Генрік Арнольд Верґеланн (норв. Henrik Arnold Wergeland; 17 червня 1808, Крістіансанн, Данія-Норвегія — 12 липня 1845, Християнія, Швеція-Норвегія) — норвезький письменник-публіцист, поет-романтик, журналіст та громадський діяч, один із зачинателів норвезької національної літератури. Очолював радикальну національну партію, яка боролася за культурну незалежність Норвегії. Брат письменниці Камілли Коллетт.
Генрік Верґеланн | |
---|---|
норв. Henrik Wergeland | |
Ім'я при народженні | Генрік Арнольд Верґеланн норв. Henrik Arnold Wergeland |
Псевдо | Siful Sifadda |
Народився | 17 червня 1808 Крістіансанн, Данія-Норвегія |
Помер | 12 липня 1845 (37 років) Християнія, Швеція-Норвегія ·туберкульоз |
Поховання | Спаський цвинтар (Осло) |
Громадянство | Данія-Норвегія Швеція-Норвегія |
Національність | норвежець |
Місце проживання | d Q11975534? |
Діяльність | поет, публіцист |
Alma mater | Королівський університет Фредеріка |
Знання мов | норвезька |
Членство | d |
Посада | d |
Конфесія | лютеранство |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d, d, d і d |
У шлюбі з | d[1] |
Діти | d |
IMDb | ID 1993996 |
|
Життєпис
Генрік Верґеланн народився 17 червня 1808 року в місті Крістіансанн. Він був найстаршою дитиною в родині. Його молодша сестра Камілла Коллет — одна з перших жінок-письменниць у Норвегії та борець за права жінок. Молодший брат Джозеф Франтц Оскар Верґеланн був військовим, генерал-майором. У Верґеланна була ще молодші сестра Авґуста та брат Гаральд. Його батько Ніколас (нар. 9 листопада 1780 — пом. 25 березня 1848) був пастором та членом установчих зборів у Ейдсволлі в 1814 році, та відіграв важливу роль в незалежності країни. Мати Верґелана — Алетта Доротея, дівоче прізвище Таулов, мала шотландсько-данське коріння. Коли Генріку виповнилось 9 років його сім'я переїхала у містечко Ейдсволл, де була прийнята норвезька конституція. У віці 11 років батьки відправили Генріка в Осло для навчання. Перший його твір був опублікований в газеті «Морґенбладет», коли йому було 13 років.
Генрік Верґеланн навчався у Королівському університеті Фредеріка з 1825 до 1829 року, де вивчав теологію, історію, ботаніку і медицину, також він вів дуже активне соціальне життя. Цікавився культурою та історією Норвегії.
Верґеланн багато зробив для освіти широких мас: організовував народні публічні бібліотеки, випускав популярні брошури та листівки.
У 1830-1839 роках видавав часопис «Для громади» (норв. Statsborgeren); з 1838 року до останніх років життя — часопис «Для робітничого класу» (норв. For Arbeidsklassen). У своєму прагненні поставити поезію на службу суспільному благу він був спадкоємцем ідей Просвітництва.
Генрік Верґеланн був відомий своїм вкрай одіозним ставленням до всього данському і запозиченого. У той же час він жваво цікавився всім, що відбувалося в Європі, намагався познайомити норвежців з найкращими зразками європейської літератури. Він був також одним з перших захисників прав людини і ратував за свободу пригноблених народів, був ініціатором скасування заборони на в'їзд і поселення євреїв у Норвегію (відповідну постанову було прийнято вже після його смерті, у 1851 році).
Будучи борцем за незалежність Норвегії, Верґеланн прийняти від шведського короля пенсію та зайняти місце державного архіваріуса у новоствореному «Державному архіві», був першим його керівником. Покинутий внаслідок цього політичними однодумцями, Верґеланн віддався цілком літературній діяльності.
Він докладав чимало зусиль для незалежності Норвегії від Данії. Головним завданням свого життя Верґеланн бачив створення норвезької національної літератури, її емансипацію від данського впливу. Верґеланн виявляв велику турботу для заміни данської мови на норвезьку в Норвегії. Він один із засновників сучасної Норвезької мови — букмол.
Особисте життя
Генрік Верґеланн одружився 27 квітня 1839 року з Амалією Софією Беккволд у Ейдсволлді. 17 квітня 1841 року Верґеланн з дружиною переїхали до свого нового помешкання — Ґроттен (тепер почесне резиденція, що належить норвезькій державі), розташованого біля нового норвезького королівського палацу. Тут він жив до самої смерті.
У 1844 році Генрік захворів на туберкульоз і з того часу був прикутий до ліжка. Хоча він і лікувався час від часу в лікарні, останні 10 тижнів він провів у себе вдома поруч з дружиною.
Генрік Верґеланн помер 12 липня 1845 року. Поховали його 17 липня в Християнії на Спаському цвинтарі (норв. Vår Frelsers gravlund).
Після смерті Верґеланна Амалія Софі Беккволд одружилася з священиком Нілсом Андреасом Бйорном (нар. 25 лютого 1807 — пом. 14 серпня 1887). У неї було восьмеро дітей. Амалія Софі пережила свого другого чоловіка і помер 27 жовтня 1889 року.
