Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Любов Олександрівна Голанчикова (іноді використовується написання Галанчикова, 1889–1961) — одна з перших жінок-пілотів, перша жінка льотчик-випробувач.
| Голанчикова Любов Олександрівна | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Любовь Александровна Голанчикова |
| Народилася | 1889 Російська імперія |
| Померла | 1961 Нью-Йорк, США |
| Громадянство |  Російська імперія  США |
| Діяльність | , актриса, співачка |
| Знання мов | російська і англійська |
| |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Світлина в однострої авіатора |
Біографія
Народилася в 1889 році і вже в юності здобула популярність. Подібно до Раймонди де ля Рош, Голанчикова була професійною актрисою, яка виступала під псевдонімом Мілі Море (Моллі Мор), і так само, як у француженки, поштовхом до заняття авіацією для неї стало знайомство з льотчиком-піонером російського повітроплавання Михайлом Єфімовим. Історія повторилася з точністю до деталей — знайомство, запрошення «покататися» на аероплані, захват від польоту і бажання за будь-якої нагоди навчитися управляти літаючою машиною. Було це восени 1910 року.
Авіашкола
Через рік Голанчикова записалася в льотну школу «Гамаюн» — ту саму, де навчалася перша російська жінка-авіатор Лідія Звєрєва. Навчатися в школі було нелегко. На 20 учнів був лише один літаків «Фарман».
9 жовтня 1911 року Голанчикова закінчила школу і здала іспит на звання пілота. Їй дістався диплом за № 56. Вона стала третьою жінкою-авіатором в Російській імперії (після Лідії Звєрєвої та ). Незабаром журнал «Вісник повітроплавання» повідомив, що відома акторка, здавши пілотський іспит, заради авіації остаточно покинула сцену. Вона приїхала в Петербурзький аероклуб, подала прохання надати їй апарат для практичних польотів і отримала дозвіл.
Кар'єра
Л. О. Голанчикова приймає запрошення Ризького відділу всеросійського аероклубу зробити кілька публічних польотів. На жаль, перший політ 2 травня 1912 року був невдалим.. Голанчикова повернулася в Петербург. Під час конкурсу військових аеропланів льотчиця познайомилася з підприємцем і авіатором Антоном Фоккером. Той запропонував політати на аероплані «Фоккер» (паук). Це була перша машина конструктора. Вона відрізнялася оригінальністю і простотою.
Авіатрисі сподобалася легкість управління, а йому — її «почерк». Він зробив запрошення поїхати до Німеччини.
Весь свій час вона проводила на аеродромі Йоганісталь під Берліном. Фірма надала в розпорядження Голанчиковій найкращі апарати. Під час одного з тренувальних польотів льотчиця досягла висоти 805 м. У 1912 році Голанчикова заявила про своє бажання завоювати рекорд по висоті серед жінок. 22 листопада 1912 року відбувся довгоочікуваний політ, який тривав 30 хвилин, а спуск — шість з половиною хвилин. Льотчиця піднялася на висоту 2200 м. Це був світовий рекорд висоти для жінок, встановлений російської льотчицею. Після цього польоту ім'я Голанчикової стало всесвітньо відомим. Влітку 1913 року на аеродромі Йоганісталь приземлився «моран» французького авіатора Леона Летора, який здійснив безпосадочний переліт Париж — Берлін. Відстань близько 900 км льотчик подолав за 8 годин.
Наступного дня, побачивши Голанчикову «у справі», він був вражений її віртуозною роботою в повітрі. Летор запросив авіатрису супроводжувати його як навігатор на зворотному шляху. Виліт відбувся 23 липня 1913 року.
Перша світова
Коли вибухнула Перша світова війна, Голанчикова, вийшла до того часу заміж (її чоловік був багатим купцем), повернулася до Російської імперії. Вона передала свій «Вуазен» царській армії і на певний час відійшла від льотної справи. Але «хвороба неба» давалася взнаки і незабаром, покинувши сімейне вогнище, Голанчикова стала проводити випробувальні польоти аеропланів Фарман-22, що випускалися Червонською аеропланною майстернею Федора Терещенка. Випробування проводилися в селищі Червоне (нині — Андрушівського району Житомирської області.)
Спочатку Голанчикова сприйняла більшовицький переворот і вступила в тренувальну ескадрилью ВПС Червоної армії. Вона зробила кілька бойових вильотів, але основний час проводила у підготовці червоноармійців-пілотів.
Еміграція
Після закінчення громадянської війни Любов Голанчикова емігрувала спочатку до Німеччини, потім до США. У Нью-Йорку вона деякий час підробляла шофером (з 1942 року) і там же померла в 1961 році.
Ще перебуваючи в зеніті своєї слави, Любов Голанчикова ділилася з журналістами:
«Ми, повітряні мандрівниці, найсміливіші люди. Час ніби зупинився для нас. Вічність зачіпала нас своїм крилом. І нехай до зірок ще далеко, але „вільний син ефіру“ — аероплан — підніме повітроплавальних Тамар ще високо над землею».
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 25 грудня 2011.
Джерела
- Захаров В. П. Первый военный аэродром [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат, 1988. — c. 40-41.
- Пантелеев А. Авиатрисса Галанчикова. — Гатчинская правда. — 1971. — 27 февр. — c. 3.
- В. Семенов Авиатрисса [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], ж. «Работница» № 8, 1978.
Посилання
- Первые русские женщины-пилоты [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Биографические сведения [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubov Oleksandrivna Golanchikova inodi vikoristovuyetsya napisannya Galanchikova 1889 1961 odna z pershih zhinok pilotiv persha zhinka lotchik viprobuvach Golanchikova Lyubov OleksandrivnaIm ya pri narodzhenniros Lyubov Aleksandrovna GolanchikovaNarodilasya1889 1889 Rosijska imperiyaPomerla1961 1961 Nyu Jork SShAGromadyanstvoRosijska imperiya SShADiyalnist aktrisa spivachkaZnannya movrosijska i anglijska Mediafajli u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Svitlina v odnostroyi aviatoraBiografiyaNarodilasya v 1889 roci i vzhe v yunosti zdobula populyarnist Podibno do Rajmondi de lya Rosh Golanchikova bula profesijnoyu aktrisoyu yaka vistupala pid psevdonimom Mili More Molli Mor i tak samo yak u francuzhenki poshtovhom do zanyattya aviaciyeyu dlya neyi stalo znajomstvo z lotchikom pionerom rosijskogo povitroplavannya Mihajlom Yefimovim Istoriya povtorilasya z tochnistyu do detalej znajomstvo zaproshennya pokatatisya na aeroplani zahvat vid polotu i bazhannya za bud yakoyi nagodi navchitisya upravlyati litayuchoyu mashinoyu Bulo ce voseni 1910 roku Aviashkola Cherez rik Golanchikova zapisalasya v lotnu shkolu Gamayun tu samu de navchalasya persha rosijska zhinka aviator Lidiya Zvyeryeva Navchatisya v shkoli bulo nelegko Na 20 uchniv buv lishe odin litakiv Farman 9 zhovtnya 1911 roku Golanchikova zakinchila shkolu i zdala ispit na zvannya pilota Yij distavsya diplom za 56 Vona stala tretoyu zhinkoyu aviatorom v Rosijskij imperiyi pislya Lidiyi Zvyeryevoyi ta Nezabarom zhurnal Visnik povitroplavannya povidomiv sho vidoma aktorka zdavshi pilotskij ispit zaradi aviaciyi ostatochno pokinula scenu Vona priyihala v Peterburzkij aeroklub podala prohannya nadati yij aparat dlya praktichnih polotiv i otrimala dozvil Kar yera L O Golanchikova prijmaye zaproshennya Rizkogo viddilu vserosijskogo aeroklubu zrobiti kilka publichnih polotiv Na zhal pershij polit 2 travnya 1912 roku buv nevdalim Golanchikova povernulasya v Peterburg Pid chas konkursu vijskovih aeroplaniv lotchicya poznajomilasya z pidpriyemcem i aviatorom Antonom Fokkerom Toj zaproponuvav politati na aeroplani Fokker pauk Ce bula persha mashina konstruktora Vona vidriznyalasya originalnistyu i prostotoyu Aviatrisi spodobalasya legkist upravlinnya a jomu yiyi pocherk Vin zrobiv zaproshennya poyihati do Nimechchini Ves svij chas vona provodila na aerodromi Joganistal pid Berlinom Firma nadala v rozporyadzhennya Golanchikovij najkrashi aparati Pid chas odnogo z trenuvalnih polotiv lotchicya dosyagla visoti 805 m U 1912 roci Golanchikova zayavila pro svoye bazhannya zavoyuvati rekord po visoti sered zhinok 22 listopada 1912 roku vidbuvsya dovgoochikuvanij polit yakij trivav 30 hvilin a spusk shist z polovinoyu hvilin Lotchicya pidnyalasya na visotu 2200 m Ce buv svitovij rekord visoti dlya zhinok vstanovlenij rosijskoyi lotchiceyu Pislya cogo polotu im ya Golanchikovoyi stalo vsesvitno vidomim Vlitku 1913 roku na aerodromi Joganistal prizemlivsya moran francuzkogo aviatora Leona Letora yakij zdijsniv bezposadochnij perelit Parizh Berlin Vidstan blizko 900 km lotchik podolav za 8 godin Nastupnogo dnya pobachivshi Golanchikovu u spravi vin buv vrazhenij yiyi virtuoznoyu robotoyu v povitri Letor zaprosiv aviatrisu suprovodzhuvati jogo yak navigator na zvorotnomu shlyahu Vilit vidbuvsya 23 lipnya 1913 roku Persha svitova Koli vibuhnula Persha svitova vijna Golanchikova vijshla do togo chasu zamizh yiyi cholovik buv bagatim kupcem povernulasya do Rosijskoyi imperiyi Vona peredala svij Vuazen carskij armiyi i na pevnij chas vidijshla vid lotnoyi spravi Ale hvoroba neba davalasya vznaki i nezabarom pokinuvshi simejne vognishe Golanchikova stala provoditi viprobuvalni poloti aeroplaniv Farman 22 sho vipuskalisya Chervonskoyu aeroplannoyu majsterneyu Fedora Tereshenka Viprobuvannya provodilisya v selishi Chervone nini Andrushivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Spochatku Golanchikova sprijnyala bilshovickij perevorot i vstupila v trenuvalnu eskadrilyu VPS Chervonoyi armiyi Vona zrobila kilka bojovih vilotiv ale osnovnij chas provodila u pidgotovci chervonoarmijciv pilotiv Emigraciya Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Lyubov Golanchikova emigruvala spochatku do Nimechchini potim do SShA U Nyu Jorku vona deyakij chas pidroblyala shoferom z 1942 roku i tam zhe pomerla v 1961 roci She perebuvayuchi v zeniti svoyeyi slavi Lyubov Golanchikova dililasya z zhurnalistami Mi povitryani mandrivnici najsmilivishi lyudi Chas nibi zupinivsya dlya nas Vichnist zachipala nas svoyim krilom I nehaj do zirok she daleko ale vilnij sin efiru aeroplan pidnime povitroplavalnih Tamar she visoko nad zemleyu Div takozhLeman Altinchekich Mamedbekova Lejla Alesker kiziPrimitki Arhiv originalu za 4 grudnya 2011 Procitovano 25 grudnya 2011 DzherelaZaharov V P Pervyj voennyj aerodrom 2 grudnya 2016 u Wayback Machine M Voenizdat 1988 c 40 41 Panteleev A Aviatrissa Galanchikova Gatchinskaya pravda 1971 27 fevr c 3 V Semenov Aviatrissa 4 bereznya 2016 u Wayback Machine zh Rabotnica 8 1978 PosilannyaPervye russkie zhenshiny piloty 6 sichnya 2019 u Wayback Machine Biograficheskie svedeniya 15 serpnya 2020 u Wayback Machine