Гнєзділов Василь Георгійович

Гнєздилов Василь Георгійович (14 січня 1922(1922-01-14), Нижній Реут, Курська губернія — 8 травня 1999(1999-05-08), Київ) — український архітектор і скульптор. Заслужений архітектор УРСР (1980).

Гнєздилов Василь Георгійович
Народження	14 січня 1922(1922-01-14) Нижній Реут, ^d, Курська губернія, Російська СФРР
Смерть	8 травня 1999(1999-05-08) (77 років) Київ, Україна
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	скульптор, архітектор
Нагороди	Заслужений архітектор Української РСР

Біографія

Народився 14 січня 1922 в с. Нижній Реут (нині село Курської області, Російська Федерація). У 1950 році закінчив Київський художній інститут. Учень академіка архітектури В. Г. Заболотного.

Помер 8 травня 1999 року у м. Київ.

Творчість

Є автором численних пам'ятників та меморіальних комплексів. У 1979 році отримав Державну премію УРСР ім. Т. Шевченка за створення ландшафтного парку у м. Черкаси.

Пам'ятники

• Пам'ятник Максиму Горькому (м. Ялта, 1956)
• Пам'ятник Григорію Вакуленчуку (м. Одеса, 1958)
• Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (м. Переяслав, 1961)
• Пам'ятник Олександру Пушкіну (м. Київ, 1962)
• Пам'ятник Тарасові Шевченку (м. Черкаси, 1964)
• Пам'ятник Миколі Лисенку (м. Київ, 1965)
• Пам'ятник учасникам Січневого збройного повстання 1918 року (м. Київ, 1967)
• Комплекс ландшафтного парку «Ювілейний» (м. Черкаси, 1967)
• Пам'ятник Миколі Скрипнику (м. Харків, 1969)
• Пам'ятник Григорію Світлицькому (м. Київ, 1972)
• Пам'ятник Богдану Хмельницькому (м. Чигирин, 1973)
• Меморіал Вічної Слави Сум (м. Суми, 1975)
• Пам'ятник Григорію Сковороді (м. Київ, 1976)
• Пам'ятник Миколі Кропив'янському (м. Чернігів, 1977)
• Меморіал радянським воїнам, викладачам і студентам Сільськогосподарської академії (м. Київ, 1979)
• пам'ятник адміралу Корнілову (м. Севастополь, 1983)
• Пам'ятник Михайлу Коцюбинському (м. Вінниця, 1989)
• Захисникам Києва (смт. Баришівка, 1991)
• Пам'ятник «Героям визвольної війни українського народу 1648—1654 років» (м. Жовті Води, 1992)
• Пам'ятник Олександру Пушкіну (м. Бахчисарай)
• Меморіальний комплекс Вічної Слави (м. Луцьк)

Меморіальні дошки

• Комарову Володимиру Михайловичу (м. Київ, пр-т Любомира Гузара, 1)
• Неході Івану Івановичу (м. Київ, вул. Хрещатик, 15)
• Шевченку Тарасу Григоровичу (м. Київ, вул. Володимирська, 60)
• Коломійченку Олексію Сидоровичу (м. Київ, вул. Зоологічна, 3)
• Андрієвичу Якову Максимовичу (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 30)
• матері та сестрам В. І. Леніна (м. Київ, вул. Кудрявська, 12)
• Головку Андрію Васильовичу (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 68)
• Дроботьку Віктору Григоровичу (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 154)
• на будинку, де відбувалися таємні з'їзди Південного товариства декабристів (м. Київ, вул. Гусовського, 8/10)

Галерея

• Пам'ятник учасникам Січневого збройного повстання 1918 року в Маріїнському парку в Києві
• Пам'ятник Григорію Сковороді на Подолі в Києві
• Меморіал радянським воїнам, викладачам і студентам, які загинули під час ДСВ, Національна аграрна академія, м. Київ
• Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією, м. Переяслав
• Пам'ятник Миколі Лисенку біля Національної опери, м. Київ
• Пам'ятник Олександру Пушкіну біля центрального входу до Парку імені Пушкіна в Києві

Джерела

• Головко В. В. Гнєздилов Василь Георгійович [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 129. — .
• Лабінський М. Г. Гнєздилов Василь Георгійович [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Гнєздилов Василь Георгійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 165. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Шевченківські лауреати. 1962—2001. Енциклопедичний довідник. К., 2001. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]