Творчість
Творчий шлях Верґеланна почався з поезії. «Свобода Норвегії» була опублікована у 1825 році в газеті «Патріот» (норв. Patrioten), у тому ж році він став студентом університету.
Верґеланн став відомий широкому загалу після виходу в світ його фарсів на теми дня: «Ah» (1827), «Irreparabile Tempus» (1828) та інших, випущених під псевдонімом «Сіфул Сіфадда» (норв. Siful Sifadda).
Вірш Верґеланна відрізняється яскравою метафоричністю і сміливістю образів; поет часто звертається до вільного вірша.
Перша збірка Верґеланна «Вірші. Перший цикл» (норв. Digte. Første Ring) вийшла у 1829 році. Основний зміст збірки становить любовна лірика. Наскрізним для багатьох віршів стає образ Стелли — ідеальної коханої ліричного героя.
У 1830 з'явилася його лірична драма «Творіння, людина та Месія» (норв. Skabelsen, Mennesket og Messias). Поет спробував створити монументальний епос, що охоплює історію людства від часів створення світу. Верґеланна викриває тиранію королівської влади і гніт релігії та проголошує ідеал народної республіки. Поет створює власну універсальну концепцію світобудови і розмірковує над майбутнім людства. Твір це викликало жорстоку критику з боку Вельгавена. Боротьба між ним і Верґеланном визначила певною мірою подальший розвиток норвезької літератури.
Верґеланн продовжував працювати над поемою в наступні роки. У переробленому вигляді вона вийшла у 1844 році під назвою «Людина» (норв. Mennesket). Сам поет називав її «біблією республіканців», своїм головним твором.
У цьому ж 1830 році вийшов «Віртуозний Арлекін» (норв. Harlequin Virtuos) — критика данського засилля в культурі Норвегії. Цю ж тему Верґеланн розвиває у фарсі «Папуга» (норв. Papegøien, 1835), де за карикатурними образами вгадуються багато його противники й опоненти, в тому числі Вельгавен.
Збірка «Вірші. Другий цикл» (норв. Digte. Anden Ring, 1833) — пройняті ідеями політичного вільнодумства, прагненням до національного визволення Норвегії, культурної незалежності від Данні та Швеції. Цій проблематиці присвячені й інші його вірші, такі як «Звільнена Європа» (норв. Det befriede Europa), «Пісні завойовника» (норв. Erobrerens Sanger), «Триколірний прапор Норвегії» (норв. Til Norges trefarvede Flag) і ін.
В кінці 30-х — початку 40-х років Верґеланн створює ряд прозових та драматичних творів.
Кращі твори Верґеланна написані ним вже під час важкої хвороби, яка прикувала його на кілька років до ліжка.
З пізніх творів Верґеланна великий інтерес представляє автобіографія «Лісові горіхи» (норв. Hassel-Nødder). Верґеланн жваво й іронічно розповідає про своє життя, літературну діяльність, полеміку з Вельгавеном. Оглядаючи своє життя, Верґеланн констатує: «Я був не ким іншим, як поетом» (норв. Jeg var intet andet end Digter).
Творчість Верґеланна залишило яскравий слід в історії норвезької культури і справила великий вплив на письменників наступного покоління, у тому числі на Б'єрнстьєрне Б'єрнсона та Генріка Ібсена.
Вшанування пам'яті
Норвегія гідно оцінила творчу та громадську діяльність Верґеланна. Він вважається досі національним поетом номер один і засновником норвезької літератури як такої.
На честь Верґеланна названий кратер на Меркурії.
Вибрані праці
- Ah! Farce av Siful-Sifadda, 1827.
- Irreparabile Tempus. Farce med Efterspil af Forfatteren til Farcen Ah!, 1828
- Sinclars Død, et Sørgespil i tre Acter af Henrik Wergeland, 1828.
- Phantasmer efter Ravnekrog-Poetens Manuscript 1829.
- Digte. Første Ring, 1829.
- Harlequins Virtuos. Farce af Siful Sifadda,1830.
- Skabelsen, Mennesket og Messias, 1830.
- «Det befriede Europa» (Opptatt i Digte. Anden Ring), 1831
- «Erobrerens Sanger» (Opptatt i Digte Anden Ring), 1831
- «Hvi skrider Menneskeheden saa langsomt frem», 1831
- «Paa Havet i Storm» (Opptatt i Digte. Anden Ring), 1831
- Opium. Skuespill i tre Acter (skrevet før 9. nov. 1828), 1831
- Om Smag og Behag man ikke disputere. Et Somdetbehagereder af Siful Sifadda, 1832
- Folkeviser. 1832–33.
- Sifuliner til Studenten Jahn Welhaven. 1832
- Spaniolen 1833
- «Ved Afsløringen af Krohgs Støtte den 17de Mai 1833»
- «Tale til Menneskeligheden i Menneskeheden af Vesle-Brunen». Udgivet af hans Ven Henrik Wergeland, 1833.
- «Cæsaris», 1833
- Digte. Anden Ring, ferdigstilt i 1833, men utkom i 1834
- Norges Historie. Første og anden Del, 1834
- «Den graa Kappe» (dikt), 1834
- «Tale ved en Borgerfest i Eidsvoll Til Forfædrenes Minde», 1834
- Papegøien. Et Fastelavnsriis af Siful Sifadda, 1835
- Den indiske Cholera. Drama, 1835.
- «Til Sylvan (En Botaniker)» (dikt), 1835
- Omrids af Kongeriget Sveriges Historie', 1835
- De sidste Kloge. Farce af Siful Sifadda, 1835
- Barnemordersken. Sørgespill i fire akter, 1835
- Omrids af Kongeriget Norges Historie 1835–36
- For Menigmand. Et patriotisk Flyveblad begynner å komme, 1836
- Norge i 1800 og 1836. Syttende Maj-Farce af Siful Sifadda 1836
- Nogle Ord fra Prækestolen,1836
- «Pigen paa Anatomikammeret» (dikt), 1837
- «Jonas Anton Hielm» (dikt), 1837
- «Den første Sommerfugl» (dikt), 1837
- Diverse Politiske Fabler, 1837
- Diverse Figurer, 1837
- Stockholmsfareren. Av Siful Sifadda, 1837.
- Stockholmsfareren No. 2. Opera i tre akter av Siful Sifadda, 1837.
- Campbellerne eller den hjemkomne Søn. Syngestykke i to akter, 1838.
- Hytten eller Kristian IIdens Afreise fra Norge. National-historisk Drama Drama, 1838
- «Den første Gang» (dikt) Prolog til Campbellerne, 1838
- «I det Grønne» (dikt), 1838
- «Livets Musik» (dikt), (1838), trykt 1839
- «De to Elskerinder» (dikt), 1838
- «Damen med Harpen» (dikt), 1838
- «Svanernes Høstflugt» (dikt), 1838
- Poesier, kjærlighetsdikt, 1838
- «Kongens Ankomst» (dikt), skrevet 1838, trykt 1839
- «Smukke Skyer» (dikt), 1839
- Søkadetterne iland. Lystspil med Sang i tre Akter, 1839, trykt 1847/48
- Kong Carl Johans Historie, 1839
- Forslag til Ophævelsen af Grundlovens § 2, sidste Passus, datert 28. juni 1839
- Samling af Sange og Digte for den norske Sjømand udgiven av Henrik Wergeland, 1839
- Selskabet «Kringla» eller «Norske Almacks». Farce af Siful Sifadda, 1839
- Den Konstitutionelle. Nissespil af Siful Sifadda, 1839
- For Fattigmand
- For Arbeidsklassen, blad 1839–45
- Vinterblommer i Barnekammeret. Original fri og oversat Samling for Børn, 1840.
- «Vord Lys» og «Skaaltale for et godt Aar», 1840
- «Egebladene» (dikt), 1840
- Jan van Huysums Blomsterstykke. En Buket fra Henr. Wergeland til Fredrika Bremer, 1840
- Verden tilhører Os Jurister!. Dramatisk Eventyr af Siful Sifadda, 1840.
- Lyv ikke! eller Dompapen. Fugle- og Blomsterstykke af Siful Sifadda, 1840
- Venetianerne eller Venskab og Kjærlighed. Drama i fem Akter, oppført på Christiania Theater i 1841, utgitt i 1843
- Engelsk Salt. Farce af Siful Sifadda, 1841
- «Efter Tidens Leilighed» (dikt) 1841
- «Mig Selv» (dikt) 1841
- «George Frederik von Krogh» (minnedikt) 1841
- Norges Konstitutions Historie. 3 hefter, 1841–43
- Indlæg i Jødesagen, til Understøttelse for Forslaget om Ophævelse af Norges Grundlovs §2, sidste Passus, 1841
- Vinægers Fjeldeventyr. Af Siful Sifadda, 1841
- «Min Vivs Hjemkomst» (dikt), 1841
- «Min Hustru» (dikt) 1841
- Svalen. Et Skjærsommermorgens-Eventyr for Mødre, som have mistet Børn
- Langeleiken. En Krands af Digtninger i Dølemaal, 1842
- «Norges Storthing» (dikt) 1842
- «Fordums Venner». Ballade (Henr. Wergeland til Ludvig Daa), 1842
- Jøden. Ni blomstrende Torneqviste, 1842
- Jødesagen i Det norske Storthing, 1842
- Almuetalsmanden Christian Jensen Lofthuus, 1842
- «Sognefjorden» (dikt), 1842
- Ole Bull. Efter Opgivelser af ham selv biografisk skildret, 1843
- Historiens Resultat. En Række af Betragtninger, 1843–44
- Hans Jacobsens Ost, 1844
- Røde og graa Dompaper. (Et Eventyr), 1844
- Træk af Kong Carl Johans Liv, 1844
- Den engelske Lods. Dikt, 1844.
- Jødinden. 1844.
- «Moderens Korstegn over Barnet. Barnekammer-Julevise», 1844
- Auktion over Grotten, 1844
- Mennesket. Omarbeidelse av Skabelsen, Mennesket og Messias, 1845
- «Brasiliefarten» (dikt) 1845
- For Arbeidsklassen (siste nummer med) Fattigmands-Postil
- Nordmandens Katechisme Anden forøgede og omarbeidede Udgave
- «Paa Hospitalet om Natten», «Anden Nat paa Hospitalet» og «Mulig Forvexling», tre dikt fra oppholdet på Rikshospitalet sist i april 1845
- «Til Foraaret» (dikt), 1845
- «Til min Gyldenlak» (dikt), 1845
- «Den smukke Familie», 1845
- Hassel-Nødder, med og uden Kjerne, dog til Tidsfordriv, plukkede af min henvisnede Livsbusk, 1845
- Fjeldstuen. Skuespill med sang i tre Akter, 1845, utgitt 1848.
Література
- Lassen, Hartvig. Henrik Wergeland og hans Samtid. 1877;
- Vullum, Erik. Henrik Wergeland i Digt og Liv. 1908;
- Vullum, Erik. Henrik Wergeland i Digt og Liv En historisk skitse. 1881;
- Skavlan, Olaf, Henrik Wergeland -Afhandlinger og Brudstykker. 1892;
- Koht, Halvdan, Henrik Wergeland Ei folkeskrift. 1907;
- Gröndahl J., Henrik Wergeland, the Norwegian poet. 1919;
- Laache R., Henrik Wergeland, og h. Strid Med Prokurator Praem, B. I. 1828—1831. Oslo. 1927.
- Edvard Beyer: Henrik Wergeland [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]. In: Store norske Leksikon. 2009.
- Gerhard Gran und Einar Skavlan: «Henrik Wergeland». In: Salmonsens konversationleksikon [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Kopenhagen 1928. S. 941–946.
- Anne-Lise Seip: Nasjonen bygges 1830–1870. Aschehougs Norges historie Bd. Oslo 1997.
- Odd Arvid Storsveen: En bedre vår. Henrik Wergeland og norsk nasjonalitet. Oslo 2004.
- Vigdis Ystad: Henrik Wergeland [ 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Norsk biografisk leksikon
- Wergeland, Nicolai 1889 Optegnelser til H. Wergelands levnedsbeskrivelse meddelt ved Albert H. Collett
- Møller, Herluf: Henrik Wergeland. I oversettelse til nynorsk av Sven Moren 1947, litt forkortet. Tilrettelagt av Rolv Thesen. 1915;
- Beyer, Harald, Henrik Wergeland (en biografi). 1945;
- Amundsen, Leiv. Henrik Wergeland: 17. juni 1808–12. juli 1845. 1977;
- Kabell, Aage. Wergeland I–II. 1956–57;
- Heiberg, Hans; Så stort et hjerte (en biografisk skisse)
- Ustvedt, Yngvar. Henrik Wergeland : en biografi. Gyldendal, 1994. ;
- Norsk biografisk leksikon. Wergelandbiografiene er skrevet av Halvdan Koht (1. utg.)og Leiv Amundsen (2. utg.)
- Amundsen, Leiv og d. A. Seip: Innledningene og kommentarene i folkeutgaven av Henrik Wergelands skrifter i 8 bind
- Rolf Nyboe Nettum:Fantasiens regnbuebro (artikler, også biografiske). 1992;
- Roger Trondstad: Henrik Wergelands barndom i Kristiansand. 2003;
- John Herstad. «Archivaren, – Gud bevar’en!» : Henrik Wergeland som riksarkivar. 2008;
- Else Færden: Henrik Wergeland – dikter og villstyring. Cappelen Damm Oslo 2008.
- Benterud, Aagot. Henrik Wergelands religiøse utvikling: en litteraturhistorisk studie. Dreyers forlag. 1943.
- Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник: У 2 т. / ред. Н. Михальська, Б. Щавурський. Т.: Навчальна книга-Богдан, 2005. Т. 1: А-К, 2005. 824 с.
Примітки
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- Wergeland in Morgenbladet Nr. 102 v. 12. April 1839; Storsveen (2004) S. 435.
- Гелле К., Дюрвік С., Даніельсон Р., Говланд Е., Ґрьонлі Т. Історія Норвегії / Пер. з норв. Н.Іваничук, І.Сабор, М.Красавіна. Львів: Літопис, 2001. - 336 с.[недоступне посилання]
- Storsveen (2004) S. 436.
- Om Ekebergskrenten
- Grotten - Wergelandsveien 2. Kulturminnesøk. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано January 30, 2016.
- . Lokalhistoriewiki. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано January 30, 2016.
Посилання
- Верґеланн, Генрік Арнольд // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 260. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генрік Верґеланн |
- Верґеланн, Генрік Арнольд
- Повне зібрання творів Верґеланна [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] (норв.)
- Wergeland statue by Gustav Vigeland
- Твори Генрік Верґеланн у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Генрік Верґеланн у Інтернет-архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrik Arnold Vergelann norv Henrik Arnold Wergeland 17 chervnya 1808 Kristiansann Daniya Norvegiya 12 lipnya 1845 Hristiyaniya Shveciya Norvegiya norvezkij pismennik publicist poet romantik zhurnalist ta gromadskij diyach odin iz zachinateliv norvezkoyi nacionalnoyi literaturi Ocholyuvav radikalnu nacionalnu partiyu yaka borolasya za kulturnu nezalezhnist Norvegiyi Brat pismennici Kamilli Kollett Genrik Vergelannnorv Henrik WergelandIm ya pri narodzhenni Genrik Arnold Vergelann norv Henrik Arnold WergelandPsevdo Siful SifaddaNarodivsya 17 chervnya 1808 1808 06 17 Kristiansann Daniya NorvegiyaPomer 12 lipnya 1845 1845 07 12 37 rokiv Hristiyaniya Shveciya Norvegiya tuberkulozPohovannya Spaskij cvintar Oslo Gromadyanstvo Daniya Norvegiya Shveciya NorvegiyaNacionalnist norvezhecMisce prozhivannya d Q11975534 Diyalnist poet publicistAlma mater Korolivskij universitet FrederikaZnannya mov norvezkaChlenstvo dPosada dKonfesiya lyuteranstvoBatko dMati dBrati sestri d d d i dU shlyubi z d 1 Diti dIMDb ID 1993996Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGenrik Vergelann narodivsya 17 chervnya 1808 roku v misti Kristiansann Vin buv najstarshoyu ditinoyu v rodini Jogo molodsha sestra Kamilla Kollet odna z pershih zhinok pismennic u Norvegiyi ta borec za prava zhinok Molodshij brat Dzhozef Frantc Oskar Vergelann buv vijskovim general majorom U Vergelanna bula she molodshi sestra Avgusta ta brat Garald Jogo batko Nikolas nar 9 listopada 1780 pom 25 bereznya 1848 buv pastorom ta chlenom ustanovchih zboriv u Ejdsvolli v 1814 roci ta vidigrav vazhlivu rol v nezalezhnosti krayini Mati Vergelana Aletta Doroteya divoche prizvishe Taulov mala shotlandsko danske korinnya Koli Genriku vipovnilos 9 rokiv jogo sim ya pereyihala u mistechko Ejdsvoll de bula prijnyata norvezka konstituciya U vici 11 rokiv batki vidpravili Genrika v Oslo dlya navchannya Pershij jogo tvir buv opublikovanij v gazeti Morgenbladet koli jomu bulo 13 rokiv Genrik Vergelann navchavsya u Korolivskomu universiteti Frederika z 1825 do 1829 roku de vivchav teologiyu istoriyu botaniku i medicinu takozh vin viv duzhe aktivne socialne zhittya Cikavivsya kulturoyu ta istoriyeyu Norvegiyi Kabinet Vergelanna v zamku Akersgus u period jogo sluzhbi derzhavnim arhivariusom Vergelann bagato zrobiv dlya osviti shirokih mas organizovuvav narodni publichni biblioteki vipuskav populyarni broshuri ta listivki U 1830 1839 rokah vidavav chasopis Dlya gromadi norv Statsborgeren z 1838 roku do ostannih rokiv zhittya chasopis Dlya robitnichogo klasu norv For Arbeidsklassen U svoyemu pragnenni postaviti poeziyu na sluzhbu suspilnomu blagu vin buv spadkoyemcem idej Prosvitnictva Genrik Vergelann buv vidomij svoyim vkraj odioznim stavlennyam do vsogo danskomu i zapozichenogo U toj zhe chas vin zhvavo cikavivsya vsim sho vidbuvalosya v Yevropi namagavsya poznajomiti norvezhciv z najkrashimi zrazkami yevropejskoyi literaturi Vin buv takozh odnim z pershih zahisnikiv prav lyudini i ratuvav za svobodu prignoblenih narodiv buv iniciatorom skasuvannya zaboroni na v yizd i poselennya yevreyiv u Norvegiyu vidpovidnu postanovu bulo prijnyato vzhe pislya jogo smerti u 1851 roci Buduchi borcem za nezalezhnist Norvegiyi Vergelann prijnyati vid shvedskogo korolya pensiyu ta zajnyati misce derzhavnogo arhivariusa u novostvorenomu Derzhavnomu arhivi buv pershim jogo kerivnikom Pokinutij vnaslidok cogo politichnimi odnodumcyami Vergelann viddavsya cilkom literaturnij diyalnosti Vin dokladav chimalo zusil dlya nezalezhnosti Norvegiyi vid Daniyi Golovnim zavdannyam svogo zhittya Vergelann bachiv stvorennya norvezkoyi nacionalnoyi literaturi yiyi emansipaciyu vid danskogo vplivu Vergelann viyavlyav veliku turbotu dlya zamini danskoyi movi na norvezku v Norvegiyi Vin odin iz zasnovnikiv suchasnoyi Norvezkoyi movi bukmol Osobiste zhittyaGrotten Amaliya Sofi Bekkvold 1842 Genrik Vergelann odruzhivsya 27 kvitnya 1839 roku z Amaliyeyu Sofiyeyu Bekkvold u Ejdsvolldi 17 kvitnya 1841 roku Vergelann z druzhinoyu pereyihali do svogo novogo pomeshkannya Grotten teper pochesne rezidenciya sho nalezhit norvezkij derzhavi roztashovanogo bilya novogo norvezkogo korolivskogo palacu Tut vin zhiv do samoyi smerti U 1844 roci Genrik zahvoriv na tuberkuloz i z togo chasu buv prikutij do lizhka Hocha vin i likuvavsya chas vid chasu v likarni ostanni 10 tizhniv vin proviv u sebe vdoma poruch z druzhinoyu Genrik Vergelann pomer 12 lipnya 1845 roku Pohovali jogo 17 lipnya v Hristiyaniyi na Spaskomu cvintari norv Var Frelsers gravlund Pislya smerti Vergelanna Amaliya Sofi Bekkvold odruzhilasya z svyashenikom Nilsom Andreasom Bjornom nar 25 lyutogo 1807 pom 14 serpnya 1887 U neyi bulo vosmero ditej Amaliya Sofi perezhila svogo drugogo cholovika i pomer 27 zhovtnya 1889 roku Mogila VergelannaTvorchistTvorchij shlyah Vergelanna pochavsya z poeziyi Svoboda Norvegiyi bula opublikovana u 1825 roci v gazeti Patriot norv Patrioten u tomu zh roci vin stav studentom universitetu Vergelann stav vidomij shirokomu zagalu pislya vihodu v svit jogo farsiv na temi dnya Ah 1827 Irreparabile Tempus 1828 ta inshih vipushenih pid psevdonimom Siful Sifadda norv Siful Sifadda Virsh Vergelanna vidriznyayetsya yaskravoyu metaforichnistyu i smilivistyu obraziv poet chasto zvertayetsya do vilnogo virsha Persha zbirka Vergelanna Virshi Pershij cikl norv Digte Forste Ring vijshla u 1829 roci Osnovnij zmist zbirki stanovit lyubovna lirika Naskriznim dlya bagatoh virshiv staye obraz Stelli idealnoyi kohanoyi lirichnogo geroya U 1830 z yavilasya jogo lirichna drama Tvorinnya lyudina ta Mesiya norv Skabelsen Mennesket og Messias Poet sprobuvav stvoriti monumentalnij epos sho ohoplyuye istoriyu lyudstva vid chasiv stvorennya svitu Vergelanna vikrivaye tiraniyu korolivskoyi vladi i gnit religiyi ta progoloshuye ideal narodnoyi respubliki Poet stvoryuye vlasnu universalnu koncepciyu svitobudovi i rozmirkovuye nad majbutnim lyudstva Tvir ce viklikalo zhorstoku kritiku z boku Velgavena Borotba mizh nim i Vergelannom viznachila pevnoyu miroyu podalshij rozvitok norvezkoyi literaturi Vergelann prodovzhuvav pracyuvati nad poemoyu v nastupni roki U pereroblenomu viglyadi vona vijshla u 1844 roci pid nazvoyu Lyudina norv Mennesket Sam poet nazivav yiyi bibliyeyu respublikanciv svoyim golovnim tvorom U comu zh 1830 roci vijshov Virtuoznij Arlekin norv Harlequin Virtuos kritika danskogo zasillya v kulturi Norvegiyi Cyu zh temu Vergelann rozvivaye u farsi Papuga norv Papegoien 1835 de za karikaturnimi obrazami vgaduyutsya bagato jogo protivniki j oponenti v tomu chisli Velgaven Zbirka Virshi Drugij cikl norv Digte Anden Ring 1833 projnyati ideyami politichnogo vilnodumstva pragnennyam do nacionalnogo vizvolennya Norvegiyi kulturnoyi nezalezhnosti vid Danni ta Shveciyi Cij problematici prisvyacheni j inshi jogo virshi taki yak Zvilnena Yevropa norv Det befriede Europa Pisni zavojovnika norv Erobrerens Sanger Trikolirnij prapor Norvegiyi norv Til Norges trefarvede Flag i in V kinci 30 h pochatku 40 h rokiv Vergelann stvoryuye ryad prozovih ta dramatichnih tvoriv Krashi tvori Vergelanna napisani nim vzhe pid chas vazhkoyi hvorobi yaka prikuvala jogo na kilka rokiv do lizhka Z piznih tvoriv Vergelanna velikij interes predstavlyaye avtobiografiya Lisovi gorihi norv Hassel Nodder Vergelann zhvavo j ironichno rozpovidaye pro svoye zhittya literaturnu diyalnist polemiku z Velgavenom Oglyadayuchi svoye zhittya Vergelann konstatuye Ya buv ne kim inshim yak poetom norv Jeg var intet andet end Digter Tvorchist Vergelanna zalishilo yaskravij slid v istoriyi norvezkoyi kulturi i spravila velikij vpliv na pismennikiv nastupnogo pokolinnya u tomu chisli na B yernstyerne B yernsona ta Genrika Ibsena Vshanuvannya pam yatiNorvegiya gidno ocinila tvorchu ta gromadsku diyalnist Vergelanna Vin vvazhayetsya dosi nacionalnim poetom nomer odin i zasnovnikom norvezkoyi literaturi yak takoyi Na chest Vergelanna nazvanij krater na Merkuriyi Vibrani praciAh Farce av Siful Sifadda 1827 Irreparabile Tempus Farce med Efterspil af Forfatteren til Farcen Ah 1828 Sinclars Dod et Sorgespil i tre Acter af Henrik Wergeland 1828 Phantasmerefter Ravnekrog Poetens Manuscript 1829 Digte Forste Ring 1829 Harlequins Virtuos Farce af Siful Sifadda 1830 Skabelsen Mennesket og Messias 1830 Det befriede Europa Opptatt i Digte Anden Ring 1831 Erobrerens Sanger Opptatt i Digte Anden Ring 1831 Hvi skrider Menneskeheden saa langsomt frem 1831 Paa Havet i Storm Opptatt i Digte Anden Ring 1831 Opium Skuespill i tre Acter skrevet for 9 nov 1828 1831 Om Smag og Behag man ikke disputere Et Somdetbehagereder af Siful Sifadda 1832 Folkeviser 1832 33 Sifuliner til Studenten Jahn Welhaven 1832 Spaniolen 1833 Ved Afsloringen af Krohgs Stotte den 17de Mai 1833 Tale til Menneskeligheden i Menneskeheden af Vesle Brunen Udgivet af hans Ven Henrik Wergeland 1833 Caesaris 1833 Digte Anden Ring ferdigstilt i 1833 men utkom i 1834 Norges Historie Forste og anden Del 1834 Den graa Kappe dikt 1834 Tale ved en Borgerfest i Eidsvoll Til Forfaedrenes Minde 1834 Papegoien Et Fastelavnsriis af Siful Sifadda 1835 Den indiske Cholera Drama 1835 Til Sylvan En Botaniker dikt 1835 Omrids af Kongeriget Sveriges Historie 1835 De sidste Kloge Farce af Siful Sifadda 1835 Barnemordersken Sorgespill i fire akter 1835 Omrids af Kongeriget Norges Historie 1835 36 For Menigmand Et patriotisk Flyveblad begynner a komme 1836 Norge i 1800 og 1836 Syttende Maj Farce af Siful Sifadda 1836 Nogle Ord fra Praekestolen 1836 Pigen paa Anatomikammeret dikt 1837 Jonas Anton Hielm dikt 1837 Den forste Sommerfugl dikt 1837 Diverse Politiske Fabler 1837 Diverse Figurer 1837 Stockholmsfareren Av Siful Sifadda 1837 Stockholmsfareren No 2 Opera i tre akter av Siful Sifadda 1837 Campbellerne eller den hjemkomne Son Syngestykke i to akter 1838 Hytten eller Kristian IIdens Afreise fra Norge National historisk Drama Drama 1838 Den forste Gang dikt Prolog til Campbellerne 1838 I det Gronne dikt 1838 Livets Musik dikt 1838 trykt 1839 De to Elskerinder dikt 1838 Damen med Harpen dikt 1838 Svanernes Hostflugt dikt 1838 Poesier kjaerlighetsdikt 1838 Kongens Ankomst dikt skrevet 1838 trykt 1839 Smukke Skyer dikt 1839 Sokadetterne iland Lystspil med Sang i tre Akter 1839 trykt 1847 48 Kong Carl Johans Historie 1839 Forslag til Ophaevelsen af Grundlovens 2 sidste Passus datert 28 juni 1839 Samling af Sange og Digte for den norske Sjomand udgiven av Henrik Wergeland 1839 Selskabet Kringla eller Norske Almacks Farce af Siful Sifadda 1839 Den Konstitutionelle Nissespil af Siful Sifadda 1839 For Fattigmand For Arbeidsklassen blad 1839 45 Vinterblommer i Barnekammeret Original fri og oversat Samling for Born 1840 Vord Lys og Skaaltale for et godt Aar 1840 Egebladene dikt 1840 Jan van Huysums Blomsterstykke En Buket fra Henr Wergeland til Fredrika Bremer 1840 Verden tilhorer Os Jurister Dramatisk Eventyr af Siful Sifadda 1840 Lyv ikke eller Dompapen Fugle og Blomsterstykke af Siful Sifadda 1840 Venetianerne eller Venskab og Kjaerlighed Drama i fem Akter oppfort pa Christiania Theater i 1841 utgitt i 1843 Engelsk Salt Farce af Siful Sifadda 1841 Efter Tidens Leilighed dikt 1841 Mig Selv dikt 1841 George Frederik von Krogh minnedikt 1841 Norges Konstitutions Historie 3 hefter 1841 43 Indlaeg i Jodesagen til Understottelse for Forslaget om Ophaevelse af Norges Grundlovs 2 sidste Passus 1841 Vinaegers Fjeldeventyr Af Siful Sifadda 1841 Min Vivs Hjemkomst dikt 1841 Min Hustru dikt 1841 Svalen Et Skjaersommermorgens Eventyr for Modre som have mistet Born Langeleiken En Krands af Digtninger i Dolemaal 1842 Norges Storthing dikt 1842 Fordums Venner Ballade Henr Wergeland til Ludvig Daa 1842 Joden Ni blomstrende Torneqviste 1842 Jodesagen i Det norske Storthing 1842 Almuetalsmanden Christian Jensen Lofthuus 1842 Sognefjorden dikt 1842 Ole Bull Efter Opgivelser af ham selv biografisk skildret 1843 