Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герберт Луїс Семюел GCB OM PC 1 й віконт Семюел англ Herbert Louis Samuel 1st Viscout Samuel 6 листопада 1870 5 лютого 1

Герберт Семуель

Герберт Семуель

Герберт Луїс Семюел GCB OM PC, 1-й віконт Семюел (англ. Herbert Louis Samuel, 1st Viscout Samuel ; 6 листопада 1870 — 5 лютого 1963, Лондон) — британський політичний діяч, перший Верховний комісар Палестини.

Герберт Семуель
англ. Herbert Samuel, 1st Viscount Samuel
image
Народився6 листопада 1870(1870-11-06)[2][4][…]
Ліверпуль, Велика Британія[5]
Помер5 лютого 1963(1963-02-05)[1][2][…] (92 роки)
Лондон, Велика Британія[5]
ПохованняЛондон
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьполітик, дипломат, статистик
Alma materd і Коледж Бейлліол
Знання мованглійська
ЧленствоКоролівське статистичне товариство
Титулвіконт і d
Посадаd, міністр внутрішніх справ Великої Британії, d, канцлер герцогства Ланкастерського, Член Таємної ради Великої Британії[d], d, d, Член 35-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 27-го парламенту Сполученого Королівства[d][7][8], міністр внутрішніх справ Великої Британії, Член 36-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], d[7], Член 29-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], d[9] і канцлер герцогства Ланкастерського
ПартіяЛіберальна партія
Батькоd[4]
Матиd[4]
Брати, сестриd
У шлюбі зd[8]
Дітиd, d[4], d[4] і d[4]
Нагороди
image image
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Біографія

Дитинство і юність

Герберт Луїс Семюел народився наприкінці 1870 року в сім'ї Едвіна (Менахема) та Клари Семюел. Його батько і дядько очолювали одну з найбільших британських фінансових компаній Samuel and Montegu і були родичами баронам Ротшильдам. Незабаром після народження Герберта сім'я, в якій було п'ятеро дітей, перебралася до Лондона, де Герберт ріс у колі заможних британських євреїв. Коли йому було сім років, помер батько, і вихованням хлопчика займалася мати — ультраортодоксальна єврейка. Пізніше вплив на погляди Герберта почав надавати його дядько Семюел Монтегю — також віруючий єврей, проте значно менш жорсткого штибу, і діяч Ліберальної партії. Навчання в Балліол-коледжі Оксфордського університету, закінченому в 1893 році, остаточно сформувало погляди молодого Семюела як лівого ліберала, який мало цікавиться релігією, зате зі значними політичними амбіціями. Вже у 18 років він став членом Ліберальної партії.

З середини 1890-х Герберт Семюел активно зайнявся політикою. У 1895 і 1900 роках він балотувався до Палати громад від Південного Оксфордшира, але двічі поспіль програв вибори. У проміжку між кампаніями 1897 року він одружився з Беатріс Франклін — ще однією представницею замкнутого товариства впливових британських євреїв.

Теоретична робота Семюела не залишилася непоміченою лідерами британських лібералів. За допомогою Ліберальної партії він виграв вибори 1902 року і став членом парламенту від графства Клівленд, де його основним електоратом були шахтарі та заводські робітники.

Політична кар'єра напередодні та протягом Першої світової війни

Незабаром після обрання до парламенту Семюел склав репутацію талановитого оратора. Не будучи харизматичним, він при цьому мав дар переконання, умів обґрунтувати свою позицію логічно і відрізнявся увагою до деталей. Ці можливості стали йому перепусткою на адміністративні посади в урядах, формованих Ліберальної партією.

У 1905 році Семюел був призначений заступником міністра внутрішніх справ. Його сферою діяльності стала підготовка соціальних реформ, і він зокрема відповідав за законопроєкти про допомогу дітям, що потребують, захист прав робітників, регулювання імміграції та реформу пенітенціарної системи для малолітніх злочинців (так званий Дитячий закон). В 1908 Семюел був включений до складу Тайної ради, а в 1909 став членом кабінету Асквіта, отримавши один з найменш важливих постів міністерського рівня — канцлера герцогства Ланкастерського. Це призначення зробило його першим в історії членом урядового кабінету Великої Британії єврейського віросповідання. У 1910 році він отримав більш відповідальне міністерське призначення, ставши [en]. Під час перебування Семюела на цій посаді він провів низку реформ поштового відомства, спрямованих на підвищення його ефективності. У цей період у Великій Британії вперше з'являється авіапошта і здійснюється націоналізація телефонного зв'язку, що перейшла у відання поштового відомства. У 1913 році його ім'я опинилося в центрі корупційного скандалу після того, як він, разом з низкою інших провідних політиків (включно з Генеральним прокурором Руфусом Айзексом), придбав акції компанії Marconi напередодні отримання нею вигідного урядового замовлення і через деякий час прибутково їх продав. В результаті суду, що відбувся, всі звинувачення проти нього були зняті.

В 1914 Семюел був призначений секретарем Ради місцевого управління; у його віданні виявилися питання оподаткування, соціального законодавства та охорони здоров'я. На цій посаді він зустрів світову війну, в ході якої був спочатку повернутий на посаду Генерал-поштмейстера, а пізніше очолював Хоум-офіс. Серед проєктів, здійснених ним у цей період, було створення системи прийому та адаптації біженців. До цього часу відноситься і початок його захоплення ідеями сіонізму. Він поставив питання про створення єврейської держави в Палестині спочатку перед Девідом Ллойд-Джорджем, а потім перед міністром закордонних справ Греєм, отримавши від обох позитивні відгуки. У 1915 році Семюел розповсюдив серед членів кабінету меморандум, що пропонує запровадження британського протекторату над Палестиною, метою якого стало б заохочення єврейського заселення цього регіону, формування єврейської більшості серед його населення та в результаті заснування єврейського самоврядування під егідою Великої Британії. Проєкт на цьому етапі був відхилений через протидію прем'єр-міністра Асквіта. Зусилля Семюела та інших відомих сіоністських діячів привели в 1917 році до створення документа, відомого як Декларація Бальфура і виражає позитивне ставлення британського уряду до заснування в Палестині «національного будинку для єврейського народу».

На посаді Верховного комісара Палестини

Після поразки лібералів на чергових виборах Семюел втратив свій міністерський пост, але продовжував обіймати важливі посади у поштовому відомстві та Хоум-офісі аж до 1920 року. У 1920 році він був зведений у лицарське звання, ставши лицарем Великого хреста ордена Британської імперії, і був призначений першим Верховним комісаром Палестини, відповідальним за управління територією, на яку Велика Британія отримала мандат від Ліги Націй. Будучи гарячим прихильником створення в Палестині єврейської держави та особистим другом голови Всесвітньої сіоністської організації Хаїма Вейцмана, Семюел в той же час був рішучим противником насильства в тому числі проти арабського населення Палестини і переконаним апологетом вирішення тертя шляхом переговорів.

image
Генерал Алленбі, лорд Бальфур та Верховний комісар Семюел у Єрусалимі

Семюел прибув Палестину 30 липня 1920 року. До цього моменту на урядовому рівні було прийнято рішення про виділення з мандатної території емірату Трансйорданія, і Верховному комісару довелося негайно займатися не тільки врегулюванням питань кордонів з французькими мандатних територіями в Сирії і Лівані, а й забезпеченням стабільності режимів в Зайордання і Іраку. У перші ж місяці на посаді він також зіткнувся з нестачею коштів, необхідних для єврейської колонізації земель Палестини (ці фонди передбачалося поповнювати за рахунок пожертв від багатих євреїв за кордоном), а дещо пізніше, в 1921 році, — із запеклим опором єврейської імм з боку палестинських арабів. У травні 1921 року в ході заворушень, що спалахнули в Яффі, загинули близько сотні євреїв і арабів, що незабаром спричинило стратегічне рішення про обмеження єврейської імміграції, обсяг якої був поставлений у відповідність до «економічної ємності» країни. Для вирішення питань співіснування арабського та єврейського населення при Верховному комісарі було створено дорадчу раду, до якої, крім десяти мандатних чиновників, входили представники трьох секторів населення: мусульманського, християнського (по три особи) та єврейського (чотири особи). Після двох років роботи, однак, мусульманські представники відмовилися від подальшої співпраці. Єврейська підтримка Семюела також розтанула, коли він погодився на обмеження в'їзду нових іммігрантів, а призначення ним як Єрусалимський муфтій одного з найвпливовіших націоналістів — Хаджа Аміна аль-Хусейні — замість вирішення проблем протистояння призвело до їх поглиблення. У Верховному комісарі розчарувалися не лише радикальні єврейські націоналісти на чолі з Жаботинським, а й керівництво сіоністів-соціалістів. При цьому, незважаючи на напруженість, Семюелу вдалося запобігти до моменту передачі повноважень у 1925 році повторення яффських погромів, а єврейське населення Палестини зросло з 55 тисяч чоловік у 1919 до 108 тисяч у 1925 році. Британська влада офіційно визнала низку єврейських структур у Палестині — зокрема, Верховний рабінат, — а однією з трьох офіційних мов мандатної Палестини став іврит. Значних успіхів було також досягнуто у судовій сфері, освіті та охороні здоров'я, у роботі санітарних служб та зв'язку.

Подальша кар'єра

image
Герберт Семюел (третій ліворуч) з Хаїмом Вейцманом та Девідом Ллойд Джорджем, фотографія 1930-х років

Повернувшись на батьківщину, Семюел розраховував присвятити свій час філософії та творчості, але обставини змусили його негайно включитися в політичний процес як посередник між робітниками вугільної промисловості, шахтовласниками та урядом. У липні 1926 року він був зведений у гідність лицаря Великого хреста ордена Бані за роль, зіграну у вирішенні кризи у вугільній промисловості та припиненні загального страйку.

Підтримуючи тісні контакти з лейбористським керівництвом (зокрема, Беатрисою і Сіднеєм Веббом), наприкінці десятиліття Семюел повернувся до парламенту як депутат від Ліберальної партії. У наступне десятиліття він залишався одним із лідерів партії, обіймаючи по ходу низку урядових посад (зокрема, пост міністра внутрішніх справ у 1931 — 1932 роках у кабінеті Дж. Р. Макдональда, з якого вийшов через незгоду з протекціоністською лінією уряду). До поразки на виборах 1935 року, не займаючи міністерських постів, він залишався лідером ліберальної фракції у Палаті громад. У 1937 році йому був наданий титул віконту, і в 1944 — 1955 роках він був лідером поріділої ліберальної фракції в Палаті лордів.

Крім урядових і парламентських постів, Семюел обіймав низку високих громадських посад. Зокрема, залишаючись прихильником сіонізму, він у 1936 році був призначений головою правління Палестинської електричної компанії, входив до опікунської ради Єврейського університету в Єрусалимі. Після виходу з активної політики він написав кілька філософських праць:

  • «Практична етика» (1935)
  • «Філософія на кожен день: переконання та дія» (1937)
  • «Людина-творець» (1949)
  • «Фізичні нариси» (1951)
  • «У пошуках реальності» (1957)

1945 року вийшли також його мемуари. Герберт Семюел помер у Лондоні у лютому 1963 року, на 93-му році життя. Титул віконта Самуеля успадкував його старший син Едвін.

Оцінки діяльності

У традиційній сіоністській історіографії обережна політика Семюела в Палестині розглядається як відступ від принципів Декларації Бальфура та запобігання перед радикальними арабськими елементами. У той же час у роботах ізраїльських " нових істориків " та арабських дослідженнях, присвячених британському мандату в Палестині, він зображується радикальним сіоністом, який послідовно підтримував євреїв і ущемляв інтереси арабського населення, для вигляду заграючи з його вождями. Насправді, як пише біограф Семюела Бернард Вассерстейн, ні та, ні інша сторона не представляють у своїх публікаціях повної картини і не відображають політичних та ідеологічних протиріч у діяльності першого Верховного комісара Палестини.

Примітки

  1. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118794329 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
    d:Track:Q3304275d:Track:Q2567271
  7. Hansard 1803–2005
    d:Track:Q19204319
  8. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  9. — 1834.
    d:Track:Q1692699
  10. . Middle East Conflict Reference Library. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 29 жовтня 2012.
  11. Stanley Martin. Men of affairs // [1] — London, New York : I. B. Tauris & Co, 2007. — P. 392. — . з джерела 14 листопада 2021
  12. Сэмюэл Герберт Луи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  13. Stephanie Chasin. Citizens of Empire: Jews in the Service of the British Empire, 1906—1940. — University of California, 2008. — P. 86—88. — .
  14. Honoured by the King. The Register (Adelaide). 5 липня 1926. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 30 жовтня 2012. The distinction of Knight Grand Cross of the Bath has been conferred upon Sir Herbert Samuel, who was Chairman of the Coal Commission, and who formulated a scheme which formed a basis of the discussion to settle the recent strike.
  15. Keith Laybourn. Samuel, sir Herbert // [2] — Santa-Barbara, CA : ABC-CLIO, 2001. — P. 291-293. — . з джерела 14 листопада 2021
  16. Renton, James. A Broken Trust; Herbert Samuel, Zionism and the Palestinians, by Sahar Huneidi // Shofar. — 2003. — Т. 21, № 3 (26 червня). — С. 197—200. — DOI:10.1353/sho.2003.0029. з джерела 1 грудня 2017. Процитовано 14 листопада 2021.

Література

  • Keith Laybourn. Samuel, sir Herbert // [3] — Santa-Barbara, CA : ABC-CLIO, 2001. — P. 291-293. — . з джерела 14 листопада 2021
  • McTague, John J. Modern History and Politics: Ploughing Sand: British Rule in Palestine 1917-1948 // The Middle East Journal. — Т. 55, № 1. з джерела 14 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2021.
  • Bernard Wasserstein. Herbert Samuel: A Political Life. — Clarendon Press, 1992. — 444 p. — .

Посилання

  • Сэмюэл Герберт Луи // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  • . Middle East Conflict Reference Library. 1 січня 2006. Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 29 жовтня 2012.
  • Sir Herbert Louis Samuel. FamilySearch.org (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 14 листопада 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gerbert Luyis Semyuel GCB OM PC 1 j vikont Semyuel angl Herbert Louis Samuel 1st Viscout Samuel 6 listopada 1870 5 lyutogo 1963 London britanskij politichnij diyach pershij Verhovnij komisar Palestini Gerbert Semuelangl Herbert Samuel 1st Viscount SamuelNarodivsya6 listopada 1870 1870 11 06 2 4 Liverpul Velika Britaniya 5 Pomer5 lyutogo 1963 1963 02 05 1 2 92 roki London Velika Britaniya 5 PohovannyaLondonKrayina Velika BritaniyaDiyalnistpolitik diplomat statistikAlma materd i Koledzh BejlliolZnannya movanglijskaChlenstvoKorolivske statistichne tovaristvoTitulvikont i dPosadad ministr vnutrishnih sprav Velikoyi Britaniyi d kancler gercogstva Lankasterskogo Chlen Tayemnoyi radi Velikoyi Britaniyi d d d Chlen 35 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 7 Chlen 27 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 7 8 ministr vnutrishnih sprav Velikoyi Britaniyi Chlen 36 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 7 d 7 Chlen 29 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 7 Chlen 28 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 7 d 9 i kancler gercogstva LankasterskogoPartiyaLiberalna partiyaBatkod 4 Matid 4 Brati sestridU shlyubi zd 8 Ditid d 4 d 4 i d 4 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad BiografiyaDitinstvo i yunist Gerbert Luyis Semyuel narodivsya naprikinci 1870 roku v sim yi Edvina Menahema ta Klari Semyuel Jogo batko i dyadko ocholyuvali odnu z najbilshih britanskih finansovih kompanij Samuel and Montegu i buli rodichami baronam Rotshildam Nezabarom pislya narodzhennya Gerberta sim ya v yakij bulo p yatero ditej perebralasya do Londona de Gerbert ris u koli zamozhnih britanskih yevreyiv Koli jomu bulo sim rokiv pomer batko i vihovannyam hlopchika zajmalasya mati ultraortodoksalna yevrejka Piznishe vpliv na poglyadi Gerberta pochav nadavati jogo dyadko Semyuel Montegyu takozh viruyuchij yevrej prote znachno mensh zhorstkogo shtibu i diyach Liberalnoyi partiyi Navchannya v Balliol koledzhi Oksfordskogo universitetu zakinchenomu v 1893 roci ostatochno sformuvalo poglyadi molodogo Semyuela yak livogo liberala yakij malo cikavitsya religiyeyu zate zi znachnimi politichnimi ambiciyami Vzhe u 18 rokiv vin stav chlenom Liberalnoyi partiyi Z seredini 1890 h Gerbert Semyuel aktivno zajnyavsya politikoyu U 1895 i 1900 rokah vin balotuvavsya do Palati gromad vid Pivdennogo Oksfordshira ale dvichi pospil prograv vibori U promizhku mizh kampaniyami 1897 roku vin odruzhivsya z Beatris Franklin she odniyeyu predstavniceyu zamknutogo tovaristva vplivovih britanskih yevreyiv Teoretichna robota Semyuela ne zalishilasya nepomichenoyu liderami britanskih liberaliv Za dopomogoyu Liberalnoyi partiyi vin vigrav vibori 1902 roku i stav chlenom parlamentu vid grafstva Klivlend de jogo osnovnim elektoratom buli shahtari ta zavodski robitniki Politichna kar yera naperedodni ta protyagom Pershoyi svitovoyi vijni Nezabarom pislya obrannya do parlamentu Semyuel sklav reputaciyu talanovitogo oratora Ne buduchi harizmatichnim vin pri comu mav dar perekonannya umiv obgruntuvati svoyu poziciyu logichno i vidriznyavsya uvagoyu do detalej Ci mozhlivosti stali jomu perepustkoyu na administrativni posadi v uryadah formovanih Liberalnoyi partiyeyu U 1905 roci Semyuel buv priznachenij zastupnikom ministra vnutrishnih sprav Jogo sferoyu diyalnosti stala pidgotovka socialnih reform i vin zokrema vidpovidav za zakonoproyekti pro dopomogu dityam sho potrebuyut zahist prav robitnikiv regulyuvannya immigraciyi ta reformu penitenciarnoyi sistemi dlya malolitnih zlochinciv tak zvanij Dityachij zakon V 1908 Semyuel buv vklyuchenij do skladu Tajnoyi radi a v 1909 stav chlenom kabinetu Askvita otrimavshi odin z najmensh vazhlivih postiv ministerskogo rivnya kanclera gercogstva Lankasterskogo Ce priznachennya zrobilo jogo pershim v istoriyi chlenom uryadovogo kabinetu Velikoyi Britaniyi yevrejskogo virospovidannya U 1910 roci vin otrimav bilsh vidpovidalne ministerske priznachennya stavshi en Pid chas perebuvannya Semyuela na cij posadi vin proviv nizku reform poshtovogo vidomstva spryamovanih na pidvishennya jogo efektivnosti U cej period u Velikij Britaniyi vpershe z yavlyayetsya aviaposhta i zdijsnyuyetsya nacionalizaciya telefonnogo zv yazku sho perejshla u vidannya poshtovogo vidomstva U 1913 roci jogo im ya opinilosya v centri korupcijnogo skandalu pislya togo yak vin razom z nizkoyu inshih providnih politikiv vklyuchno z Generalnim prokurorom Rufusom Ajzeksom pridbav akciyi kompaniyi Marconi naperedodni otrimannya neyu vigidnogo uryadovogo zamovlennya i cherez deyakij chas pributkovo yih prodav V rezultati sudu sho vidbuvsya vsi zvinuvachennya proti nogo buli znyati V 1914 Semyuel buv priznachenij sekretarem Radi miscevogo upravlinnya u jogo vidanni viyavilisya pitannya opodatkuvannya socialnogo zakonodavstva ta ohoroni zdorov ya Na cij posadi vin zustriv svitovu vijnu v hodi yakoyi buv spochatku povernutij na posadu General poshtmejstera a piznishe ocholyuvav Houm ofis Sered proyektiv zdijsnenih nim u cej period bulo stvorennya sistemi prijomu ta adaptaciyi bizhenciv Do cogo chasu vidnositsya i pochatok jogo zahoplennya ideyami sionizmu Vin postaviv pitannya pro stvorennya yevrejskoyi derzhavi v Palestini spochatku pered Devidom Llojd Dzhordzhem a potim pered ministrom zakordonnih sprav Greyem otrimavshi vid oboh pozitivni vidguki U 1915 roci Semyuel rozpovsyudiv sered chleniv kabinetu memorandum sho proponuye zaprovadzhennya britanskogo protektoratu nad Palestinoyu metoyu yakogo stalo b zaohochennya yevrejskogo zaselennya cogo regionu formuvannya yevrejskoyi bilshosti sered jogo naselennya ta v rezultati zasnuvannya yevrejskogo samovryaduvannya pid egidoyu Velikoyi Britaniyi Proyekt na comu etapi buv vidhilenij cherez protidiyu prem yer ministra Askvita Zusillya Semyuela ta inshih vidomih sionistskih diyachiv priveli v 1917 roci do stvorennya dokumenta vidomogo yak Deklaraciya Balfura i virazhaye pozitivne stavlennya britanskogo uryadu do zasnuvannya v Palestini nacionalnogo budinku dlya yevrejskogo narodu Na posadi Verhovnogo komisara Palestini Pislya porazki liberaliv na chergovih viborah Semyuel vtrativ svij ministerskij post ale prodovzhuvav obijmati vazhlivi posadi u poshtovomu vidomstvi ta Houm ofisi azh do 1920 roku U 1920 roci vin buv zvedenij u licarske zvannya stavshi licarem Velikogo hresta ordena Britanskoyi imperiyi i buv priznachenij pershim Verhovnim komisarom Palestini vidpovidalnim za upravlinnya teritoriyeyu na yaku Velika Britaniya otrimala mandat vid Ligi Nacij Buduchi garyachim prihilnikom stvorennya v Palestini yevrejskoyi derzhavi ta osobistim drugom golovi Vsesvitnoyi sionistskoyi organizaciyi Hayima Vejcmana Semyuel v toj zhe chas buv rishuchim protivnikom nasilstva v tomu chisli proti arabskogo naselennya Palestini i perekonanim apologetom virishennya tertya shlyahom peregovoriv General Allenbi lord Balfur ta Verhovnij komisar Semyuel u Yerusalimi Semyuel pribuv Palestinu 30 lipnya 1920 roku Do cogo momentu na uryadovomu rivni bulo prijnyato rishennya pro vidilennya z mandatnoyi teritoriyi emiratu Transjordaniya i Verhovnomu komisaru dovelosya negajno zajmatisya ne tilki vregulyuvannyam pitan kordoniv z francuzkimi mandatnih teritoriyami v Siriyi i Livani a j zabezpechennyam stabilnosti rezhimiv v Zajordannya i Iraku U pershi zh misyaci na posadi vin takozh zitknuvsya z nestacheyu koshtiv neobhidnih dlya yevrejskoyi kolonizaciyi zemel Palestini ci fondi peredbachalosya popovnyuvati za rahunok pozhertv vid bagatih yevreyiv za kordonom a desho piznishe v 1921 roci iz zapeklim oporom yevrejskoyi imm z boku palestinskih arabiv U travni 1921 roku v hodi zavorushen sho spalahnuli v Yaffi zaginuli blizko sotni yevreyiv i arabiv sho nezabarom sprichinilo strategichne rishennya pro obmezhennya yevrejskoyi immigraciyi obsyag yakoyi buv postavlenij u vidpovidnist do ekonomichnoyi yemnosti krayini Dlya virishennya pitan spivisnuvannya arabskogo ta yevrejskogo naselennya pri Verhovnomu komisari bulo stvoreno doradchu radu do yakoyi krim desyati mandatnih chinovnikiv vhodili predstavniki troh sektoriv naselennya musulmanskogo hristiyanskogo po tri osobi ta yevrejskogo chotiri osobi Pislya dvoh rokiv roboti odnak musulmanski predstavniki vidmovilisya vid podalshoyi spivpraci Yevrejska pidtrimka Semyuela takozh roztanula koli vin pogodivsya na obmezhennya v yizdu novih immigrantiv a priznachennya nim yak Yerusalimskij muftij odnogo z najvplivovishih nacionalistiv Hadzha Amina al Husejni zamist virishennya problem protistoyannya prizvelo do yih pogliblennya U Verhovnomu komisari rozcharuvalisya ne lishe radikalni yevrejski nacionalisti na choli z Zhabotinskim a j kerivnictvo sionistiv socialistiv Pri comu nezvazhayuchi na napruzhenist Semyuelu vdalosya zapobigti do momentu peredachi povnovazhen u 1925 roci povtorennya yaffskih pogromiv a yevrejske naselennya Palestini zroslo z 55 tisyach cholovik u 1919 do 108 tisyach u 1925 roci Britanska vlada oficijno viznala nizku yevrejskih struktur u Palestini zokrema Verhovnij rabinat a odniyeyu z troh oficijnih mov mandatnoyi Palestini stav ivrit Znachnih uspihiv bulo takozh dosyagnuto u sudovij sferi osviti ta ohoroni zdorov ya u roboti sanitarnih sluzhb ta zv yazku Podalsha kar yera Gerbert Semyuel tretij livoruch z Hayimom Vejcmanom ta Devidom Llojd Dzhordzhem fotografiya 1930 h rokiv Povernuvshis na batkivshinu Semyuel rozrahovuvav prisvyatiti svij chas filosofiyi ta tvorchosti ale obstavini zmusili jogo negajno vklyuchitisya v politichnij proces yak poserednik mizh robitnikami vugilnoyi promislovosti shahtovlasnikami ta uryadom U lipni 1926 roku vin buv zvedenij u gidnist licarya Velikogo hresta ordena Bani za rol zigranu u virishenni krizi u vugilnij promislovosti ta pripinenni zagalnogo strajku Pidtrimuyuchi tisni kontakti z lejboristskim kerivnictvom zokrema Beatrisoyu i Sidneyem Vebbom naprikinci desyatilittya Semyuel povernuvsya do parlamentu yak deputat vid Liberalnoyi partiyi U nastupne desyatilittya vin zalishavsya odnim iz lideriv partiyi obijmayuchi po hodu nizku uryadovih posad zokrema post ministra vnutrishnih sprav u 1931 1932 rokah u kabineti Dzh R Makdonalda z yakogo vijshov cherez nezgodu z protekcionistskoyu liniyeyu uryadu Do porazki na viborah 1935 roku ne zajmayuchi ministerskih postiv vin zalishavsya liderom liberalnoyi frakciyi u Palati gromad U 1937 roci jomu buv nadanij titul vikontu i v 1944 1955 rokah vin buv liderom poridiloyi liberalnoyi frakciyi v Palati lordiv Krim uryadovih i parlamentskih postiv Semyuel obijmav nizku visokih gromadskih posad Zokrema zalishayuchis prihilnikom sionizmu vin u 1936 roci buv priznachenij golovoyu pravlinnya Palestinskoyi elektrichnoyi kompaniyi vhodiv do opikunskoyi radi Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi Pislya vihodu z aktivnoyi politiki vin napisav kilka filosofskih prac Praktichna etika 1935 Filosofiya na kozhen den perekonannya ta diya 1937 Lyudina tvorec 1949 Fizichni narisi 1951 U poshukah realnosti 1957 1945 roku vijshli takozh jogo memuari Gerbert Semyuel pomer u Londoni u lyutomu 1963 roku na 93 mu roci zhittya Titul vikonta Samuelya uspadkuvav jogo starshij sin Edvin Ocinki diyalnostiU tradicijnij sionistskij istoriografiyi oberezhna politika Semyuela v Palestini rozglyadayetsya yak vidstup vid principiv Deklaraciyi Balfura ta zapobigannya pered radikalnimi arabskimi elementami U toj zhe chas u robotah izrayilskih novih istorikiv ta arabskih doslidzhennyah prisvyachenih britanskomu mandatu v Palestini vin zobrazhuyetsya radikalnim sionistom yakij poslidovno pidtrimuvav yevreyiv i ushemlyav interesi arabskogo naselennya dlya viglyadu zagrayuchi z jogo vozhdyami Naspravdi yak pishe biograf Semyuela Bernard Vasserstejn ni ta ni insha storona ne predstavlyayut u svoyih publikaciyah povnoyi kartini i ne vidobrazhayut politichnih ta ideologichnih protirich u diyalnosti pershogo Verhovnogo komisara Palestini PrimitkiOxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Deutsche Nationalbibliothek Record 118794329 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Who s who untranslated 1849 ISSN 0083 937X d Track Q3304275d Track Q2567271 Hansard 1803 2005 d Track Q19204319 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 1834 d Track Q1692699 Middle East Conflict Reference Library 1 sichnya 2006 Arhiv originalu za 14 listopada 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2012 Stanley Martin Men of affairs 1 London New York I B Tauris amp Co 2007 P 392 ISBN 978 1 86064 848 9 z dzherela 14 listopada 2021 Semyuel Gerbert Lui Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Stephanie Chasin Citizens of Empire Jews in the Service of the British Empire 1906 1940 University of California 2008 P 86 88 ISBN 1109022271 Honoured by the King The Register Adelaide 5 lipnya 1926 Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2012 The distinction of Knight Grand Cross of the Bath has been conferred upon Sir Herbert Samuel who was Chairman of the Coal Commission and who formulated a scheme which formed a basis of the discussion to settle the recent strike Keith Laybourn Samuel sir Herbert 2 Santa Barbara CA ABC CLIO 2001 P 291 293 ISBN 1 57607 570 2 z dzherela 14 listopada 2021 Renton James A Broken Trust Herbert Samuel Zionism and the Palestinians by Sahar Huneidi Shofar 2003 T 21 3 26 chervnya S 197 200 DOI 10 1353 sho 2003 0029 z dzherela 1 grudnya 2017 Procitovano 14 listopada 2021 LiteraturaKeith Laybourn Samuel sir Herbert 3 Santa Barbara CA ABC CLIO 2001 P 291 293 ISBN 1 57607 570 2 z dzherela 14 listopada 2021 McTague John J Modern History and Politics Ploughing Sand British Rule in Palestine 1917 1948 The Middle East Journal T 55 1 z dzherela 14 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2021 Bernard Wasserstein Herbert Samuel A Political Life Clarendon Press 1992 444 p ISBN 978 0 19 822648 2 PosilannyaSemyuel Gerbert Lui Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Middle East Conflict Reference Library 1 sichnya 2006 Arhiv originalu za 14 listopada 2018 Procitovano 29 zhovtnya 2012 Sir Herbert Louis Samuel FamilySearch org angl Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 14 listopada 2021

Дата публікації:
Топ