Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Браунштайнер Герміна Браунштайнер Райан нім Hermine Braunsteiner Ryan

Герміна Браунштайнер

Герміна Браунштайнер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Браунштайнер.

Герміна Браунштайнер-Райан (нім. Hermine Braunsteiner-Ryan; 16 липня 1919, Відень, Австрія — 19 квітня 1999, Бохум, Німеччина) — наглядачка концентраційних таборів під час Другої світової війни.

Герміна Браунштайнер
нім. Hermine Braunsteiner-Ryan
image
Народилася16 липня 1919(1919-07-16)[1][2]
Відень, Німецька Австрія[1]
Померла19 квітня 1999(1999-04-19)[1][2] (79 років)
Бохум, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Країнаimage Австрія
image Німеччина
Діяльністьмучитель, наглядач концентраційного табору
Знання мовнімецька
Роки активностіз 1939
Нагороди
image
Хрест Воєнних заслуг II класу
image
Медаль Хреста Воєнних заслуг

Біографія

Життя до війни

Народилася в Відні, в робітничій сім'ї, котра сповідувала католицизм. Батько, Фрідріх Браунштайнер, був водієм на пивоварному заводі. Політикою не цікавився. Мати, Марія Браунштайнер, була прачкою. Герміна була високою блакитноокою білявкою. У школі навчалася лише 8 років. Хотіла стати медсестрою, проте відчувала нестачу коштів, тому пішла в хатні робітниці. З 1937 до 1938 року працювала у Великій Британії в домашньому господарстві американського інженера. У 1938 році Аншлюс зробив її громадянкою Німеччини: вона повернулася до Відня, але скоро переїхала в Берлін, де знайшла роботу на авіаційному заводі.

Равенсбрюк

Скоро Герміна вирішила стати тюремною наглядачкою (заробітна плата у них була в чотири рази більшою).

Розпочала навчання під керівництвом Марії Мандль 15 серпня 1939 роки як наглядачка в концентраційному таборі Равенсбрюк. Після декількох років роботи, через службовий конфлікт з Марією Мандель, попросила про переведення.

Майданек

16 жовтня 1942 року почала працювати в таборі смерті Майданек — в місці, де вона зробила основні свої злочини.

У Майданеку її патологічний садизм прийняв різноманітні форми. Вона брала участь в поділі жінок і дітей, до того, як вони відправлялися в газові камери, забила декількох жінок до смерті. Працюючи з іншими наглядачками, затоптувала жінок чобітьми, отримавши прізвисько «Кобила з Майданека» (нім. Stute von Majdanek). Ув'язнені вважали її однією з найбільш жорстоких наглядачок.

Повернення в Равенсбрюк

У січні 1944 року Герміна була відкликана назад в Равенсбрюк, оскільки Майданек почав евакуюватися. Деякий час працювала наглядачкою в Гентіні, де знаходилося відділення Равенсбрюка. Свідки кажуть, що вона била ув'язнених батогом, який носила із собою.

Перше тюремне ув'язнення

7 травня 1945 року, перед приходом радянських військ, Браунштайнер втекла з табору і зуміла перебратися до Відня. Поліція Австрії заарештувала її і передала британським окупаційним силам: з 5 червня 1946 року по 18 квітня 1947 року знаходилася в ув'язненні у англійців. Потім австрійський суд в Граці (британська окупаційна зона Австрії) засудив її до 3 років ув'язнення за злочини в концтаборі Равенсбрюк (не в Майданеку). Була звільнена за амністією на початку квітня 1950 року.

Після звільнення працювала на низькокваліфікованих роботах в готелях і ресторанах.

Щлюб і еміграція в США

Американський громадянин Рассел Райан познайомився з нею, перебуваючи в Австрії у відпустці. Після цього вони деякий час жили в Канаді. Вони одружилися в жовтні 1958 року народження, а в квітні 1959 року Браунштайнер в'їхала на територію США. Стала американською громадянкою 19 січня 1963 року.

Сім'я жила в Маспеті, районі Нью-Йорку, де Герміна вважалася прекрасною домогосподаркою і привітною жінкою.

Виявлення

Мисливець за нацистськими злочинцями Симон Візенталь простежив її шлях з Відня в канадські міста, а з Канади — в США.

У 1964 році Візенталь повідомив газеті «Нью-Йорк таймс», що Браунштайнер, можливо, одружилася з чоловіком на прізвище Райан і проживає в районі Маспет. Відшукати «місіс Райан» доручили Джозефу Лелівелду, тоді ще молодому репортерові.

Браунштайнер-Райан відкрила йому двері після другого дзвінка. Згодом Джозеф написав, що вона вимовила: «Боже мій, я знала, що це трапиться. Ви прийшли.»

Герміна стверджувала, що працювала в Майданеку тільки рік, з якого 8 місяців перебувала в лікарні. «Моя дружина, сер, мухи не образить, — сказав її чоловік. - На цій землі немає більш пристойної людини. Вона сказала мені, що це був її обов'язок, який вона повинна була виконати. Це була „conscriptive service“ (обов'язкова служба, аналогічна службі за призовом)».

Екстрадиція

Тим не менше 22 серпня 1968 року американські органи порушили процес скасування громадянства Герміни Браунштайнер, оскільки при подачі документів на отримання громадянства вона приховала факт засудження за військові злочини.

Тривала справа завершилася в 1971 році підписанням нею угоди з судом: по ньому вона позбавлялася американського громадянства, проте уникала обов'язкової в такому разі депортації.

Тим часом прокурор Дюссельдорфа, Німеччина, почав розслідування її дій під час війни, і в 1973 році уряд Західної Німеччини зробило запит про екстрадицію Браунштайнер, звинувачуючи її в сприянні смерті 200 000 чоловік. Американський суд спочатку відкидав запит, посилаючись, зокрема на те, що запит носить політичний характер і виходить від «зовнішніх сил», що вторинне притягнення до кримінальної відповідальності неможливо і так далі.

Протягом року Герміна і її чоловік були присутні на засіданнях Окружного суду Квінса по її справі. Звинувачення викликало в суд в'язнів концтаборів, які залишилися в живих. Вони описували катування і масові знущання в концтаборах.

1 травня 1973 році суддя подав документи на затвердження Державному секретарю США, і 7 серпня 1973 року Герміна Браунштайнер стала першим нацистським злочинцем, екстрадованим з США до Німеччини.

Судовий процес у Німеччині

У Дюссельдорфі Браунштайнер-Райан перебувала під вартою до тих пір, поки чоловік не вніс заставу.

Суд відкинув її початкові доводи, що вона не підпадає під німецьку юрисдикцію, оскільки була громадянкою Австрії, а не Німеччини, до того ж ті злочини, які їй інкримінують, вчинені поза територією Німеччини. Суд постановив, що в той час вона була громадянкою Німеччини, а найголовніше — державним чиновником, який перебував на держслужбі.

Одночасно з Браунштайнер звинувачувалися ще 15 охоронців Майданека, чоловіків і жінок. Цей процес став третім судовим процесом над охоронцями Майданека (перший був у 1944 році, другий — в 1946-48 роках).

«3-й процес Майданека» став найтривалішим і найдорожчим в історії Німеччини: він розпочався 26 листопада 1975 року та закінчився 30 червня 1981 роки (всього було проведено 474 засідання).

Один зі свідків проти Герміни свідчив, що вона «хапала дітей за волосся і кидала їх у газові камери». Інший розповів про обковані сталлю чоботи, якими вона завдавала ударів в'язням.

Через брак доказів суд зняв з Браунштайнер-Райан три статті звинувачення з початкових шести; в обвинувальному висновку її визнали відповідальною за вбивство 80 осіб, співучасть у вбивстві 102 дітей і сприяння в смерті 1000 осіб. Її засудили до довічного ув'язнення — найсуворішого покарання серед інших обвинувачених.

Ускладнення після діабету, включаючи ампутацію ноги, привели до того, що Герміна була звільнена в 1996 році. Вона померла 19 квітня 1999 року в місті Бохум, Німеччина.

Спадок

Після випадку з Герміною Браунштайнер-Райан урядом США при Кримінальному відділі Міністерства юстиції було засновано Відділ особливих розслідувань. Його завдання, в тому числі — не допускати надання громадянства США військовим злочинцям.

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123045932 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311

Джерела

  • Ashman, Charles R. The Nazi Hunters. — N. Y. : Pharos Books, 1988. — P. 190–1, 290, 305. (англ.)
  • Bloch, Anne L. The Black Book: the Nazi Crime Against the Jewish People. — N. Y. : Duell Sloan & Pearce/Jewish Black Book Committee 1946. (англ.)
  • Blum, Howard. Wanted! : The search for Nazis in America. — N. Y. : Quadrangle/en: New York Times Book Company, 1977. — P. 22–9, 269–70. (англ.)
  • Brown, Daniel Patrick. The Camp Women: The Female Auxiliaries Who Assisted the SS in Running the Nazi Concentration Camp System. — Atglen, Pennsylvania: Schiffer Publishing, 2002. (англ.)
  • Lelyveld, Joseph. Omaha Blues: A Memory Loop. — N. Y. : Farrar, Straus and Giroux, 2005. (англ.)
  • Miles, Rosalind. Hell Hath No Fury: True Stories of Women at War from Antiquity to Iraq. — N. Y. : Three Rivers Press, 2008. (англ.)
  • Milton, Sybil. Women and the Holocaust // When Biology Became Destiny: Women in Weimar and Nazi Germany / Renate Bridenthal, Atina Grossmann, and Marion Kaplan. — N. Y. : Monthly Review Press, 1984. — P. 308–10. (англ.)
  • Ryan, Allan A., Jr. Quiet Neighbors: Prosecuting Nazi War Criminals in America. — San Diego: Harcourt Brace Jovanovich, 1984. — P. 46–52.. (англ.)
  • Wiesenthal, Simon. Justice Not Vengeance. — L. : Weidenfeld and Nicolson, 1989. (англ.)
  • Wolff, Lynn L. The Mare of Majdanek: Female Concentration Camp Guards in History and Fiction. — University of Wisconsin. B.A., Senior thesis with honors 2001. (англ.)
  • United States v. Ryan, 360 °F. Supp. 265, 266 (E.D.N.Y. 1973). (англ.)
  • Ryan v. United States, 360 °F. Supp. 264 (E.D.N.Y. 1973), No. 73-C-439, 24 Apr. 1973; United States v. Ryan, 360 °F. Supp. 265 (E.D.N.Y. 1973), No. 68-C-848, 24 Apr. 1973. (англ.)
  • In re the Extradition of Ryan, 360 °F. Supp. 270 (E.D.N.Y. 1973), No. 73-C-391 (1 May 1973). (англ.)
  • Staatsanwaltschaft Köln, Anklageschrift, 130 (24) Js 200/62 (Z), pp. 163, 281; Landgericht Düsseldorf, Urteil gg. Hermann Hackmarm u.A., 8 Ks 1/75, 30 June 1981, pp. 688–689. (англ.)
  • Staatsanwaltschaft Köln, Anklageschrift gg. Hermann Hackmarm u.A., 130 (24) Js 200/62 (Z), 15 Nov. 1974, pp. 157–163. (англ.)
  • Landgericht Düsseldorf, Urteil, 8 Ks 1/75, 30 June 1981, pp. 683–686. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Braunshtajner Germina Braunshtajner Rajan nim Hermine Braunsteiner Ryan 16 lipnya 1919 Viden Avstriya 19 kvitnya 1999 Bohum Nimechchina naglyadachka koncentracijnih taboriv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Germina Braunshtajnernim Hermine Braunsteiner RyanNarodilasya16 lipnya 1919 1919 07 16 1 2 Viden Nimecka Avstriya 1 Pomerla19 kvitnya 1999 1999 04 19 1 2 79 rokiv Bohum Arnsberg Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 1 Krayina Avstriya NimechchinaDiyalnistmuchitel naglyadach koncentracijnogo taboruZnannya movnimeckaRoki aktivnostiz 1939NagorodiHrest Voyennih zaslug II klasu Medal Hresta Voyennih zaslug Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZhittya do vijni Narodilasya v Vidni v robitnichij sim yi kotra spoviduvala katolicizm Batko Fridrih Braunshtajner buv vodiyem na pivovarnomu zavodi Politikoyu ne cikavivsya Mati Mariya Braunshtajner bula prachkoyu Germina bula visokoyu blakitnookoyu bilyavkoyu U shkoli navchalasya lishe 8 rokiv Hotila stati medsestroyu prote vidchuvala nestachu koshtiv tomu pishla v hatni robitnici Z 1937 do 1938 roku pracyuvala u Velikij Britaniyi v domashnomu gospodarstvi amerikanskogo inzhenera U 1938 roci Anshlyus zrobiv yiyi gromadyankoyu Nimechchini vona povernulasya do Vidnya ale skoro pereyihala v Berlin de znajshla robotu na aviacijnomu zavodi Ravensbryuk Skoro Germina virishila stati tyuremnoyu naglyadachkoyu zarobitna plata u nih bula v chotiri razi bilshoyu Rozpochala navchannya pid kerivnictvom Mariyi Mandl 15 serpnya 1939 roki yak naglyadachka v koncentracijnomu tabori Ravensbryuk Pislya dekilkoh rokiv roboti cherez sluzhbovij konflikt z Mariyeyu Mandel poprosila pro perevedennya Majdanek 16 zhovtnya 1942 roku pochala pracyuvati v tabori smerti Majdanek v misci de vona zrobila osnovni svoyi zlochini U Majdaneku yiyi patologichnij sadizm prijnyav riznomanitni formi Vona brala uchast v podili zhinok i ditej do togo yak voni vidpravlyalisya v gazovi kameri zabila dekilkoh zhinok do smerti Pracyuyuchi z inshimi naglyadachkami zatoptuvala zhinok chobitmi otrimavshi prizvisko Kobila z Majdaneka nim Stute von Majdanek Uv yazneni vvazhali yiyi odniyeyu z najbilsh zhorstokih naglyadachok Povernennya v Ravensbryuk U sichni 1944 roku Germina bula vidklikana nazad v Ravensbryuk oskilki Majdanek pochav evakuyuvatisya Deyakij chas pracyuvala naglyadachkoyu v Gentini de znahodilosya viddilennya Ravensbryuka Svidki kazhut sho vona bila uv yaznenih batogom yakij nosila iz soboyu Pershe tyuremne uv yaznennya 7 travnya 1945 roku pered prihodom radyanskih vijsk Braunshtajner vtekla z taboru i zumila perebratisya do Vidnya Policiya Avstriyi zaareshtuvala yiyi i peredala britanskim okupacijnim silam z 5 chervnya 1946 roku po 18 kvitnya 1947 roku znahodilasya v uv yaznenni u anglijciv Potim avstrijskij sud v Graci britanska okupacijna zona Avstriyi zasudiv yiyi do 3 rokiv uv yaznennya za zlochini v konctabori Ravensbryuk ne v Majdaneku Bula zvilnena za amnistiyeyu na pochatku kvitnya 1950 roku Pislya zvilnennya pracyuvala na nizkokvalifikovanih robotah v gotelyah i restoranah Shlyub i emigraciya v SShA Amerikanskij gromadyanin Rassel Rajan poznajomivsya z neyu perebuvayuchi v Avstriyi u vidpustci Pislya cogo voni deyakij chas zhili v Kanadi Voni odruzhilisya v zhovtni 1958 roku narodzhennya a v kvitni 1959 roku Braunshtajner v yihala na teritoriyu SShA Stala amerikanskoyu gromadyankoyu 19 sichnya 1963 roku Sim ya zhila v Maspeti rajoni Nyu Jorku de Germina vvazhalasya prekrasnoyu domogospodarkoyu i privitnoyu zhinkoyu Viyavlennya Mislivec za nacistskimi zlochincyami Simon Vizental prostezhiv yiyi shlyah z Vidnya v kanadski mista a z Kanadi v SShA U 1964 roci Vizental povidomiv gazeti Nyu Jork tajms sho Braunshtajner mozhlivo odruzhilasya z cholovikom na prizvishe Rajan i prozhivaye v rajoni Maspet Vidshukati misis Rajan doruchili Dzhozefu Leliveldu todi she molodomu reporterovi Braunshtajner Rajan vidkrila jomu dveri pislya drugogo dzvinka Zgodom Dzhozef napisav sho vona vimovila Bozhe mij ya znala sho ce trapitsya Vi prijshli Germina stverdzhuvala sho pracyuvala v Majdaneku tilki rik z yakogo 8 misyaciv perebuvala v likarni Moya druzhina ser muhi ne obrazit skazav yiyi cholovik Na cij zemli nemaye bilsh pristojnoyi lyudini Vona skazala meni sho ce buv yiyi obov yazok yakij vona povinna bula vikonati Ce bula conscriptive service obov yazkova sluzhba analogichna sluzhbi za prizovom Ekstradiciya Tim ne menshe 22 serpnya 1968 roku amerikanski organi porushili proces skasuvannya gromadyanstva Germini Braunshtajner oskilki pri podachi dokumentiv na otrimannya gromadyanstva vona prihovala fakt zasudzhennya za vijskovi zlochini Trivala sprava zavershilasya v 1971 roci pidpisannyam neyu ugodi z sudom po nomu vona pozbavlyalasya amerikanskogo gromadyanstva prote unikala obov yazkovoyi v takomu razi deportaciyi Tim chasom prokuror Dyusseldorfa Nimechchina pochav rozsliduvannya yiyi dij pid chas vijni i v 1973 roci uryad Zahidnoyi Nimechchini zrobilo zapit pro ekstradiciyu Braunshtajner zvinuvachuyuchi yiyi v spriyanni smerti 200 000 cholovik Amerikanskij sud spochatku vidkidav zapit posilayuchis zokrema na te sho zapit nosit politichnij harakter i vihodit vid zovnishnih sil sho vtorinne prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti nemozhlivo i tak dali Protyagom roku Germina i yiyi cholovik buli prisutni na zasidannyah Okruzhnogo sudu Kvinsa po yiyi spravi Zvinuvachennya viklikalo v sud v yazniv konctaboriv yaki zalishilisya v zhivih Voni opisuvali katuvannya i masovi znushannya v konctaborah 1 travnya 1973 roci suddya podav dokumenti na zatverdzhennya Derzhavnomu sekretaryu SShA i 7 serpnya 1973 roku Germina Braunshtajner stala pershim nacistskim zlochincem ekstradovanim z SShA do Nimechchini Sudovij proces u Nimechchini U Dyusseldorfi Braunshtajner Rajan perebuvala pid vartoyu do tih pir poki cholovik ne vnis zastavu Sud vidkinuv yiyi pochatkovi dovodi sho vona ne pidpadaye pid nimecku yurisdikciyu oskilki bula gromadyankoyu Avstriyi a ne Nimechchini do togo zh ti zlochini yaki yij inkriminuyut vchineni poza teritoriyeyu Nimechchini Sud postanoviv sho v toj chas vona bula gromadyankoyu Nimechchini a najgolovnishe derzhavnim chinovnikom yakij perebuvav na derzhsluzhbi Odnochasno z Braunshtajner zvinuvachuvalisya she 15 ohoronciv Majdaneka cholovikiv i zhinok Cej proces stav tretim sudovim procesom nad ohoroncyami Majdaneka pershij buv u 1944 roci drugij v 1946 48 rokah 3 j proces Majdaneka stav najtrivalishim i najdorozhchim v istoriyi Nimechchini vin rozpochavsya 26 listopada 1975 roku ta zakinchivsya 30 chervnya 1981 roki vsogo bulo provedeno 474 zasidannya Odin zi svidkiv proti Germini svidchiv sho vona hapala ditej za volossya i kidala yih u gazovi kameri Inshij rozpoviv pro obkovani stallyu choboti yakimi vona zavdavala udariv v yaznyam Cherez brak dokaziv sud znyav z Braunshtajner Rajan tri statti zvinuvachennya z pochatkovih shesti v obvinuvalnomu visnovku yiyi viznali vidpovidalnoyu za vbivstvo 80 osib spivuchast u vbivstvi 102 ditej i spriyannya v smerti 1000 osib Yiyi zasudili do dovichnogo uv yaznennya najsuvorishogo pokarannya sered inshih obvinuvachenih Uskladnennya pislya diabetu vklyuchayuchi amputaciyu nogi priveli do togo sho Germina bula zvilnena v 1996 roci Vona pomerla 19 kvitnya 1999 roku v misti Bohum Nimechchina SpadokPislya vipadku z Germinoyu Braunshtajner Rajan uryadom SShA pri Kriminalnomu viddili Ministerstva yusticiyi bulo zasnovano Viddil osoblivih rozsliduvan Jogo zavdannya v tomu chisli ne dopuskati nadannya gromadyanstva SShA vijskovim zlochincyam NagorodiMedal Voyennih zaslug Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu 1943 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123045932 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311DzherelaAshman Charles R The Nazi Hunters N Y Pharos Books 1988 P 190 1 290 305 angl Bloch Anne L The Black Book the Nazi Crime Against the Jewish People N Y Duell Sloan amp Pearce Jewish Black Book Committee 1946 angl Blum Howard Wanted The search for Nazis in America N Y Quadrangle en New York Times Book Company 1977 P 22 9 269 70 angl Brown Daniel Patrick The Camp Women The Female Auxiliaries Who Assisted the SS in Running the Nazi Concentration Camp System Atglen Pennsylvania Schiffer Publishing 2002 angl Lelyveld Joseph Omaha Blues A Memory Loop N Y Farrar Straus and Giroux 2005 angl Miles Rosalind Hell Hath No Fury True Stories of Women at War from Antiquity to Iraq N Y Three Rivers Press 2008 angl Milton Sybil Women and the Holocaust When Biology Became Destiny Women in Weimar and Nazi Germany Renate Bridenthal Atina Grossmann and Marion Kaplan N Y Monthly Review Press 1984 P 308 10 angl Ryan Allan A Jr Quiet Neighbors Prosecuting Nazi War Criminals in America San Diego Harcourt Brace Jovanovich 1984 P 46 52 angl Wiesenthal Simon Justice Not Vengeance L Weidenfeld and Nicolson 1989 angl Wolff Lynn L The Mare of Majdanek Female Concentration Camp Guards in History and Fiction University of Wisconsin B A Senior thesis with honors 2001 angl United States v Ryan 360 F Supp 265 266 E D N Y 1973 angl Ryan v United States 360 F Supp 264 E D N Y 1973 No 73 C 439 24 Apr 1973 United States v Ryan 360 F Supp 265 E D N Y 1973 No 68 C 848 24 Apr 1973 angl In re the Extradition of Ryan 360 F Supp 270 E D N Y 1973 No 73 C 391 1 May 1973 angl Staatsanwaltschaft Koln Anklageschrift 130 24 Js 200 62 Z pp 163 281 Landgericht Dusseldorf Urteil gg Hermann Hackmarm u A 8 Ks 1 75 30 June 1981 pp 688 689 angl Staatsanwaltschaft Koln Anklageschrift gg Hermann Hackmarm u A 130 24 Js 200 62 Z 15 Nov 1974 pp 157 163 angl Landgericht Dusseldorf Urteil 8 Ks 1 75 30 June 1981 pp 683 686 angl

Дата публікації:
Топ