Геєвський Степан Лукич криптонім С Г 28 листопада 1813 року очевидно хутір Геєвщина Зіньківського повіту Полтавської губ

Геєвський Степан Лукич (криптонім — С. Г., 28 листопада 1813 року, очевидно, хутір Геєвщина Зіньківського повіту Полтавської губернії — 26 січня 1862 року, там само) — український і російський словесник, літературознавець, мемуарист, педагог.

Геєвський Степан Лукич
Народився	28 листопада 1813(1813-11-28) Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	26 січня 1862(1862-01-26) (48 років) Полтавська губернія
Країна	Російська імперія
Діяльність	поет
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Знання мов	російська
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
С. Г. Бурсак-учитель, 1840 С. Г. Воспитанница (повість, втрачена) С. Г. Своя семья (ненадруковано) С. Г. Спектакль в старом театре (ненадруковано) С. Г. Зимние приключения (ненадруковано) Геевский С. Л. Об украинских чумаках// Харьковские губернские ведомости. — 1845. — № 24. Геевский С. Л. Краткий очерк местоположения и исторической жизни Украины // Полтавские губернские ведомости. — 1846. — № 38. Геевский С. Л. О бабах и дедах // Северная пчела. — 1845. — № 123. Геевский С. Л. Краткое обозрение народной и письменной литературы знаменитейших народов в Европе (ненадруковано, складено передмову і перекладено дві іноземні статті для запланованого видання) Геевский С. Л. Рассуждение о происхождении, постепенном усовершенствовании, богатстве и силе русского языка (ненадруковано, промова, виголошена в Харківській губернській гімназії 9 вересня 1838 року) Геевский С. Л. Об Америке и влиянии ее на Европу (ненадруковано, промова виголошена на урочистих зборах Харківської гімназії 1 вересня 1840 року) Геевский С. Л. О современном направлении словесности в соприкосновении к общественной жизни (ненадруковано, промова виголошена на урочистих зборах у Другій Харківській гімназії 4 вересня 1846 року) Геевский С. Л. Описание Зеньковского уезда Полтавской губернии, 1857 (ненадруковано) Геевский С. Л. Об уездных училищах и гимназиях, 1859 (ненадруковано) Поезія K… («В печальной жизни час и на чужбине я встретил Вас…») Сонет («Я Вас увидел и в груди моей разлился потоком огненным восторг любви святой») Сонет («Вы помните ли те минуты упоенья») Дружеский совет («Когда ты встретишь милое созданье») Отрывок из поэмы Оссиана Лорма Видение («Не на яву, и не во сне прекрасное видение явилось однажды мне…») Встреча нового года («Прекрасный гость давно желанный») «Желал бы я навек ее забыть…» Челнок (за Ходзьком) Дерево на берегу Северного моря (за Марм'є) Поэзия любви («Пускай пустой, ничтожный мир толкует мою любовь как хочет…») Мольба поэта («Хотя житейская дорога поэта…») Маленькому насекомому (Зачем ползешь ты, крошка, по дороге?..") Не позабудь («Не позабудь, что для тебя я потерял спокойствие души…») Жизнь («Пустое слово, звук пустой…») Перелетные птицы («Взгляните на птиц, улетающих с рощи родимой» — за Марм'є) Моя карьера («Я молод был; душа моя стремилась, жаждала привета») Уривок із невиданої трагедії «Карл Мартелл» Акровірш «Światła gwiazdeczka»(пол.) Рондо(фр.) Koń spiżowy(пол.) Меланхолия («Я знал красавицу» — за Марм'є) Разбитая лира («Как часто в рощах отдаленных» — за Марм'є) Мои желанья («Ты знаешь ли тот несравненный край») Забытая песня («В зеленой роще соловей») Раздумье («Зачем в глубине души моей так часто дивное творится…») Фаросский маяк («Среди бездонных моря вод…») О много, много нужно мне… Странник Примітки Планы дач генерального и специального межевания, 1746—1917 гг. (коллекция). Опись 374. Губерния, уезд: Полтавская; Зеньковский. — С. 59. За спогадами Степана Лукича, в господарстві його батька була власна винокурня, кінний завод і пасіка, вдосталь хліба і сіна. У 1850-ті — 1860-ті роки Геєвські жили доволі скромно, як для поміщиків. За даними Миколи Сумцова, вони мешкали в чотирикімнатному домі, мали 15 кріпаків, з яких тільки троє було дорослими, до того ж одного з них Геєвські змушені під час Кримської війни віддати в рекрути. Рукописні вірші були передані Миколою Сумцовим у бібліотеку Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Згадуються представники дворянських родів Рощаковських, Бразолів, Трипольських (з роду останніх походить скульптор Єлизавета Трипольська) та ін. У прикордонному містечку Куземин Полтавської губернії було обладнано карантин. Геєвський сам зазначає, що дана стаття є перекладною — матеріал з журналу Tygodnik Petersburski. — 1840. — № 35. До статті додані чотири старовинні чумацькі пісні. Складено за дорученням повітового предводителя дворянства для Великого Князя Костянтина Миколайовича. Передано Полтавському губернатору Олександру Волкову. Відправлено міністру освіти ^[ru] (за даними Миколи Сумцова; проте з 1858 року міністром народної освіти був Євграф Ковалевський). Написаний для дружини, Софії Тимофіївни Геєвської. Написано під враженням від однойменної польської опери. Присвячено Катерині Селівановій. Джерела Автобиография Степана Лукича Геевского [з передмовою Д. І. Багалія]: Киевская старина. — 1893. — № 9. — С. 375—400. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Киевская старина. — 1893. — № 10. — С. 91-111. [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Киевская старина. — 1893. — № 12. — С. 427—443. [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Киевская старина. — 1894. — № 4. — С. 26-48. [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Киевская старина. — 1894. — № 6. — С. 514—534. [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] Геевский Степан Лукич [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Русский биографический словарь / изд. под наблюдением пред. Имп. Рус. ист. о-ва А. А. Половцова. — Санкт-Петербург: Имп. Рус. ист. о-во, 1896—1913. — Т. 4: Гааг — Гербель. — 1914. — С. 334—335. Кутинський М. Некрополь України: Довідник про місця поховання або смерті історичних і культурних діячів України від давнини до сучасності // Дніпро. — 1990. — № 7. — С. 140—143. Лобас П. О., Ротач П. П. Геєвський Степан Лукич [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.] // Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. / Редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К.: Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. —Т. 1: А-Г. — C. 403. — . Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Полтава: Типо-литография преемников Дохмана. — 1912. — С. 43-45 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Сумцов Н. Ф. Степан Лукич Геевский // Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1890 год. Выпуск 4. — Х.: Типография губернского правления, 1890. — С. 57-75.

[1] Планы дач генерального и специального межевания, 1746—1917 гг. (коллекция). Опись 374. Губерния, уезд: Полтавская; Зеньковский. — С. 59.

[2] За спогадами Степана Лукича, в господарстві його батька була власна винокурня, кінний завод і пасіка, вдосталь хліба і сіна.

[3] У 1850-ті — 1860-ті роки Геєвські жили доволі скромно, як для поміщиків. За даними Миколи Сумцова, вони мешкали в чотирикімнатному домі, мали 15 кріпаків, з яких тільки троє було дорослими, до того ж одного з них Геєвські змушені під час Кримської війни віддати в рекрути.

[4] Рукописні вірші були передані Миколою Сумцовим у бібліотеку Історико-філологічного товариства при Харківському університеті.

[5] Згадуються представники дворянських родів Рощаковських, Бразолів, Трипольських (з роду останніх походить скульптор Єлизавета Трипольська) та ін.

[6] У прикордонному містечку Куземин Полтавської губернії було обладнано карантин.

[7] Геєвський сам зазначає, що дана стаття є перекладною — матеріал з журналу Tygodnik Petersburski. — 1840. — № 35. До статті додані чотири старовинні чумацькі пісні.

[8] Складено за дорученням повітового предводителя дворянства для Великого Князя Костянтина Миколайовича. Передано Полтавському губернатору Олександру Волкову.

[9] Відправлено міністру освіти ^[ru] (за даними Миколи Сумцова; проте з 1858 року міністром народної освіти був Євграф Ковалевський).

[10] Написаний для дружини, Софії Тимофіївни Геєвської.

[11] Написано під враженням від однойменної польської опери. Присвячено Катерині Селівановій.

Геєвський Степан Лукич криптонім С Г 28 листопада 1813 року очевидно хутір Геєвщина Зіньківського повіту Полтавської губ

Поезія

Примітки

Джерела