Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Квінітадзе Георгій Іванович (нар. 21 серпня 1874 — 7 серпня 1970) — грузинський військовий діяч початку ХХ століття, генерал-майор.
| Георгій Іванович Квінітадзе | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Ім'я при народженні | груз. გიორგი კვინიტაძე | ||||||||
| Народження | 21 серпня 1874 Дагестан, Росія | ||||||||
| Смерть | 7 серпня 1970 (95 років) Шату | ||||||||
| Поховання | Шату | ||||||||
| Країна | Грузія | ||||||||
| Освіта | Тіфліський кадетський корпус | ||||||||
| Звання | генерал і генерал-майор | ||||||||
| Війни / битви | Вірмено-грузинська війна, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
 Георгій Іванович Квінітадзе у Вікісховищі | |||||||||
Квінітадзе
(1894—1970)
Життєпис
Народився в 1874 році в сім'ї офіцера російської армії, учасника Кавказької війни.
У 1884 році зарахований до Тифліського кадетського корпусу, пізніше закінчив Петербурзьке училище святого Костянтина.
Учасник Російсько-японської війни.
У 1910 році закінчив академію Генерального штабу та зарахований у штаб Кавказького військового округу.
Під час I світової війни був начальником штабу 4-ї Кавказької стрілецької дивізії. За відвагу нагороджений орденом Святого Георгія 4 ступеня та золотою зброєю.
На початок 1917 року був генерал-майором при Генеральному штабі.
Після Лютневої революції 1917 року був призначений заступником військового міністра Закавказької республіки. Після проголошення незалежності Грузії турки відновили військові дії. Керівник об'єднаної групи військ Квінітадзе завдав туркам нищівного удару. У червні 1918 року через розбіжності з соціал-демократичним урядом подав у відставку.
У грудні 1918 року, під час вірмено-грузинського збройного конфлікту, став начальником штабу в армії генерала Мазніашвілі. Після війни знову подав у відставку, але на прохання прем'єр — міністра Ное Жорданія вирушив на Ахалцихський фронт проти турецьких військ. 20 квітня грузинська армія під командуванням Квінітадзе увійшла переможницею в Артвін, повернувши Грузії цю історичну провінцію.
У 1920 році був призначений головнокомандувачем. Наприкінці квітня-початку травня того ж року завдав поразки радянським військам, які з боку Азербайджану спробували увірватися до Грузії. Квінітадзе хотів продовжити атаку у напрямку Баку, але був змушений зупинитися у зв'язку з підписанням мирного договору між Грузією і РРФСР.
У 1921 році Квінітадзе був знову призначений головнокомандувачем. Його призначення з величезним піднесенням зустріли війська та населення. Однак попри енергійні заходи та кілька виграних битв, широкомасштабний наступ радянських військ і нове вторгнення турків вирішили долю незалежної Грузії.
Після встановлення радянської влади в Грузії Г. І. Квінітадзе емігрував за кордон. Жив спочатку в Константинополі, потім у Франції.
Помер в 1970 році.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3-го ст. (1905)
- Орден Святого Станіслава 2-го ст.
- Орден Святої Анни 4-го ст. (1907)
- Орден Святої Анни 3-го ст. (1912)
- Орден Святої Анни 2-й ст.
- Золота зброя «За хоробрість» (1917)
- Орден Святого Георгія 4-го ст. (1917)
- Орден Святого Володимира 4-го ст.
Родина
- Дружина - княжна Маріам (Марія) Володимирівна (Лаврентіївна) Макашвілі
- Донька Івдіт Георгіївна Квінітадзе(1912-?)
- Донька Тамара Георгіївна Квінітадзе (1913-?)
- Донька Ніна Георгіївна Квінітадзе (1920-?)
- Онука - британська актриса .
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георгій Іванович Квінітадзе |
- Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Том I. А—К. М., 2009
- Гогитидзе М. Грузинский генералитет (1699—1921). Киев, 2001
- Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. М., 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvinitadze Georgij Ivanovich nar 21 serpnya 1874 18740821 7 serpnya 1970 gruzinskij vijskovij diyach pochatku HH stolittya general major Georgij Ivanovich KvinitadzeIm ya pri narodzhennigruz გიორგი კვინიტაძეNarodzhennya21 serpnya 1874 1874 08 21 Dagestan RosiyaSmert7 serpnya 1970 1970 08 07 95 rokiv ShatuPohovannyaShatuKrayinaGruziyaOsvitaTifliskij kadetskij korpusZvannyageneral i general majorVijni bitviVirmeno gruzinska vijna Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Georgiyivska zbroya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Georgij Ivanovich Kvinitadze u Vikishovishi Georgij Ivanovich Kvinitadze 1894 1970 ZhittyepisNarodivsya v 1874 roci v sim yi oficera rosijskoyi armiyi uchasnika Kavkazkoyi vijni U 1884 roci zarahovanij do Tifliskogo kadetskogo korpusu piznishe zakinchiv Peterburzke uchilishe svyatogo Kostyantina Uchasnik Rosijsko yaponskoyi vijni U 1910 roci zakinchiv akademiyu Generalnogo shtabu ta zarahovanij u shtab Kavkazkogo vijskovogo okrugu Pid chas I svitovoyi vijni buv nachalnikom shtabu 4 yi Kavkazkoyi strileckoyi diviziyi Za vidvagu nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 stupenya ta zolotoyu zbroyeyu Na pochatok 1917 roku buv general majorom pri Generalnomu shtabi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku buv priznachenij zastupnikom vijskovogo ministra Zakavkazkoyi respubliki Pislya progoloshennya nezalezhnosti Gruziyi turki vidnovili vijskovi diyi Kerivnik ob yednanoyi grupi vijsk Kvinitadze zavdav turkam nishivnogo udaru U chervni 1918 roku cherez rozbizhnosti z social demokratichnim uryadom podav u vidstavku U grudni 1918 roku pid chas virmeno gruzinskogo zbrojnogo konfliktu stav nachalnikom shtabu v armiyi generala Mazniashvili Pislya vijni znovu podav u vidstavku ale na prohannya prem yer ministra Noe Zhordaniya virushiv na Ahalcihskij front proti tureckih vijsk 20 kvitnya gruzinska armiya pid komanduvannyam Kvinitadze uvijshla peremozhniceyu v Artvin povernuvshi Gruziyi cyu istorichnu provinciyu U 1920 roci buv priznachenij golovnokomanduvachem Naprikinci kvitnya pochatku travnya togo zh roku zavdav porazki radyanskim vijskam yaki z boku Azerbajdzhanu sprobuvali uvirvatisya do Gruziyi Kvinitadze hotiv prodovzhiti ataku u napryamku Baku ale buv zmushenij zupinitisya u zv yazku z pidpisannyam mirnogo dogovoru mizh Gruziyeyu i RRFSR U 1921 roci Kvinitadze buv znovu priznachenij golovnokomanduvachem Jogo priznachennya z velicheznim pidnesennyam zustrili vijska ta naselennya Odnak popri energijni zahodi ta kilka vigranih bitv shirokomasshtabnij nastup radyanskih vijsk i nove vtorgnennya turkiv virishili dolyu nezalezhnoyi Gruziyi Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Gruziyi G I Kvinitadze emigruvav za kordon Zhiv spochatku v Konstantinopoli potim u Franciyi Pomer v 1970 roci NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go st 1905 Orden Svyatogo Stanislava 2 go st Orden Svyatoyi Anni 4 go st 1907 Orden Svyatoyi Anni 3 go st 1912 Orden Svyatoyi Anni 2 j st Zolota zbroya Za horobrist 1917 Orden Svyatogo Georgiya 4 go st 1917 Orden Svyatogo Volodimira 4 go st RodinaDruzhina knyazhna Mariam Mariya Volodimirivna Lavrentiyivna Makashvili Donka Ivdit Georgiyivna Kvinitadze 1912 Donka Tamara Georgiyivna Kvinitadze 1913 Donka Nina Georgiyivna Kvinitadze 1920 Onuka britanska aktrisa DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Georgij Ivanovich Kvinitadze Volkov S V Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya II Tom I A K M 2009 Gogitidze M Gruzinskij generalitet 1699 1921 Kiev 2001 Shabanov V M Voennyj orden Svyatogo Velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya M 2004