Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге рберт Гарт англ Herbert Lionel Adolphus Hart 18 липня 1907 19 грудня 1992 англійський філософ і теоретик права завіду

Герберт Гарт

Герберт Гарт

Ге́рберт Гарт (англ. Herbert Lionel Adolphus Hart; 18 липня 1907 — 19 грудня 1992) — англійський філософ і теоретик права, завідувач кафедри юриспруденції Оксфордського університету. Вважався одним з найбільш відомих представників аналітичної теорії права і юридичного позитивізму. Найбільш відома робота Г. Гарта — The Concept of Law (1961).

Герберт Гарт
англ. H. L. A. Hart
Західна філософія
image
Народження18 липня 1907(1907-07-18)
Гаррогейт, Північний Йоркшир[d], Північний Йоркшир, Англія, Сполучене Королівство[1][2]
Смерть19 грудня 1992(1992-12-19) (85 років)
Оксфорд, Англія
Громадянство (підданство)image Велика Британія
Знання мов
  • англійська[3][4]
    • Ім'я при народженніангл. Herbert Lionel Ozo
    Діяльність
  • правник, викладач права
    • ВикладавУніверситет Оксфорда і MI5
    ЧленАмериканська академія мистецтв і наук і Туринська академія наук[2]
    Школа / Традиціяаналітична філософія
    Основні інтересиюриспруденція, правовий позитивізм, лінгвістична філософія, політична філософія, лібералізм, Утилітаризм
    ВплинувРональд Дворкін, Джон Роулз, Джозеф Раз, Джон Фінніс, , Джон Ґарднер
    Alma materd, Новий коледж Оксфорду і d
    Літературний напряманалітична філософія
    Зазнав впливу
  • Джеремі Бентам, Джон Остін, Джон Ленгшо Остін, Людвіг Вітґенштайн, Ганс Кельзен, Макс Вебер
    • Історичний період
    Конфесіяатеїзм
    Батькоd
    Матиd
    У шлюбі зd
    Нагороди
    image Герберт Гарт у Вікісховищі
    У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарт.

    Г. Гарт походив з сім'ї єврейського кравця. Освіту здобув у Бредфордській гімназії і коледжах Челтенхема і Оксфорда, в яких вивчав філософію, давню історію і теорію права. З 1932 по 1940 роки працював адвокатом, в роки Другої світової війни служив у британській контррозвідці MI5. Після демобілізації не повернувся до юридичної практики, а почав викладати філософію в Оксфорді, отримавши в 1952 році звання професора і тоді ж почав роботу над своєю головною працею The Concept of Law, яка була опублікована тільки в 1961 році. У 1952—1973 роках викладав в Університетському коледжі, потім, до своєї відставки в 1978 році, — у Брайсеноуском коледжі. На рубежі 1950-х — 1960-х як запрошений професор викладав філософію в декількох університетах США. З 1959 по 1960 роки був президентом Арістотелівського товариства. За свій внесок у філософію права був нагороджений почесними професорськими ступенями від 12 університетів світу.

    Погляди на право

    Герберт Гарт вказував на ряд серйозних недоліків теорії Остіна — права як наказів, підкріплених погрозами.

    По-перше, така модель має найбільше подібності з кримінальним законодавством. Кримінальний кодекс пред'являє до нас певні вимоги, забороняє деяку поведінку під загрозою покарання. Страх перед покараннями змушує нас підкорятися вимогам кримінального законодавства. Але навіть кримінальне законодавство не вкладається в рамки теорії команд, підкріплених погрозами. Такі команди віддаються іншим. Але кримінальне законодавство застосовується і до тих, хто його прийняв, накладає обов'язки і на самих законодавців.

    По-друге, є інші галузі права, де аналогія з наказами і погрозами абсолютно не працює. Наприклад, закони, що регулюють укладення шлюбів, складання заповітів, підписання контрактів. Ці закони нікого ні до чого не примушують. Вони не загрожують ніякими покараннями. Вони не змушують нікого женитися або писати заповіти. Навпаки, вони дають людям права і забезпечують засобами для реалізації їх бажань, створюючи для цього особливі процедури. Ці закони не кажуть: «Роби так, або будеш покараний», вони кажуть: «Якщо хочеш щось, роби так-то».

    По-третє, за своїм походженням деякі закони не були свідомо проголошені (як це відбувається у випадку з наказом), але виникли на основі звичаю.

    І, по-четверте, командна теорія Остіна або спотворює, або не може пояснити дві фундаментальні особливості правових систем, а саме: "спадкоємність законодавчої влади та збереження законів протягом довгого часу після того, як законодавець і ті, хто зазвичай йому підпорядковувався, відійшли в інший світ ". Гарт вважав, що ми не побоюємося беззаконня і хаосу при кожній зміні правителя, тому що у всіх суспільствах, навіть в абсолютних монархіях, є правила, які забезпечують спадкоємність законодавчої влади. Наприклад, у Київській Русі існувало правило про те, що сувереном є старший з нині живих чоловіків-членів роду Рюриковичів. У сучасних демократичних державах це складні правила, що регулюють обрання президента і членів парламенту.

    Філософсько-правова теорія Гарта одна з найбільш впливових концепцій сучасного позитивізму, що підкреслює, що теоретична юриспруденція не може обмежитися аналізом категоріального апарату правової науки, а повинна звертатися до вивчення мови права, використовуваного в повсякденному юридичної практики.

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118546155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. www.accademiadellescienze.it
      d:Track:Q107212659
    3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    4. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133

    Список використанної літератури

    • Nicola L. A Life of H. L. A. Hart: The Nightmare and the Noble Dream. — Oxford University Press, 2004;
    • Urbina S. Which positivism? // Wiesbaden, Fur Rechts-u. Sozialphilosophie, 1994. Bd 80. № 3.
    • Гарт Х. Л. А. Концепція права. — К.: Сфера, 1998.
    • Туманов В. А. Неопозитивизм в буржуазной теории права. — С. 81.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Ge rbert Gart angl Herbert Lionel Adolphus Hart 18 lipnya 1907 19 grudnya 1992 anglijskij filosof i teoretik prava zaviduvach kafedri yurisprudenciyi Oksfordskogo universitetu Vvazhavsya odnim z najbilsh vidomih predstavnikiv analitichnoyi teoriyi prava i yuridichnogo pozitivizmu Najbilsh vidoma robota G Garta The Concept of Law 1961 Gerbert Gartangl H L A HartZahidna filosofiyaNarodzhennya18 lipnya 1907 1907 07 18 Garrogejt Pivnichnij Jorkshir d Pivnichnij Jorkshir Angliya Spoluchene Korolivstvo 1 2 Smert19 grudnya 1992 1992 12 19 85 rokiv Oksford AngliyaGromadyanstvo piddanstvo Velika BritaniyaZnannya movanglijska 3 4 Im ya pri narodzhenniangl Herbert Lionel OzoDiyalnistpravnik vikladach pravaVikladavUniversitet Oksforda i MI5ChlenAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Turinska akademiya nauk 2 Shkola Tradiciyaanalitichna filosofiyaOsnovni interesiyurisprudenciya pravovij pozitivizm lingvistichna filosofiya politichna filosofiya liberalizm UtilitarizmVplinuvRonald Dvorkin Dzhon Roulz Dzhozef Raz Dzhon Finnis Dzhon GardnerAlma materd Novij koledzh Oksfordu i dLiteraturnij napryamanalitichna filosofiyaZaznav vplivuDzheremi Bentam Dzhon Ostin Dzhon Lengsho Ostin Lyudvig Vitgenshtajn Gans Kelzen Maks VeberIstorichnij periodKonfesiyaateyizmBatkodMatidU shlyubi zdNagorodiChlen Britanskoyi akademiyi Gerbert Gart u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gart G Gart pohodiv z sim yi yevrejskogo kravcya Osvitu zdobuv u Bredfordskij gimnaziyi i koledzhah Cheltenhema i Oksforda v yakih vivchav filosofiyu davnyu istoriyu i teoriyu prava Z 1932 po 1940 roki pracyuvav advokatom v roki Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv u britanskij kontrrozvidci MI5 Pislya demobilizaciyi ne povernuvsya do yuridichnoyi praktiki a pochav vikladati filosofiyu v Oksfordi otrimavshi v 1952 roci zvannya profesora i todi zh pochav robotu nad svoyeyu golovnoyu praceyu The Concept of Law yaka bula opublikovana tilki v 1961 roci U 1952 1973 rokah vikladav v Universitetskomu koledzhi potim do svoyeyi vidstavki v 1978 roci u Brajsenouskom koledzhi Na rubezhi 1950 h 1960 h yak zaproshenij profesor vikladav filosofiyu v dekilkoh universitetah SShA Z 1959 po 1960 roki buv prezidentom Aristotelivskogo tovaristva Za svij vnesok u filosofiyu prava buv nagorodzhenij pochesnimi profesorskimi stupenyami vid 12 universitetiv svitu Poglyadi na pravoGerbert Gart vkazuvav na ryad serjoznih nedolikiv teoriyi Ostina prava yak nakaziv pidkriplenih pogrozami Po pershe taka model maye najbilshe podibnosti z kriminalnim zakonodavstvom Kriminalnij kodeks pred yavlyaye do nas pevni vimogi zaboronyaye deyaku povedinku pid zagrozoyu pokarannya Strah pered pokarannyami zmushuye nas pidkoryatisya vimogam kriminalnogo zakonodavstva Ale navit kriminalne zakonodavstvo ne vkladayetsya v ramki teoriyi komand pidkriplenih pogrozami Taki komandi viddayutsya inshim Ale kriminalne zakonodavstvo zastosovuyetsya i do tih hto jogo prijnyav nakladaye obov yazki i na samih zakonodavciv Po druge ye inshi galuzi prava de analogiya z nakazami i pogrozami absolyutno ne pracyuye Napriklad zakoni sho regulyuyut ukladennya shlyubiv skladannya zapovitiv pidpisannya kontraktiv Ci zakoni nikogo ni do chogo ne primushuyut Voni ne zagrozhuyut niyakimi pokarannyami Voni ne zmushuyut nikogo zhenitisya abo pisati zapoviti Navpaki voni dayut lyudyam prava i zabezpechuyut zasobami dlya realizaciyi yih bazhan stvoryuyuchi dlya cogo osoblivi proceduri Ci zakoni ne kazhut Robi tak abo budesh pokaranij voni kazhut Yaksho hochesh shos robi tak to Po tretye za svoyim pohodzhennyam deyaki zakoni ne buli svidomo progolosheni yak ce vidbuvayetsya u vipadku z nakazom ale vinikli na osnovi zvichayu I po chetverte komandna teoriya Ostina abo spotvoryuye abo ne mozhe poyasniti dvi fundamentalni osoblivosti pravovih sistem a same spadkoyemnist zakonodavchoyi vladi ta zberezhennya zakoniv protyagom dovgogo chasu pislya togo yak zakonodavec i ti hto zazvichaj jomu pidporyadkovuvavsya vidijshli v inshij svit Gart vvazhav sho mi ne poboyuyemosya bezzakonnya i haosu pri kozhnij zmini pravitelya tomu sho u vsih suspilstvah navit v absolyutnih monarhiyah ye pravila yaki zabezpechuyut spadkoyemnist zakonodavchoyi vladi Napriklad u Kiyivskij Rusi isnuvalo pravilo pro te sho suverenom ye starshij z nini zhivih cholovikiv chleniv rodu Ryurikovichiv U suchasnih demokratichnih derzhavah ce skladni pravila sho regulyuyut obrannya prezidenta i chleniv parlamentu Filosofsko pravova teoriya Garta odna z najbilsh vplivovih koncepcij suchasnogo pozitivizmu sho pidkreslyuye sho teoretichna yurisprudenciya ne mozhe obmezhitisya analizom kategorialnogo aparatu pravovoyi nauki a povinna zvertatisya do vivchennya movi prava vikoristovuvanogo v povsyakdennomu yuridichnoyi praktiki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118546155 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133Spisok vikoristannoyi literaturiNicola L A Life of H L A Hart The Nightmare and the Noble Dream Oxford University Press 2004 Urbina S Which positivism Wiesbaden Fur Rechts u Sozialphilosophie 1994 Bd 80 3 Gart H L A Koncepciya prava K Sfera 1998 Tumanov V A Neopozitivizm v burzhuaznoj teorii prava S 81 PosilannyaHart 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0

    Дата публікації:
    Топ