Historiens Resultat En Raekke af Betragtninger 1843 44 Hans Jacobsens Ost 1844 Rode og graa Dompaper Et Eventyr 1844 Traek af Kong Carl Johans Liv 1844 Den engelske Lods Dikt 1844 Jodinden 1844 Moderens Korstegn over Barnet Barnekammer Julevise 1844 Auktion over Grotten 1844 Mennesket Omarbeidelse av Skabelsen Mennesket og Messias 1845 Brasiliefarten dikt 1845 For Arbeidsklassen siste nummer med Fattigmands Postil Nordmandens Katechisme Anden forogede og omarbeidede Udgave Paa Hospitalet om Natten Anden Nat paa Hospitalet og Mulig Forvexling tre dikt fra oppholdet pa Rikshospitalet sist i april 1845 Til Foraaret dikt 1845 Til min Gyldenlak dikt 1845 Den smukke Familie 1845 Hassel Nodder med og uden Kjerne dog til Tidsfordriv plukkede af min henvisnede Livsbusk 1845 Fjeldstuen Skuespill med sang i tre Akter 1845 utgitt 1848 LiteraturaLassen Hartvig Henrik Wergeland og hans Samtid 1877 Vullum Erik Henrik Wergeland i Digt og Liv 1908 Vullum Erik Henrik Wergeland i Digt og Liv En historisk skitse 1881 Skavlan Olaf Henrik Wergeland Afhandlinger og Brudstykker 1892 Koht Halvdan Henrik Wergeland Ei folkeskrift 1907 Grondahl J Henrik Wergeland the Norwegian poet 1919 Laache R Henrik Wergeland og h Strid Med Prokurator Praem B I 1828 1831 Oslo 1927 Edvard Beyer Henrik Wergeland 12 serpnya 2017 u Wayback Machine In Store norske Leksikon 2009 Gerhard Gran und Einar Skavlan Henrik Wergeland In Salmonsens konversationleksikon 18 serpnya 2017 u Wayback Machine Kopenhagen 1928 S 941 946 Anne Lise Seip Nasjonen bygges 1830 1870 Aschehougs Norges historie Bd Oslo 1997 Odd Arvid Storsveen En bedre var Henrik Wergeland og norsk nasjonalitet Oslo 2004 Vigdis Ystad Henrik Wergeland 7 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Norsk biografisk leksikon Wergeland Nicolai 1889 Optegnelser til H Wergelands levnedsbeskrivelse meddelt ved Albert H Collett Moller Herluf Henrik Wergeland I oversettelse til nynorsk av Sven Moren 1947 litt forkortet Tilrettelagt av Rolv Thesen 1915 Beyer Harald Henrik Wergeland en biografi 1945 Amundsen Leiv Henrik Wergeland 17 juni 1808 12 juli 1845 1977 Kabell Aage Wergeland I II 1956 57 Heiberg Hans Sa stort et hjerte en biografisk skisse Ustvedt Yngvar Henrik Wergeland en biografi Gyldendal 1994 ISBN 82 05 21975 3 Norsk biografisk leksikon Wergelandbiografiene er skrevet av Halvdan Koht 1 utg og Leiv Amundsen 2 utg Amundsen Leiv og d A Seip Innledningene og kommentarene i folkeutgaven av Henrik Wergelands skrifter i 8 bind Rolf Nyboe Nettum Fantasiens regnbuebro artikler ogsa biografiske 1992 Roger Trondstad Henrik Wergelands barndom i Kristiansand 2003 John Herstad Archivaren Gud bevar en Henrik Wergeland som riksarkivar 2008 Else Faerden Henrik Wergeland dikter og villstyring Cappelen Damm Oslo 2008 ISBN 978 82 02 28198 4 Benterud Aagot Henrik Wergelands religiose utvikling en litteraturhistorisk studie Dreyers forlag 1943 Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t red N Mihalska B Shavurskij T Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K 2005 824 s ISBN 966 692 578 8PrimitkiNorsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Wergeland in Morgenbladet Nr 102 v 12 April 1839 Storsveen 2004 S 435 Gelle K Dyurvik S Danielson R Govland E Gronli T Istoriya Norvegiyi Per z norv N Ivanichuk I Sabor M Krasavina Lviv Litopis 2001 336 s nedostupne posilannya Storsveen 2004 S 436 Om Ekebergskrenten Grotten Wergelandsveien 2 Kulturminnesok Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano January 30 2016 Lokalhistoriewiki Arhiv originalu za 31 serpnya 2017 Procitovano January 30 2016 PosilannyaVergelann Genrik Arnold Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 260 ISBN 966 692 578 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Genrik Vergelann Vergelann Genrik Arnold Povne zibrannya tvoriv Vergelanna 20 grudnya 2017 u Wayback Machine norv Wergeland statue by Gustav Vigeland Tvori Genrik Vergelann u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Genrik Vergelann u Internet arhivi