Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Геологія Атлантичного океану — геологічна будова, рельєф дна, тектоніка, сейсміка та донні відклади другого за розмірами, після Тихого, океану планети. Площа поверхні — 91,6 млн км². Середні глибини від 3200 до 3900 м, найбільша глибина 8742 м зафіксована в Пуерториканському жолобі поблизу Великих Антильських островів.
Геологічна будова
У ложі океану виділяють зону серединно-океанічного хребта, абісальні рівнини обабіч нього, зони горбів, піднять, підводні гори на них та глибоководні жолоби поблизу острівних дуг.
Серединно-океанічний хребет
З півночі на південь Атлантичний океан простягається потужна гірська система — Серединно-Атлантичний хребет довжиною 17 тис. км і шириною до 1000 км. На багатьох дільницях гребінь хребта розділений подовжними ущелинами — рифтовими долинами, а також поперечними депресіями — трансформними розломами. Рельєф хребта, сильно розчленований в осьовій зоні, вирівнюється до периферії за рахунок поховання донних осадів.
Абісальні рівнини
По околицях хребта розташовуються глибоководні улоговини. На західній половині (з півночі на південь): , , , , Бразильська, . На східній: , , , , , , і . Абісальні рівнини — це найбільш плоскі дільниці земної поверхні, первинний рельєф яких містить осади потужністю 3-3,5 км. Ближче до осі Серединно-Атлантичного хребта на глибинах 5,5-6 км розташовуються зони абісальних горбів. Океанічні підняття розташовані між материками і хребтом та розділяють улоговини. Найбільш великі підняття: , , , , , , , . В Атлантичному океані відомо тисячі підводних гір вулканічного походження.
Континентальний шельф
Для Атлантичного океану характерне незгідне зрізання геологічних структур материків береговою лінією. Глибина брівки континентального шельфу 100—200 м, в приполярних районах 200—350 м, ширина її — від декількох км до сотень км. Найбільш обширні області шельфу — біля острова Ньюфаундленд, у Мексиканській затоці і біля берегів Аргентини. Для рельєфу шельфу характерні подовжні жолоби, по зовнішньому краю — так звані «банки». Материковий схил має нахил в декілька градусів, його висота 2-4 км. Для нього характерні терасоподібні уступи і поперечні каньйони.
Глибоководні жолоби
До перехідної зони з особливою будовою кори відносять крайові глибоководні жолоби: Пуерто-Рико (максимальна глибина 8742 м), (8325 м), Кайман (7090 м), (до 6795 м), де спостерігаються землетруси. Потужність земної кори в перехідній зоні зменшується від 30-40 км на материках до 5-7 км в океані. Нижній шар кори (океанічний) має товщину 5 км і складається з глибинних основних і ультраосновних порід. Над ним залягає проміжний («фундамент») потужністю 1,5-1,7 км, представлений головним чином базальтами. Вище залягає осадовий шар середньою потужністю 0,7 км. У області осьової зони хребта океанічний шар не виявлений, безпосередньо під шаром 2 залягає мантія. Тому тепловий потік через дно океану підвищений саме в осьовій зоні серединно-океанічного хребта (0,1 Вт/м²) і найменший (0,04) в крайових жолобах.
Сейсмічність
У геологічній будові Атлантичного океану можна виділити декілька сейсмічних зон приурочених до різних тектонічних структур. Епіцентри дрібнофокусних землетрусів локалізуються в осьовій зоні вздовж гребіня хребта і на дільницях трансформних розломів. Землетруси також прив'язані до перехідної зони глибоководних жолобів, де відбувається субдукція однієї літосферної плити під іншу.
Утворення
Виходячи з контурних кореляцій материків та інформації про вік порід океанічного дна була висунута концепція мобілізму. Вважається, що Північна Атлантика виникла в тріасі (200 млн років тому) в результаті відриву Північної Америки від Північно-Західної Африки, а Південна Атлантика — 120—105 млн років тому при відриві Південної Америки від Африки. З'єднання двох атлантичних басейнів відбулося близько90 млн років тому і після того Атлантичний океан продовжував розширюватись.
Донні відклади
Переважна частина магматичних порід океанічного дна представлена толеїтовими базальтами і лавами. На островах розвинені лужні породи (базальти, трахіти, андезити). У глибоких жолобах і зонах трансформних розломів знайдені магматичні основні і ультраосновні породи.
Потужність осаду залежить від відстані до осі серединно-океанічного хребта: на самій осі — від 0 до декількох м; в 100—400 км від осі — до 200 м; поблизу материків — до 1 км. Вік порід збільшується ближче до материків (найстарші — 150 млн років виявлені побіля Америки, наймолодші — 60 млн років — біля Гренландії). Близько 67 % поверхні дна Атлантичного океану вкрито . Глибоководні западини вкриті так званими «червоними глинами» — глинистими мулами.
Корисні копалини
З мінеральних ресурсів Атлантичного океану найважливіші — нафта й газ (на континентальному шельфі). У солянокупольних структурах Мексиканської затоки добувається сірка. На шельфі розвідані значні запаси заліза, олов'яних руд, вугілля, фосфоритів, розсипища ільменіту, рутилу, циркону, монациту, золота та алмазів. У глибоководних донних відкладах — залізо-марганцеві конкреції.
Див. також
Джерела
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya Atlantichnogo okeanu geologichna budova relyef dna tektonika sejsmika ta donni vidkladi drugogo za rozmirami pislya Tihogo okeanu planeti Plosha poverhni 91 6 mln km Seredni glibini vid 3200 do 3900 m najbilsha glibina 8742 m zafiksovana v Puertorikanskomu zholobi poblizu Velikih Antilskih ostroviv Vik okeanichnoyi kori pid Atlantichnim okeanom chervonim kolorom poznacheni molodioblasti siniv najbilsh stari shkala chasu Geologichna budovaU lozhi okeanu vidilyayut zonu seredinno okeanichnogo hrebta abisalni rivnini obabich nogo zoni gorbiv pidnyat pidvodni gori na nih ta glibokovodni zholobi poblizu ostrivnih dug Seredinno okeanichnij hrebet Z pivnochi na pivden Atlantichnij okean prostyagayetsya potuzhna girska sistema Seredinno Atlantichnij hrebet dovzhinoyu 17 tis km i shirinoyu do 1000 km Na bagatoh dilnicyah grebin hrebta rozdilenij podovzhnimi ushelinami riftovimi dolinami a takozh poperechnimi depresiyami transformnimi rozlomami Relyef hrebta silno rozchlenovanij v osovij zoni virivnyuyetsya do periferiyi za rahunok pohovannya donnih osadiv Abisalni rivnini Po okolicyah hrebta roztashovuyutsya glibokovodni ulogovini Na zahidnij polovini z pivnochi na pivden Brazilska Na shidnij i Abisalni rivnini ce najbilsh ploski dilnici zemnoyi poverhni pervinnij relyef yakih mistit osadi potuzhnistyu 3 3 5 km Blizhche do osi Seredinno Atlantichnogo hrebta na glibinah 5 5 6 km roztashovuyutsya zoni abisalnih gorbiv Okeanichni pidnyattya roztashovani mizh materikami i hrebtom ta rozdilyayut ulogovini Najbilsh veliki pidnyattya V Atlantichnomu okeani vidomo tisyachi pidvodnih gir vulkanichnogo pohodzhennya Kontinentalnij shelf Dlya Atlantichnogo okeanu harakterne nezgidne zrizannya geologichnih struktur materikiv beregovoyu liniyeyu Glibina brivki kontinentalnogo shelfu 100 200 m v pripolyarnih rajonah 200 350 m shirina yiyi vid dekilkoh km do soten km Najbilsh obshirni oblasti shelfu bilya ostrova Nyufaundlend u Meksikanskij zatoci i bilya beregiv Argentini Dlya relyefu shelfu harakterni podovzhni zholobi po zovnishnomu krayu tak zvani banki Materikovij shil maye nahil v dekilka gradusiv jogo visota 2 4 km Dlya nogo harakterni terasopodibni ustupi i poperechni kanjoni Glibokovodni zholobi Do perehidnoyi zoni z osoblivoyu budovoyu kori vidnosyat krajovi glibokovodni zholobi Puerto Riko maksimalna glibina 8742 m 8325 m Kajman 7090 m do 6795 m de sposterigayutsya zemletrusi Potuzhnist zemnoyi kori v perehidnij zoni zmenshuyetsya vid 30 40 km na materikah do 5 7 km v okeani Nizhnij shar kori okeanichnij maye tovshinu 5 km i skladayetsya z glibinnih osnovnih i ultraosnovnih porid Nad nim zalyagaye promizhnij fundament potuzhnistyu 1 5 1 7 km predstavlenij golovnim chinom bazaltami Vishe zalyagaye osadovij shar serednoyu potuzhnistyu 0 7 km U oblasti osovoyi zoni hrebta okeanichnij shar ne viyavlenij bezposeredno pid sharom 2 zalyagaye mantiya Tomu teplovij potik cherez dno okeanu pidvishenij same v osovij zoni seredinno okeanichnogo hrebta 0 1 Vt m i najmenshij 0 04 v krajovih zholobah SejsmichnistU geologichnij budovi Atlantichnogo okeanu mozhna vidiliti dekilka sejsmichnih zon priurochenih do riznih tektonichnih struktur Epicentri dribnofokusnih zemletrusiv lokalizuyutsya v osovij zoni vzdovzh grebinya hrebta i na dilnicyah transformnih rozlomiv Zemletrusi takozh priv yazani do perehidnoyi zoni glibokovodnih zholobiv de vidbuvayetsya subdukciya odniyeyi litosfernoyi pliti pid inshu UtvorennyaVihodyachi z konturnih korelyacij materikiv ta informaciyi pro vik porid okeanichnogo dna bula visunuta koncepciya mobilizmu Vvazhayetsya sho Pivnichna Atlantika vinikla v triasi 200 mln rokiv tomu v rezultati vidrivu Pivnichnoyi Ameriki vid Pivnichno Zahidnoyi Afriki a Pivdenna Atlantika 120 105 mln rokiv tomu pri vidrivi Pivdennoyi Ameriki vid Afriki Z yednannya dvoh atlantichnih basejniv vidbulosya blizko90 mln rokiv tomu i pislya togo Atlantichnij okean prodovzhuvav rozshiryuvatis Donni vidkladiPerevazhna chastina magmatichnih porid okeanichnogo dna predstavlena toleyitovimi bazaltami i lavami Na ostrovah rozvineni luzhni porodi bazalti trahiti andeziti U glibokih zholobah i zonah transformnih rozlomiv znajdeni magmatichni osnovni i ultraosnovni porodi Potuzhnist osadu zalezhit vid vidstani do osi seredinno okeanichnogo hrebta na samij osi vid 0 do dekilkoh m v 100 400 km vid osi do 200 m poblizu materikiv do 1 km Vik porid zbilshuyetsya blizhche do materikiv najstarshi 150 mln rokiv viyavleni pobilya Ameriki najmolodshi 60 mln rokiv bilya Grenlandiyi Blizko 67 poverhni dna Atlantichnogo okeanu vkrito Glibokovodni zapadini vkriti tak zvanimi chervonimi glinami glinistimi mulami Korisni kopaliniZ mineralnih resursiv Atlantichnogo okeanu najvazhlivishi nafta j gaz na kontinentalnomu shelfi U solyanokupolnih strukturah Meksikanskoyi zatoki dobuvayetsya sirka Na shelfi rozvidani znachni zapasi zaliza olov yanih rud vugillya fosforitiv rozsipisha ilmenitu rutilu cirkonu monacitu zolota ta almaziv U glibokovodnih donnih vidkladah zalizo margancevi konkreciyi Div takozhAtlantichnij okeanDzherelaGES 2004 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X