Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герман V фон Від (нім. Hermann V. von Wied; 14 січня 1477 — 15 серпня 1552) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 50-й архієпископ Кельна-курфюрст і 22-й герцог Вестфалії в 1515—1547 роках.
| Герман V фон Від | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 січня 1477 d, Нойвід, Рейнланд-Пфальц |
| Помер | 15 серпня 1552 (75 років) |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | католицький священник |
| Знання мов | латина |
| Посада | Архієпископ Кельна[d], Курфюрст і Адміністратор (католицизм) |
| Конфесія | католицька церква[2] |
| Батько | d |
| Мати | d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з рейнландського шляхетського роду Рункель-Від. П'ятий син графа Фрідріха IV фон Рункеля зу Від-Ізенбурга та Агнес фон Фірнебург. Народився 1477 року. 1478 року втратив матір. Разом з іншими молодшими братами і сестрами для Германа було визначено церковну кар'єру. 1483 року передано капітулі Кельнського собору для здобуття освіти та виховання. Того ж року після смерті брата Адама стає каноніком Кельнського собору. 1487 року помер його батько. 1493 року поступив на юридичний факультет Кельнського унніверситету.
Архієпископ
1515 року обирається новим архієпископом Кельнським. Того ж року папа римський Лев X визнав вибори, але паллій отримав лише 1516 року.
1519 року підтримав кандидатуру Карла Габсбурга на виборах римсько-німецького короля під час рейхстагу у Франкфурті-на-Майні. За це архієпископ Кельна отримав 40 тис. гульденів. 1520 року в Аахені спільно з Альбрехтом Гогенцоллерном, архієпископом Майнца, і Ріхардом фон Ґрайффенклау цу Фолрадсом, архієпископом Тріра, провів коронацію Карла V імператором Священної Римської імперії. Того ж року наказав в Кельні спалити праці Мартіна Лютера.
1521 року брав участь у Вормському рейхстазі, де підтримав імператорський едикт проти Лютера. 1523 року заборонив читати та розповсюджувати твори Мартіна Лютера в Кельнській архієпархії, а лютеран арештовувати та висилати. Селянська війна 1523—1526 років практично не зачепила володінь Германа V. На 1529 року він проголосував за скликання церковних зборів, щоб відновити релігійний мир. Невдовзі було спалено перших лютеран в Кельні.
1531 року підтримав Фердинанда Гасбурга при обранні королем Німеччини, якого коронував в Аахені. 1532 року призначається адміністратором Падерборнської єпархії (як Герман II). Тут військами посилив владу католиків, знищивши загони лютеран. У 1532 і 1534 роках видав накази проти лютеранства. 1535 року війська Кельнського курфюрства долучилися до облоги Мюнстера, де діяла комуна анабаптистів на чолі із Яном Лейденським. У червні комуну було знищено.
1536 року скликав синод для Кельнської церковної провінції, де брали участь єпископи Льєжа, Мюнстера, Оснабрюка, Міндена та Утрехта. Тут було підтверджено католицькі доктрини, які 1538 року надруковано під назвою «Посібник християнського вчення».
У 1540—1541 роках брав участь у перемовинах в Гааґенау, Вормсі та Регенсбурзі, де обговорювалися питання встановлення релігійного миру, проте без якогось успіху. На зібранні в Регенсбурзі було домовлено, що реформування в кожній церковній провінції прелати проводять на власний розсуд, але чекаючи скликання вселенського собору. Невдовзі після цього Герман V фон Від запросив до себе поміркованого реформатора Мартіна Бюсера зі Страсбургу, призначивши того своїм придворним проповідником в Бонні.
Але проти будь-яких реформ в дусі лютеранства до прийняття рішень вселенського собору виступив лідер католиків архієпископства Йоганн Гроппер. Вже 1542 року почалися конфлікти на цьому ґрунті. Гроппер, капітул собору та схоластик і ректор Кельнського університету Маттіас Акенсіс вимагали негайного усунення Бюсера. Але останнього 1543 року підтримали стани в округах Кельнської єпархії. Невдовзі ландтагу в Бонні було представлено проект реформ, який підтримали лицарі, переважна більшість міст та цехи. Проти реформ виступило кельнське духівництво та власне місто Кельн.
Допомогу фон Віду пропонував Шмалькальденський союз, що був зацікавлений в поширенні Реформації на заході Німеччинни. Втім це створювало складну ситуацію для імператора, збільшуючи кількість курфюрстів-некатоликів.
1544 року капітул Кельнського собору звернувся до папи римського Павла III та імператора Карла V стосовно припинення повноважень Германа V фон Віда. 1545 року Кельнського архієпископа було запрошено до Брюсселю, щоб виправдатися за свої вчинки. Герман фон Від намагався пояснити посланцеві імператора свій проект реформ, а папського легата ігнорував. У відповідь папський легат Джироламо Вералло передав папського листа про відсторонення фон Віда від посади та позбавлення сану. У липні було призначено Адольфа фон Шаумбурга коад'ютором і адміністратором Кельнської єпархії. Але Герман фон Від оголосив, що не визнає папу римського, тому його булли не є законними, можливо він розраховував на швидкі рішення Тридентського сбору, що почав роботу 1545 року. Проти архієпископа виступило імператорське військо. Провінційні стани готові були почати спротив. Втім Герман фон Від під впливом графів Дітриха IV фон Мандерштайда-Шляйдена та Вільгельма II фон Нойєнара, які зауважили на поразці Шмалькальденського союзу в південній Німеччині та на Рейні, не наважився на протистояння та зрікся посади курфюрста і сану архієпископа Кельна.
Подальше життя
Перебирається до власного графства Від, де 1547 року в місті Бахарах засновує Товариство шляхетного, живого, саморухливого водного мистецтва (на кшталт водної кампанії для перевезення вантажів Рейном), проте воно досить швидко збанкрутувало. Помер 1552 року в замку Від. Поховано в церкві Нідербібера (частина сучасного міста Нойвід).
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Stupperich, Robert: Hermann V. Graf von Wied. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, , S. 636 f
- Andreea Badea: Kurfürstliche Präeminenz, Landesherrschaft und Reform. Das Scheitern der Kölner Reformation unter Hermann von Wied (= Reformationsgeschichtliche Studien und Texte; 154). Aschendorff Verlag, Münster 2009.
- Rainer Sommer: Hermann von Wied. Erzbischof und Kurfürst von Köln. Teil II: 1539—1543 Die Reichsreligionsgespräche und der Reformversuch im Erzstift Köln (= Schriftenreihe des Vereins für Rheinische Kirchengeschichte 183). Verlag Dr. Rudolf Habelt, Bonn 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
German V fon Vid nim Hermann V von Wied 14 sichnya 1477 15 serpnya 1552 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 50 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 22 j gercog Vestfaliyi v 1515 1547 rokah German V fon VidNarodivsya14 sichnya 1477 d Nojvid Rejnland PfalcPomer15 serpnya 1552 75 rokiv KrayinaNimechchinaDiyalnistkatolickij svyashennikZnannya movlatinaPosadaArhiyepiskop Kelna d Kurfyurst i Administrator katolicizm Konfesiyakatolicka cerkva 2 BatkodMatid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z rejnlandskogo shlyahetskogo rodu Runkel Vid P yatij sin grafa Fridriha IV fon Runkelya zu Vid Izenburga ta Agnes fon Firneburg Narodivsya 1477 roku 1478 roku vtrativ matir Razom z inshimi molodshimi bratami i sestrami dlya Germana bulo viznacheno cerkovnu kar yeru 1483 roku peredano kapituli Kelnskogo soboru dlya zdobuttya osviti ta vihovannya Togo zh roku pislya smerti brata Adama staye kanonikom Kelnskogo soboru 1487 roku pomer jogo batko 1493 roku postupiv na yuridichnij fakultet Kelnskogo unniversitetu Arhiyepiskop 1515 roku obirayetsya novim arhiyepiskopom Kelnskim Togo zh roku papa rimskij Lev X viznav vibori ale pallij otrimav lishe 1516 roku 1519 roku pidtrimav kandidaturu Karla Gabsburga na viborah rimsko nimeckogo korolya pid chas rejhstagu u Frankfurti na Majni Za ce arhiyepiskop Kelna otrimav 40 tis guldeniv 1520 roku v Aaheni spilno z Albrehtom Gogencollernom arhiyepiskopom Majnca i Rihardom fon Grajffenklau cu Folradsom arhiyepiskopom Trira proviv koronaciyu Karla V imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Togo zh roku nakazav v Kelni spaliti praci Martina Lyutera 1521 roku brav uchast u Vormskomu rejhstazi de pidtrimav imperatorskij edikt proti Lyutera 1523 roku zaboroniv chitati ta rozpovsyudzhuvati tvori Martina Lyutera v Kelnskij arhiyeparhiyi a lyuteran areshtovuvati ta visilati Selyanska vijna 1523 1526 rokiv praktichno ne zachepila volodin Germana V Na 1529 roku vin progolosuvav za sklikannya cerkovnih zboriv shob vidnoviti religijnij mir Nevdovzi bulo spaleno pershih lyuteran v Kelni 1531 roku pidtrimav Ferdinanda Gasburga pri obranni korolem Nimechchini yakogo koronuvav v Aaheni 1532 roku priznachayetsya administratorom Paderbornskoyi yeparhiyi yak German II Tut vijskami posiliv vladu katolikiv znishivshi zagoni lyuteran U 1532 i 1534 rokah vidav nakazi proti lyuteranstva 1535 roku vijska Kelnskogo kurfyurstva doluchilisya do oblogi Myunstera de diyala komuna anabaptistiv na choli iz Yanom Lejdenskim U chervni komunu bulo znisheno 1536 roku sklikav sinod dlya Kelnskoyi cerkovnoyi provinciyi de brali uchast yepiskopi Lyezha Myunstera Osnabryuka Mindena ta Utrehta Tut bulo pidtverdzheno katolicki doktrini yaki 1538 roku nadrukovano pid nazvoyu Posibnik hristiyanskogo vchennya U 1540 1541 rokah brav uchast u peremovinah v Gaagenau Vormsi ta Regensburzi de obgovoryuvalisya pitannya vstanovlennya religijnogo miru prote bez yakogos uspihu Na zibranni v Regensburzi bulo domovleno sho reformuvannya v kozhnij cerkovnij provinciyi prelati provodyat na vlasnij rozsud ale chekayuchi sklikannya vselenskogo soboru Nevdovzi pislya cogo German V fon Vid zaprosiv do sebe pomirkovanogo reformatora Martina Byusera zi Strasburgu priznachivshi togo svoyim pridvornim propovidnikom v Bonni Ale proti bud yakih reform v dusi lyuteranstva do prijnyattya rishen vselenskogo soboru vistupiv lider katolikiv arhiyepiskopstva Jogann Gropper Vzhe 1542 roku pochalisya konflikti na comu grunti Gropper kapitul soboru ta sholastik i rektor Kelnskogo universitetu Mattias Akensis vimagali negajnogo usunennya Byusera Ale ostannogo 1543 roku pidtrimali stani v okrugah Kelnskoyi yeparhiyi Nevdovzi landtagu v Bonni bulo predstavleno proekt reform yakij pidtrimali licari perevazhna bilshist mist ta cehi Proti reform vistupilo kelnske duhivnictvo ta vlasne misto Keln Dopomogu fon Vidu proponuvav Shmalkaldenskij soyuz sho buv zacikavlenij v poshirenni Reformaciyi na zahodi Nimechchinni Vtim ce stvoryuvalo skladnu situaciyu dlya imperatora zbilshuyuchi kilkist kurfyurstiv nekatolikiv 1544 roku kapitul Kelnskogo soboru zvernuvsya do papi rimskogo Pavla III ta imperatora Karla V stosovno pripinennya povnovazhen Germana V fon Vida 1545 roku Kelnskogo arhiyepiskopa bulo zaprosheno do Bryusselyu shob vipravdatisya za svoyi vchinki German fon Vid namagavsya poyasniti poslancevi imperatora svij proekt reform a papskogo legata ignoruvav U vidpovid papskij legat Dzhirolamo Verallo peredav papskogo lista pro vidstoronennya fon Vida vid posadi ta pozbavlennya sanu U lipni bulo priznacheno Adolfa fon Shaumburga koad yutorom i administratorom Kelnskoyi yeparhiyi Ale German fon Vid ogolosiv sho ne viznaye papu rimskogo tomu jogo bulli ne ye zakonnimi mozhlivo vin rozrahovuvav na shvidki rishennya Tridentskogo sboru sho pochav robotu 1545 roku Proti arhiyepiskopa vistupilo imperatorske vijsko Provincijni stani gotovi buli pochati sprotiv Vtim German fon Vid pid vplivom grafiv Ditriha IV fon Mandershtajda Shlyajdena ta Vilgelma II fon Nojyenara yaki zauvazhili na porazci Shmalkaldenskogo soyuzu v pivdennij Nimechchini ta na Rejni ne navazhivsya na protistoyannya ta zriksya posadi kurfyursta i sanu arhiyepiskopa Kelna Podalshe zhittya Perebirayetsya do vlasnogo grafstva Vid de 1547 roku v misti Baharah zasnovuye Tovaristvo shlyahetnogo zhivogo samoruhlivogo vodnogo mistectva na kshtalt vodnoyi kampaniyi dlya perevezennya vantazhiv Rejnom prote vono dosit shvidko zbankrutuvalo Pomer 1552 roku v zamku Vid Pohovano v cerkvi Niderbibera chastina suchasnogo mista Nojvid PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaStupperich Robert Hermann V Graf von Wied In Neue Deutsche Biographie NDB Band 8 Duncker amp Humblot Berlin 1969 ISBN 3 428 00189 3 S 636 f Andreea Badea Kurfurstliche Praeminenz Landesherrschaft und Reform Das Scheitern der Kolner Reformation unter Hermann von Wied Reformationsgeschichtliche Studien und Texte 154 Aschendorff Verlag Munster 2009 Rainer Sommer Hermann von Wied Erzbischof und Kurfurst von Koln Teil II 1539 1543 Die Reichsreligionsgesprache und der Reformversuch im Erzstift Koln Schriftenreihe des Vereins fur Rheinische Kirchengeschichte 183 Verlag Dr Rudolf Habelt Bonn 2013