагляд, який тривав до 1871 року.
Харківський період
Після того як Голенищев-Кутузов потрапив у відставку, він купив маєток Наградне поблизу села Хорошеве у Харківській губернії та зайнявся підприємницькою діяльністю, був сподвижником Олексія Алчевського у комерційних справах. 1866 року став одним із засновників 1-го Харківського товариства взаємного кредиту та членом його правління. У 1891—1892 роках працював у Харківській конторі Державного банку, був членом облікового комітету з видачі позик. Його обирали членом оцінювальної комісії Харківського земельного банку. Також, був членом Харківського Товариства взаємного страхування.
Окрім фінансової діяльності, Голенищева-Кутузова цікавили питання шовківництва та лісівництва. Він брав участь у II Всеросійському з'їзді лісовласників та лісогосподарів, який відбувся у Липецьку 1874 року. Там він прочитав доповідь «Про корисне значення лісів і про заходи збереження їх на півдні Росії». Доповідач вказував на кліматичне значення лісів. Вони «набагато рівномірніше, ніж поля» споживають опади та грають важливу роль у теплорегуляції: «[Ліс] охолоджує і тим самим зменшує стрімкість потоків гарячого повітря, а з морозними вітрами ділиться теплом». Голенищев-Кутузов звинувачував банки у розкрадання лісів і вважав, що ліс який ввозиться з південних портів, потрібно обкладати високим митом. Також він закликав прийняти законодавчий акт про заборону випасу худоби на вирубках і пропонував використовувати кам'яне вугілля замість дров у топках паротягів. Доповідь мала широкий суспільний резонанс і багато пропозицій Голенищева-Кутузова були втілені в життя урядом.
Мешкаючи у Харкові, брав участь у суспільному житті регіону. Він обирався гласним губернських та повітових земських зборів. Був членом ревізійної комісії губернського земства. 1883 року вперше був обраний гласним міської думи. Обирався головою Попечительної ради міських богаділень. Дотримувався консервативно-монархічних поглядів, за що отримав підтримку серед «правих» міста. Дмитро Багалій, у своїх спогадах, називав його купецьким ставлеником. Внаслідок міської контреформи 1892 року на міських виборах 1893 року домінувала так звана «дворянська партія», лідером якої був Іван Голенищев-Кутузов. На виборах міського голови, які відбулися 11 березня 1893 року, гласні обрали його головою з результатом 51 — «За», 21 — «Проти».
Під час свого головування Івану Голенищеву-Кутузову вдалося стабілізувати міські фінанси. Він активно шукав нові джерела фінансування. З його ініціативи 1894 року була випущена перша міська облігаційна позика. Під час головування Голенищева-Кутузова були укріплені береги річок Харків та Лопань, що захистило місто від затоплень. Був ініціатором створення муніципальних дохідних підприємств: електростанції та скотобоєнь. Також сприяв виникненню Харківського паротягобудівного заводу, Миколаївської лікарні та Тургенєвського училища. Брав участь у розробці проєкту з розширення міського водопроводу, займався питанням викупу у Бельгійського товариства Харківської кінної залізниці та планував замінити кінну тягу на електричну. Піклувався станом наявних міських скверів та створював нові. Разом з Харківським губернатором Олександром Петровим став засновником Миколаївського міського парку і зоопарку. Також брав участь у створенні Заміського парку. Очолював харківську делегацію на коронації імператора Миколи II у Москві. З ініціативи міського голови у Харкові пройшли пишні святкування коронації.
1897 року переміг на нових виборах міського голови з результатом 41 — «За», 26 — «Проти». Однак, тоді ж у нього розпочався конфлікт з впливовою групою гласних через який він був вимушений підти у відставку 31 березня 1900 року. Сам Іван Голенищев-Кутузов пояснював свою відставку похилим віком, внаслідок якого йому складно одночасно перебувати на посаді голови так вести власну справу.
Останні роки
Після відставки повернувся до підприємницької діяльності, але вже в 1900 році збанкрутував і був вимушений переїхати до Курської губернії, де знаходився маєток його дружини. 1908 року передав [ru] одинадцять акварельних малюнків свого далекого родича — генерала Краузе.
Іван Тимофійович Голенищев-Кутузов сильно захворів 1909 року й повернувся до Харкова на лікування, де й помер 8 серпня 1909 року. Наступне, після його смерті, засідання міської думи розпочалося з панахиди, яку відслужили у присутності гласних думи та службовців. Його портрет був вивішений у приміщенні контори харківської електростанції. На його честь була названа стипендія у початковому училищі та алея у Миколаєвському міському парку.
