Георгій Францевич Мілляр (7 листопада 1903, Москва, Російська імперія — 4 червня 1993, Москва, Росія) — радянський і російський актор. Заслужений артист РРФСР (1965).
Мілляр Георгій Францевич | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Георгий Францевич де Мильё | |||
Народився | 7 листопада 1903 Москва, Московська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 4 червня 1993 (89 років) Москва | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія СРСР Росія | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор, актор | |||
Роки діяльності | 1920 — 1993 | |||
IMDb | nm0587711 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Мілляр Георгій Францевич у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у Москві. Його батько — Франц де Мільо, французький інженер-мостобудівник, уродженець Марселя, який приїхав до Росії на роботу (помер в 1906 році в Ялті, коли синові не виповнилося й трьох років). Мати — дочка іркутського золотопромисловця Єлизавета Олексіївна Журавльова. Дитинство хлопчика проходило в розкоші, він виховувався гувернантками-француженками, вивчав мови, музику, багато читав.
Ще до початку Першої світової війни вдова де Мільє переїхала з Москви до Геленджика, побоюючись хвилювань, що наростали в країні. Після Революції 1917 року сім'я залишилася без рідних і без грошей, будинок у Геленджику було конфісковано, а велику московську квартиру перетворили на комунальну, де сім'ї де Мільйо відвели лише одну кімнату. Згодом він змінив прізвище, щоб не афішувати своє аристократичне походження. Знання іноземних мов він усе життя не вказував в анкетах, хоча вільно володів французькою та німецькою.
Він з дитинства захоплювався мистецтвом, слухав Шаляпіна, Нежданову, Собінова. Любов до театру йому прищепила його тітка, театральна актриса. Уже в сім років майбутній актор уперше спробував нанести грим, спробувавши перевтілитися в Мефістофеля з "Фауста", однак був розчарований, коли викликав у родичів сміх, а не переляк.
Кар'єра в театрі
У 1920-х роках після закінчення навчання в школі його прийняли на роботу в геленджицький театр бутафором, початок акторської біографії трапився раптово, - через хворобу виконавця. Несподіваний дебют пройшов вдало, його ввели в репертуар, що вже йшов, і стали займати в нових постановках. Так він став одним із провідних акторів театру.
У 1924 році він уже став відомим провінційним актором і вступив до Школи юніорів при Московському театрі Революції (нині Московський академічний театр імені Володимира Маяковського). Викладачі насторожено поставилися до юнака через його незвичну для актора зовнішність і проблеми з дикцією. "За своїми психофізичними даними я був важким учнем, і багато викладачів кинули б мене, якби не почуття професійної допитливості... "Консиліум" педагогів довго не міг вирішити результату ні "за", ні "проти", і тому мене не виганяли...", - згадував актор.
Закінчивши школу, актор вступив до театру. Він брав участь у кількох виставах, а серед його ролей були герцог Альбано ("Озеро Люль"), Мокроносов ("Кінець Криворильська"), Пікель ("Гоп-ля, ми живемо"), аптекар ("Ромео і Джульєтта"), Аташе ("Голгофа"), Болтиков ("Інга"), Імангужа ("Поема про сокиру"), містер Гоукер ("Вулиця радості"), граф Людовіко ("Собака на сіні")
Кар'єра в кіно
Незважаючи на успіх у театрі, Георгій Францевич продовжував мріяти про кар'єру в кіно. Театральні критики ще в 1920-ті роки відзначали:
"Великі здібності Мілляра в області міміки жесту і пластики, мабуть, мали б більше застосування в кіно".
Однак перші його звернення до кіностудій, зокрема й до Олександра Роу, не увінчалися успіхом. Перші проби у Роу актор провалив через хвилювання. Свою кінокар'єру актор почав з епізодів у кількох фільмах. Пізніше Роу згадав про цього актора і запропонував йому роль в екранізації казки "По щучому велінню" (1938), своєму першому самостійному фільмі. У цьому фільмі актор зіграв роль царя Гороха, і глядачі побачили безглуздого, злого дурня, вдягненого в царський одяг. Заради цієї ролі акторові довелося збрити брови і волосся на голові, що, за спогадами актора, викликало шок у домашніх. Картина була тепло сприйнята критиками й аудиторією, і Роу відразу ж отримав замовлення на наступну кіноказку для Георгія. Між режисером і Мілляром зав'язалася багаторічна дружба. Олександр Роу знімав актора у всіх своїх фільмах, часто одночасно в декількох ролях. Найбільш характерним для нього образом стала героїня слов`янських казок Баба-Яга. Про те, як народжувався образ Баби-Яги, сам Мілляр розповідав так: "У Ялті я стареньку побачив - кіз пасла на Чайній гірці. Стара-престара гречанка, згорблена, ніс гачком, недобрий погляд, у руках коротка паличка. Чим не Баба-яга?... А ще рясний матеріал мені дала сусідка по комуналці. Характер у неї був жахливий, склочниця, їй треба було обов'язково кого-небудь посварити". Уперше в образі Баби-Яги актор з'явився у фільмі-казці "Василина Прекрасна" (1939). Спочатку на роль Баби-Яги пробувалися безліч актрис, зокрема Фаїна Раневська, але Роу не міг підібрати підходящої кандидатури і звернувся за порадою до самого Мілляра.
"Не жіноча це роль. От скажіть мені, яка актриса дозволить зробити себе такою страшною на екрані? А я все стерплю", - сказав Мілляр.
Образ вийшов настільки страшним, що присутні на зйомках діти, побачивши актора, розбігалися. Фільм знімали в сильну спеку. Мілляр понад двадцять дублів з'їжджав з печі по жолобу, який через спеку нагрівся так сильно, що актор отримав опік.
У 1944 році Мілляр виконав роль Кащея Безсмертного в однойменному фільмі. Він грав практично без гриму, використовуючи свою вкрай худорляву статуру і знаменитий голос. Спочатку він відмовлявся від ролі, говорив, що не впорається з нею, але пізніше все ж погодився. Під час підготовки до зйомок Мілляр обійшов церкви, що залишилися в Москві, щоб подивитися, як іконописці зображували чорта. Фільм знімали під час Великої Вітчизняної війни, і кіностудію евакуювали в Душанбе, де напередодні зйомок в умовах недоїдання та антисанітарії Мілляр переніс малярію, внаслідок якої важив під час зйомок лише 48 кілограмів. Як і Баба-Яга в першому фільмі за участю актора, Кащей став страхітливим персонажем. Навіть коню, на якому скакав Мілляр, довелося зав'язати очі, інакше він відмовлявся підпускати його до себе. Прем'єра фільму відбулася 9 травня 1945 року, і Кащей став для глядачів уособленням переможених на війні нацистських сил. Сам Мілляр такий зв'язок заперечував: "Я до такого вульгарного трактування не дійшов... Кожна епоха виявляє свого Кащея і в цьому сенсі він безсмертний". Образ Кащея був запозичений із третього вершника на картині Віктора Васнецова "Воїни Апокаліпсису".
Після цього фільму Мілляр, за його словами, став "офіційним представником нечистої сили в кінематографі"
У своїх наступних казкових ролях він вирішив перейти до більш іронічного обігрування негативних персонажів. 1959 року він з'явився в ролі покірного слуги Квака в кіноказці "Мар'я-майстриня". Під час зйомок актора покривали зеленкою і взували в зелені ласти. Манера мови Квака була ідеєю самого актора.
1964 року на екрани вийшов фільм "Морозко", де Мілляр знову перевтілився в Бабу-Ягу. Він готувався до ролі, займаючись гімнастикою з жердиною, щоб уміло користуватися мітлою. Кінокритик із журналу "Советский экран" так відгукнулася про роботу актора:
Баба Яга в "Морозці" - восьмий варіант цього образу у виконанні Г. Мілляра. Як і в інших картинах, живе Баба Яга в хатинці на курячих ніжках, у ступі літає, позитивного героя збирається в грубці засмажити - начебто класична, так би мовити, відьма, а в той самий час і дещо інша: не приховують ні режисер, ні актор, яка вона стара та хвора - причому страждає не чим іншим, як цілком сучасним радикулітом. Не позбавлена Баба Яга і деякої людської чарівності. Втомившись довго й нудно сперечатися з Іваном, який ніяк не хоче їй підкоритися, змучено сідає на поріг хати, енергійно потираючи хворий поперек. Тут вона радше схожа на сварливу "кухонну" скандалістку, ніж на традиційне уособлення темного, злого начала.
У 1967 році Мілляр знову зіграв Бабу-Ягу в черговому фільмі Роу "Вогонь, вода і... мідні труби". Тут же він уперше з 1944 року повернувся до образу Кащея Безсмертного, однак тут цей персонаж був значно змінений: на відміну від першого фільму, де Кащей був утіленням зла, у картині 1967 року він постає симпатичнішим невдачливим нареченим. Того ж року Мілляр з'явився в епізодичній ролі літнього любителя доміно в кінокомедії Леоніда Гайдая "Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика", яка мала шалений успіх, і зіграв невелику роль французького солдата Мореля в кіноепопеї "Війна і мир", удостоєної премії "Оскар" за найкращий фільм іноземною мовою. У 1970 році він перевтілився в блазня Івана Балакірєва в історичному фільмі "Балада про Берінга і його друзів".
Отримавши пропозицію від режисера Олександра Роу зіграти Бабу Ягу в його останньому фільмі "Золоті роги" (1972), Мілляр відмовився, влаштувавши скандал і заявляючи, що "винаходити" Бабу Ягу він уже не може. Усе змінилося, коли акторові запропонували зіграти цю відьму так, ніби в неї двісті років клімаксу. З такою ідеєю Мілляр охоче погодився.
Після смерті Роу 1973 року Мілляр знімався у другорядних та епізодичних ролях. Смерть режисера Роу стала ударом для багатьох членів акторської команди, які раз по раз знімалися в його фільмах.
У 1988 році Мілляр був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Висловлювалася думка, що широко визнаний критикою і глядачами актор довго не був відзначений цією нагородою тому, що все життя мав холодні стосунки з владою.
Останні роки життя
В останні роки життя Мілляр мало знімався, він погоджувався на будь-які ролі у фільмах, відповідально підходив до гри навіть в епізодах.
Помер 4 червня 1993 року в Москві. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка № 3). Після його смерті дружина і прийомна донька передали частину його архіву з листами, записами, фотографіями і грамотами в . Більшу частину документів, проте, було втрачено.
Фільмографія
Ролі у кіно:
- «Маріонетки» (1933)
- «По щучому велінню» (1938, Цар Горох)
- «Василиса Прекрасна» (1939, батько / сивий гусляр / Баба-Яга)
- «Швейк готується до бою» (1942, господар)
- «Нові пригоди Швейка» (1943, немає в титрах)
- «Хлопчик з околиці» (1947)
- «Першокласниця» (1948, листоноша)
- (1950, німець з губною гармошкою (в титрах не вказаний)
- «Сільський лікар» (1951, Дмитро Васильович, хворий (немає в титрах)
- «Травнева ніч, або Утоплена» (1952, писар)
- «Море студене» (1954)
- «Овід» (1955, жебрак)
- «Зачарований хлопчик» (1955, мультфільм; один з гусей (немає в титрах))
- «Доля барабанщика» (1955, Ніколя́, двірник дитсадка, син старої)
- «Зоряний хлопчик» (1958, слуга в замку (у титрах не зазначений)
- «Нові пригоди Кота в чоботях» (1958, блазень і чаклунка)
- «Юність наших батьків» (1958, поп)
- «Марія-майстриня» (1959, Квак)
- «Незвичайна подорож Мішки Стрекачова» (1959, працівник пошти)
- «Доля людини» (1959, п'яний німецький солдат)
- «Сампо» (1959, чарівник)
- «Кінець старої Березівки» (1960, перехожий (немає в титрах)
- «Людина нізвідки» (1961, електромонтер)
- «Цілком серйозно» (1961, інспектор Рибнагляду в човні (немає в титрах)
- «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, чорт/1-а пліткарка)
- «Ділові люди» (новела «Вождь червоношкірих») (1962, Ебенезер Дорсет, батько Джонні)
- «Я купив тата» (1962, епізод)
- «Сліпий птах» (1963, буфетник)
- «Королівство кривих дзеркал» (1963, найголовніший церемоніймейстер / вдова королева / 1-й візник)
- «Великий фітиль» (1963, капітан пароплава (Гудок)
- «Звичайне диво» (1964, Кат)
- «Все для Вас» (1964, двірник, який викликав міліцію до Дукельського)
- «Морозко» (1964, Баба-Яга/ дяк в зграї розбійників)
- «Заблукалий» (1966)
- «Веселі расплюєвські дні» (1966, чиновник Омега)
- «Чарівна лампа Аладдіна» (1966, Наймудріший)
- «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» (1966, гостинний господар, любитель доміно)
- «Війна і мир» (1967, Морель)
- «Каліф-Лелека» (1968, Селім, мудрець)
- «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968, Кощій Безсмертний, Баба-Яга, Пожежний)
- «Варвара-краса, довга коса» (1969, Чудо-Юдо, теж цар)
- «Старий дім» (1969, конвоїр)
- «Бушує „Маргарита“» (1970, пасажир)
- «Хутірець у степу (1970, старий)»
- «Балада про Берінга і його друзів» (1970, князь-блазень Іван Олександрович Балакірєв)
- «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, пасажир на кораблі)
- «Надбання республіки» (1971, літній залізничник)
- «Тримайся за хмари» (1971, Берізка, торговець алкогольними напоями на базарі)
- «Золоті роги» (1972, Баба Яга / дід Маркел)
- «Фініст — Ясний Сокіл» (1975, Кастрюк, перевертень, слуга Картауса)
- «Село Утка» (1976, містер Брауні)
- «Розвага для старичків» (1976, батько Олексія)
- «Поки б'є годинник» (1976, міністр війни)
- «Замуровані у склі» (1978, візир)
- «Мій перший друг...» (1979, актор театру в ролі Діка)
- «Політ з космонавтом» (1980, старий конюх)
- «Історія одного потиличника» (1980, фокусник, прадід Діми Бугаєва)
- «У матросів немає питань» (1980, пасажир у вагоні)
- «Якщо би я був начальником...» (1980, дід Люби)
- «Андрій і злий чарівник» (1981, Цмок)
- «Срібне ревю» (1982, дядя Яша, вахтер)
- «Шостий» (1982, старий-шахіст)
- «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, сусід)
- «Без особливого ризику» (1983, пасажир ялтинського автобуса)
- «Комета» (1983, пенсіонер)
- «Осінній подарунок фей» (1984, старий Солдат)
- «Пан гімназист» (1985, пасажир на вокзалі)
- «Після дощику в четвер» (1985, придворний Бабадура)
- «Увага! Всім постам…» (1985, Андрій Єгорович, дідок-пацієнт (в титрах не вказаний)
- «Політ в країну чудовиськ» (1986)
- «На допомогу, братці!» (1988, цар)
- «Дій, Маню!» (1991, Іван Якимович)
- «П'ять викрадених ченців» (1991, злодій Кощій)
- (1992, адвокат) та інші.
Озвучування:
- Гуси-лебеді (1949, мультфільм)
- «Сопілочка і глечик» (1950, мультфільм)
- «Граф Монте-Крісто» (1954)
- «Надбання республіки» (1971, папуга)
- «Молодильні яблука» (1974, Кощій Безсмертний)
- «Вечірній лабіринт» (1980)
Література
Примітки
- . web.archive.org. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . web.archive.org. 22 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - К гастролям Московского Театра Революции // Бурят-Монгольская правда. — 1927. — 28 июль (№ 168 (1138)). — С. 4.
- . web.archive.org. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Энциклопедия кино (2010). МИЛЛЯР ГЕОРГИЙ ФРАНЦЕВИЧ. art.niv.ru. Процитовано 8 серпня 2023.
- Аниматор.ру | Статьи | "МЕЧТАЛ СЫГРАТЬ СУВОРОВА И ВОЛЬТЕРА". www.animator.ru. Процитовано 8 серпня 2023.
- Я — второй Раневская, или Й — третья буква. — М.: АСТ, 2015. — 224 с. — (Портрет эпохи). ISBN .
- . web.archive.org. 13 липня 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - . web.archive.org. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () - Морозко (Советский Экран). akter.kulichki.net. Процитовано 8 серпня 2023.
- Огонь, вода и медные трубы (Советский Экран). akter.kulichki.net. Процитовано 8 серпня 2023.
- Сергей Капков. В гостях у сказки Александра Роу. — Родина, 2021. ISBN .
- Булкина Т. И. Поклон советскому кино. — М.: Издательский дом "Московия", 2011. — С. 322—325. — 384 с. ISBN .
- . web.archive.org. 26 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Francevich Millyar 7 listopada 1903 19031107 Moskva Rosijska imperiya 4 chervnya 1993 Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij aktor Zasluzhenij artist RRFSR 1965 Millyar Georgij FrancevichIm ya pri narodzhenniGeorgij Francevich de MilyoNarodivsya7 listopada 1903 1903 11 07 Moskva Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 chervnya 1993 1993 06 04 89 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnistaktor teatru kinoaktor aktorRoki diyalnosti1920 1993IMDbnm0587711Nagorodi ta premiyi Millyar Georgij Francevich u VikishovishiZhittyepisGeorgij Francevich Millyar v 1910 i roki Narodivsya u Moskvi Jogo batko Franc de Milo francuzkij inzhener mostobudivnik urodzhenec Marselya yakij priyihav do Rosiyi na robotu pomer v 1906 roci v Yalti koli sinovi ne vipovnilosya j troh rokiv Mati dochka irkutskogo zolotopromislovcya Yelizaveta Oleksiyivna Zhuravlova Ditinstvo hlopchika prohodilo v rozkoshi vin vihovuvavsya guvernantkami francuzhenkami vivchav movi muziku bagato chitav She do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vdova de Milye pereyihala z Moskvi do Gelendzhika poboyuyuchis hvilyuvan sho narostali v krayini Pislya Revolyuciyi 1917 roku sim ya zalishilasya bez ridnih i bez groshej budinok u Gelendzhiku bulo konfiskovano a veliku moskovsku kvartiru peretvorili na komunalnu de sim yi de Miljo vidveli lishe odnu kimnatu Zgodom vin zminiv prizvishe shob ne afishuvati svoye aristokratichne pohodzhennya Znannya inozemnih mov vin use zhittya ne vkazuvav v anketah hocha vilno volodiv francuzkoyu ta nimeckoyu Vin z ditinstva zahoplyuvavsya mistectvom sluhav Shalyapina Nezhdanovu Sobinova Lyubov do teatru jomu prishepila jogo titka teatralna aktrisa Uzhe v sim rokiv majbutnij aktor upershe sprobuvav nanesti grim sprobuvavshi perevtilitisya v Mefistofelya z Fausta odnak buv rozcharovanij koli viklikav u rodichiv smih a ne perelyak Kar yera v teatri U 1920 h rokah pislya zakinchennya navchannya v shkoli jogo prijnyali na robotu v gelendzhickij teatr butaforom pochatok aktorskoyi biografiyi trapivsya raptovo cherez hvorobu vikonavcya Nespodivanij debyut projshov vdalo jogo vveli v repertuar sho vzhe jshov i stali zajmati v novih postanovkah Tak vin stav odnim iz providnih aktoriv teatru U 1924 roci vin uzhe stav vidomim provincijnim aktorom i vstupiv do Shkoli yunioriv pri Moskovskomu teatri Revolyuciyi nini Moskovskij akademichnij teatr imeni Volodimira Mayakovskogo Vikladachi nastorozheno postavilisya do yunaka cherez jogo nezvichnu dlya aktora zovnishnist i problemi z dikciyeyu Za svoyimi psihofizichnimi danimi ya buv vazhkim uchnem i bagato vikladachiv kinuli b mene yakbi ne pochuttya profesijnoyi dopitlivosti Konsilium pedagogiv dovgo ne mig virishiti rezultatu ni za ni proti i tomu mene ne viganyali zgaduvav aktor Zakinchivshi shkolu aktor vstupiv do teatru Vin brav uchast u kilkoh vistavah a sered jogo rolej buli gercog Albano Ozero Lyul Mokronosov Kinec Krivorilska Pikel Gop lya mi zhivemo aptekar Romeo i Dzhulyetta Atashe Golgofa Boltikov Inga Imanguzha Poema pro sokiru mister Gouker Vulicya radosti graf Lyudoviko Sobaka na sini Kar yera v kino Nezvazhayuchi na uspih u teatri Georgij Francevich prodovzhuvav mriyati pro kar yeru v kino Teatralni kritiki she v 1920 ti roki vidznachali Veliki zdibnosti Millyara v oblasti mimiki zhestu i plastiki mabut mali b bilshe zastosuvannya v kino Odnak pershi jogo zvernennya do kinostudij zokrema j do Oleksandra Rou ne uvinchalisya uspihom Pershi probi u Rou aktor provaliv cherez hvilyuvannya Svoyu kinokar yeru aktor pochav z epizodiv u kilkoh filmah Piznishe Rou zgadav pro cogo aktora i zaproponuvav jomu rol v ekranizaciyi kazki Po shuchomu velinnyu 1938 svoyemu pershomu samostijnomu filmi U comu filmi aktor zigrav rol carya Goroha i glyadachi pobachili bezgluzdogo zlogo durnya vdyagnenogo v carskij odyag Zaradi ciyeyi roli aktorovi dovelosya zbriti brovi i volossya na golovi sho za spogadami aktora viklikalo shok u domashnih Kartina bula teplo sprijnyata kritikami j auditoriyeyu i Rou vidrazu zh otrimav zamovlennya na nastupnu kinokazku dlya Georgiya Mizh rezhiserom i Millyarom zav yazalasya bagatorichna druzhba Oleksandr Rou znimav aktora u vsih svoyih filmah chasto odnochasno v dekilkoh rolyah Najbilsh harakternim dlya nogo obrazom stala geroyinya slov yanskih kazok Baba Yaga Pro te yak narodzhuvavsya obraz Babi Yagi sam Millyar rozpovidav tak U Yalti ya starenku pobachiv kiz pasla na Chajnij girci Stara prestara grechanka zgorblena nis gachkom nedobrij poglyad u rukah korotka palichka Chim ne Baba yaga A she ryasnij material meni dala susidka po komunalci Harakter u neyi buv zhahlivij sklochnicya yij treba bulo obov yazkovo kogo nebud posvariti Upershe v obrazi Babi Yagi aktor z yavivsya u filmi kazci Vasilina Prekrasna 1939 Spochatku na rol Babi Yagi probuvalisya bezlich aktris zokrema Fayina Ranevska ale Rou ne mig pidibrati pidhodyashoyi kandidaturi i zvernuvsya za poradoyu do samogo Millyara Ne zhinocha ce rol Ot skazhit meni yaka aktrisa dozvolit zrobiti sebe takoyu strashnoyu na ekrani A ya vse sterplyu skazav Millyar Obraz vijshov nastilki strashnim sho prisutni na zjomkah diti pobachivshi aktora rozbigalisya Film znimali v silnu speku Millyar ponad dvadcyat dubliv z yizhdzhav z pechi po zholobu yakij cherez speku nagrivsya tak silno sho aktor otrimav opik U 1944 roci Millyar vikonav rol Kasheya Bezsmertnogo v odnojmennomu filmi Vin grav praktichno bez grimu vikoristovuyuchi svoyu vkraj hudorlyavu staturu i znamenitij golos Spochatku vin vidmovlyavsya vid roli govoriv sho ne vporayetsya z neyu ale piznishe vse zh pogodivsya Pid chas pidgotovki do zjomok Millyar obijshov cerkvi sho zalishilisya v Moskvi shob podivitisya yak ikonopisci zobrazhuvali chorta Film znimali pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni i kinostudiyu evakuyuvali v Dushanbe de naperedodni zjomok v umovah nedoyidannya ta antisanitariyi Millyar perenis malyariyu vnaslidok yakoyi vazhiv pid chas zjomok lishe 48 kilogramiv Yak i Baba Yaga v pershomu filmi za uchastyu aktora Kashej stav strahitlivim personazhem Navit konyu na yakomu skakav Millyar dovelosya zav yazati ochi inakshe vin vidmovlyavsya pidpuskati jogo do sebe Prem yera filmu vidbulasya 9 travnya 1945 roku i Kashej stav dlya glyadachiv uosoblennyam peremozhenih na vijni nacistskih sil Sam Millyar takij zv yazok zaperechuvav Ya do takogo vulgarnogo traktuvannya ne dijshov Kozhna epoha viyavlyaye svogo Kasheya i v comu sensi vin bezsmertnij Obraz Kasheya buv zapozichenij iz tretogo vershnika na kartini Viktora Vasnecova Voyini Apokalipsisu Pislya cogo filmu Millyar za jogo slovami stav oficijnim predstavnikom nechistoyi sili v kinematografi U svoyih nastupnih kazkovih rolyah vin virishiv perejti do bilsh ironichnogo obigruvannya negativnih personazhiv 1959 roku vin z yavivsya v roli pokirnogo slugi Kvaka v kinokazci Mar ya majstrinya Pid chas zjomok aktora pokrivali zelenkoyu i vzuvali v zeleni lasti Manera movi Kvaka bula ideyeyu samogo aktora 1964 roku na ekrani vijshov film Morozko de Millyar znovu perevtilivsya v Babu Yagu Vin gotuvavsya do roli zajmayuchis gimnastikoyu z zherdinoyu shob umilo koristuvatisya mitloyu Kinokritik iz zhurnalu Sovetskij ekran tak vidguknulasya pro robotu aktora Baba Yaga v Morozci vosmij variant cogo obrazu u vikonanni G Millyara Yak i v inshih kartinah zhive Baba Yaga v hatinci na kuryachih nizhkah u stupi litaye pozitivnogo geroya zbirayetsya v grubci zasmazhiti nachebto klasichna tak bi moviti vidma a v toj samij chas i desho insha ne prihovuyut ni rezhiser ni aktor yaka vona stara ta hvora prichomu strazhdaye ne chim inshim yak cilkom suchasnim radikulitom Ne pozbavlena Baba Yaga i deyakoyi lyudskoyi charivnosti Vtomivshis dovgo j nudno sperechatisya z Ivanom yakij niyak ne hoche yij pidkoritisya zmucheno sidaye na porig hati energijno potirayuchi hvorij poperek Tut vona radshe shozha na svarlivu kuhonnu skandalistku nizh na tradicijne uosoblennya temnogo zlogo nachala U 1967 roci Millyar znovu zigrav Babu Yagu v chergovomu filmi Rou Vogon voda i midni trubi Tut zhe vin upershe z 1944 roku povernuvsya do obrazu Kasheya Bezsmertnogo odnak tut cej personazh buv znachno zminenij na vidminu vid pershogo filmu de Kashej buv utilennyam zla u kartini 1967 roku vin postaye simpatichnishim nevdachlivim narechenim Togo zh roku Millyar z yavivsya v epizodichnij roli litnogo lyubitelya domino v kinokomediyi Leonida Gajdaya Kavkazka polonyanka abo Novi prigodi Shurika yaka mala shalenij uspih i zigrav neveliku rol francuzkogo soldata Morelya v kinoepopeyi Vijna i mir udostoyenoyi premiyi Oskar za najkrashij film inozemnoyu movoyu U 1970 roci vin perevtilivsya v blaznya Ivana Balakiryeva v istorichnomu filmi Balada pro Beringa i jogo druziv Otrimavshi propoziciyu vid rezhisera Oleksandra Rou zigrati Babu Yagu v jogo ostannomu filmi Zoloti rogi 1972 Millyar vidmovivsya vlashtuvavshi skandal i zayavlyayuchi sho vinahoditi Babu Yagu vin uzhe ne mozhe Use zminilosya koli aktorovi zaproponuvali zigrati cyu vidmu tak nibi v neyi dvisti rokiv klimaksu Z takoyu ideyeyu Millyar ohoche pogodivsya Pislya smerti Rou 1973 roku Millyar znimavsya u drugoryadnih ta epizodichnih rolyah Smert rezhisera Rou stala udarom dlya bagatoh chleniv aktorskoyi komandi yaki raz po raz znimalisya v jogo filmah U 1988 roci Millyar buv udostoyenij zvannya narodnogo artista RRFSR Vislovlyuvalasya dumka sho shiroko viznanij kritikoyu i glyadachami aktor dovgo ne buv vidznachenij ciyeyu nagorodoyu tomu sho vse zhittya mav holodni stosunki z vladoyu Ostanni roki zhittya V ostanni roki zhittya Millyar malo znimavsya vin pogodzhuvavsya na bud yaki roli u filmah vidpovidalno pidhodiv do gri navit v epizodah Pomer 4 chervnya 1993 roku v Moskvi Pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi dilyanka 3 Pislya jogo smerti druzhina i prijomna donka peredali chastinu jogo arhivu z listami zapisami fotografiyami i gramotami v Bilshu chastinu dokumentiv prote bulo vtracheno FilmografiyaRoli u kino Marionetki 1933 Po shuchomu velinnyu 1938 Car Goroh Vasilisa Prekrasna 1939 batko sivij guslyar Baba Yaga Shvejk gotuyetsya do boyu 1942 gospodar Novi prigodi Shvejka 1943 nemaye v titrah Hlopchik z okolici 1947 Pershoklasnicya 1948 listonosha 1950 nimec z gubnoyu garmoshkoyu v titrah ne vkazanij Silskij likar 1951 Dmitro Vasilovich hvorij nemaye v titrah Travneva nich abo Utoplena 1952 pisar More studene 1954 Ovid 1955 zhebrak Zacharovanij hlopchik 1955 multfilm odin z gusej nemaye v titrah Dolya barabanshika 1955 Nikolya dvirnik ditsadka sin staroyi Zoryanij hlopchik 1958 sluga v zamku u titrah ne zaznachenij Novi prigodi Kota v chobotyah 1958 blazen i chaklunka Yunist nashih batkiv 1958 pop Mariya majstrinya 1959 Kvak Nezvichajna podorozh Mishki Strekachova 1959 pracivnik poshti Dolya lyudini 1959 p yanij nimeckij soldat Sampo 1959 charivnik Kinec staroyi Berezivki 1960 perehozhij nemaye v titrah Lyudina nizvidki 1961 elektromonter Cilkom serjozno 1961 inspektor Ribnaglyadu v chovni nemaye v titrah Vechori na hutori bilya Dikanki 1961 chort 1 a plitkarka Dilovi lyudi novela Vozhd chervonoshkirih 1962 Ebenezer Dorset batko Dzhonni Ya kupiv tata 1962 epizod Slipij ptah 1963 bufetnik Korolivstvo krivih dzerkal 1963 najgolovnishij ceremonijmejster vdova koroleva 1 j viznik Velikij fitil 1963 kapitan paroplava Gudok Zvichajne divo 1964 Kat Vse dlya Vas 1964 dvirnik yakij viklikav miliciyu do Dukelskogo Morozko 1964 Baba Yaga dyak v zgrayi rozbijnikiv Zablukalij 1966 Veseli rasplyuyevski dni 1966 chinovnik Omega Charivna lampa Aladdina 1966 Najmudrishij Kavkazka polonyanka abo Novi prigodi Shurika 1966 gostinnij gospodar lyubitel domino Vijna i mir 1967 Morel Kalif Leleka 1968 Selim mudrec Vogon voda ta midni trubi 1968 Koshij Bezsmertnij Baba Yaga Pozhezhnij Varvara krasa dovga kosa 1969 Chudo Yudo tezh car Starij dim 1969 konvoyir Bushuye Margarita 1970 pasazhir Hutirec u stepu 1970 starij Balada pro Beringa i jogo druziv 1970 knyaz blazen Ivan Oleksandrovich Balakiryev Korona Rosijskoyi imperiyi abo Znovu nevlovimi 1971 pasazhir na korabli Nadbannya respubliki 1971 litnij zaliznichnik Trimajsya za hmari 1971 Berizka torgovec alkogolnimi napoyami na bazari Zoloti rogi 1972 Baba Yaga did Markel Finist Yasnij Sokil 1975 Kastryuk pereverten sluga Kartausa Selo Utka 1976 mister Brauni Rozvaga dlya starichkiv 1976 batko Oleksiya Poki b ye godinnik 1976 ministr vijni Zamurovani u skli 1978 vizir Mij pershij drug 1979 aktor teatru v roli Dika Polit z kosmonavtom 1980 starij konyuh Istoriya odnogo potilichnika 1980 fokusnik pradid Dimi Bugayeva U matrosiv nemaye pitan 1980 pasazhir u vagoni Yaksho bi ya buv nachalnikom 1980 did Lyubi Andrij i zlij charivnik 1981 Cmok Sribne revyu 1982 dyadya Yasha vahter Shostij 1982 starij shahist Bozhevilnij den inzhenera Barkasova 1983 susid Bez osoblivogo riziku 1983 pasazhir yaltinskogo avtobusa Kometa 1983 pensioner Osinnij podarunok fej 1984 starij Soldat Pan gimnazist 1985 pasazhir na vokzali Pislya doshiku v chetver 1985 pridvornij Babadura Uvaga Vsim postam 1985 Andrij Yegorovich didok paciyent v titrah ne vkazanij Polit v krayinu chudovisk 1986 Na dopomogu bratci 1988 car Dij Manyu 1991 Ivan Yakimovich P yat vikradenih chenciv 1991 zlodij Koshij 1992 advokat ta inshi Ozvuchuvannya Gusi lebedi 1949 multfilm Sopilochka i glechik 1950 multfilm Graf Monte Kristo 1954 Nadbannya respubliki 1971 papuga Molodilni yabluka 1974 Koshij Bezsmertnij Vechirnij labirint 1980 LiteraturaKino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 268 Kapkov S V Zti raznye raznye lica Legendy sovetskogo kino M 2001 S 405 416 Primitki web archive org 7 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya web archive org 22 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya K gastrolyam Moskovskogo Teatra Revolyucii Buryat Mongolskaya pravda 1927 28 iyul 168 1138 S 4 web archive org 7 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Enciklopediya kino 2010 MILLYaR GEORGIJ FRANCEVICh art niv ru Procitovano 8 serpnya 2023 Animator ru Stati MEChTAL SYGRAT SUVOROVA I VOLTERA www animator ru Procitovano 8 serpnya 2023 Ya vtoroj Ranevskaya ili J tretya bukva M AST 2015 224 s Portret epohi ISBN 978 5 17 090205 7 web archive org 13 lipnya 2016 Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya web archive org 17 serpnya 2016 Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Morozko Sovetskij Ekran akter kulichki net Procitovano 8 serpnya 2023 Ogon voda i mednye truby Sovetskij Ekran akter kulichki net Procitovano 8 serpnya 2023 Sergej Kapkov V gostyah u skazki Aleksandra Rou Rodina 2021 ISBN 9785043485441 Bulkina T I Poklon sovetskomu kino M Izdatelskij dom Moskoviya 2011 S 322 325 384 s ISBN 5 7151 0333 9 web archive org 26 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 8 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Posilannya