Гераклея Лінкестіс (грец. Ἡράκλεια Λυγκηστίς або Ἡράκλεια Λύγκου) — давньогрецьке місто, розташоване на території Північної Македонії поблизу міста Битола.
Історія
Місто назване на честь міфологічного героя Геракла і було засноване Філіпом Македонським після приєднання навколишньої до свого царства. Згодом воно отримало важливе стратегічне значення завдяки своєму розташуванню на Егнатієвій дорозі (лат. Via Egnatia). Місто було покинуте після слов'янізації Македонії в VI столітті н. е.
Гераклея була стратегічно важливим містом в період еллінізму. Місто було розташоване на кордоні Македонії з Епіром на заході та Пеонією на півночі. Після того як Македонію в 2 столітті до нашої ери захопили римляни, вони розділили країну на 4 регіони, і Гераклея опинилася в четвертому з них. Основна римська дорога в цьому районі проходила прямо через місто. Його процвітання підтримувалося, в основному, за рахунок цієї дороги. Під час археологічних розкопок були виявлені такі об'єкти часів римської імперії, як портик, терми (лазні), театр, міські стіни та ін. У ранньохристиянський період Гераклея була важливим єпископальним містом. Деякі з її єпископів згадуються в соборах та інших прилеглих міст. З цього періоду залишилися ансамблі Малої і Великої базилік. Могильна базиліка з некрополем розташована на сході від театру.
Римський період
Римський імператор Адріан побудував театр в центрі міста, на пагорбі, коли багато будинків в римській провінції Македонія було відновлено. Він почав використовуватися під час правління Антоніна Пія. Віднайдений в 1931 році невеличкий кістяний квиток на 14 місце (з 20) є найбільш раннім відомим доказом існування театру. Театр сам по собі не був відкритий до 1968 року. Всередині нього було знайдено три клітки для тварин, а в західній частині тунель. Театр перестав працювати в кінці 4-го століття нашої ери, коли бої гладіаторів в Римській імперії були заборонені, в зв'язку з поширенням християнства, а театральні дійства почали сприйматися як язичницькі ритуали.
Пізній античний і візантійський періоди
На початку візантійського періоду (4 по 6 століття нашої ери) Гераклія була важливим єпископським центром. Деякі з його єпископів були відзначені в актах церковних рад. Мала і Велика базиліки, резиденція єпископа, могильна базиліка поруч з некрополем — лише деякі з останків цього періоду. Три нефи Великої базиліки вкриті квітковими мозаїками, які добре збереглися і є прекрасними зразками раннього християнського періоду мистецтва. Місто було пограбоване остготами, під командуванням Теодоріха Великого в 472 р н. е., і, незважаючи на великий подарунок йому від єпископа міста, Гераклія була звільнена лише в 479 році нашої ери.
Місто відновилося в кінці 5-го і на початку 6-го століття, але коли стався землетрус в 518 р н. е., жителі Гераклеї поступово покинули її. На початку 7-го століття в цьому районі оселилося слов'янське плем'я Драговітів. Монети, які датуються 585 роком, говорять про те, що місто остаточно захопили слов'яни. На місці покинутого міського театру було побудовано кілька хатин.
Мозаїка в базиліках
Так звана Мала базиліка була виявлена під час розкопок, які розпочалися ще до Другої світової війни між 1936 і 1938 рр. Спочатку археологи вважали, що віднайшли древній палац, але під час наступних досліджень з 1960 по 1964 рр. стало зрозуміло, що це була рання християнська базиліка. Мозаїчна підлога всередині неї викладена в техніці .
Велика базиліка — монументальна споруда з відкритими ґанками, залами та колонадами. Підлоги в кімнатах вкриті кольоровими мозаїками з геометричними візерунками. Мозаїка в притворі — велика композиція розміром 100 м (328 футів). На ній зображені птахи, дерева, кущі, червона собака, яка є символом раю, і різноманітні тварини. Ця мозаїка датується кінцем 6-го століття.
Мозаїчна підлога Великої базиліки зображена на зворотному боці македонської банкноти в 5000 динар, яка була надрукована в 1996 році. Єпископську Резиденцію розкопали в період між 1970 і 1975 роками. Спочатку була віднайдена західна частина та південна сторона, що знаходилася поруч з міським муром. Розкішні кімнати були розташовані в східній частині. 2-га, 3-тя і 4-та кімнати вкриті підлогами з мозаїки. Між 3-ю і 4-ю кімнатами є отвір, який веде до східного входу в резиденцію. Отвір було цілеспрямовано створено між 4-м і 6-м століттями.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerakleya Linkestis grec Ἡrakleia Lygkhstis abo Ἡrakleia Lygkoy davnogrecke misto roztashovane na teritoriyi Pivnichnoyi Makedoniyi poblizu mista Bitola Gerakleya Linkestis Mala BazilikaIstoriyaMisto nazvane na chest mifologichnogo geroya Gerakla i bulo zasnovane Filipom Makedonskim pislya priyednannya navkolishnoyi do svogo carstva Zgodom vono otrimalo vazhlive strategichne znachennya zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na Egnatiyevij dorozi lat Via Egnatia Misto bulo pokinute pislya slov yanizaciyi Makedoniyi v VI stolitti n e Gerakleya bula strategichno vazhlivim mistom v period ellinizmu Misto bulo roztashovane na kordoni Makedoniyi z Epirom na zahodi ta Peoniyeyu na pivnochi Pislya togo yak Makedoniyu v 2 stolitti do nashoyi eri zahopili rimlyani voni rozdilili krayinu na 4 regioni i Gerakleya opinilasya v chetvertomu z nih Osnovna rimska doroga v comu rajoni prohodila pryamo cherez misto Jogo procvitannya pidtrimuvalosya v osnovnomu za rahunok ciyeyi dorogi Pid chas arheologichnih rozkopok buli viyavleni taki ob yekti chasiv rimskoyi imperiyi yak portik termi lazni teatr miski stini ta in U rannohristiyanskij period Gerakleya bula vazhlivim yepiskopalnim mistom Deyaki z yiyi yepiskopiv zgaduyutsya v soborah ta inshih prileglih mist Z cogo periodu zalishilisya ansambli Maloyi i Velikoyi bazilik Mogilna bazilika z nekropolem roztashovana na shodi vid teatru Ruyini GerakleyiRimskij periodRimskij imperator Adrian pobuduvav teatr v centri mista na pagorbi koli bagato budinkiv v rimskij provinciyi Makedoniya bulo vidnovleno Vin pochav vikoristovuvatisya pid chas pravlinnya Antonina Piya Vidnajdenij v 1931 roci nevelichkij kistyanij kvitok na 14 misce z 20 ye najbilsh rannim vidomim dokazom isnuvannya teatru Teatr sam po sobi ne buv vidkritij do 1968 roku Vseredini nogo bulo znajdeno tri klitki dlya tvarin a v zahidnij chastini tunel Teatr perestav pracyuvati v kinci 4 go stolittya nashoyi eri koli boyi gladiatoriv v Rimskij imperiyi buli zaboroneni v zv yazku z poshirennyam hristiyanstva a teatralni dijstva pochali sprijmatisya yak yazichnicki rituali Piznij antichnij i vizantijskij periodiNa pochatku vizantijskogo periodu 4 po 6 stolittya nashoyi eri Gerakliya bula vazhlivim yepiskopskim centrom Deyaki z jogo yepiskopiv buli vidznacheni v aktah cerkovnih rad Mala i Velika baziliki rezidenciya yepiskopa mogilna bazilika poruch z nekropolem lishe deyaki z ostankiv cogo periodu Tri nefi Velikoyi baziliki vkriti kvitkovimi mozayikami yaki dobre zbereglisya i ye prekrasnimi zrazkami rannogo hristiyanskogo periodu mistectva Misto bulo pograbovane ostgotami pid komanduvannyam Teodoriha Velikogo v 472 r n e i nezvazhayuchi na velikij podarunok jomu vid yepiskopa mista Gerakliya bula zvilnena lishe v 479 roci nashoyi eri Misto vidnovilosya v kinci 5 go i na pochatku 6 go stolittya ale koli stavsya zemletrus v 518 r n e zhiteli Gerakleyi postupovo pokinuli yiyi Na pochatku 7 go stolittya v comu rajoni oselilosya slov yanske plem ya Dragovitiv Moneti yaki datuyutsya 585 rokom govoryat pro te sho misto ostatochno zahopili slov yani Na misci pokinutogo miskogo teatru bulo pobudovano kilka hatin Mozayika v bazilikah Pidloga Velikoyi baziliki Tak zvana Mala bazilika bula viyavlena pid chas rozkopok yaki rozpochalisya she do Drugoyi svitovoyi vijni mizh 1936 i 1938 rr Spochatku arheologi vvazhali sho vidnajshli drevnij palac ale pid chas nastupnih doslidzhen z 1960 po 1964 rr stalo zrozumilo sho ce bula rannya hristiyanska bazilika Mozayichna pidloga vseredini neyi vikladena v tehnici Velika bazilika monumentalna sporuda z vidkritimi gankami zalami ta kolonadami Pidlogi v kimnatah vkriti kolorovimi mozayikami z geometrichnimi vizerunkami Mozayika v pritvori velika kompoziciya rozmirom 100 m 328 futiv Na nij zobrazheni ptahi dereva kushi chervona sobaka yaka ye simvolom rayu i riznomanitni tvarini Cya mozayika datuyetsya kincem 6 go stolittya Mozayichna pidloga Velikoyi baziliki zobrazhena na zvorotnomu boci makedonskoyi banknoti v 5000 dinar yaka bula nadrukovana v 1996 roci Yepiskopsku Rezidenciyu rozkopali v period mizh 1970 i 1975 rokami Spochatku bula vidnajdena zahidna chastina ta pivdenna storona sho znahodilasya poruch z miskim murom Rozkishni kimnati buli roztashovani v shidnij chastini 2 ga 3 tya i 4 ta kimnati vkriti pidlogami z mozayiki Mizh 3 yu i 4 yu kimnatami ye otvir yakij vede do shidnogo vhodu v rezidenciyu Otvir bulo cilespryamovano stvoreno mizh 4 m i 6 m stolittyami Primitki Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 9 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 travnya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya