Герб Бо́рівського райо́ну — офіційний символ Борівського району Харківської області, затверджений рішенням IV сесії Борівської районної ради XXIV скликання від 29 жовтня 2002 року.
Герб Борівського району | |
---|---|
Деталі | |
Носій | Борівський район |
Затверджений | 29 жовтня 2002 року |
Щит | Французький щит |
Інші елементи | сагайдак, лук, ґроно калини, колосок пшениці, дубові і сонові гілки |
Опис герба
Герб являє собою геральдичний щит прямокутної форми із заокругленими нижніми кутами і загостренням в основі, розтятий і напівперетятий синіми смужками на три поля, зі стилізованими зображеннями сагайдака з луком і стрілами та козацької шаблі у першому, червоному полі, соснового бору у другому, золотому, і золотого колоса у третьому, зеленому. У червоному полі зверху — дата «1664».
Щит обрамлений дубовими і сосновими гілками, перевитими синьою стрічкою. Зверху щита — ґроно калини з листям.
Пропорції герба — висота до ширини 8:7, заокруглені частини герба являють собою ¼ кола з радіусом окружності, рівним 1/8 висоти герба.
Значення символів
На паперовому червоному полі зображено стилізований сагайдак із вкладеними в нього стрілами, поруч лук і козацька шабля. Це символи козацького минулого Борівщини та її прикордонного положення в часи заселення. Лук і стріли показують, що Борівщина в другій половині XVII ст. входила до складу Харківського слобідського полку і була його прикордонним форпостом, бо натягнутий лук із вставленою стрілою є першим гербом цього полку в той час, коли Борівщина належала до нього. Стріли, вкладені в сагайдак, характеризують не тільки сьогоднішнє мирне життя, але й пам'ять про воєнні традиції і звитяги земляків, як у далекі часи, так і в близькому минулому. З другого боку — це символ того, що край, як і раніше, готовий боронити свою незалежність і волю.
Червоний колір поля — традиційний колір українського козацтва й, зокрема, колір прапора (малиновий) Ізюмського слобідського козацького полку, складовою частиною якого була в XVII—XVIII століттях Борівщина. Зверху дата «1664», бо першим писемно зафіксованим поселенням на території сучасної Борівщини був Борівський (Боровенський) Різдво-Богородицький монастир заснований у 1664 році монахом Манасією у місці впадіння річки Борової в Оскіл. Взагалі, це перше поселення на лівобережжі Оскола в межах України. Цей монастир мав дерев'яне фортечне укріплення з баштами. Від монастиря та хуторів, які йому належали, і ведуть походження сучасне селище Борова та село Чернещина, які в свій час мали однакову назву — хутір Боровий. Територія, де знаходився Борівський монастир, тепер затоплена водосховищем, а на місці монастирського маєтку на початку 3-го тисячоліття збудований у стилі українського козацького бароко Чернещинський Свято-Миколаївський православний храм, який став окрасою сучасної Борівщини. Таким чином, дата «1664» засвідчує час заснування першого поселення на Борівщині — Борівського монастиря.
На золотому лівому верхньому полі стилізоване зображення зеленого соснового бору, бо на лівому березі Осколу широкою смугою тягнуться через увесь район соснові ліси. Сама назва «Борова» свідчить, що виникла вона від соснових борів, які були невід'ємним ландшафтним атрибутом лівобережжя Осколу в межах сучасної Борівщини. Жовтий колір поля пояснюється тим, що Борівщина розташована в степовій зоні.
На лівому нижньому зеленому полі зображено пшеничний колос як символ хліборобства — основної галузі господарства чисто сільськогосподарського району. Означає достигле пшеничне поле, хліборобство, зерно, достаток і добробут. Зелений колір поля — це колір герба Харківщини; символізує ліси Борівщини, крім того — надію, радість, достаток, а також чисте довкілля краю.
Праве і ліве поля розділяє синя смуга, яка символізує річку Оскіл та Оскільське водосховище, що навпіл ділять Борівський район. Оскільське водосховище — найбільша водойма Харківської області; його центральна, найбільша частина лежить саме в Борівському районі. Оскіл ділить Харківщину на дві природні зони: правий берег — лісостеп, лівий — степ. На цьому гербі ліве нижнє поле і символізує степ.
Ліве поле ділить навпіл (на верхнє і нижнє поля) вузька синя смужка, яка з'єднується з широкою центральною блакитною смугою. Вузька синя смужка символізує, з одного боку, численні притоки Осколу, невеликі річки, що впадають у нього в межах Борівщини. З іншого боку, це символ річки Борової, притоки Осколу, на якій виникло селище Борова та села Шийківка, Чернещина й інші.
Дубові і сонові гілки, які обрамляють щит, символізують листяні ліси правобережжя Осколу та соснові — лівобережжя.
Витки стрічки навколо дубових і соснових гілок символізують кількість сільрад Борівського району, а число листків — кількість населених пунктів.
Кетяг калини — символ того, що корінним населенням Борівщини здавна є українці. Також калина символізує один із найдавніших населених пунктів району — село Калинове.
Див. також
Джерела
- Борівська РДА [ 30 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Bo rivskogo rajo nu oficijnij simvol Borivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti zatverdzhenij rishennyam IV sesiyi Borivskoyi rajonnoyi radi XXIV sklikannya vid 29 zhovtnya 2002 roku Gerb Borivskogo rajonuDetaliNosijBorivskij rajonZatverdzhenij29 zhovtnya 2002 rokuShitFrancuzkij shitInshi elementisagajdak luk grono kalini kolosok pshenici dubovi i sonovi gilkiOpis gerbaGerb yavlyaye soboyu geraldichnij shit pryamokutnoyi formi iz zaokruglenimi nizhnimi kutami i zagostrennyam v osnovi roztyatij i napivperetyatij sinimi smuzhkami na tri polya zi stilizovanimi zobrazhennyami sagajdaka z lukom i strilami ta kozackoyi shabli u pershomu chervonomu poli sosnovogo boru u drugomu zolotomu i zolotogo kolosa u tretomu zelenomu U chervonomu poli zverhu data 1664 Shit obramlenij dubovimi i sosnovimi gilkami perevitimi sinoyu strichkoyu Zverhu shita grono kalini z listyam Proporciyi gerba visota do shirini 8 7 zaokrugleni chastini gerba yavlyayut soboyu kola z radiusom okruzhnosti rivnim 1 8 visoti gerba Znachennya simvolivNa paperovomu chervonomu poli zobrazheno stilizovanij sagajdak iz vkladenimi v nogo strilami poruch luk i kozacka shablya Ce simvoli kozackogo minulogo Borivshini ta yiyi prikordonnogo polozhennya v chasi zaselennya Luk i strili pokazuyut sho Borivshina v drugij polovini XVII st vhodila do skladu Harkivskogo slobidskogo polku i bula jogo prikordonnim forpostom bo natyagnutij luk iz vstavlenoyu striloyu ye pershim gerbom cogo polku v toj chas koli Borivshina nalezhala do nogo Strili vkladeni v sagajdak harakterizuyut ne tilki sogodnishnye mirne zhittya ale j pam yat pro voyenni tradiciyi i zvityagi zemlyakiv yak u daleki chasi tak i v blizkomu minulomu Z drugogo boku ce simvol togo sho kraj yak i ranishe gotovij boroniti svoyu nezalezhnist i volyu Chervonij kolir polya tradicijnij kolir ukrayinskogo kozactva j zokrema kolir prapora malinovij Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku skladovoyu chastinoyu yakogo bula v XVII XVIII stolittyah Borivshina Zverhu data 1664 bo pershim pisemno zafiksovanim poselennyam na teritoriyi suchasnoyi Borivshini buv Borivskij Borovenskij Rizdvo Bogorodickij monastir zasnovanij u 1664 roci monahom Manasiyeyu u misci vpadinnya richki Borovoyi v Oskil Vzagali ce pershe poselennya na livoberezhzhi Oskola v mezhah Ukrayini Cej monastir mav derev yane fortechne ukriplennya z bashtami Vid monastirya ta hutoriv yaki jomu nalezhali i vedut pohodzhennya suchasne selishe Borova ta selo Cherneshina yaki v svij chas mali odnakovu nazvu hutir Borovij Teritoriya de znahodivsya Borivskij monastir teper zatoplena vodoshovishem a na misci monastirskogo mayetku na pochatku 3 go tisyacholittya zbudovanij u stili ukrayinskogo kozackogo baroko Cherneshinskij Svyato Mikolayivskij pravoslavnij hram yakij stav okrasoyu suchasnoyi Borivshini Takim chinom data 1664 zasvidchuye chas zasnuvannya pershogo poselennya na Borivshini Borivskogo monastirya Na zolotomu livomu verhnomu poli stilizovane zobrazhennya zelenogo sosnovogo boru bo na livomu berezi Oskolu shirokoyu smugoyu tyagnutsya cherez uves rajon sosnovi lisi Sama nazva Borova svidchit sho vinikla vona vid sosnovih boriv yaki buli nevid yemnim landshaftnim atributom livoberezhzhya Oskolu v mezhah suchasnoyi Borivshini Zhovtij kolir polya poyasnyuyetsya tim sho Borivshina roztashovana v stepovij zoni Na livomu nizhnomu zelenomu poli zobrazheno pshenichnij kolos yak simvol hliborobstva osnovnoyi galuzi gospodarstva chisto silskogospodarskogo rajonu Oznachaye dostigle pshenichne pole hliborobstvo zerno dostatok i dobrobut Zelenij kolir polya ce kolir gerba Harkivshini simvolizuye lisi Borivshini krim togo nadiyu radist dostatok a takozh chiste dovkillya krayu Prave i live polya rozdilyaye sinya smuga yaka simvolizuye richku Oskil ta Oskilske vodoshovishe sho navpil dilyat Borivskij rajon Oskilske vodoshovishe najbilsha vodojma Harkivskoyi oblasti jogo centralna najbilsha chastina lezhit same v Borivskomu rajoni Oskil dilit Harkivshinu na dvi prirodni zoni pravij bereg lisostep livij step Na comu gerbi live nizhnye pole i simvolizuye step Live pole dilit navpil na verhnye i nizhnye polya vuzka sinya smuzhka yaka z yednuyetsya z shirokoyu centralnoyu blakitnoyu smugoyu Vuzka sinya smuzhka simvolizuye z odnogo boku chislenni pritoki Oskolu neveliki richki sho vpadayut u nogo v mezhah Borivshini Z inshogo boku ce simvol richki Borovoyi pritoki Oskolu na yakij viniklo selishe Borova ta sela Shijkivka Cherneshina j inshi Dubovi i sonovi gilki yaki obramlyayut shit simvolizuyut listyani lisi pravoberezhzhya Oskolu ta sosnovi livoberezhzhya Vitki strichki navkolo dubovih i sosnovih gilok simvolizuyut kilkist silrad Borivskogo rajonu a chislo listkiv kilkist naselenih punktiv Ketyag kalini simvol togo sho korinnim naselennyam Borivshini zdavna ye ukrayinci Takozh kalina simvolizuye odin iz najdavnishih naselenih punktiv rajonu selo Kalinove Div takozhPrapor Borivskogo rajonu Borivskij rajonDzherelaBorivska RDA 30 lipnya 2011 u Wayback Machine