Глазуні вка село в Україні у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області Населення становить 137 ос

Глазуні́вка — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 137 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — П'ятигірська сільська рада.

село Глазунівка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Донецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA63040070030033923
Облікова картка	Глазунівка
Основні дані
Населення	137
Площа	1,026 км²
Густота населення	133,53 осіб/км²
Поштовий індекс	64252
Телефонний код	+380 5749
Географічні дані
Географічні координати	49°24′35″ пн. ш. 36°37′26″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 36.62389° сх. д. / 49.40972; 36.62389Координати: 49°24′35″ пн. ш. 36°37′26″ сх. д. / 49.40972° пн. ш. 36.62389° сх. д. / 49.40972; 36.62389
Середня висота над рівнем моря	146 м
Водойми	р. Сіверський Донець


Місцева влада
Адреса ради	64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40
Карта
Глазунівка
Глазунівка
Мапа

Географія

Урочище Яружка ділить село на дві частини, поруч з селом тече річка Сіверський Донець.

Історія

За даними на 1864 рік у казеній слободі Шебелинської волості Зміївського повіту мешкало 693 особи (362 чоловічої статі та 331 — жіночої), налічувалось 102 дворових господарств, існувала православна церква.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1 031 особи.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Вербівці, Глазунівці та Лагерях — 219 осіб.

До 12 червня 2020 року село перебувало у складі П'ятигірської сільської ради Балаклійського району, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшла до складу Донецької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу Ізюмського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
російська	79,56%
українська	20,44%

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)

Примітки

Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1476)(рос. дореф.)
Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2015.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі Глазунівка. [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1476)(рос. дореф.)

[2] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 16 вересня 2015.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних