Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гожули початково Годжули Гуджули село в Україні у Полтавській міській громаді Полтавського району Полтавської області На

Гожули

Гожули

Гожули́ (початково — Годжули, Гуджули) — село в Україні, у Полтавській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 3951 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Гожулівська сільська рада.

село Гожули
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Полтавська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 3951
Поштовий індекс 38713
Телефонний код +380 5322
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		134 м
Місцева влада
Адреса ради 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 36
Карта
image
image
Гожули
image
image
Гожули
Мапа

image Гожули у Вікісховищі

Географія

Село Гожули примикає до міста Полтава та села Шостаки. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 311 км.

Історія

Історик Лазаревський вважає, що це поселення виникло на початку другої половини XVII століття і було власністю полтавського полковника Дем’яна Гуджеля. Спочатку це був невеличкий хутірець, що примостився поблизу урочища Вовківка, пан полковник любив сюди приїздити в супроводі молодих джур, щоб якусь годинку перепочити від військових і господарських справ. На свята в хуторі збиралися полкові урядовці повеселитися, випити меду-горілки, влаштувати полювання на вовків чи кабанів, яких тут водилося чимало.

До того ж із давніх-давен, тут сформувався центр села. Мізерію відомостей маємо й про господаря хутора. Можна тільки здогадуватися, що Дем’ян Гуджель (його також називають Гудзель, Годзоль і, навіть, Гуджоль) походив із козацького роду. За часів гетьмана Богдана Хмельницького він, певне, вибився у полкову старшину. Після смерті Хмеля серед козацької верхівки розгорілася смертельна боротьба за гетьманську булаву.

Нестабільність тодішньої гетьманської влади відгукувалася колотнечею у полкових рядах. Полтавський козацький полк опинився у центрі драматичних подій.

Боротьба за гетьманство ніяк не вщухала. Тож і на місцях не було миру та злагоди. Федір Іванович Жученко не пробув на посаді й двох років, як у травні 1661 року його скинули й обрали Дем’яна Гуджоля. Та полковницьке тасування тривало. Згодом на чолі полку опинився прибічник гетьмана Брюховецького запорожець Сава Омельницький, а потім полковницьку владу тримали Григорій Витязенко, Костянтин Кублицький.

Зрештою все повторилося: знову обрали Гаркушу, потім Жученка і нарешті Дем’яна Гуджеля.

Виборюючи полковницький пернач, козацька старшина не ловила гав, а прихоплювала зайві шматки родючого ґрунту, лісу, зручні місця біля річки, щоб поставити водяний млин, обзавестися винокурнею, добрячою пасікою, виклопотати «на ранг» у гетьмана село чи «хутір».

Так і виник гарний полковницький хутір поблизу Полтави. Ніяких відомостей про те, як довго ним володів, і як склалося подальше життя-буття Дем’яна, розшукати не вдалося. Певно, що з якихось причин право на це поселення господар швидко втратив.

Документи ревізій полтавського полку датовані січнем 1718 року за вказівкою гетьмана Скоропадського, це підтверджують. Там записано, що село Годжули (як бачимо хутір уже «підріс»), розташоване на терені другої полтавської полкової сотні пана Григорія Буцького та його брата Матвія. На осавула працювали 20 тяглових і 22 піших душі. Матвій Буцький мав дещо менше підданих – 19 тяглових і 9 піших. Як бачимо, у матеріалах ревізії ніякої згадки про Гуджелів. А ще з документа дізнаємося, що в селі жили люди, які обслуговували полтавську ратушу: 16 з тяглом іф 20 піших.

Отож, Годжули на ту пору були не дуже людними. Та й дивуватися не слід. Козацькому селу, як і багатьом іншим поселенням полтавського краю, випало пережити страшне лихоліття.

Шведські і російські війська, які зводили свої рахунки на цій страждальній землі, полишали по собі руїни.

Наступного року після вирішальної баталії накотилася жахлива біда – епідемія чуми, яка мов косою, спустошила околиці Полтави.

Потім були ряд недорідних років, навала сарани, після якої зелені ниви стали чорними.

Спливали роки, і життя потрохи входило у одвічну колію. Знову оживали села, хутори, містечка. Із документа останньої чверті XVIII століття дізнаємося, що Годжули, які тепер трансформувалися у милозвучне Гожули, були у власності полкового писаря Яновича і майора Козельського.

На ту пору, а можливо дещо раніше, у селі була зведена Христоріздвяна церква.

На допомогу прийшов місцевий поміщик Федір Янович, який за два роки на свої кошти спорудив новий дерев’яний храм . Як не дивно, а й ця церква згоріла у 1884 році. Довелося гожулянам будувати її втретє. Як і попередні, вона була дерев’яною, на цегляному фундаменті, мала два престоли. Збереглися відомості, про священиків парафії. Першим із них був Григорій Величковський, потім Григорій Михайлов. Із клірової книги Полтавської єпархії дізнаємося, що в Гожулах храм і дзвіниця дерев’яні, при Божому домі діють церковна бібліотека й школа грамотності. До гожулівського приходу входять, окрім села, ще й два хутори – Андріївка і Полузір’є. Церкві належало 15 десятин землі.

Про неповторність гожулянської садиби Єлизавети Милорадович згадує в одному із своїх листів видатний російський композитор Модест Петрович Мусоргський, котрий на початку літа 1879 року гостював тут разом із талановитою солісткою петербурзького Маріїнського театру Дарією Лановою. «У маєтку Милорадовичів, – писав він,- ми були зачаровані тонкою красою місцевості, розкішним партером, рожевими акаціями (саме в цвіту) і чарівною господинею». Мусоргський, добре розбираючись у людях, характеризує її такими словами: «Серйозно освічена, любляча, європейка до кінчиків нігтя спокійна, витончена, розумниця». Вона була щирою українкою, гаряче любила полтавський край і зробила чимало добрих справ.

Наприкінці 50-х років XIX громадських засадах створила разом з іншими дворянами перші недільні школи для хлопчиків і дівчаток із незаможних родин.

На свої кошти надрукувала в Полтаві підручник «Українські правописи», що їх підготував чиновник губернського правління Олександр Кониський. На жаль, панські маєтки, багаті економії, оригінальні будівлі, вікові храми в період революційного бурелому 1917-1920 рр. були пограбовані, зруйновані, перетворені на купи цегли й попелу. Не обминула гірка доля і гожулянську садибу Милорадовичів. Не стало ні красивого будинку, ні садка, ні ставка. Помарніло село під час суцільнох колективізації та Голодомору. А незадовго до революції тут налічувалося 288 селянських дворів, кілька вітряків, два шинки, крамниця і чепурні будиночки школи.

В 1930 році в селі було створено колгосп «Вперед», який об’єднав 150 дворів. До села Андріївка приєднано село Полузір’я, а потім хутір Падалки, де було 12 дворів.

Після закінчення Німецько-радянської війни на території Гожулівської сільськох ради існувало 4-и колгоспи: «Більшовик», «ХТЗ», «Чкалова», «Вперед». У 1965 році всі ці колгоспи об’єднали в один колгосп ім. Кірова. Першим головою колгоспу була жінка К.В. Городчаніна, у цьому ж році с. Полузір’я перейменовано в село Зорівка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Полтавської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Полтавського району (1925—2020), село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.

Економіка

  • Гожульська біофабрика.
  • ПСП «Сад».

Об'єкти соціальної сфери

  • Гожулівський НВК.
  • Будинок культури.

Відомі люди

Примітки

  1. . gozhuly-rada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
  2. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Гожули [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
  • Гожулівська сільська рада [ 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Віталій Орловський. Гожули. С. 34. / Віталій Орловський НАРИСИ ІСТОРІЇ ПОСЕЛЕНЬ ПОЛТАВЩИНИ ТА ЧЕРКАЩИНИ. У книзі: ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. – Т. 49. – ДОНЕЦЬК-МАРІУПОЛЬ-ХАРКІВ, 2022. – 208 с. [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gozhuli pochatkovo Godzhuli Gudzhuli selo v Ukrayini u Poltavskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 3951 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Gozhulivska silska rada selo Gozhuli Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Poltavska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 3951 Poshtovij indeks 38713 Telefonnij kod 380 5322 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 20 pn sh 34 26 52 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 134 m Misceva vlada Adresa radi 36000 Poltavska obl m Poltava vul Sobornosti 36 Karta Gozhuli Gozhuli Mapa Gozhuli u VikishovishiGeografiyaSelo Gozhuli primikaye do mista Poltava ta sela Shostaki Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatami Poruch prohodit zaliznicya stanciya Platforma 311 km IstoriyaIstorik Lazarevskij vvazhaye sho ce poselennya viniklo na pochatku drugoyi polovini XVII stolittya i bulo vlasnistyu poltavskogo polkovnika Dem yana Gudzhelya Spochatku ce buv nevelichkij hutirec sho primostivsya poblizu urochisha Vovkivka pan polkovnik lyubiv syudi priyizditi v suprovodi molodih dzhur shob yakus godinku perepochiti vid vijskovih i gospodarskih sprav Na svyata v hutori zbiralisya polkovi uryadovci poveselitisya vipiti medu gorilki vlashtuvati polyuvannya na vovkiv chi kabaniv yakih tut vodilosya chimalo Do togo zh iz davnih daven tut sformuvavsya centr sela Mizeriyu vidomostej mayemo j pro gospodarya hutora Mozhna tilki zdogaduvatisya sho Dem yan Gudzhel jogo takozh nazivayut Gudzel Godzol i navit Gudzhol pohodiv iz kozackogo rodu Za chasiv getmana Bogdana Hmelnickogo vin pevne vibivsya u polkovu starshinu Pislya smerti Hmelya sered kozackoyi verhivki rozgorilasya smertelna borotba za getmansku bulavu Nestabilnist todishnoyi getmanskoyi vladi vidgukuvalasya kolotnecheyu u polkovih ryadah Poltavskij kozackij polk opinivsya u centri dramatichnih podij Borotba za getmanstvo niyak ne vshuhala Tozh i na miscyah ne bulo miru ta zlagodi Fedir Ivanovich Zhuchenko ne probuv na posadi j dvoh rokiv yak u travni 1661 roku jogo skinuli j obrali Dem yana Gudzholya Ta polkovnicke tasuvannya trivalo Zgodom na choli polku opinivsya pribichnik getmana Bryuhoveckogo zaporozhec Sava Omelnickij a potim polkovnicku vladu trimali Grigorij Vityazenko Kostyantin Kublickij Zreshtoyu vse povtorilosya znovu obrali Garkushu potim Zhuchenka i nareshti Dem yana Gudzhelya Viboryuyuchi polkovnickij pernach kozacka starshina ne lovila gav a prihoplyuvala zajvi shmatki rodyuchogo gruntu lisu zruchni miscya bilya richki shob postaviti vodyanij mlin obzavestisya vinokurneyu dobryachoyu pasikoyu viklopotati na rang u getmana selo chi hutir Tak i vinik garnij polkovnickij hutir poblizu Poltavi Niyakih vidomostej pro te yak dovgo nim volodiv i yak sklalosya podalshe zhittya buttya Dem yana rozshukati ne vdalosya Pevno sho z yakihos prichin pravo na ce poselennya gospodar shvidko vtrativ Dokumenti revizij poltavskogo polku datovani sichnem 1718 roku za vkazivkoyu getmana Skoropadskogo ce pidtverdzhuyut Tam zapisano sho selo Godzhuli yak bachimo hutir uzhe pidris roztashovane na tereni drugoyi poltavskoyi polkovoyi sotni pana Grigoriya Buckogo ta jogo brata Matviya Na osavula pracyuvali 20 tyaglovih i 22 pishih dushi Matvij Buckij mav desho menshe piddanih 19 tyaglovih i 9 pishih Yak bachimo u materialah reviziyi niyakoyi zgadki pro Gudzheliv A she z dokumenta diznayemosya sho v seli zhili lyudi yaki obslugovuvali poltavsku ratushu 16 z tyaglom if 20 pishih Otozh Godzhuli na tu poru buli ne duzhe lyudnimi Ta j divuvatisya ne slid Kozackomu selu yak i bagatom inshim poselennyam poltavskogo krayu vipalo perezhiti strashne liholittya Shvedski i rosijski vijska yaki zvodili svoyi rahunki na cij strazhdalnij zemli polishali po sobi ruyini Nastupnogo roku pislya virishalnoyi bataliyi nakotilasya zhahliva bida epidemiya chumi yaka mov kosoyu spustoshila okolici Poltavi Potim buli ryad nedoridnih rokiv navala sarani pislya yakoyi zeleni nivi stali chornimi Splivali roki i zhittya potrohi vhodilo u odvichnu koliyu Znovu ozhivali sela hutori mistechka Iz dokumenta ostannoyi chverti XVIII stolittya diznayemosya sho Godzhuli yaki teper transformuvalisya u milozvuchne Gozhuli buli u vlasnosti polkovogo pisarya Yanovicha i majora Kozelskogo Na tu poru a mozhlivo desho ranishe u seli bula zvedena Hristorizdvyana cerkva Na dopomogu prijshov miscevij pomishik Fedir Yanovich yakij za dva roki na svoyi koshti sporudiv novij derev yanij hram Yak ne divno a j cya cerkva zgorila u 1884 roci Dovelosya gozhulyanam buduvati yiyi vtretye Yak i poperedni vona bula derev yanoyu na ceglyanomu fundamenti mala dva prestoli Zbereglisya vidomosti pro svyashenikiv parafiyi Pershim iz nih buv Grigorij Velichkovskij potim Grigorij Mihajlov Iz klirovoyi knigi Poltavskoyi yeparhiyi diznayemosya sho v Gozhulah hram i dzvinicya derev yani pri Bozhomu domi diyut cerkovna biblioteka j shkola gramotnosti Do gozhulivskogo prihodu vhodyat okrim sela she j dva hutori Andriyivka i Poluzir ye Cerkvi nalezhalo 15 desyatin zemli Pro nepovtornist gozhulyanskoyi sadibi Yelizaveti Miloradovich zgaduye v odnomu iz svoyih listiv vidatnij rosijskij kompozitor Modest Petrovich Musorgskij kotrij na pochatku lita 1879 roku gostyuvav tut razom iz talanovitoyu solistkoyu peterburzkogo Mariyinskogo teatru Dariyeyu Lanovoyu U mayetku Miloradovichiv pisav vin mi buli zacharovani tonkoyu krasoyu miscevosti rozkishnim parterom rozhevimi akaciyami same v cvitu i charivnoyu gospodineyu Musorgskij dobre rozbirayuchis u lyudyah harakterizuye yiyi takimi slovami Serjozno osvichena lyublyacha yevropejka do kinchikiv nigtya spokijna vitonchena rozumnicya Vona bula shiroyu ukrayinkoyu garyache lyubila poltavskij kraj i zrobila chimalo dobrih sprav Naprikinci 50 h rokiv XIX gromadskih zasadah stvorila razom z inshimi dvoryanami pershi nedilni shkoli dlya hlopchikiv i divchatok iz nezamozhnih rodin Na svoyi koshti nadrukuvala v Poltavi pidruchnik Ukrayinski pravopisi sho yih pidgotuvav chinovnik gubernskogo pravlinnya Oleksandr Koniskij Na zhal panski mayetki bagati ekonomiyi originalni budivli vikovi hrami v period revolyucijnogo burelomu 1917 1920 rr buli pograbovani zrujnovani peretvoreni na kupi cegli j popelu Ne obminula girka dolya i gozhulyansku sadibu Miloradovichiv Ne stalo ni krasivogo budinku ni sadka ni stavka Pomarnilo selo pid chas sucilnoh kolektivizaciyi ta Golodomoru A nezadovgo do revolyuciyi tut nalichuvalosya 288 selyanskih dvoriv kilka vitryakiv dva shinki kramnicya i chepurni budinochki shkoli V 1930 roci v seli bulo stvoreno kolgosp Vpered yakij ob yednav 150 dvoriv Do sela Andriyivka priyednano selo Poluzir ya a potim hutir Padalki de bulo 12 dvoriv Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni na teritoriyi Gozhulivskoyi silskoh radi isnuvalo 4 i kolgospi Bilshovik HTZ Chkalova Vpered U 1965 roci vsi ci kolgospi ob yednali v odin kolgosp im Kirova Pershim golovoyu kolgospu bula zhinka K V Gorodchanina u comu zh roci s Poluzir ya perejmenovano v selo Zorivka 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Poltavskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Poltavskogo rajonu 1925 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu EkonomikaGozhulska biofabrika PSP Sad Ob yekti socialnoyi sferiGozhulivskij NVK Budinok kulturi Vidomi lyudiGennadij Bilichenko 1972 2014 oficer Alfi yakij zaginuv pri vikonanni svoyih bojovih obov yazkiv Primitki gozhuly rada gov ua ua Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 17 travnya 2018 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Gozhuli 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Gozhulivska silska rada 18 travnya 2018 u Wayback Machine Vitalij Orlovskij Gozhuli S 34 Vitalij Orlovskij NARISI ISTORIYi POSELEN POLTAVShINI TA ChERKAShINI U knizi DONECKIJ VISNIK NAUKOVOGO TOVARISTVA im ShEVChENKA T 49 DONECK MARIUPOL HARKIV 2022 208 s 13 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