Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гессен Олександр Ернестович (17 березня, 1917, Петроград - 2000, Санкт-Петербург) — російський радянський науковець, архітектор-реставратор, що працював у місті Санкт-Петербург до смерті.
| Гессен Олександр Ернестович | |
|---|---|
| Гессен Александр Эрнестович | |
| Народження | 17 березня 1917 |
| Смерть | 2000 |
| Країна |  СРСР →  Росія |
| Діяльність | реставратор |
| Праця в містах | Санкт-Петербург, Оранієнбаум, Петергоф, Гатчина, Пушкін |
| Реставрація пам'яток | відновлення фасадів Казанського собору (арх. А. Вороніхін) та Інженерного замку (арх. Баженов Василь Іванович), дерев'янго будиночка на Петровській набережній, Літнього палацу Петра І , павільйонів в Петергофі, Мармурового палацу, Меншиковського палацу на Василівському острові тощо. |
Біографія, ранні роки, освіта
Походив з єврейської родини. 1934 року став студентом Ленінградського інституту живопису, скульптури і архітектури (колишня Санкт-Петербурзька академія мистецтв), котру закінчив 1940 року, захистивши диплом за темою (російською) «Всероссийская Академия Художеств».
Зрілі роки
Ветеран війни 1941-1945 рр. Мав декілька поранень, евакуйований до міста Тбілісі, де лікувався та працював певний період. 1945 року повернувся до тодішнього Ленінграда, де виконував обміри історично вартісних споруд міста, займався їх консервацією. Працював у Спецалізованих науково-реставраційних майстернях Головного архітектурно-планувального управління.
З 1946 року принятий до лав Союзу архітекторів СРСР.
У повоєнний період перейшов до вивчення історії створення низки відомих історичних споруд міста, що створювали індивідуальний образ міста та його архітектурну історію. Серед вивчених та реставрованих споруд — колишній Казанський собор на Невському проспекті (реставрація фасадів), дерев'яний будиночок на Петровській набережній (так звана перша споруда нового міста), Літній палац Петра I (Літній сад (Санкт-Петербург), Мармуровий палац (арх. Антоніо Рінальді), палацик Марлі та палацик Монплезір у Петергофі тощо.
Серед сенсаційних археологічних знахідок майстра — залишки барокових фонтанів початку 18 ст. у Літньому саду Санкт-Петербурга, котрі були відомі лише з архівних документів та старих гравюр. Реставрація фонтанів була відкладена у майбутнє, а самі залишки були законсервовані.
Тривала ревіталізація та реставрація Мешиковського палацу
З 1956 року почав опікуватись долею першого парадного палацу міста, котрим був Меншиковський палац на Василівському острові. В часи СРСР палац був переданий різним радянським закладам і використовувався не за призначенням, був декілька разів перебудований, полишений реставрації, був знищений та забудований сад бароко початку 18 ст., один з перших у місті.
Гессен залучив до справи досліджень сплюндрованого на той час палацу Шешукову С.І. та Іванова В.І., що дозволило наново обстежити споруду початку 18 ст., ділянки мурів, приміщень та декору доби бароко і класицизму. За його ініціативи були проведені перші археологічні розкопки на припалацових земельних ділянках.
Кількість випадково збережених оригінальних речей початку 18 ст. та археологічних знахідок була настільки значною, що народилась ідея відселити радянські заклади у інші приміщення, а вивільнені приміщення (тільки історичного палацу) реставрувати.
Поки ідея реставрації палацу не була прийнята офіційними установами, продовжились дослідження та розкопки, перегляд оригінальних експонатів у сховищах Ермітажу, куди потрапила частина речей з палацу і саду, меблів і мармурових скульптур зі збірок колишнього палацу. Був розроблений науково обґрунтований проект відновлення та реставрації палацу, а сам проект та добірка архівних досліджень оприлюднені в періодичних та наукових виданнях.
Інерцію в справах подолали лише 1967 року, коли вивільнений від радянських закладів історичний плац передали на баланс музею Ермітаж. Дослідження та реставраційно-відновлювальні роботи триватимуть ще 15 років. Державна комісія прийняла першу чергу реставрованих залів палацу лише у лютому 1981 року до чергової партійної дати, як то водилося у СРСР.
Реставрація палацу не ставила на меті створення меморіального музею російського князя і державного діяча Олександра Меншикова, як не має меморіального значення Букінгемський палац у Лондоні. Він пов'язаний з ідеєю повернення у науковий обіг історичної споруди та його збережених і реставрованих автентичних інтер'єрів початку 18 ст. Ермітаж перетворив історичний палац на власну філію з показом західноєвропейського мистецтва зламу 17-18 ст. В межах комплексного плану реставрації палацу повернули первісний вигляд фасадів, прибрали всі пізні прибудови до нього, зміцнені мури, всі склепіння, створений новий дах з переломом, наново створені електрика, сантехніка, вентиляція для повноцінного функціонування музею. Часткого відтворений невеликий садок бароко біля фасадів споруди.
Гессен Олександр Ернестович таким чином став одним із засновників Ленінградської школи реставраторів.
Смерть
Помер у Санкт-Петербурзі 2000 року. Поховання відбулося на Єврейському кладовищі.
Приватний архів та проектні розробки архітектора-рестарвтора передані на збереження у ЦГАНТД СПб.
Галерея реставрованих споруд
-
![image]()
Петергоф, палацик Монплезір, фасад у садок -
![image]()
Петергоф. Палацик Марлі і сад після повоєнного відновлення та реставрації -
![image]()
Меншиковський палац. Інтер'єр після відновлення і реставрації у Великих сінях (філія музею Ермітаж). -
![image]()
Меншиковський палац. Морський кабінет (філія музею Ермітаж) -
![image]()
Казанський собор і монумент Михайлу Богдановичу Барклаю-де-Толлі.
Див. також
Посилання
Джерела
- Коваленская Н. Н. «История русского искусства 18 в.», М, издательство Московского ун-та, 1962
- Меншиковский дворец-музей, альбом, Л, Лениздат, 1986
- Сборник «Восстановлени памятников архитектуры Ленинграда», Л. 1987
- https://lenizdat.ru/articles/1011929/ (В Петербурзі створять надгробок над похованням уславленого архітектора Гессена О.Е.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gessen Oleksandr Ernestovich 17 bereznya 1917 Petrograd 2000 Sankt Peterburg rosijskij radyanskij naukovec arhitektor restavrator sho pracyuvav u misti Sankt Peterburg do smerti Gessen Oleksandr ErnestovichGessen Aleksandr ErnestovichNarodzhennya 17 bereznya 1917 1917 03 17 PetrogradSmert 2000 2000 Sankt PeterburgKrayina SRSR RosiyaDiyalnist restavratorPracya v mistah Sankt Peterburg Oraniyenbaum Petergof Gatchina PushkinRestavraciya pam yatok vidnovlennya fasadiv Kazanskogo soboru arh A Voronihin ta Inzhenernogo zamku arh Bazhenov Vasil Ivanovich derev yango budinochka na Petrovskij naberezhnij Litnogo palacu Petra I paviljoniv v Petergofi Marmurovogo palacu Menshikovskogo palacu na Vasilivskomu ostrovi tosho Biografiya ranni roki osvitaPohodiv z yevrejskoyi rodini 1934 roku stav studentom Leningradskogo institutu zhivopisu skulpturi i arhitekturi kolishnya Sankt Peterburzka akademiya mistectv kotru zakinchiv 1940 roku zahistivshi diplom za temoyu rosijskoyu Vserossijskaya Akademiya Hudozhestv Zrili rokiVeteran vijni 1941 1945 rr Mav dekilka poranen evakujovanij do mista Tbilisi de likuvavsya ta pracyuvav pevnij period 1945 roku povernuvsya do todishnogo Leningrada de vikonuvav obmiri istorichno vartisnih sporud mista zajmavsya yih konservaciyeyu Pracyuvav u Specalizovanih naukovo restavracijnih majsternyah Golovnogo arhitekturno planuvalnogo upravlinnya Z 1946 roku prinyatij do lav Soyuzu arhitektoriv SRSR U povoyennij period perejshov do vivchennya istoriyi stvorennya nizki vidomih istorichnih sporud mista sho stvoryuvali individualnij obraz mista ta jogo arhitekturnu istoriyu Sered vivchenih ta restavrovanih sporud kolishnij Kazanskij sobor na Nevskomu prospekti restavraciya fasadiv derev yanij budinochok na Petrovskij naberezhnij tak zvana persha sporuda novogo mista Litnij palac Petra I Litnij sad Sankt Peterburg Marmurovij palac arh Antonio Rinaldi palacik Marli ta palacik Monplezir u Petergofi tosho Sered sensacijnih arheologichnih znahidok majstra zalishki barokovih fontaniv pochatku 18 st u Litnomu sadu Sankt Peterburga kotri buli vidomi lishe z arhivnih dokumentiv ta starih gravyur Restavraciya fontaniv bula vidkladena u majbutnye a sami zalishki buli zakonservovani Trivala revitalizaciya ta restavraciya Meshikovskogo palacuZ 1956 roku pochav opikuvatis doleyu pershogo paradnogo palacu mista kotrim buv Menshikovskij palac na Vasilivskomu ostrovi V chasi SRSR palac buv peredanij riznim radyanskim zakladam i vikoristovuvavsya ne za priznachennyam buv dekilka raziv perebudovanij polishenij restavraciyi buv znishenij ta zabudovanij sad baroko pochatku 18 st odin z pershih u misti Gessen zaluchiv do spravi doslidzhen splyundrovanogo na toj chas palacu Sheshukovu S I ta Ivanova V I sho dozvolilo nanovo obstezhiti sporudu pochatku 18 st dilyanki muriv primishen ta dekoru dobi baroko i klasicizmu Za jogo iniciativi buli provedeni pershi arheologichni rozkopki na pripalacovih zemelnih dilyankah Kilkist vipadkovo zberezhenih originalnih rechej pochatku 18 st ta arheologichnih znahidok bula nastilki znachnoyu sho narodilas ideya vidseliti radyanski zakladi u inshi primishennya a vivilneni primishennya tilki istorichnogo palacu restavruvati Poki ideya restavraciyi palacu ne bula prijnyata oficijnimi ustanovami prodovzhilis doslidzhennya ta rozkopki pereglyad originalnih eksponativ u shovishah Ermitazhu kudi potrapila chastina rechej z palacu i sadu mebliv i marmurovih skulptur zi zbirok kolishnogo palacu Buv rozroblenij naukovo obgruntovanij proekt vidnovlennya ta restavraciyi palacu a sam proekt ta dobirka arhivnih doslidzhen oprilyudneni v periodichnih ta naukovih vidannyah Inerciyu v spravah podolali lishe 1967 roku koli vivilnenij vid radyanskih zakladiv istorichnij plac peredali na balans muzeyu Ermitazh Doslidzhennya ta restavracijno vidnovlyuvalni roboti trivatimut she 15 rokiv Derzhavna komisiya prijnyala pershu chergu restavrovanih zaliv palacu lishe u lyutomu 1981 roku do chergovoyi partijnoyi dati yak to vodilosya u SRSR Restavraciya palacu ne stavila na meti stvorennya memorialnogo muzeyu rosijskogo knyazya i derzhavnogo diyacha Oleksandra Menshikova yak ne maye memorialnogo znachennya Bukingemskij palac u Londoni Vin pov yazanij z ideyeyu povernennya u naukovij obig istorichnoyi sporudi ta jogo zberezhenih i restavrovanih avtentichnih inter yeriv pochatku 18 st Ermitazh peretvoriv istorichnij palac na vlasnu filiyu z pokazom zahidnoyevropejskogo mistectva zlamu 17 18 st V mezhah kompleksnogo planu restavraciyi palacu povernuli pervisnij viglyad fasadiv pribrali vsi pizni pribudovi do nogo zmicneni muri vsi sklepinnya stvorenij novij dah z perelomom nanovo stvoreni elektrika santehnika ventilyaciya dlya povnocinnogo funkcionuvannya muzeyu Chastkogo vidtvorenij nevelikij sadok baroko bilya fasadiv sporudi Gessen Oleksandr Ernestovich takim chinom stav odnim iz zasnovnikiv Leningradskoyi shkoli restavratoriv SmertPomer u Sankt Peterburzi 2000 roku Pohovannya vidbulosya na Yevrejskomu kladovishi Privatnij arhiv ta proektni rozrobki arhitektora restarvtora peredani na zberezhennya u CGANTD SPb Galereya restavrovanih sporudPetergof palacik Monplezir fasad u sadok Petergof Palacik Marli i sad pislya povoyennogo vidnovlennya ta restavraciyi Menshikovskij palac Inter yer pislya vidnovlennya i restavraciyi u Velikih sinyah filiya muzeyu Ermitazh Menshikovskij palac Morskij kabinet filiya muzeyu Ermitazh Kazanskij sobor i monument Mihajlu Bogdanovichu Barklayu de Tolli Div takozhRestavraciya mistectvo Sad baroko Litnij palac Petra I Menshikovskij palac Menshikovskij palac Oraniyenbaum Zelenova Anna Ivanivna Kedrinskij Oleksandr OleksandrovichPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Inter yer Portal Biografiyi DzherelaKovalenskaya N N Istoriya russkogo iskusstva 18 v M izdatelstvo Moskovskogo un ta 1962 Menshikovskij dvorec muzej albom L Lenizdat 1986 Sbornik Vosstanovleni pamyatnikov arhitektury Leningrada L 1987 https lenizdat ru articles 1011929 V Peterburzi stvoryat nadgrobok nad pohovannyam uslavlenogo arhitektora Gessena O E