Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шостаки́ — село в Україні, у Полтавській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 347 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Супрунівська сільська рада.
| село Шостаки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Полтавська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 347 |
| Поштовий індекс | 38714 |
| Телефонний код | +380 532 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′24″ пн. ш. 34°26′27″ сх. д. / 49.59000° пн. ш. 34.44083° сх. д.Координати: 49°35′24″ пн. ш. 34°26′27″ сх. д. / 49.59000° пн. ш. 34.44083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 151 м |
| Найближча залізнична станція | Супрунівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 36 |
| Карта | |
  Шостаки | |
 Шостаки | |
| Мапа | |
Географія
Село Шостаки примикає до міста Полтава і сіл Супрунівка та Гожули. Поруч проходить залізниця, станція Платформа 311 км.
Клімат
| Клімат Шостаків | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −3,3 | −2,3 | 3,0 | 13,2 | 20,6 | 24,2 | 25,8 | 25,3 | 19,7 | 12,0 | 4,0 | −0,4 | 11 |
| Середня температура, °C | −6,5 | −5,5 | −0,5 | 8,4 | 15,1 | 18,7 | 20,3 | 19,6 | 14,2 | 7,6 | 1,1 | −3,1 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −9,6 | −8,7 | −3,9 | 3,7 | 9,7 | 13,3 | 14,8 | 13,9 | 8,8 | 3,2 | −1,7 | −5,8 | 3 |
| Норма опадів, мм | 44 | 37 | 35 | 42 | 47 | 63 | 66 | 47 | 45 | 43 | 45 | 46 | 560 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Про час заснування та походження назви села Шостаки відомостей не збереглося. Очевидно село заснував чоловік на прізвисько (або прізвище) Шостак. Ім'я Шостак в Україні в XVI ст. давали шостій дитині за черговістю народження. Батькове ім'я могло перейти до сина вже як прізвище. Таке прізвисько могли дати й козаки комусь із своєї ватаги з різних причин. Згідно з іншим варіантом назва села Шостаки може мати походження від українізованої польської назви шостак (szostak) польської, литовської і пруської срібної монети XVI—XVII ст. вартістю в 6 грошів, карбованої з 1528 р., особливо за Сіґізмунда III 1623—1627 рр.
Під час Рум'янцевського опису населення на Полтавщині (1767—1769 рр.) село вже існувало. Тоді у Шостаках налічувалось 14 дворів та дворогосподарів. Корінний житель села Шостаки Підварчан А. С. (1937 р. н.) розповів інформацію, яка передавалась від старших людей, про те що за козацьких часів у селі стояли обозні козаки.
У 1776 році у Шостаках була Параскавіївська церква, у якій службу проводив один священик. У 1787 році в селі мешкало 145 чоловіків і 142 жінки.
У 1799—1801 роках у Шостаках було 163 жителі чоловічої статі, які сплачували податок, село належало до Полтавського повіту.
У 1899 році в джерелах знову згадується про діючу в селі дерев'яну Парасковіївську церкву. Підварчана А. С. розповів, що за переказами старожилів, біля церкви було давнє кладовище, яке не збереглось. Сама церква знаходилась біля залізниці, з південного боку (тепер на місці церкви приватні городи), за квартал на схід від діючого сьогодні також старого кладовища, якому біля 150 років.
У XIX ст. через Шостаки проклали залізничну лінія Полтава — Київ, яка почала діяти 1901 році і різділила село на дві частини північну і південну.
З розповідей старожилів, в північно-східній частині села на пагорбі шостківської балки була садиба пана Трипольського. Поміщик не мав дітей, а після подій української національної революції його родина зникла і їх подальша доля невідома.
Залишки господарських будівель садиби пана Трипольського стояли і використовувались ще в 60-тих роках минулого століття. У нижній частині шостківської балки був панський ставок де водилась риба та купалось і відпочивало сільське населення. Навколо водойми росли великі верби, гарна була місцевість, красива. Але відтоді як зник пан Трипольський не було іншого господаря, і з часом ставок замулився, заріс осокою і зник.
Після розпаду Російської царської імперії в 1917 році і поразки Української національної революції, в кінці листопада 1919 року в Полтаві та навколишніх селах надовго закріпились Радянська влада російських комуністів.
У 20-тих роках минулого століття в Шостаках була проведена колективізація і створено колгосп. Пізніше Шостаківський колгосп об'єднали з Супрунівським колгоспом «Перемога» і перетворили на бригаду. Колгоспний двір і господарство розміщувалось у колишніх господарських приміщеннях садиби пана Трипольського (клуні, сарай, вхідний погріб).
Штучний голодомор 1932—1933 років, створений російським комуністичним режимом, забрав життя багатьох односельчан.
Під час Другої світової війни з 1941 по 1943 рік в селі були розквартировані німецькі солдати очевидно з комендатури, яка знаходилась в сусідній Супрунівці. У роки окупації німецька влада насильно вивозила з села молодь на каторжні роботи до Німеччини. Деякі з них назад не повернулись, пропали безвісти.
У 1943 році, відступаючи, німецькі війська спалили село. Житель села Підварчан А. С. (на той час мав 6 років) розповів, що 22 вересня 1943 року, зранку, німецькі солдати почали палити сусіднє село Гожули, а близько обідньої пори вже запалали й Шостаки. Ще зранку, жителі північної частини села повиносили з хат і поховали найцінніші речі, а самі зібрались біля кладовища, з південного боку залізниці, і звідти бачили як декілька озброєних карателів (3, можливо 4) об'їздили село автомобілем та факелами палили їхні, вкриті соломою, оселі.
Під час війни на фронтах загинуло сорок жителів Шостаків чоловічої статі, які воювали на боці Червоній армії.
Після війни село поступово відбудувалось.
За даними перепису 2001 року населення села становило 347 осіб. Адміністративно село підпорядковане Супрунівській сільській раді. У ХІХ ст. у центральній частині села Шостаки (поблизу будинку залізничників) стояла церква (приділ Супрунівської церкви).
Об'єкти соціальної сфери
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Література
- Шостаки. С. 67. / Віталій Орловський НАРИСИ ІСТОРІЇ ПОСЕЛЕНЬ ПОЛТАВЩИНИ ТА ЧЕРКАЩИНИ. У книзі: ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА. – Т. 49. – ДОНЕЦЬК-МАРІУПОЛЬ-ХАРКІВ, 2022. – 208 с.
Посилання
- 1. Статистическое бюро Полтавского губернского земства. Козаки Полтавского полка по материалам Румянцевской описи. — Полтава: 1914. — Ч. II. 2. Джерела з історії Південної України. Т. 4. Православна церква на півдні України (1775—1781) / Упорядник: І. Лиман. — Запоріжжя: РА «Тандем — У», 2004. — 560 с. 3. Список наявних у Малоросійській губернії селищ із зазначенням в яких вони містяться повітах і скільки в кожному душ чоловічої статі, що сплачують податок 1799—1801 рр.// Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. — К.: Наукова думка, 1997. — 326с. 4. Топографічний опис Малоросійської губернії 1798—1800 років// Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. — К.: Наукова думка, 1997. — 326 с. 5. Полтавщина. Енциклопедичний довідник. — К.: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. — 1024 с.
Примітки
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shostaki selo v Ukrayini u Poltavskij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 347 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Suprunivska silska rada selo Shostaki Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Poltavska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 347 Poshtovij indeks 38714 Telefonnij kod 380 532 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 24 pn sh 34 26 27 sh d 49 59000 pn sh 34 44083 sh d 49 59000 34 44083 Koordinati 49 35 24 pn sh 34 26 27 sh d 49 59000 pn sh 34 44083 sh d 49 59000 34 44083 Serednya visota nad rivnem morya 151 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Suprunivka Misceva vlada Adresa radi 36000 Poltavska obl m Poltava vul Sobornosti 36 Karta Shostaki Shostaki MapaGeografiyaSelo Shostaki primikaye do mista Poltava i sil Suprunivka ta Gozhuli Poruch prohodit zaliznicya stanciya Platforma 311 km Klimat Klimat Shostakiv Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 3 3 2 3 3 0 13 2 20 6 24 2 25 8 25 3 19 7 12 0 4 0 0 4 11 Serednya temperatura C 6 5 5 5 0 5 8 4 15 1 18 7 20 3 19 6 14 2 7 6 1 1 3 1 7 Serednij minimum C 9 6 8 7 3 9 3 7 9 7 13 3 14 8 13 9 8 8 3 2 1 7 5 8 3 Norma opadiv mm 44 37 35 42 47 63 66 47 45 43 45 46 560 Dzherelo climate data orgIstoriyaPro chas zasnuvannya ta pohodzhennya nazvi sela Shostaki vidomostej ne zbereglosya Ochevidno selo zasnuvav cholovik na prizvisko abo prizvishe Shostak Im ya Shostak v Ukrayini v XVI st davali shostij ditini za chergovistyu narodzhennya Batkove im ya moglo perejti do sina vzhe yak prizvishe Take prizvisko mogli dati j kozaki komus iz svoyeyi vatagi z riznih prichin Zgidno z inshim variantom nazva sela Shostaki mozhe mati pohodzhennya vid ukrayinizovanoyi polskoyi nazvi shostak szostak polskoyi litovskoyi i pruskoyi sribnoyi moneti XVI XVII st vartistyu v 6 groshiv karbovanoyi z 1528 r osoblivo za Sigizmunda III 1623 1627 rr Pid chas Rum yancevskogo opisu naselennya na Poltavshini 1767 1769 rr selo vzhe isnuvalo Todi u Shostakah nalichuvalos 14 dvoriv ta dvorogospodariv Korinnij zhitel sela Shostaki Pidvarchan A S 1937 r n rozpoviv informaciyu yaka peredavalas vid starshih lyudej pro te sho za kozackih chasiv u seli stoyali obozni kozaki U 1776 roci u Shostakah bula Paraskaviyivska cerkva u yakij sluzhbu provodiv odin svyashenik U 1787 roci v seli meshkalo 145 cholovikiv i 142 zhinki U 1799 1801 rokah u Shostakah bulo 163 zhiteli cholovichoyi stati yaki splachuvali podatok selo nalezhalo do Poltavskogo povitu U 1899 roci v dzherelah znovu zgaduyetsya pro diyuchu v seli derev yanu Paraskoviyivsku cerkvu Pidvarchana A S rozpoviv sho za perekazami starozhiliv bilya cerkvi bulo davnye kladovishe yake ne zbereglos Sama cerkva znahodilas bilya zaliznici z pivdennogo boku teper na misci cerkvi privatni gorodi za kvartal na shid vid diyuchogo sogodni takozh starogo kladovisha yakomu bilya 150 rokiv U XIX st cherez Shostaki proklali zaliznichnu liniya Poltava Kiyiv yaka pochala diyati 1901 roci i rizdilila selo na dvi chastini pivnichnu i pivdennu Z rozpovidej starozhiliv v pivnichno shidnij chastini sela na pagorbi shostkivskoyi balki bula sadiba pana Tripolskogo Pomishik ne mav ditej a pislya podij ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi jogo rodina znikla i yih podalsha dolya nevidoma Zalishki gospodarskih budivel sadibi pana Tripolskogo stoyali i vikoristovuvalis she v 60 tih rokah minulogo stolittya U nizhnij chastini shostkivskoyi balki buv panskij stavok de vodilas riba ta kupalos i vidpochivalo silske naselennya Navkolo vodojmi rosli veliki verbi garna bula miscevist krasiva Ale vidtodi yak znik pan Tripolskij ne bulo inshogo gospodarya i z chasom stavok zamulivsya zaris osokoyu i znik Pislya rozpadu Rosijskoyi carskoyi imperiyi v 1917 roci i porazki Ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi v kinci listopada 1919 roku v Poltavi ta navkolishnih selah nadovgo zakripilis Radyanska vlada rosijskih komunistiv U 20 tih rokah minulogo stolittya v Shostakah bula provedena kolektivizaciya i stvoreno kolgosp Piznishe Shostakivskij kolgosp ob yednali z Suprunivskim kolgospom Peremoga i peretvorili na brigadu Kolgospnij dvir i gospodarstvo rozmishuvalos u kolishnih gospodarskih primishennyah sadibi pana Tripolskogo kluni saraj vhidnij pogrib Shtuchnij golodomor 1932 1933 rokiv stvorenij rosijskim komunistichnim rezhimom zabrav zhittya bagatoh odnoselchan Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 1941 po 1943 rik v seli buli rozkvartirovani nimecki soldati ochevidno z komendaturi yaka znahodilas v susidnij Suprunivci U roki okupaciyi nimecka vlada nasilno vivozila z sela molod na katorzhni roboti do Nimechchini Deyaki z nih nazad ne povernulis propali bezvisti U 1943 roci vidstupayuchi nimecki vijska spalili selo Zhitel sela Pidvarchan A S na toj chas mav 6 rokiv rozpoviv sho 22 veresnya 1943 roku zranku nimecki soldati pochali paliti susidnye selo Gozhuli a blizko obidnoyi pori vzhe zapalali j Shostaki She zranku zhiteli pivnichnoyi chastini sela povinosili z hat i pohovali najcinnishi rechi a sami zibralis bilya kladovisha z pivdennogo boku zaliznici i zvidti bachili yak dekilka ozbroyenih karateliv 3 mozhlivo 4 ob yizdili selo avtomobilem ta fakelami palili yihni vkriti solomoyu oseli Pid chas vijni na frontah zaginulo sorok zhiteliv Shostakiv cholovichoyi stati yaki voyuvali na boci Chervonij armiyi Pislya vijni selo postupovo vidbuduvalos Za danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 347 osib Administrativno selo pidporyadkovane Suprunivskij silskij radi U HIH st u centralnij chastini sela Shostaki poblizu budinku zaliznichnikiv stoyala cerkva pridil Suprunivskoyi cerkvi Ob yekti socialnoyi sferiFeldshersko akusherskij punkt LiteraturaShostaki S 67 Vitalij Orlovskij NARISI ISTORIYi POSELEN POLTAVShINI TA ChERKAShINI U knizi DONECKIJ VISNIK NAUKOVOGO TOVARISTVA im ShEVChENKA T 49 DONECK MARIUPOL HARKIV 2022 208 s Posilannya1 Statisticheskoe byuro Poltavskogo gubernskogo zemstva Kozaki Poltavskogo polka po materialam Rumyancevskoj opisi Poltava 1914 Ch II 2 Dzherela z istoriyi Pivdennoyi Ukrayini T 4 Pravoslavna cerkva na pivdni Ukrayini 1775 1781 Uporyadnik I Liman Zaporizhzhya RA Tandem U 2004 560 s 3 Spisok nayavnih u Malorosijskij guberniyi selish iz zaznachennyam v yakih voni mistyatsya povitah i skilki v kozhnomu dush cholovichoyi stati sho splachuyut podatok 1799 1801 rr Opisi Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVIII pochatku XIX st K Naukova dumka 1997 326s 4 Topografichnij opis Malorosijskoyi guberniyi 1798 1800 rokiv Opisi Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVIII pochatku XIX st K Naukova dumka 1997 326 s 5 Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik K Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1992 1024 s PrimitkiCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi