Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Бохман (нім. Georg Bochmann; нар. 18 вересня 1913, Албернау, Саксонія — пом. 8 червня 1973, Оффенбах-на-Майні, Гессен) — німецький воєначальник, СС-оберфюрер Ваффен-СС часів Третього Рейху (1945). Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).
| Георг Бохман | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Georg Bochmann | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народження | 18 вересня 1913 Албернау, Саксонія | ||||||||||||
| Смерть | 8 червня 1973 (59 років) Оффенбах-на-Майні, Гессен | ||||||||||||
| Країна |  Третій Рейх | ||||||||||||
| Приналежність |  Ваффен-СС | ||||||||||||
| Вид збройних сил | Ваффен-СС | ||||||||||||
| Рід військ | танкові війська | ||||||||||||
| Освіта | Лейпцизький університет | ||||||||||||
| Роки служби | 1934–1945 | ||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||||
| Звання |  Оберфюрер СС | ||||||||||||
| Формування | 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» | ||||||||||||
| Командування | 18-та добровольча танко-гренадерська дивізія СС «Горст Вессель» 17-та танково-гренадерська дивізія СС «Гьотц фон Берліхінген» | ||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Георг Бохман у Вікісховищі | |||||||||||||
)
Усю військову службу провів у регулярних частинах Ваффен-СС, перебував на командних посадах у 3-й, 2-й та 9-й танкових дивізіях СС. Командував 18-ю та 17-ю танково-гренадерськими дивізіями СС.
Біографія
Георг Бохман народився 18 вересня 1913 у саксонському містечку поблизу Рудних гір. Його батьки були працівниками у текстильному виробництві й жили дуже скромно. Після завершення школи навчався у Лейпцизькому університеті.
Військова кар'єра
- 1 квітня 1934 — СС-манн
- 9 листопада 1934 — CC-Штурмманн
- 24 грудня 1934 — СС-Роттенфюрер
- 20 квітня 1936 — СС-унтерштурмфюрер
- 20 квітня 1937 — СС-оберштурмфюрер
- 25 серпня 1939 — СС-гауптштурмфюрер
- 20 квітня 1942 — СС-штурмбаннфюрер
- 9 листопада 1943 — СС-оберштурмбаннфюрер
- 9 листопада 1944 — СС-штандартенфюрер
- 20 квітня 1945 — СС-оберфюрер
Приєднався до Гітлер'югенда й в 1933 році вступив до лав нацистської партії (членський номер № 1 907 565). 1 квітня 1934 був зарахований до загону SS-Totenkopfverbände (членський номер № 122 362), служив в охороні концентраційного табору для політв'язнів у Дахау.
На день народження Гітлера 20 квітня 1936 присвоєне перше офіцерське звання — СС-унтерштурмфюрер, а через рік підвищений до СС-оберштурмфюрера. Брав активну участь у створенні регулярних частин Ваффен-СС, а саме бойових підрозділів дивізії СС «Мертва голова».
За часи Французької кампанії 1940 року Г.Бохман взяв участь у бойових діях в посаді командира моторизованого підрозділу — 14-ї протитанкової роти 1-го піхотного полку «Тотенкопф» (нім. 14. Panzerjägerkompanie / SS-Totenkopf-Infanterie-Regiment 1), бився під Камбре, Аррасом, Дюнкерком та на чолі передових частин, що проривалися вглиб південно-західної Франції в ході операції «Рот». 20 червня 1940 року за прояву сміливості та звитяги нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. З літа 1940 до квітня 1941 року в складі дивізії «Тотенкопф» виконував окупаційні функції на території Франції в Аквітанії.
У квітні 1941 року дивізія передислокована до Східної Пруссії, де переформована на мотопіхотну дивізію СС «Мертва голова» й увійшла до складу групи армій «C», що готувалася до вторгнення до Радянського Союзу.
22 червня 1941 року з початком війни проти СРСР Г.Бохман діяв у складі дивізії в групі армій «Північ», командуючи протитанковим дивізіоном СС (нім. SS-Panzerjägerabteilung "Totenkopf"), брав участь у боях в районі Каунаса, потім у районі Пскова, Луги. 8 липня 1941 року СС-гауптштурмфюрер Бохман за бої в Латвії був відмічений Залізним хрестом 1-го класу. У серпні 1941 року бився на озері Ільмень проти радянських військ.
У січні 1942 року дивізія Г.Бохмана протистояла зимовому наступу Північно-Західного фронту Червоної армії в районі Дем'янська. В результаті цієї битви радянські війська оточили 6 дивізій 16-ї польової армії (12-та, 32-га та 123-тя піхотні дивізії X-го армійського корпусу, й 30-та, 290-та піхотні, а також моторизована дивізія СС «Тотенкопф» II-го армійського корпусу). Загалом у кільці опинилися близько 95 тис. вояків Вермахту. В цих кровопролитних боях командир протитанкового дивізіону СС проявив виключну мужність, витримку та високі командирські якості, за що 3 березня 1942 був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста, а пізніше удостоєний особливої відзнаки — «Дем'янського щита».
20 квітня 1942 Бохману присвоєне чергове звання СС-штурмбаннфюрер.
21 жовтня 1942 року його призначили командиром 2-го моторизованого батальйону полку «Тюле» дивізії. Наприкінці жовтня моторизована дивізія СС «Тотенкопф» через важкі втрати у живій силі та техніці була відведена з німецько-радянського фронту до Франції на відновлення боєздатності.
У лютому 1943 року танкові дивізії СС «Рейх», «Адольф Гітлер» і «Мертва голова», що були зведені в 2-й танковий корпус СС під загальним командуванням Пауля Гауссера, з району формування у Франції в терміновому порядку перекинули під Харків, де тривав успішний радянський наступ. Батальйон Бохмана бився за Харків, Сорокове та Тетлегу. 17 травня 1943 року за особливі заслуги в битві за Харків СС-штурмбаннфюрер Г.Бохман був відмічений дубовим листям до Лицарського хреста, ставши 246-м кавалером цієї нагороди, яку особисто вручав Гітлер.
У липні 1943 року Г.Бохман призначений командиром танкового полку 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф», хоча офіційно він залишався на посаді командира 2-го моторизованого батальйону «Тюле». 9 листопада 1943 він підвищений у званні до СС-оберштурмбаннфюрера. Командував танковим полком СС «Тотенкопф» у битві на Курській дузі на південному фасі фронту та згодом у контрнаступі на річці Міус. У жовтні 1943 року в боях був поранений та відправлений на реабілітацію додому. По одужанню став викладачем в офіцерському училищі в Бад-Арользен у Гессені.
9 листопада 1944 року з присвоєнням звання СС-штандартенфюрер, отримав призначення в 2-гу танкову дивізію СС «Дас Райх». Однак, вже 20 листопада переведений командиром танкового полку в 9-ту танкову дивізію СС «Гогенштауфен»
2 січня 1945 року Бохман очолив 18-ту танко-гренадерську дивізію СС «Горст Вессель» і після запеклих боїв на Західному фронті, його дивізію терміново перекинули на Схід, де утворилася загроза прориву радянських військ. У боях поблизу Оберглогау в Сілезії німецька танкова дивізія була розгромлена частинами Червоної армії, пораненому командиру дивізії вдалося прорватися із залишками своїх частин на захід. За цей вчинок його удостоїли мечів до Лицарського хреста, він став 140-м кавалером цієї нагороди. 20 квітня 1945 Бохман підвищений у званні до СС-оберфюрера.
27 березня 1945 СС-штандартенфюрер очолив наступну дивізію СС — 17-ту танко-гренадерську дивізію СС «Гьотц фон Берліхінген». У боях в Баварії офіцер відмовився виконувати самовбивчий наказ генерал-фельдмаршала Ф.Шернера атакувати союзні війська, був відсторонений від командування дивізією й за невиконання наказу старшого начальника на нього відкрив справу військовий трибунал.
9 травня 1945 року СС-оберфюрер Георг Бохман здався американським військам в районі Роттах-Егерн.
У 1947 році відпущений з табору для військовополонених на волю. 8 червня 1973 Георг Бохман помер від хвороби в Оффенбаху-на-Майні у федеральній землі Західної Німеччини Гессен, у віці 59 років.
Нагороди
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (13 вересня 1936)
- Спортивний знак СА в бронзі
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 червня 1940)
- 1-го класу (8 липня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (3 травня 1942)
- дубове листя (№246; 17 травня 1943)
- мечі (№140; 26 березня 1945)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Дем'янський щит
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Див. також
Література
- Ailsby, Christopher (1997). SS: Roll of Infamy. London: Brown Books. .(англ.)
- Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. .(нім.)
- Reitlinger, Gerald (1981). The SS: Alibi of a Nation 1922—1945. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. .(англ.)
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. .(англ.)
- Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941–45. Oxford, UK: Osprey Publishing. .(англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георг Бохман |
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016.(нім.)
- Georg Bochmann [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . на tracesofwar.com. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021. — нагороди оберфюрера Бохмана(англ.)
- . на ww2gravestone.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 21 січня 2016.(англ.)
Примітки
- 20 червня 1941 року перейменована в групу армій «Північ»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Bohman nim Georg Bochmann nar 18 veresnya 1913 Albernau Saksoniya pom 8 chervnya 1973 Offenbah na Majni Gessen nimeckij voyenachalnik SS oberfyurer Vaffen SS chasiv Tretogo Rejhu 1945 Odin zi 160 kavaleriv Licarskogo hresta z Dubovim listyam ta mechami 1945 Georg BohmanGeorg BochmannNarodzhennya 18 veresnya 1913 1913 09 18 Albernau SaksoniyaSmert 8 chervnya 1973 1973 06 08 59 rokiv Offenbah na Majni GessenKrayina Tretij RejhPrinalezhnist Vaffen SSVid zbrojnih sil Vaffen SSRid vijsk tankovi vijskaOsvita Lejpcizkij universitetRoki sluzhbi 1934 1945Partiya Nacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniZvannya Oberfyurer SSFormuvannya 3 tya tankova diviziya SS Totenkopf 2 ga tankova diviziya SS Das Rajh 9 ta tankova diviziya SS Gogenshtaufen Komanduvannya 18 ta dobrovolcha tanko grenaderska diviziya SS Gorst Vessel 17 ta tankovo grenaderska diviziya SS Gotc fon Berlihingen Vijni bitvi Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Bitva pri Arrasi Bitva za Dyunkerk Shidnij front Operaciya Barbarossa Pribaltijska operaciya Druga Dem yanska operaciya Operaciya Friderikus Tretya bitva za Harkiv Bitva na Kurskij duzi Zahidnij front Operaciya Market Garden Shidnij front Verhno Silezka operaciya Zahidnij front Centralno Yevropejska operaciyaNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nagrudnij znak Za poranennya v zoloti Sportivnij znak SA Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku Shturmovij pihotnij znak v sribli Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah Dem yanskij shit Georg Bohman u Vikishovishi Usyu vijskovu sluzhbu proviv u regulyarnih chastinah Vaffen SS perebuvav na komandnih posadah u 3 j 2 j ta 9 j tankovih diviziyah SS Komanduvav 18 yu ta 17 yu tankovo grenaderskimi diviziyami SS BiografiyaGeorg Bohman narodivsya 18 veresnya 1913 u saksonskomu mistechku poblizu Rudnih gir Jogo batki buli pracivnikami u tekstilnomu virobnictvi j zhili duzhe skromno Pislya zavershennya shkoli navchavsya u Lejpcizkomu universiteti Vijskova kar yera 1 kvitnya 1934 SS mann 9 listopada 1934 CC Shturmmann 24 grudnya 1934 SS Rottenfyurer 20 kvitnya 1936 SS untershturmfyurer 20 kvitnya 1937 SS obershturmfyurer 25 serpnya 1939 SS gauptshturmfyurer 20 kvitnya 1942 SS shturmbannfyurer 9 listopada 1943 SS obershturmbannfyurer 9 listopada 1944 SS shtandartenfyurer 20 kvitnya 1945 SS oberfyurer Priyednavsya do Gitler yugenda j v 1933 roci vstupiv do lav nacistskoyi partiyi chlenskij nomer 1 907 565 1 kvitnya 1934 buv zarahovanij do zagonu SS Totenkopfverbande chlenskij nomer 122 362 sluzhiv v ohoroni koncentracijnogo taboru dlya politv yazniv u Dahau Na den narodzhennya Gitlera 20 kvitnya 1936 prisvoyene pershe oficerske zvannya SS untershturmfyurer a cherez rik pidvishenij do SS obershturmfyurera Brav aktivnu uchast u stvorenni regulyarnih chastin Vaffen SS a same bojovih pidrozdiliv diviziyi SS Mertva golova Za chasi Francuzkoyi kampaniyi 1940 roku G Bohman vzyav uchast u bojovih diyah v posadi komandira motorizovanogo pidrozdilu 14 yi protitankovoyi roti 1 go pihotnogo polku Totenkopf nim 14 Panzerjagerkompanie SS Totenkopf Infanterie Regiment 1 bivsya pid Kambre Arrasom Dyunkerkom ta na choli peredovih chastin sho prorivalisya vglib pivdenno zahidnoyi Franciyi v hodi operaciyi Rot 20 chervnya 1940 roku za proyavu smilivosti ta zvityagi nagorodzhenij Zaliznim hrestom 2 go klasu Z lita 1940 do kvitnya 1941 roku v skladi diviziyi Totenkopf vikonuvav okupacijni funkciyi na teritoriyi Franciyi v Akvitaniyi U kvitni 1941 roku diviziya peredislokovana do Shidnoyi Prussiyi de pereformovana na motopihotnu diviziyu SS Mertva golova j uvijshla do skladu grupi armij C sho gotuvalasya do vtorgnennya do Radyanskogo Soyuzu 22 chervnya 1941 roku z pochatkom vijni proti SRSR G Bohman diyav u skladi diviziyi v grupi armij Pivnich komanduyuchi protitankovim divizionom SS nim SS Panzerjagerabteilung Totenkopf brav uchast u boyah v rajoni Kaunasa potim u rajoni Pskova Lugi 8 lipnya 1941 roku SS gauptshturmfyurer Bohman za boyi v Latviyi buv vidmichenij Zaliznim hrestom 1 go klasu U serpni 1941 roku bivsya na ozeri Ilmen proti radyanskih vijsk U sichni 1942 roku diviziya G Bohmana protistoyala zimovomu nastupu Pivnichno Zahidnogo frontu Chervonoyi armiyi v rajoni Dem yanska V rezultati ciyeyi bitvi radyanski vijska otochili 6 divizij 16 yi polovoyi armiyi 12 ta 32 ga ta 123 tya pihotni diviziyi X go armijskogo korpusu j 30 ta 290 ta pihotni a takozh motorizovana diviziya SS Totenkopf II go armijskogo korpusu Zagalom u kilci opinilisya blizko 95 tis voyakiv Vermahtu V cih krovoprolitnih boyah komandir protitankovogo divizionu SS proyaviv viklyuchnu muzhnist vitrimku ta visoki komandirski yakosti za sho 3 bereznya 1942 buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta a piznishe udostoyenij osoblivoyi vidznaki Dem yanskogo shita 20 kvitnya 1942 Bohmanu prisvoyene chergove zvannya SS shturmbannfyurer 21 zhovtnya 1942 roku jogo priznachili komandirom 2 go motorizovanogo bataljonu polku Tyule diviziyi Naprikinci zhovtnya motorizovana diviziya SS Totenkopf cherez vazhki vtrati u zhivij sili ta tehnici bula vidvedena z nimecko radyanskogo frontu do Franciyi na vidnovlennya boyezdatnosti U lyutomu 1943 roku tankovi diviziyi SS Rejh Adolf Gitler i Mertva golova sho buli zvedeni v 2 j tankovij korpus SS pid zagalnim komanduvannyam Paulya Gaussera z rajonu formuvannya u Franciyi v terminovomu poryadku perekinuli pid Harkiv de trivav uspishnij radyanskij nastup Bataljon Bohmana bivsya za Harkiv Sorokove ta Tetlegu 17 travnya 1943 roku za osoblivi zaslugi v bitvi za Harkiv SS shturmbannfyurer G Bohman buv vidmichenij dubovim listyam do Licarskogo hresta stavshi 246 m kavalerom ciyeyi nagorodi yaku osobisto vruchav Gitler U lipni 1943 roku G Bohman priznachenij komandirom tankovogo polku 3 yi tankovoyi diviziyi SS Totenkopf hocha oficijno vin zalishavsya na posadi komandira 2 go motorizovanogo bataljonu Tyule 9 listopada 1943 vin pidvishenij u zvanni do SS obershturmbannfyurera Komanduvav tankovim polkom SS Totenkopf u bitvi na Kurskij duzi na pivdennomu fasi frontu ta zgodom u kontrnastupi na richci Mius U zhovtni 1943 roku v boyah buv poranenij ta vidpravlenij na reabilitaciyu dodomu Po oduzhannyu stav vikladachem v oficerskomu uchilishi v Bad Arolzen u Gesseni 9 listopada 1944 roku z prisvoyennyam zvannya SS shtandartenfyurer otrimav priznachennya v 2 gu tankovu diviziyu SS Das Rajh Odnak vzhe 20 listopada perevedenij komandirom tankovogo polku v 9 tu tankovu diviziyu SS Gogenshtaufen 2 sichnya 1945 roku Bohman ocholiv 18 tu tanko grenadersku diviziyu SS Gorst Vessel i pislya zapeklih boyiv na Zahidnomu fronti jogo diviziyu terminovo perekinuli na Shid de utvorilasya zagroza prorivu radyanskih vijsk U boyah poblizu Oberglogau v Sileziyi nimecka tankova diviziya bula rozgromlena chastinami Chervonoyi armiyi poranenomu komandiru diviziyi vdalosya prorvatisya iz zalishkami svoyih chastin na zahid Za cej vchinok jogo udostoyili mechiv do Licarskogo hresta vin stav 140 m kavalerom ciyeyi nagorodi 20 kvitnya 1945 Bohman pidvishenij u zvanni do SS oberfyurera 27 bereznya 1945 SS shtandartenfyurer ocholiv nastupnu diviziyu SS 17 tu tanko grenadersku diviziyu SS Gotc fon Berlihingen U boyah v Bavariyi oficer vidmovivsya vikonuvati samovbivchij nakaz general feldmarshala F Shernera atakuvati soyuzni vijska buv vidstoronenij vid komanduvannya diviziyeyu j za nevikonannya nakazu starshogo nachalnika na nogo vidkriv spravu vijskovij tribunal 9 travnya 1945 roku SS oberfyurer Georg Bohman zdavsya amerikanskim vijskam v rajoni Rottah Egern U 1947 roci vidpushenij z taboru dlya vijskovopolonenih na volyu 8 chervnya 1973 Georg Bohman pomer vid hvorobi v Offenbahu na Majni u federalnij zemli Zahidnoyi Nimechchini Gessen u vici 59 rokiv NagorodiPochesna shpaga rejhsfyurera SS 13 veresnya 1936 Sportivnij znak SA v bronzi Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku v bronzi Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Zaliznij hrest 2 go klasu 20 chervnya 1940 1 go klasu 8 lipnya 1941 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam i mechami licarskij hrest 3 travnya 1942 dubove listya 246 17 travnya 1943 mechi 140 26 bereznya 1945 Shturmovij pihotnij znak v sribli Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Dem yanskij shit Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah Nagrudnij znak Za poranennya v zolotiDiv takozhTeodor Ejke Avgust Shmidtguber Fric Frajtag Vilgelm Monke Otto RashLiteraturaAilsby Christopher 1997 SS Roll of Infamy London Brown Books ISBN 1 897884 22 2 angl Berger Florian 2000 Mit Eichenlaub und Schwertern Die hochstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges Selbstverlag Florian Berger ISBN 3 9501307 0 5 nim Reitlinger Gerald 1981 The SS Alibi of a Nation 1922 1945 Englewood Cliffs N J Prentice Hall ISBN 978 0 13 839936 8 angl Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 nim Thomas Franz 1997 Die Eichenlaubtrager 1939 1945 Band 1 A K Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2299 6 angl Williamson Gordon 2006 Knight s Cross Oak Leaves and Swords Recipients 1941 45 Oxford UK Osprey Publishing ISBN 978 1 84176 643 0 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Georg Bohman na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 nim Georg Bochmann 25 bereznya 2016 u Wayback Machine na tracesofwar com Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 nagorodi oberfyurera Bohmana angl na ww2gravestone com Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 21 sichnya 2016 angl Primitki20 chervnya 1941 roku perejmenovana v grupu armij Pivnich Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik SS grupenfyurer komandir 18 yi tanko grenaderskoyi diviziyi SS Gorst Vessel 10 sichnya berezen 1945 Nastupnik SS shtandartenfyurer Genrih Petersen Poperednik SS shtandartenfyurer Fric Klingenberg komandir 17 yi tanko grenaderskoyi diviziyi SS Gotc fon Berlihingen 27 bereznya 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya