Глухівські ради 1750, 1763 — зібрання козацької старшини, пов'язані з обранням гетьмана К.Розумовського та його діяльністю.
Глухівська рада 1750
Глухівська рада 1750 — рада козацької старшини у місті Глухові (тепер Сумської області), на якій 22 лютого за вказівкою російської імператриці Єлизавети Петрівни гетьманом Лівобережної України було обрано Кирила Розумовського.
Тимчасове відновлення гетьманства було пов'язане з клопотанням козацької верхівки та складним зовнішньополітичним становищем Російської імперії (загострення у кінці 40-х років 18 століття відносин з Османською імперією і Річчю Посполитою) і намаганням у зв'язку з загрозою війни залучити на свій бік козацьку старшину.
У Глухівській раді взяли участь архієреї та інше духівництво, козацькі полки, генеральна старшина, представники шляхти. Від імператорського двору прибув граф І. Гендриков. Церемонія була пишною. Ось як описав її історик і військовий інженер О. Рігельман:
«...3 вранішньою зорею, за учиненим з трьох гармат пострілом, збирався народ до встановленого лобного місця, де влаштований був, між церквами Троїцькою і Миколаївською, театр... Проходили полки, попереду глухівського гарнізону полк, у стройовому порядку, з розгорнутими знаменами, під гук барабанів і музику... До оповіщення ж сього дійства, гетьманського обрання, на театрі поставлено було два столи, накриті червоною камкою, на які покладено по правій стороні, височайшу державну грамоту і по правій же стороні першого столу, біля височайшої грамоти, поставлено державний великий прапор, якого підтримував той, хто його ніс, — бунчуковий товариш, а за оним митрополит з єпископами та архімандритами і з усім священним собором, у церковному вбранні...». Раду відкрив І. Гендриков. Відтак було зачитано жалувану грамоту імператриці щодо обрання гетьмана. Митрополит київський від імені зібрання висловив подяку імператриці за жалуване гетьманство. Після цього імператор. представник, «... обертаючись на всі боки, голосно питав: Кого волієте собі гетьманом? На що всі одностайно, як духовні, так і вся генеральна старшина, бунчукові і військові товариші, полковники і всяка старшина, і шляхетство, і козаки, і голота закричали, повідомляючи бажання, щоб бути в Малій Росії гетьманом... графові Кирилу Григоровичу Розумовському яко природному малоросіянинові, що тричі потвердили». Самого К. Розумовського на Г. p. 1750 не було. Підтвердження («конфірмація») прийнятого на раді рішення затяглося. Лише через рік, 24.11 1751, новий гетьман Лівобереж. України отримав у Петербурзі від імператриці військ, клейноди — булаву, прапор, бунчук, печатку і литаври. 22.V 1751 вона підписала ще одну жалувану грамоту про затвердження гетьм. уряду і дозволила новообр. гетьманові управляти Лівобереж. Україною за правами і вольностями, наданими ще Б. Хмельницькому. 30 травня того ж року К. Розумовський у ранзі гетьмана з великим ескортом урочисто в'їхав до Глухова — своєї резиденції.
Глухівська рада 1763
1763 К.Розумовський після участі в двірському перевороті у Санкт-Петербурзі (1762) прибув до Глухова. Тут він і вищі посадові особи його адміністрації підготували на ім'я імператриці Катерини II дві чолобитні. Одна стосувалася поліпшення вищої освіти в Гетьманщині, а саме: передбачалося перетворити Київську академію (див. Києво-Могилянська академія) на університет і заснувати університет у м. Батурин. У другій було клопотання про відновлення давніх прав України та визнання спадковості гетьманства за родиною Розумовських. Такі наміри викликали гостре невдоволення Катерини II і дали їй привід для остаточного скасування влади гетьмана та перетворення Малоросії на одну з провінцій Російської імперії.
Примітки
- Гуржій О.І. Глухівські ради 1750, 1763 [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .
Джерела
- Гуржій О. І. Глухівські ради 1750, 1763 [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 123. — .
- Стаття [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Циклоп [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Глухівська рада 1750 [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhivski radi 1750 1763 zibrannya kozackoyi starshini pov yazani z obrannyam getmana K Rozumovskogo ta jogo diyalnistyu Gluhivska rada 1750Gluhivska rada 1750 rada kozackoyi starshini u misti Gluhovi teper Sumskoyi oblasti na yakij 22 lyutogo za vkazivkoyu rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini bulo obrano Kirila Rozumovskogo Timchasove vidnovlennya getmanstva bulo pov yazane z klopotannyam kozackoyi verhivki ta skladnim zovnishnopolitichnim stanovishem Rosijskoyi imperiyi zagostrennya u kinci 40 h rokiv 18 stolittya vidnosin z Osmanskoyu imperiyeyu i Richchyu Pospolitoyu i namagannyam u zv yazku z zagrozoyu vijni zaluchiti na svij bik kozacku starshinu U Gluhivskij radi vzyali uchast arhiyereyi ta inshe duhivnictvo kozacki polki generalna starshina predstavniki shlyahti Vid imperatorskogo dvoru pribuv graf I Gendrikov Ceremoniya bula pishnoyu Os yak opisav yiyi istorik i vijskovij inzhener O Rigelman 3 vranishnoyu zoreyu za uchinenim z troh garmat postrilom zbiravsya narod do vstanovlenogo lobnogo miscya de vlashtovanij buv mizh cerkvami Troyickoyu i Mikolayivskoyu teatr Prohodili polki poperedu gluhivskogo garnizonu polk u strojovomu poryadku z rozgornutimi znamenami pid guk barabaniv i muziku Do opovishennya zh sogo dijstva getmanskogo obrannya na teatri postavleno bulo dva stoli nakriti chervonoyu kamkoyu na yaki pokladeno po pravij storoni visochajshu derzhavnu gramotu i po pravij zhe storoni pershogo stolu bilya visochajshoyi gramoti postavleno derzhavnij velikij prapor yakogo pidtrimuvav toj hto jogo nis bunchukovij tovarish a za onim mitropolit z yepiskopami ta arhimandritami i z usim svyashennim soborom u cerkovnomu vbranni Radu vidkriv I Gendrikov Vidtak bulo zachitano zhaluvanu gramotu imperatrici shodo obrannya getmana Mitropolit kiyivskij vid imeni zibrannya visloviv podyaku imperatrici za zhaluvane getmanstvo Pislya cogo imperator predstavnik obertayuchis na vsi boki golosno pitav Kogo voliyete sobi getmanom Na sho vsi odnostajno yak duhovni tak i vsya generalna starshina bunchukovi i vijskovi tovarishi polkovniki i vsyaka starshina i shlyahetstvo i kozaki i golota zakrichali povidomlyayuchi bazhannya shob buti v Malij Rosiyi getmanom grafovi Kirilu Grigorovichu Rozumovskomu yako prirodnomu malorosiyaninovi sho trichi potverdili Samogo K Rozumovskogo na G p 1750 ne bulo Pidtverdzhennya konfirmaciya prijnyatogo na radi rishennya zatyaglosya Lishe cherez rik 24 11 1751 novij getman Livoberezh Ukrayini otrimav u Peterburzi vid imperatrici vijsk klejnodi bulavu prapor bunchuk pechatku i litavri 22 V 1751 vona pidpisala she odnu zhaluvanu gramotu pro zatverdzhennya getm uryadu i dozvolila novoobr getmanovi upravlyati Livoberezh Ukrayinoyu za pravami i volnostyami nadanimi she B Hmelnickomu 30 travnya togo zh roku K Rozumovskij u ranzi getmana z velikim eskortom urochisto v yihav do Gluhova svoyeyi rezidenciyi Gluhivska rada 17631763 K Rozumovskij pislya uchasti v dvirskomu perevoroti u Sankt Peterburzi 1762 pribuv do Gluhova Tut vin i vishi posadovi osobi jogo administraciyi pidgotuvali na im ya imperatrici Katerini II dvi cholobitni Odna stosuvalasya polipshennya vishoyi osviti v Getmanshini a same peredbachalosya peretvoriti Kiyivsku akademiyu div Kiyevo Mogilyanska akademiya na universitet i zasnuvati universitet u m Baturin U drugij bulo klopotannya pro vidnovlennya davnih prav Ukrayini ta viznannya spadkovosti getmanstva za rodinoyu Rozumovskih Taki namiri viklikali gostre nevdovolennya Katerini II i dali yij privid dlya ostatochnogo skasuvannya vladi getmana ta peretvorennya Malorosiyi na odnu z provincij Rosijskoyi imperiyi PrimitkiGurzhij O I Gluhivski radi 1750 1763 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 DzherelaGurzhij O I Gluhivski radi 1750 1763 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 123 ISBN 966 00 0405 2 Stattya 3 lipnya 2013 u Wayback Machine na sajti Ciklop 24 veresnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaGluhivska rada 1750 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi