Ця стаття може містити помилки з російської мови. |
Геродот (лат. Herodotus) — кратер, розташований в північно-східній частині океану Бур на видимій стороні Місяця. Названий на честь давньогрецького історика Аристарха Самоського, давньогрецького астронома (310–230 до н. Е.) затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Джерело кратера відноситься до Пізньоімбрійського періоду. Найближчими сусіди кратера — Аристарх, на північному сході кратера — Прінц, далі на північному сході лежать .
Геродот | |
---|---|
Координати | 23°15′00″ пн. ш. 49°50′24″ зх. д. / 23.250000000028° пн. ш. 49.84000000002777853° зх. д. |
Діаметр | 35 км |
Глибина | 1,5. км |
Довгота ранкового термінатора | 49° |
Епонім | Геродот |
Геродот |
Місцевість навколо кратера цікава великою кількістю гряд і борозен. Селенографічні координати центру кратера 23°15′ пн. ш. 49°50′ зх. д. / 23.25° пн. ш. 49.84° зх. д., діаметр 35,87 км, глибина 1,3 км. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнуть на 180 градусів. Нижній знімок має нормальну орієнтацію на північ. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнутий на 180 градусів.
Кратер має злегка неправильну форму і порівняно тонкий вал, дно кратера рівне, заповнене базальтовою лавою. Внаслідок цього альбедо кратера значно нижче, ніж у сусіднього, набагато більш помітного, кратера Аристарх. Вал кратера дуже добре зберігся, в північно-західній частині вала знаходиться невеликий сателітний кратер, Геродот N. У північно-східній частині вала наявний провал в напрямку (див. нижче). Максимальне вала кратера над дном близько 1200 м — в східній частині валу. Центральний пік відсутній, системи променів немає. Обсяг кратера становить 821 куб.км.. 25 км на північ від валу кратера починається найцікавіше утворення — протяжністю близько 160 км і глибиною до 1 км. Долина ймовірно прорізана швидким потоком лави або утворилася при обваленні лавового тунелю. Долина починається з невеликого кратера, що отримав неофіційну назву — «Голова Кобри».
Супутникове кратери
За угодою ці функції визначені на місячних картах, поміщаючи лист на стороні кратера середині, яка найближче до «Геродот».
Геродот | Широта | Довгота | Діаметр |
---|---|---|---|
A | 21.5° N | 52.0° W | 10 км |
B | 22.6° N | 55.4° W | 6 км |
C | 21.9° N | 55.0° W | 5 км |
E | 29.5° N | 51.8° W | 48 км |
G | 24.7° N | 50.2° W | 4 км |
H | 26.8° N | 50.0° W | 6 км |
K | 24.5° N | 51.9° W | 5 км |
L | 26.1° N | 53.2° W | 4 км |
N | 23.7° N | 50.0° W | 4 км |
R | 27.3° N | 53.9° W | 4 км |
S | 27.7° N | 53.4° W | 4 км |
T | 27.9° N | 53.8° W | 5 км |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 12 вересня 2014.
- John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ; , (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN .
Література
- Ґеродот. Кантата Мельпомена (галіс.)
- Морфологический каталог кратеров Луны. /Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 173 с.
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Blue, Jennifer (July 25, 2007). Aristarchus [ 8 липня 2020 у Wayback Machine.] in Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Retrieved 2014-07-26.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. .
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. .
- McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. http://host.planet4589.org/astro/lunar/ [ 21 червня 2019 у Wayback Machine.]. Retrieved 2007-10-24.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z rosijskoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original rosijskoyu movoyu Gerodot lunnyj krater Gerodot lat Herodotus krater roztashovanij v pivnichno shidnij chastini okeanu Bur na vidimij storoni Misyacya Nazvanij na chest davnogreckogo istorika Aristarha Samoskogo davnogreckogo astronoma 310 230 do n E zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom v 1935 r Dzherelo kratera vidnositsya do Piznoimbrijskogo periodu Najblizhchimi susidi kratera Aristarh na pivnichnomu shodi kratera Princ dali na pivnichnomu shodi lezhat Harakteristiki krateraGerodotAristarh v centri i Gerodot sprava Foto z Apollo 15Koordinati23 15 00 pn sh 49 50 24 zh d 23 250000000028 pn sh 49 84000000002777853 zh d 23 250000000028 49 84000000002777853Diametr35 kmGlibina1 5 kmDovgota rankovogo terminatora49 EponimGerodotGerodot Miscevist navkolo kratera cikava velikoyu kilkistyu gryad i borozen Selenografichni koordinati centru kratera 23 15 pn sh 49 50 zh d 23 25 pn sh 49 84 zh d 23 25 49 84 diametr 35 87 km glibina 1 3 km Verhnij znimok zroblenij z bortu Apollona 15 v napryamku pivdnya tobto znimok rozgornut na 180 gradusiv Nizhnij znimok maye normalnu oriyentaciyu na pivnich Verhnij znimok zroblenij z bortu Apollona 15 v napryamku pivdnya tobto znimok rozgornutij na 180 gradusiv Krater maye zlegka nepravilnu formu i porivnyano tonkij val dno kratera rivne zapovnene bazaltovoyu lavoyu Vnaslidok cogo albedo kratera znachno nizhche nizh u susidnogo nabagato bilsh pomitnogo kratera Aristarh Val kratera duzhe dobre zberigsya v pivnichno zahidnij chastini vala znahoditsya nevelikij satelitnij krater Gerodot N U pivnichno shidnij chastini vala nayavnij proval v napryamku div nizhche Maksimalne vala kratera nad dnom blizko 1200 m v shidnij chastini valu Centralnij pik vidsutnij sistemi promeniv nemaye Obsyag kratera stanovit 821 kub km 25 km na pivnich vid valu kratera pochinayetsya najcikavishe utvorennya protyazhnistyu blizko 160 km i glibinoyu do 1 km Dolina jmovirno prorizana shvidkim potokom lavi abo utvorilasya pri obvalenni lavovogo tunelyu Dolina pochinayetsya z nevelikogo kratera sho otrimav neoficijnu nazvu Golova Kobri Suputnikove krateriZa ugodoyu ci funkciyi viznacheni na misyachnih kartah pomishayuchi list na storoni kratera seredini yaka najblizhche do Gerodot Gerodot Shirota Dovgota Diametr A 21 5 N 52 0 W 10 km B 22 6 N 55 4 W 6 km C 21 9 N 55 0 W 5 km E 29 5 N 51 8 W 48 km G 24 7 N 50 2 W 4 km H 26 8 N 50 0 W 6 km K 24 5 N 51 9 W 5 km L 26 1 N 53 2 W 4 km N 23 7 N 50 0 W 4 km R 27 3 N 53 9 W 4 km S 27 7 N 53 4 W 4 km T 27 9 N 53 8 W 5 kmDiv takozhSpisok krateriv MisyacyaPrimitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2014 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 12 veresnya 2014 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 12 veresnya 2014 Lunar Impact Crater Database Losiak A Kohout T O Sulllivan K Thaisen K Weider S Lunar and Planetary Institute Lunar Exploration Intern Program 2009 updated by Ohman T in 2011 Archived page 2004 The Clementine Atlas of the Moon New York Cambridge University Press ISBN 0 521 81528 2 LiteraturaGerodot Kantata Melpomena galis Morfologicheskij katalog kraterov Luny Zh F Rodionova A A Karlov T P Skobeleva i dr Pod obshej redakciej V V Shevchenko M Izd vo MGU 1987 173 s Andersson L E Whitaker E A 1982 NASA Catalogue of Lunar Nomenclature NASA RP 1097 Blue Jennifer July 25 2007 Aristarchus 8 lipnya 2020 u Wayback Machine in Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Retrieved 2014 07 26 Bussey B Spudis P 2004 The Clementine Atlas of the Moon New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81528 4 Cocks Elijah E Cocks Josiah C 1995 Who s Who on the Moon A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature Tudor Publishers ISBN 978 0 936389 27 1 McDowell Jonathan July 15 2007 Lunar Nomenclature Jonathan s Space Report http host planet4589 org astro lunar 21 chervnya 2019 u Wayback Machine Retrieved 2007 10 24