Його сином був Дмитро Іванович Голенищев-Кутузов (1885—1938) — революціонер-більшовик та радянський державний діяч.
У культурі
Офіцер Іван Голенищев-Кутузов згадується у романі [ru] «За нашу и вашу свободу!», присвяченому життю польського революціонера Ярослава Домбровського.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава II ступеня (травень 1896);
- медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III» (1896).
Примітки
- . mil.sevhome.ru (рос.) . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
{{}}: Недійсний|url-status=no() - Дьяков, 1967, с. 49.
- Во главе города, 1998, с. 60.
- Дьяков, 1967, с. 122.
- Во главе города, 1998, с. 60-62.
- Южный край, 1894, с. 3.
- Во главе города, 1998, с. 62.
- Тихонов, 2017.
- Багалій, 1999, с. 188.
- Во главе города, 1998, с. 62—63.
- Утро 814, 1909, с. 4.
- Утро 834, 1909, с. 4.
- Во главе города, 1998, с. 63.
- . www.objectiv.tv (рос.) . 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
{{}}: Недійсний|url-status=no() - 500 влиятельных личностей, 2001, с. 59.
- Букреева, 2012, с. 280—282.
- БРЭ, 2007, с. 311-313.
- Славин, 1968, с. 131.
Джерела
- 1893—1900 Голенищев-Кутузов Иван Тимофеевич // Во главе города. Руководители харьковского городского самоуправления : ( )[рос.] / Ярмыш А. Н., Головко А. Н., Добреля Л. П., Пикина В. В. — Харків : Основа, Университет внутренних дел, 1998. — С. 60-63. — 160 с. — (Харьковский биографический словарь). — .
- Багалій Д. І. Автобіографія. П'ятдесят літ на сторожі української культури // Вибрані праці: У 6 томах / Кравченко В. В. — Харків : Видавництво Народної української академії (НУА), Золоті сторінки, 1999. — Т. 1 : Автобіографія; Ювілейні матеріали; Бібліографія. — 600 с. — .
- Букреева Е. М., Резинов Р. Н. Акварели генерала Краузе: к вопросу атрибуции и переатрибуции // Эпоха 1812 года. Исследования. Документы : ( )[рос.]. — Издание Государственного исторического музея, 2012. — С. 280—290. — 336 с. — (Золотой фонд Исторического музея). — .
- Дьяков В. А. Деятели русского и польского освободительного движения в царской армии 1856-1865 годов. Биобиблиографический словарь : ( )[рос.]. — Москва : Наука, 1967. — 256 с.
- [ru]. За нашу и вашу свободу! : ( )[рос.]. — Москва : Издательство политической литературы, 1968. — 350 с.
- Тихонов А. С. Лесные съезды дореволюционной России // История лесного дела. Учебник : ( )[рос.]. — Москва : Инфра-М, 2017. — 357 с. — (Высшее образование. Магистратура). — .
- Ярмиш О. Н., Головко О. М. Харківське міське самоврядування на зламі століть: ХІХ–ХХ і ХХ–ХХІ. — Харків : Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2004. — 372 с. — -1.
- Заседание Харьковского общества взаимного страхования : ( )[рос.] // Южный край. — 1894. — № 4542 (23 марта).
- Ф. И.Т.Голенищевъ-Кутузовъ : ( )[рос.] // Утро. — 1909. — № 814 (11 августа).
- Засѣданіе городской думы : ( )[рос.] // Утро. — 1909. — № 834 (4 сентября).
- Пятнов А. П., [ru]. Голенищевы-Кутузовы // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2007. — Т. 7. Гермафродит — Григорьев. — С. 311-313. — . (рос.)
- Голенищев-Кутузов Иван Тимофеевич // Украина: регионы. Харьковская область. 500 влиятельных личностей : ( )[рос.] / Ст. менеджер проекта И. А. Серебряков. — Харьков : Восточно-Украинский биографический институт, 2001. — 524 с. — .
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Golenishev Kutuzov Ivan Timofijovich Goleni shev Kutu zov ros Ivan Timofeevich Golenishev Kutuzov 1839 8 21 serpnya 1909 rosijskij pidpriyemec ta municipalnij diyach miskij golova Harkova u 1893 1900 rokah Ivan Timofijovich Golenishev Kutuzov ros Ivan Timofeevich Go le nishev KutuzovMiskij golova Harkova1893 1900Poperednik Nastupnik Pogorilko Oleksandr Kostyantinovich Narodzhennya 1839 Izmayil Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaSmert 8 21 serpnya 1909 Harkiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaReligiya pravoslav yaOsvita d 1854 i Kostyantinivske artilerijske uchilishe 1857 Rid Batko Golenishev Kutuzov Timofij IvanovichDiti Golenishev Kutuzov Dmitro IvanovichNagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Pid chas sluzhbi u rosijskij armiyi vstupiv do tayemnoyi organizaciyi sho pidtrimuvala polskih revolyucioneriv a pislya vikrittya buv vidpravlenij u vidstavku Perebravsya do Harkova de zgodom stav vplivovim pidpriyemcem ta gromadskim diyachem Shilyavsya do konservativno monarhichnih poglyadiv i buv liderom dvoryanskoyi partiyi u miscevij politici Dvichi peremagav na viborah gorodskogo golovi Harkova ale pid chas drugoyi kadenciyi konflikt iz glasnimi miskoyi dumi zmusiv Ivana dostrokovo pokinuti post Za jogo golovuvannya u Harkovi bulo zasnovano kilka vazhlivih pidpriyemstv Pridilyav veliku uvagu ekologichnim pitannyam vistupav iz dopoviddyu na II Vserosijskomu z yizdi lisovlasnikiv ta lisogospodariv zajmavsya ozelenennyam Harkova vidkrivav skveri ta parki BiografiyaPortret Ivana Golenisheva KutuzovaPohodzhennya ta ranni roki Ivan Timofijovich Golenishev Kutuzov narodivsya 1839 roku v Izmayili Jogo batkom buv shtabskapitan uchasnik Napoleonivskih voyen Vin vidznachivsya u Bitvi narodiv za sho buv nagorodzhenij ordenom svyatogo Volodimira IV stupenya z bantom Pid chas perebuvannya u Franciyi oznajomivsya z tehnologiyeyu virobnictva batistu yaka na toj chas bula nevidoma v Rosiyi Po povernennyu na Batkivshinu opublikuvav posibnik iz virobnictva batistu Piznishe sluzhiv policmejsterom u Leovi ta Feodosiyi Matir Adelayida Vasilivna Poltavceva dochka pidpolkovnika U rodini krim sina Ivana bulo chotiri dochki Za viroyu buv pravoslavnim Navchavsya u ru a pislya jogo zakinchennya 1854 roku prodovzhiv osvitu u Kostyantinivskomu kadetskomu korpusi 1857 roku buv napravlenij prohoditi sluzhbu v shostomu strileckomu bataljoni u zvanni pidporuchika Cherez dva roki Golenisheva Kutuzova vidpravili do strileckoyi komandnoyi shkoli Vin zakinchiv yiyi z vidznakoyu ta povernuvsya do bataljonu de stav komandirom roti ta zastupnikom komandira z ozbroyennya U 22 roki stav shtabskapitanom Z zhovtnya 1861 do bereznya 1862 perebuvav pri Novgorodskomu kadetskomu korpusi Po povernennyu zahopivsya revolyucijnoyu diyalnistyu ta vstupiv do lav ru stav yiyi aktivnim chlenom U lipni 1862 roku razom zi shtabskapitanom Mikoloyu Novickim buv zaareshtovanij u Varshavi ta vislanij do Moskvi Zatrimanih zvinuvachuvali u liberalnomu napryamku ta u zgubnomu vplivi na inshih molodih ta nedosvidchenih oficeriv Z politichnih prichin Golenishev Kutuzov buv vidpravlenij u vidstavku Za nim buv vstanovlenij naglyad yakij trivav do 1871 roku Harkivskij period Pislya togo yak Golenishev Kutuzov potrapiv u vidstavku vin kupiv mayetok Nagradne poblizu sela Horosheve u Harkivskij guberniyi ta zajnyavsya pidpriyemnickoyu diyalnistyu buv spodvizhnikom Oleksiya Alchevskogo u komercijnih spravah 1866 roku stav odnim iz zasnovnikiv 1 go Harkivskogo tovaristva vzayemnogo kreditu ta chlenom jogo pravlinnya U 1891 1892 rokah pracyuvav u Harkivskij kontori Derzhavnogo banku buv chlenom oblikovogo komitetu z vidachi pozik Jogo obirali chlenom ocinyuvalnoyi komisiyi Harkivskogo zemelnogo banku Takozh buv chlenom Harkivskogo Tovaristva vzayemnogo strahuvannya Okrim finansovoyi diyalnosti Golenisheva Kutuzova cikavili pitannya shovkivnictva ta lisivnictva Vin brav uchast u II Vserosijskomu z yizdi lisovlasnikiv ta lisogospodariv yakij vidbuvsya u Lipecku 1874 roku Tam vin prochitav dopovid Pro korisne znachennya lisiv i pro zahodi zberezhennya yih na pivdni Rosiyi Dopovidach vkazuvav na klimatichne znachennya lisiv Voni nabagato rivnomirnishe nizh polya spozhivayut opadi ta grayut vazhlivu rol u teploregulyaciyi Lis oholodzhuye i tim samim zmenshuye strimkist potokiv garyachogo povitrya a z moroznimi vitrami dilitsya teplom Golenishev Kutuzov zvinuvachuvav banki u rozkradannya lisiv i vvazhav sho lis yakij vvozitsya z pivdennih portiv potribno obkladati visokim mitom Takozh vin zaklikav prijnyati zakonodavchij akt pro zaboronu vipasu hudobi na virubkah i proponuvav vikoristovuvati kam yane vugillya zamist drov u topkah parotyagiv Dopovid mala shirokij suspilnij rezonans i bagato propozicij Golenisheva Kutuzova buli vtileni v zhittya uryadom Meshkayuchi u Harkovi brav uchast u suspilnomu zhitti regionu Vin obiravsya glasnim gubernskih ta povitovih zemskih zboriv Buv chlenom revizijnoyi komisiyi gubernskogo zemstva 1883 roku vpershe buv obranij glasnim miskoyi dumi Obiravsya golovoyu Popechitelnoyi radi miskih bogadilen Dotrimuvavsya konservativno monarhichnih poglyadiv za sho otrimav pidtrimku sered pravih mista Dmitro Bagalij u svoyih spogadah nazivav jogo kupeckim stavlenikom Vnaslidok miskoyi kontreformi 1892 roku na miskih viborah 1893 roku dominuvala tak zvana dvoryanska partiya liderom yakoyi buv Ivan Golenishev Kutuzov Na viborah miskogo golovi yaki vidbulisya 11 bereznya 1893 roku glasni obrali jogo golovoyu z rezultatom 51 Za 21 Proti Pid chas svogo golovuvannya Ivanu Golenishevu Kutuzovu vdalosya stabilizuvati miski finansi Vin aktivno shukav novi dzherela finansuvannya Z jogo iniciativi 1894 roku bula vipushena persha miska obligacijna pozika Pid chas golovuvannya Golenisheva Kutuzova buli ukripleni beregi richok Harkiv ta Lopan sho zahistilo misto vid zatoplen Buv iniciatorom stvorennya municipalnih dohidnih pidpriyemstv elektrostanciyi ta skotoboyen Takozh spriyav viniknennyu Harkivskogo parotyagobudivnogo zavodu Mikolayivskoyi likarni ta Turgenyevskogo uchilisha Brav uchast u rozrobci proyektu z rozshirennya miskogo vodoprovodu zajmavsya pitannyam vikupu u Belgijskogo tovaristva Harkivskoyi kinnoyi zaliznici ta planuvav zaminiti kinnu tyagu na elektrichnu Pikluvavsya stanom nayavnih miskih skveriv ta stvoryuvav novi Razom z Harkivskim gubernatorom Oleksandrom Petrovim stav zasnovnikom Mikolayivskogo miskogo parku i zooparku Takozh brav uchast u stvorenni Zamiskogo parku Ocholyuvav harkivsku delegaciyu na koronaciyi imperatora Mikoli II u Moskvi Z iniciativi miskogo golovi u Harkovi projshli pishni svyatkuvannya koronaciyi 1897 roku peremig na novih viborah miskogo golovi z rezultatom 41 Za 26 Proti Odnak todi zh u nogo rozpochavsya konflikt z vplivovoyu grupoyu glasnih cherez yakij vin buv vimushenij pidti u vidstavku 31 bereznya 1900 roku Sam Ivan Golenishev Kutuzov poyasnyuvav svoyu vidstavku pohilim vikom vnaslidok yakogo jomu skladno odnochasno perebuvati na posadi golovi tak vesti vlasnu spravu Ostanni roki Pislya vidstavki povernuvsya do pidpriyemnickoyi diyalnosti ale vzhe v 1900 roci zbankrutuvav i buv vimushenij pereyihati do Kurskoyi guberniyi de znahodivsya mayetok jogo druzhini 1908 roku peredav ru odinadcyat akvarelnih malyunkiv svogo dalekogo rodicha generala Krauze Ivan Timofijovich Golenishev Kutuzov silno zahvoriv 1909 roku j povernuvsya do Harkova na likuvannya de j pomer 8 serpnya 1909 roku Nastupne pislya jogo smerti zasidannya miskoyi dumi rozpochalosya z panahidi yaku vidsluzhili u prisutnosti glasnih dumi ta sluzhbovciv Jogo portret buv vivishenij u primishenni kontori harkivskoyi elektrostanciyi Na jogo chest bula nazvana stipendiya u pochatkovomu uchilishi ta aleya u Mikolayevskomu miskomu parku Jogo sinom buv Dmitro Ivanovich Golenishev Kutuzov 1885 1938 revolyucioner bilshovik ta radyanskij derzhavnij diyach U kulturiOficer Ivan Golenishev Kutuzov zgaduyetsya u romani ru Za nashu i vashu svobodu prisvyachenomu zhittyu polskogo revolyucionera Yaroslava Dombrovskogo NagorodiOrden Svyatogo Stanislava II stupenya traven 1896 medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III 1896 Primitki mil sevhome ru ros Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 16 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Dyakov 1967 s 49 Vo glave goroda 1998 s 60 Dyakov 1967 s 122 Vo glave goroda 1998 s 60 62 Yuzhnyj kraj 1894 s 3 Vo glave goroda 1998 s 62 Tihonov 2017 Bagalij 1999 s 188 Vo glave goroda 1998 s 62 63 Utro 814 1909 s 4 Utro 834 1909 s 4 Vo glave goroda 1998 s 63 www objectiv tv ros 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 14 serpnya 2021 Procitovano 14 serpnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka 500 vliyatelnyh lichnostej 2001 s 59 Bukreeva 2012 s 280 282 BRE 2007 s 311 313 Slavin 1968 s 131 Dzherela1893 1900 Golenishev Kutuzov Ivan Timofeevich Vo glave goroda Rukovoditeli harkovskogo gorodskogo samoupravleniya ros Yarmysh A N Golovko A N Dobrelya L P Pikina V V Harkiv Osnova Universitet vnutrennih del 1998 S 60 63 160 s Harkovskij biograficheskij slovar ISBN 5 7768 0586 4 Bagalij D I Avtobiografiya P yatdesyat lit na storozhi ukrayinskoyi kulturi Vibrani praci U 6 tomah Kravchenko V V Harkiv Vidavnictvo Narodnoyi ukrayinskoyi akademiyi NUA Zoloti storinki 1999 T 1 Avtobiografiya Yuvilejni materiali Bibliografiya 600 s ISBN 966 95769 2 X Bukreeva E M Rezinov R N Akvareli generala Krauze k voprosu atribucii i pereatribucii Epoha 1812 goda Issledovaniya Dokumenty ros Izdanie Gosudarstvennogo istoricheskogo muzeya 2012 S 280 290 336 s Zolotoj fond Istoricheskogo muzeya ISBN 978 5 89076 195 8 Dyakov V A Deyateli russkogo i polskogo osvoboditelnogo dvizheniya v carskoj armii 1856 1865 godov Biobibliograficheskij slovar ros Moskva Nauka 1967 256 s ru Za nashu i vashu svobodu ros Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1968 350 s Tihonov A S Lesnye sezdy dorevolyucionnoj Rossii Istoriya lesnogo dela Uchebnik ros Moskva Infra M 2017 357 s Vysshee obrazovanie Magistratura ISBN 9785160122809 Yarmish O N Golovko O M Harkivske miske samovryaduvannya na zlami stolit HIH HH i HH HHI Harkiv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu vnutrishnih sprav 2004 372 s ISBN 6 966 610 118 1 Zasedanie Harkovskogo obshestva vzaimnogo strahovaniya ros Yuzhnyj kraj 1894 4542 23 marta F I T Golenishev Kutuzov ros Utro 1909 814 11 avgusta Zasѣdanie gorodskoj dumy ros Utro 1909 834 4 sentyabrya Pyatnov A P ru Golenishevy Kutuzovy Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2007 T 7 Germafrodit Grigorev S 311 313 ISBN 978 5 85270 337 8 ros Golenishev Kutuzov Ivan Timofeevich Ukraina regiony Harkovskaya oblast 500 vliyatelnyh lichnostej ros St menedzher proekta I A Serebryakov Harkov Vostochno Ukrainskij biograficheskij institut 2001 524 s ISBN 966 7903 11 7 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi