Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2017) |
Го́жув-Великопо́льський (пол. Gorzów Wielkopolski, нім. Landsberg an der Warthe) — місто на заході Польщі за 53 км від німецького кордону. Розташоване на річці Варта. Один з двох адміністративних центрів Любуського воєводства. Населення — 125 400 осіб.
Гожув-Великопольський Gorzów Wielkopolski | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
площа Ринок | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
52°44′ пн. ш. 15°15′ сх. д. / 52.733° пн. ш. 15.250° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Любуське воєводство | ||||
Столиця для | Любуське воєводство, Гожовське воєводство і d | ||||
Засновано | XIII століття | ||||
Магдебурзьке право | 1257 | ||||
Площа | 85,73 км² | ||||
Населення | 124534 (2011) | ||||
· густота | 1463 (2008) осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 19 ± 0 м | ||||
Офіційна мова | польська | ||||
Назва мешканців | пол. gorzowianin[3] і пол. gorzowianka[4] | ||||
Міста-побратими | Франкфурт-на-Одері (1975)[5][6], Джидда, Саранськ, Герфорд (1995)[7][8], Еберсвальде (19 липня 2001)[7][9], Кава-де-Тіррені (1992)[10][11], Єнчепінґ (2001)[12][10][13], Терамо (1996)[10][14], Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Суми (2006)[7][15][16], Воронеж (1987)[17] | ||||
Телефонний код | (48) 95 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | FG | ||||
GeoNames | 3098722, 7532087 | ||||
OSM | ↑130969 ·R (Любуське воєводство) | ||||
SIMC | 0935140 | ||||
Поштові індекси | 66-400 до 66-414 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Яцек Вуйцицький | ||||
Вебсайт | gorzow.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Гожув-Великопольський у Вікісховищі |
Історія
Починаючи з X ст. перебував під пануванням полянських племен, а потім Польського королівства. Після розподілу польських земель династією П'ястів західні сусіди втратили на цих територіях свої володіння. В 1248 князівство Сілезія було розділено між синами Генріха II Побожного, і Любуська земля дісталася Болеславу II Рогатці де він у 1249 році віддав у заставу Любуську землю магдебурзькому архієпископу Вільбранду фон Кефернбургу як секулярного володіння, і в підсумку вона потрапила до маркграфства Бранденбург. У 1373 році місто опинилося під контролем династії Люксембургів, які в 1402 році продали місто разом з Новою Марсією Тевтонському ордену. У 1454 році Тевтонський орден продав Нову Марсію Фридерику II Гогенцоллерну. Під управлінням Гогенцоллернів Бранденбург стрімко розвивався і в XVII столітті успадкував герцогство Пруссія. Утворена держава Бранденбург-Пруссія була в XVIII столітті перетворена в королівство Пруссія.
Маркграфство Бранденбург було ліквідовано разом з архаїчною Священною Римською імперією в 1806 році, проте в 1815 році воно було замінено Прусською провінцією Бранденбург. Керована династією Гогенцоллернів, Пруссія домоглася об'єднання Німеччини в 1871.
12 жовтня 1857 року почалося будівництво залізничної лінії, яка з'єднала Гожув із Кшижем та Костшин-над-Одрою, в 1885—1896 рр. одноколійна лінія була прокладена до Дабровки.
1 квітня 1881 року Берлін вийшов з провінційного союзу з Бранденбургом і отримав права провінції. Провінція Бранденбург поділялась на адміністративні округи Франкфурт і Потсдам, в яких у свою чергу виділялися міські і сільські повіти. У 1892 року Гожув став повітовим містом (нім. Stadtkreis) у складі Франкфуртського регенства, провінції Бранденбург. У 1920 році деякі території провінції Бранденбург увійшли до складу нового Великого Берліна. Після ліквідації в 1938 році провінції Позен-Західна Пруссія до провінції Бранденбург були включені повіти Шверін-на-Варті, Мезеріц і частково Бомст, а Бранденбург відповідно передав провінції Померанія повіти Фрідеберг і Арнсвальде. З 21 березня 1939 року провінція носила офіційну назву «Марка Бранденбург».
По закінченні Другої світової війни гарнізон вермахту відійшов до міста Костшин-над-Одрою та зірвав обидва мости до Ґожува. 30 січня 1945 року до міста увійшла червона армія, яка спалила Старе місто та кілька тисяч німецьких жінок були зґвалтовані. Одразу після захоплення міста було створено спеціальний табір НКВС, до якого направлялися не лише німецькі військовополонені, але й військові опозиційних сил Польщі.
Відповідно до рішень Потсдамської конференції 1945 року східна частина Бранденбурга по лінії Одер — Нейсе була передана Польщі. У березні місто отримало назву Ґожув-над-Вартою (пол. Gorzów nad Wartą), згодом місто отримало назву Ґожув-Великопольський. Першим військовим комендантом міста був радянський полковник Йосип Драгун, який утримував владу до 26 березня 1945 року, а потім передав його польській адміністрації — першому меру міста Петру Висоцькому. В той же час у Ґожуві була створена делегація Познанського воєводства (1945—1950) для забезпечення порядку польської адміністрації на західному кордоні. Німецьке населення, яке не виїхало з міста до прибуття військ 1-го Білоруського фронту, було переселено в радянську окупаційну зону Німеччини. Велика кількість поляків було переселено в Ґожув зі східних прикордонних територій.
З 1950 року місто належало до новоутвореного Зеленогурського воєводства. Наприкінці 1960-х років Ґожув почав динамічно розвиватися. У 1970-х роках були створені перші державні вищі навчальні заклади. У 1975 році місто стало столицею новоствореного Ґожувського воєводства. У 1980-х роках була побудована сучасна міська лікарня.
На початку 80-х занепад економіки країни, викликаний волюнтаристською політикою гереківського керівництва, диспропорції матеріального виробництва, загострення соціальних проблем, втрата молодими поколінням віри в «соціалістичні ідеали» привели Польщу до глибокої соціально-економічної та політичної кризи. З літа 1978 р. в різних районах Польщі стали виникати Комітети селянської самооборони, які виступили на захист інтересів селянських господарств, за реформу податкової системи та розвиток самоврядування. Після введення воєнного стану 13 грудня 1981 року в Ґожуві почали відбуватися страйки на найбільших промислових підприємствах: «ZWCh Stilon», «Silwana», «ZM Ursus», «ZREMB». 16 грудня 1981 року після жорстокої розправи ЗОМО над страйкарями в Урсулі, в Ґожуві почала діяти незалежна професійна спілка робітників «Солідарність». Першим демократично обраним головою Ґожувського регіону був обраний , що залишався на посаді до 4 серпня 1987 року. У 1982 році почалося видання бюлетеня «Фенікс». Цього ж року у місті було створено Молодіжний рух опору (MRO), який об'єднав антикомуністичну молодь середніх шкіл у Ґожуві. 31 серпня 1982 року, на другу річницю підписання серпневих угод, у центрі міста пройшли демонстрації «Солідарності». У 1983 році замість MRO було створено організацію Незалежного молодіжного руху (RMN). Першим головою RMN було . У 1983—1989 рр. RMN випустив власний підпільний журнал «Szaniec» та поширював серед учнів старших класів.
Після перемоги над комуністичним режимом 1990-ті роки почався динамічний розвиток приватного сектора та з'явилося перше іноземне інвестування об'єктів. З 1999 року Ґожув став частиною Любушського воєводства.
1 грудня 2014 року, після майже 17-літнього перебуванні на посаді мера міста , було переобрано і новим мером міста став .
Навколишнє середовище
Ґожув-Велькопольський — так само, як і Рим, розташований на семи пагорбах. В області Гожува можна побачити дві річкові тераси, в межах яких розташованіі численні стариці. Правобережна частина Гожува лежить на сильно гофрованому північному краю з співвідношенням висот від 23,0 до 82,0 метрів. Лівобережна низина має висоту в 19 м, містить у собі плоску річкову терасу, та перетинає Ґожувський водний канал.
Місцева зелень
Місто має 9 парків загальною площею 138,3 га (у тому числі Слов'янський, Семирадський, Коперника, Весни Націй, 750-річчя ізоляції) і 141 сквер, що займають загальну площу близько 120,5 га, та оточують територію навколо площ, будівель і кутів вулиць. Всі парки та зони зелених насаджень в центрі займають загальну площу 342,7 га. Ліси в цьому районі складаються головним чином з сосни з домішками листяних дерев
Охорона природи
На території міста знаходиться природний заповідник Гожувські Мурави для охорони .
Клімат
У Гожуві-Великопольському панує помірний клімат, перехідний, з переважним впливом Балтійського моря. Річні опади складають 540 мм.
Місяць | Січ. | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лист | Груд | Річна |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рекорди максимальної температури [°C] | 10 | 12 | 17 | 28 | 30 | 32 | 33 | 35 | 30 | 25 | 16 | 15 | 35 |
Середня температура в день [°C] | 0 | 1 | 6 | 15 | 16 | 21 | 22 | 22 | 18 | 13 | 6 | 0 | 12 |
Середні добові температури [°C] | -2 | 0 | 2 | 9 | 11 | 16 | 17 | 17 | 13 | 9 | 4 | -1 | 8 |
Середня температура в нічний час [°C] | -4 | -2 | -1 | 4 | 7 | 11 | 12 | 12 | 9 | 9 | 2 | -3 | 4 |
Рекорди мінімальної температури [°C] | -23 | -23 | -17 | -3 | -2 | 2 | 7 | 7 | 2 | -1 | -7 | -18 | -23 |
Опади [мм] | 40 | 30 | 20 | 30 | 60 | 60 | 50 | 50 | 50 | 30 | 40 | 20 | 540 |
Середня кількість дощових днів | 5 | 4 | 3 | 5 | 8 | 6 | 7 | 6 | 6 | 4 | 7 | 4 | 69 |
Вологість [%] | 87 | 87 | 78 | 74 | 79 | 72 | 75 | 79 | 81 | 88 | 91 | 91 | 82 |
Інфраструктура і транспорт
Громадський транспорт
Громадський транспорт в місті підтримується автобусами на 41 денних ліній і 3 нічних, трамваї йдуть на 3 лініях. Перевезення на замовлення Департаменту Транспорту і Адміністрації Міста Ґожува-Велькопольського виконує Міський департамент зв'язку.
Стан рухомого складу автобусного парку МЗК (Міський заклад комунікації) один з найкращих у країні — всі автобуси є транспортними засобами зі зниженою підлогою, які складаються в основному з автобусів Solaris Urbino 12 і . У 2011 році було придбано 11 нових автобусів MAN lion's City NL283, а в 2014 році було придбано 6 вживаних і 15 нових автобусів MAN lion's City LL NL313-15. У 2014 році запланована заміна застарілих трамваїв, котрі вже у використанні близько 50 років, котра ще триває.
Громадський транспорт працює щодня, як на території міста, так і сусідніх муніципальних утворень. З 2011 року всі автобуси і трамваї обладнані автоматами для продажу квитків. Докуплено було також кілька автобусів з низькою підлогою, завод встановив нові знаки зупинки. У лютому 2013 року громадський транспорт обслуговували 36 денних автобусних маршрутів, 3 трамвайні лінії, а також 5 нічних автобусних маршрутів.
У місті є 3 трамвайні лінії: Віепшиця — Сильвана, Віепшиця — П'яскі, П'яскі– Сильвана. Крім того, призупинено 2 лінії: 4 (Ґожув-Великопольский головна — Сильвана) і 5 (Ґожув-Великопольский головну — П'яскі).
Дорожній транспорт
В межах міста перетинаються такі дороги:
- швидкісна S3 E65, де фрагмент являє собою кільцеву дорогу міста.
- національна дорога № 22 (Костшин-над-Одрою — Гожув Влкп. — Валч– Ельблонг — Кжехотки).
- У місті починаються також 4 провінційні дороги:
- дорога обласна № 132 в Костшин-над-Одрою,
- дорога обласна № 151 до Хощна,
- дорога № 158 до Дрезденка,
- дорога обласна, № 130 до Дембно.
Залізничний транспорт
Місто отримав перший виклик на поїзд, 12 жовтня 1857 року 102,4 км декількох кроках від цікавих пам'яток лінії Krzyż Wlkp. — Gorzów Wlkp. — Kostrzyn nad Odrą. Ще одним з'єднанням, побудованому у 1885—1896 роки була 67,6 км одноколійної лінії Dąbrówka Wlkp. — Gorzów Wlkp.
В даний час через місто проходять 2 діючі залізничні лінії:
- залізнична лінія № 203 (Берлін — Костшин-над-Одрою — Ґожув-Велькопольский. — Піла — Тчев), яка завдяки в Krzyżu Wlkp з'єднує місто з Щецинем і Познанем,
- залізнична лінія № 367 в напрямку до Збоншиня.
Крім того, на території міста проходить залізнична лінія № 415 до міста Мислібужa.В даний час знято з обліку. Gorzów Wlkp.- Wieprzyce. Тривають роботи по знесенню.
На території міста розташовані залізничні станції і зупинки:
- Gorzów Wielkopolski
- Gorzów Wielkopolski Karnin
- Gorzów Wielkopolski Wieprzyce
- Gorzów Wielkopolski Zamoście
- Gorzów Wielkopolski Zieleniec
- Gorzów Wielkopolski Wschodni
- Gorzów Wielkopolski Chróścik на покинутій лінії для Myśliborza
Місто є штаб-квартирою компанії виробничих і сервісних підприємств, пов'язаних із залізничним транспортом, в тому числі Гожув-Вагони, що займається ремонтом та реставрацією вагонів.
Повітряний транспорт
Місто не має власного аеропорту. При крайовій лікарні перебуває освітлена злітно-посадкова смуга для вертольотів, яка була замінена на нову злітно-посадкову смугу. Будівництво її почалося в 2013 році[50], а в 2014 було віддано для використання. Була запланована споруда бази санітарної авіації та аеропорт аероклубу в підгожувських Войцєжичах, але окружний адміністративний суд скасував рішення муніципалітету Клодава про внесення змін в план землекористування і забудови під аеропорт[3].
В околицях міста знаходиться база авіації Державних Лісів в Ліпках Великих, а також приватний аеропорт pogorzowskim Ulimiu і Trzebiczu Nowym.
Внутрішній водний транспорт
В місті є невеликий порт, річковий Порт-Ґожув-на річці Варті на трасі міжнародного водного шляху Е-70, проте значення водного транспорту в даний час дуже низьке. У місті також працює річкова верф та Асоціація Водників Гожувських «Куниця», що піклується про історичну пам'ять льодоламача «Куниця» (з однойменною назвою) і капітальний ремонт буксира «Баклан».
Мости
У місті знаходяться 4 мости над річкою Варта:
- міст, Староміський,
- міст Любський,
- міст Залізний (вокзал),
- міст в Вєпжичах.
Над Каналом Скидання місто має 3 мости: Міст Старий міст Траси Надвартяньської і залізничний міст.
Крім того, місто має 10 мостів над річкою Клодавка і містки для пішоходів.
Освіта
У місті знаходиться .
Спорт і відпочинок
У 2016 році в преміум-класі лігу виникають AZS PWSZ і мотогонщика СК «Сталь».
У місті знаходяться такі спортивні об'єкти: Стадіон ім. Едуарда Янчажа (спідвей стадіон команди СК «Сталь»), Стадіон " спортивного центру (стадіон для гри у футбол використовується командами ZKS «Stilonu» і ZTKKF Stilonu), футбольний Стадіон на вул. Красінскі (використовується командою КП Варта), Зал PWSZ (критий спортивний зал, в якому проходять, перш за все, ігри у баскетбол), Зал ZSTiO (критий спортивний зал, в якому проходять, перш усього ігрового процесу росії), Зал СС № 20 (критий спортивний зал, в якому відбуваються, передусім, ігри гандбол), Спортивно-Реабілітаційні Слов'янка (до складу якого входять: плавальний басейн олімпійських розмірів — 50 м x 25 м з 10 доріжками глибиною 2 м використовується для MKP Слов'янка, басейн рекреаційний, 5 тенісних кортів з поверхні цегляної і криті ковзанки розміри — 24 м х 48м), причали на байдарках клубів: MKKS, KS AZS-АВФ і KS Admira і поле для гольфу «Висновок».
Пам'ятки
- Катедральний ; у храмі є ікона «Внебовзяття Пресвятої Діви Марії», що була на «засувці» головного вівтаря костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі та яку перевезли етнічні поляки з Галичини під час їхньої репатріації після Другої світової.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 59390 | 10954 | 42498 | 5938 |
Жінки | 65144 | 10146 | 40050 | 14948 |
Разом | 124534 | 21100 | 82548 | 20886 |
Відомі люди
- В місті народилася Кріста Вольф (1929-2011) — німецька письменниця.
- В місті помер і похований (1864—1922) — німецький композитор.
- Поховані Михайлюк Омелян Йосипович (1919—1945) і (1908—1945) — Герої Радянського Союзу.
Міста-партнери
- Франкфурт-на-Одері — Німеччина (1975)
- Герфорд — Німеччина (1995)
- Еберсвальде — Німеччина (2001)
- Кава-де'-Тіррені — Італія (1992)
- Терамо — Італія (1996)
- Єнчопінг — Швеція (2001)
- Суми — Україна
Світлини
- Катедра РКЦ
- Набережна
- Оборонні мури
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gorzów Wielkopolski |
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- https://sjp.pwn.pl/so/gorzowianin;4438237.html
- https://sjp.pwn.pl/so/gorzowianka;4438238.html
- https://www.frankfurt-oder.de/Verwaltung-Politik/Verwaltung/Frankfurt-International/Partnerstädte/index.php?La=1&object=tx,2616.5961.1
- http://www.gorzow.pl/PL/3042/185/Miasta_partnerskie/k/#
- https://www.eberswalde.de/start/stadt/partnerschaften
- http://www.gorzow.pl/PL/3042/Miasta_partnerskie/
- http://www.cavanotizie.it/comitatogemellaggi.htm
- http://www.jonkoping.se/download/18.5f6990b6135d27202fb3143/1331738083115/J%C3%B6nk%C3%B6pings+kommuns+v%C3%A4norter.pdf
- https://www.jonkoping.se/download/18.74fef9ab15548f0b8001f73f/1465889765938/Internationell%20strategi%20antagen%20av%20kf%202007.pdf
- https://www.discoverteramo.it/en/Location/Teramo/180-27-1.html#tab_c04
- http://www.gorod.sumy.ua/city_cat_56.html
- http://www.sumy.net.ua/News/re/0705161.html
- http://www.chr.aif.ru/voronezh/events/naprasnye_svyazi_kakie_otnosheniya_svyazyvayut_voronezh_s_gorodami-pobratimami
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — Cz. I. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — . (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Edmund Jan Osmańczyk: Encyklopedia ONZ i stosunków międzynarodowych. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1982, s. 438. .
- Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939—1945, C. Czubryt-Borkowski (oprac.), Z. Czarnocki (oprac.), Warszawa: Sport i Turystyka, 1988, s. 232, , OCLC 830085367.
- Landsberg nad Wartą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 73. (пол.)
- Landsberg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 210. (пол.)
- Artur Brykner: Lotinsko pod Gorzowem? Może kiedyś[недоступне посилання з серпня 2019] (pol.). 2009-06-09. [dostęp 2010-12-27].
Посилання
- Ґожув-Велькопольський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- NSZZ Solidarność Gorzów: NSZZ Solidarność Gorzów [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Oficjalna strona Gorzowa Wlkp. [ 11 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Historia Żydów w Gorzowie Wielkopolskim [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] na portalu Wirtualny Sztetl
- Biuletyn Informacji Publicznej Urzędu Miasta Gorzowa Wielkopolskiego [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2017 Go zhuv Velikopo lskij pol Gorzow Wielkopolski nim Landsberg an der Warthe misto na zahodi Polshi za 53 km vid nimeckogo kordonu Roztashovane na richci Varta Odin z dvoh administrativnih centriv Lyubuskogo voyevodstva Naselennya 125 400 osib Gozhuv Velikopolskij Gorzow WielkopolskiGerb Praporplosha Rinokplosha RinokOsnovni dani52 44 pn sh 15 15 sh d 52 733 pn sh 15 250 sh d 52 733 15 250Krayina PolshaRegion Lyubuske voyevodstvoStolicya dlya Lyubuske voyevodstvo Gozhovske voyevodstvo i dZasnovano XIII stolittyaMagdeburzke pravo 1257Plosha 85 73 km Naselennya 124534 2011 gustota 1463 2008 osib km Visota NRM 19 0 mOficijna mova polskaNazva meshkanciv pol gorzowianin 3 i pol gorzowianka 4 Mista pobratimi Frankfurt na Oderi 1975 5 6 Dzhidda Saransk Gerford 1995 7 8 Ebersvalde 19 lipnya 2001 7 9 Kava de Tirreni 1992 10 11 Yencheping 2001 12 10 13 Teramo 1996 10 14 Sharlottenburg Vilmersdorf Sumi 2006 7 15 16 Voronezh 1987 17 Telefonnij kod 48 95Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv FGGeoNames 3098722 7532087OSM 130969 R Lyubuske voyevodstvo SIMC 0935140Poshtovi indeksi 66 400 do 66 414Miska vladaMer mista Yacek VujcickijVebsajt gorzow plMapa Gozhuv Velikopolskij u VikishovishiIstoriyaPochinayuchi z X st perebuvav pid panuvannyam polyanskih plemen a potim Polskogo korolivstva Pislya rozpodilu polskih zemel dinastiyeyu P yastiv zahidni susidi vtratili na cih teritoriyah svoyi volodinnya V 1248 knyazivstvo Sileziya bulo rozdileno mizh sinami Genriha II Pobozhnogo i Lyubuska zemlya distalasya Boleslavu II Rogatci de vin u 1249 roci viddav u zastavu Lyubusku zemlyu magdeburzkomu arhiyepiskopu Vilbrandu fon Kefernburgu yak sekulyarnogo volodinnya i v pidsumku vona potrapila do markgrafstva Brandenburg U 1373 roci misto opinilosya pid kontrolem dinastiyi Lyuksemburgiv yaki v 1402 roci prodali misto razom z Novoyu Marsiyeyu Tevtonskomu ordenu U 1454 roci Tevtonskij orden prodav Novu Marsiyu Frideriku II Gogencollernu Pid upravlinnyam Gogencollerniv Brandenburg strimko rozvivavsya i v XVII stolitti uspadkuvav gercogstvo Prussiya Utvorena derzhava Brandenburg Prussiya bula v XVIII stolitti peretvorena v korolivstvo Prussiya Markgrafstvo Brandenburg bulo likvidovano razom z arhayichnoyu Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu v 1806 roci prote v 1815 roci vono bulo zamineno Prusskoyu provinciyeyu Brandenburg Kerovana dinastiyeyu Gogencollerniv Prussiya domoglasya ob yednannya Nimechchini v 1871 12 zhovtnya 1857 roku pochalosya budivnictvo zaliznichnoyi liniyi yaka z yednala Gozhuv iz Kshizhem ta Kostshin nad Odroyu v 1885 1896 rr odnokolijna liniya bula prokladena do Dabrovki 1 kvitnya 1881 roku Berlin vijshov z provincijnogo soyuzu z Brandenburgom i otrimav prava provinciyi Provinciya Brandenburg podilyalas na administrativni okrugi Frankfurt i Potsdam v yakih u svoyu chergu vidilyalisya miski i silski poviti U 1892 roku Gozhuv stav povitovim mistom nim Stadtkreis u skladi Frankfurtskogo regenstva provinciyi Brandenburg U 1920 roci deyaki teritoriyi provinciyi Brandenburg uvijshli do skladu novogo Velikogo Berlina Pislya likvidaciyi v 1938 roci provinciyi Pozen Zahidna Prussiya do provinciyi Brandenburg buli vklyucheni poviti Shverin na Varti Mezeric i chastkovo Bomst a Brandenburg vidpovidno peredav provinciyi Pomeraniya poviti Frideberg i Arnsvalde Z 21 bereznya 1939 roku provinciya nosila oficijnu nazvu Marka Brandenburg Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni garnizon vermahtu vidijshov do mista Kostshin nad Odroyu ta zirvav obidva mosti do Gozhuva 30 sichnya 1945 roku do mista uvijshla chervona armiya yaka spalila Stare misto ta kilka tisyach nimeckih zhinok buli zgvaltovani Odrazu pislya zahoplennya mista bulo stvoreno specialnij tabir NKVS do yakogo napravlyalisya ne lishe nimecki vijskovopoloneni ale j vijskovi opozicijnih sil Polshi Vidpovidno do rishen Potsdamskoyi konferenciyi 1945 roku shidna chastina Brandenburga po liniyi Oder Nejse bula peredana Polshi U berezni misto otrimalo nazvu Gozhuv nad Vartoyu pol Gorzow nad Warta zgodom misto otrimalo nazvu Gozhuv Velikopolskij Pershim vijskovim komendantom mista buv radyanskij polkovnik Josip Dragun yakij utrimuvav vladu do 26 bereznya 1945 roku a potim peredav jogo polskij administraciyi pershomu meru mista Petru Visockomu V toj zhe chas u Gozhuvi bula stvorena delegaciya Poznanskogo voyevodstva 1945 1950 dlya zabezpechennya poryadku polskoyi administraciyi na zahidnomu kordoni Nimecke naselennya yake ne viyihalo z mista do pributtya vijsk 1 go Biloruskogo frontu bulo pereseleno v radyansku okupacijnu zonu Nimechchini Velika kilkist polyakiv bulo pereseleno v Gozhuv zi shidnih prikordonnih teritorij Z 1950 roku misto nalezhalo do novoutvorenogo Zelenogurskogo voyevodstva Naprikinci 1960 h rokiv Gozhuv pochav dinamichno rozvivatisya U 1970 h rokah buli stvoreni pershi derzhavni vishi navchalni zakladi U 1975 roci misto stalo stoliceyu novostvorenogo Gozhuvskogo voyevodstva U 1980 h rokah bula pobudovana suchasna miska likarnya Na pochatku 80 h zanepad ekonomiki krayini viklikanij volyuntaristskoyu politikoyu gerekivskogo kerivnictva disproporciyi materialnogo virobnictva zagostrennya socialnih problem vtrata molodimi pokolinnyam viri v socialistichni ideali priveli Polshu do glibokoyi socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi krizi Z lita 1978 r v riznih rajonah Polshi stali vinikati Komiteti selyanskoyi samooboroni yaki vistupili na zahist interesiv selyanskih gospodarstv za reformu podatkovoyi sistemi ta rozvitok samovryaduvannya Pislya vvedennya voyennogo stanu 13 grudnya 1981 roku v Gozhuvi pochali vidbuvatisya strajki na najbilshih promislovih pidpriyemstvah ZWCh Stilon Silwana ZM Ursus ZREMB 16 grudnya 1981 roku pislya zhorstokoyi rozpravi ZOMO nad strajkaryami v Ursuli v Gozhuvi pochala diyati nezalezhna profesijna spilka robitnikiv Solidarnist Pershim demokratichno obranim golovoyu Gozhuvskogo regionu buv obranij sho zalishavsya na posadi do 4 serpnya 1987 roku U 1982 roci pochalosya vidannya byuletenya Feniks Cogo zh roku u misti bulo stvoreno Molodizhnij ruh oporu MRO yakij ob yednav antikomunistichnu molod serednih shkil u Gozhuvi 31 serpnya 1982 roku na drugu richnicyu pidpisannya serpnevih ugod u centri mista projshli demonstraciyi Solidarnosti U 1983 roci zamist MRO bulo stvoreno organizaciyu Nezalezhnogo molodizhnogo ruhu RMN Pershim golovoyu RMN bulo U 1983 1989 rr RMN vipustiv vlasnij pidpilnij zhurnal Szaniec ta poshiryuvav sered uchniv starshih klasiv Pislya peremogi nad komunistichnim rezhimom 1990 ti roki pochavsya dinamichnij rozvitok privatnogo sektora ta z yavilosya pershe inozemne investuvannya ob yektiv Z 1999 roku Gozhuv stav chastinoyu Lyubushskogo voyevodstva 1 grudnya 2014 roku pislya majzhe 17 litnogo perebuvanni na posadi mera mista bulo pereobrano i novim merom mista stav Navkolishnye seredovisheGozhuv Velkopolskij tak samo yak i Rim roztashovanij na semi pagorbah V oblasti Gozhuva mozhna pobachiti dvi richkovi terasi v mezhah yakih roztashovanii chislenni starici Pravoberezhna chastina Gozhuva lezhit na silno gofrovanomu pivnichnomu krayu z spivvidnoshennyam visot vid 23 0 do 82 0 metriv Livoberezhna nizina maye visotu v 19 m mistit u sobi plosku richkovu terasu ta peretinaye Gozhuvskij vodnij kanal Misceva zelen Misto maye 9 parkiv zagalnoyu plosheyu 138 3 ga u tomu chisli Slov yanskij Semiradskij Kopernika Vesni Nacij 750 richchya izolyaciyi i 141 skver sho zajmayut zagalnu ploshu blizko 120 5 ga ta otochuyut teritoriyu navkolo plosh budivel i kutiv vulic Vsi parki ta zoni zelenih nasadzhen v centri zajmayut zagalnu ploshu 342 7 ga Lisi v comu rajoni skladayutsya golovnim chinom z sosni z domishkami listyanih derev Ohorona prirodi Na teritoriyi mista znahoditsya prirodnij zapovidnik Gozhuvski Muravi dlya ohoroni Klimat U Gozhuvi Velikopolskomu panuye pomirnij klimat perehidnij z perevazhnim vplivom Baltijskogo morya Richni opadi skladayut 540 mm Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov List Grud RichnaRekordi maksimalnoyi temperaturi C 10 12 17 28 30 32 33 35 30 25 16 15 35Serednya temperatura v den C 0 1 6 15 16 21 22 22 18 13 6 0 12Seredni dobovi temperaturi C 2 0 2 9 11 16 17 17 13 9 4 1 8Serednya temperatura v nichnij chas C 4 2 1 4 7 11 12 12 9 9 2 3 4Rekordi minimalnoyi temperaturi C 23 23 17 3 2 2 7 7 2 1 7 18 23Opadi mm 40 30 20 30 60 60 50 50 50 30 40 20 540Serednya kilkist doshovih dniv 5 4 3 5 8 6 7 6 6 4 7 4 69Vologist 87 87 78 74 79 72 75 79 81 88 91 91 82Infrastruktura i transportGromadskij transport Gromadskij transport v misti pidtrimuyetsya avtobusami na 41 dennih linij i 3 nichnih tramvayi jdut na 3 liniyah Perevezennya na zamovlennya Departamentu Transportu i Administraciyi Mista Gozhuva Velkopolskogo vikonuye Miskij departament zv yazku Stan ruhomogo skladu avtobusnogo parku MZK Miskij zaklad komunikaciyi odin z najkrashih u krayini vsi avtobusi ye transportnimi zasobami zi znizhenoyu pidlogoyu yaki skladayutsya v osnovnomu z avtobusiv Solaris Urbino 12 i U 2011 roci bulo pridbano 11 novih avtobusiv MAN lion s City NL283 a v 2014 roci bulo pridbano 6 vzhivanih i 15 novih avtobusiv MAN lion s City LL NL313 15 U 2014 roci zaplanovana zamina zastarilih tramvayiv kotri vzhe u vikoristanni blizko 50 rokiv kotra she trivaye Gromadskij transport pracyuye shodnya yak na teritoriyi mista tak i susidnih municipalnih utvoren Z 2011 roku vsi avtobusi i tramvayi obladnani avtomatami dlya prodazhu kvitkiv Dokupleno bulo takozh kilka avtobusiv z nizkoyu pidlogoyu zavod vstanoviv novi znaki zupinki U lyutomu 2013 roku gromadskij transport obslugovuvali 36 dennih avtobusnih marshrutiv 3 tramvajni liniyi a takozh 5 nichnih avtobusnih marshrutiv U misti ye 3 tramvajni liniyi Viepshicya Silvana Viepshicya P yaski P yaski Silvana Krim togo prizupineno 2 liniyi 4 Gozhuv Velikopolskij golovna Silvana i 5 Gozhuv Velikopolskij golovnu P yaski Dorozhnij transport V mezhah mista peretinayutsya taki dorogi shvidkisna S3 E65 de fragment yavlyaye soboyu kilcevu dorogu mista nacionalna doroga 22 Kostshin nad Odroyu Gozhuv Vlkp Valch Elblong Kzhehotki U misti pochinayutsya takozh 4 provincijni dorogi doroga oblasna 132 v Kostshin nad Odroyu doroga oblasna 151 do Hoshna doroga 158 do Drezdenka doroga oblasna 130 do Dembno Zaliznichnij transport Misto otrimav pershij viklik na poyizd 12 zhovtnya 1857 roku 102 4 km dekilkoh krokah vid cikavih pam yatok liniyi Krzyz Wlkp Gorzow Wlkp Kostrzyn nad Odra She odnim z yednannyam pobudovanomu u 1885 1896 roki bula 67 6 km odnokolijnoyi liniyi Dabrowka Wlkp Gorzow Wlkp V danij chas cherez misto prohodyat 2 diyuchi zaliznichni liniyi zaliznichna liniya 203 Berlin Kostshin nad Odroyu Gozhuv Velkopolskij Pila Tchev yaka zavdyaki v Krzyzu Wlkp z yednuye misto z Shecinem i Poznanem zaliznichna liniya 367 v napryamku do Zbonshinya Krim togo na teritoriyi mista prohodit zaliznichna liniya 415 do mista Mislibuzha V danij chas znyato z obliku Gorzow Wlkp Wieprzyce Trivayut roboti po znesennyu Na teritoriyi mista roztashovani zaliznichni stanciyi i zupinki Gorzow Wielkopolski Gorzow Wielkopolski Karnin Gorzow Wielkopolski Wieprzyce Gorzow Wielkopolski Zamoscie Gorzow Wielkopolski Zieleniec Gorzow Wielkopolski Wschodni Gorzow Wielkopolski Chroscik na pokinutij liniyi dlya Mysliborza Misto ye shtab kvartiroyu kompaniyi virobnichih i servisnih pidpriyemstv pov yazanih iz zaliznichnim transportom v tomu chisli Gozhuv Vagoni sho zajmayetsya remontom ta restavraciyeyu vagoniv Povitryanij transport Misto ne maye vlasnogo aeroportu Pri krajovij likarni perebuvaye osvitlena zlitno posadkova smuga dlya vertolotiv yaka bula zaminena na novu zlitno posadkovu smugu Budivnictvo yiyi pochalosya v 2013 roci 50 a v 2014 bulo viddano dlya vikoristannya Bula zaplanovana sporuda bazi sanitarnoyi aviaciyi ta aeroport aeroklubu v pidgozhuvskih Vojcyezhichah ale okruzhnij administrativnij sud skasuvav rishennya municipalitetu Klodava pro vnesennya zmin v plan zemlekoristuvannya i zabudovi pid aeroport 3 V okolicyah mista znahoditsya baza aviaciyi Derzhavnih Lisiv v Lipkah Velikih a takozh privatnij aeroport pogorzowskim Ulimiu i Trzebiczu Nowym Vnutrishnij vodnij transport V misti ye nevelikij port richkovij Port Gozhuv na richci Varti na trasi mizhnarodnogo vodnogo shlyahu E 70 prote znachennya vodnogo transportu v danij chas duzhe nizke U misti takozh pracyuye richkova verf ta Asociaciya Vodnikiv Gozhuvskih Kunicya sho pikluyetsya pro istorichnu pam yat lodolamacha Kunicya z odnojmennoyu nazvoyu i kapitalnij remont buksira Baklan Mosti U misti znahodyatsya 4 mosti nad richkoyu Varta mist Staromiskij mist Lyubskij mist Zaliznij vokzal mist v Vyepzhichah Nad Kanalom Skidannya misto maye 3 mosti Mist Starij mist Trasi Nadvartyanskoyi i zaliznichnij mist Krim togo misto maye 10 mostiv nad richkoyu Klodavka i mistki dlya pishohodiv OsvitaU misti znahoditsya Sport i vidpochinokU 2016 roci v premium klasi ligu vinikayut AZS PWSZ i motogonshika SK Stal U misti znahodyatsya taki sportivni ob yekti Stadion im Eduarda Yanchazha spidvej stadion komandi SK Stal Stadion sportivnogo centru stadion dlya gri u futbol vikoristovuyetsya komandami ZKS Stilonu i ZTKKF Stilonu futbolnij Stadion na vul Krasinski vikoristovuyetsya komandoyu KP Varta Zal PWSZ kritij sportivnij zal v yakomu prohodyat persh za vse igri u basketbol Zal ZSTiO kritij sportivnij zal v yakomu prohodyat persh usogo igrovogo procesu rosiyi Zal SS 20 kritij sportivnij zal v yakomu vidbuvayutsya peredusim igri gandbol Sportivno Reabilitacijni Slov yanka do skladu yakogo vhodyat plavalnij basejn olimpijskih rozmiriv 50 m x 25 m z 10 dorizhkami glibinoyu 2 m vikoristovuyetsya dlya MKP Slov yanka basejn rekreacijnij 5 tenisnih kortiv z poverhni ceglyanoyi i kriti kovzanki rozmiri 24 m h 48m prichali na bajdarkah klubiv MKKS KS AZS AVF i KS Admira i pole dlya golfu Visnovok Pam yatkiKatedralnij u hrami ye ikona Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi sho bula na zasuvci golovnogo vivtarya kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Buchachi ta yaku perevezli etnichni polyaki z Galichini pid chas yihnoyi repatriaciyi pislya Drugoyi svitovoyi DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 59390 10954 42498 5938Zhinki 65144 10146 40050 14948Razom 124534 21100 82548 20886Vidomi lyudiV misti narodilasya Krista Volf 1929 2011 nimecka pismennicya V misti pomer i pohovanij 1864 1922 nimeckij kompozitor Pohovani Mihajlyuk Omelyan Josipovich 1919 1945 i 1908 1945 Geroyi Radyanskogo Soyuzu Mista partneriFrankfurt na Oderi Nimechchina 1975 Gerford Nimechchina 1995 Ebersvalde Nimechchina 2001 Kava de Tirreni Italiya 1992 Teramo Italiya 1996 Yenchoping Shveciya 2001 Sumi UkrayinaSvitliniKatedra RKC Naberezhna Oboronni muriPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorzow WielkopolskiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so gorzowianin 4438237 html https sjp pwn pl so gorzowianka 4438238 html https www frankfurt oder de Verwaltung Politik Verwaltung Frankfurt International Partnerstadte index php La 1 amp object tx 2616 5961 1 http www gorzow pl PL 3042 185 Miasta partnerskie k https www herford de Meine Stadt Stadtepartner schaften index php object tx 2593 8 1 amp ModID 7 amp FID 2593 501 1 amp NavID 2593 30 amp La 1 amp NavID 2593 30 amp La 1 amp regkarte 3 https www eberswalde de start stadt partnerschaften http www gorzow pl PL 3042 Miasta partnerskie http www cavanotizie it comitatogemellaggi htm http www jonkoping se download 18 5f6990b6135d27202fb3143 1331738083115 J C3 B6nk C3 B6pings kommuns v C3 A4norter pdf https www jonkoping se download 18 74fef9ab15548f0b8001f73f 1465889765938 Internationell 20strategi 20antagen 20av 20kf 202007 pdf https www discoverteramo it en Location Teramo 180 27 1 html tab c04 http www gorod sumy ua city cat 56 html http www sumy net ua News re 0705161 html http www chr aif ru voronezh events naprasnye svyazi kakie otnosheniya svyazyvayut voronezh s gorodami pobratimami Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 Cz I T 1 364 il S 23 ISBN 83 85739 09 2 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaEdmund Jan Osmanczyk Encyklopedia ONZ i stosunkow miedzynarodowych Warszawa Wiedza Powszechna 1982 s 438 ISBN 83 214 0092 2 Przewodnik po upamietnionych miejscach walk i meczenstwa lata wojny 1939 1945 C Czubryt Borkowski oprac Z Czarnocki oprac Warszawa Sport i Turystyka 1988 s 232 ISBN 83 217 2709 3 OCLC 830085367 Landsberg nad Warta Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 73 pol Landsberg Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 210 pol Artur Brykner Lotinsko pod Gorzowem Moze kiedys nedostupne posilannya z serpnya 2019 pol 2009 06 09 dostep 2010 12 27 PosilannyaGozhuv Velkopolskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 NSZZ Solidarnosc Gorzow NSZZ Solidarnosc Gorzow 23 sichnya 2019 u Wayback Machine Oficjalna strona Gorzowa Wlkp 11 serpnya 2008 u Wayback Machine Historia Zydow w Gorzowie Wielkopolskim 5 bereznya 2016 u Wayback Machine na portalu Wirtualny Sztetl Biuletyn Informacji Publicznej Urzedu Miasta Gorzowa Wielkopolskiego 8 bereznya 2009 u Wayback Machine