Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дженкінс Генрі Дженкінс англ Henry Jenkins III нар 4 червня 1958 Атлан

Генрі Дженкінс

Генрі Дженкінс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дженкінс.

Генрі Дженкінс (англ. Henry Jenkins III; нар. 4 червня 1958, Атланта, Джорджія, США) - американський дослідник медіа, професор комунікації, журналізму і кіно-мистецтва, член USC Annenberg School. з комунікації та журналізму, член USC School of Cinematic Arts. Співзасновник та як співдиректор (разом з Вільямом Уріччі) Comparative Media Studies Массачусетського технологічного інституту. Працював як технічний радник в ZeniMax Media, батьківській компанії видавництва відео-ігор Bethesda Softworks., У 2013 році він став членом ради, яка обирає переможців Премії Пібоді.

Генрі Дженкінс
Henry Jenkins
image
Народився4 червня 1958(1958-06-04)[1] (66 років)
Атланта[1]
Громадянствоimage США
Національністьамериканець
Діяльністьнауковець (дослідник масової комунікації)
Галузьфілософія
Відомий завдякиавторству теорії медіаконвергенції
Alma materУніверситет Айови, Університет Вісконсин-Медісон і d
Знання мованглійська[2]
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії і Массачусетський технологічний інститут
Роки активності1992 — тепер. час
У шлюбі зСинтіа Дженкінс
IMDbID 2302071
Сайтhenryjenkins.org

Освіта та особисте життя

Закінчив Університет Джорджії за спеціальністю Політичні науки та журналізм. Пізніше отримав ступінь магістра комунікаційних досліджень в Айовському Університеті. Захистив дисертацію в Вісконсинському університеті в Медісоні. З 2009 року працює в Університеті Південної Каліфорнії. Має дружину Синтію Дженкінс та сина Генрі Дженкінса четвертого.

Основні концепції

Медіаконвергентність

У своїй книзі "Convergence Culture: Where Old and New Media Collide", Генрі Дженкінс продовжує і розвиває свою роботу про фанатів і блоги, що існують у цифрових соціальних мережах. У цій книзі Дженкінс розглядає те, як ці культури сходяться в корпоративних, релігійних, соціальних та розважальних аспектах американського суспільства. У культурі конвергенції Дженкінс поєднує академічну експертизу з доступним стилем для широкої аудиторії, яка зацікавлена у засобах масової інформації та культурології. Робота Дженкінса - це зв'язок теорій медіа-досліджень, яка зосереджується на ідеях конвергенції засобів масової інформації, культури фанів, фан-фантастики, блогу, колективного інтелекту та культури участі

У культурі конвергенції Дженкінс розглядає чотири аспекти конвергенції : економічний, технологічний, соціальний та культурний, що тісно перегукається із теорією масової комунікації Д. Мак-Квейла, який наголошує на важливості медіа як соціального інституту, який треба досліджувати і знати особливості його функціонування. Під «технологічною конвергенцією» Дженкінс має на увазі оцифрування медіа-контенту. Економічна конвергенція - це інтеграція індустрії розваг у медіа-конгломерат, який керує різноманітними аспектами виробництва засобів масової інформації та призводить до перебудови культурних виробництв та трансмедіа діяльності. Культурна конвергенція описує нові форми творчості, що виникають у споживачів. Це може включати фан-фантастику, модифікації ігор і органічну конвергенцію, такі як "спойлерство" та пародійні дії, що оточують різні медіа-постановки: телевізійні серіали Survivor, Гаррі Поттер, Зоряні Війни та серія фільмів Матриці; ролеві ігри, що відображають такі фільми.

Дженкінс дає загальний огляд історичного та культурного контексту, що дозволяє «розмити» чотири аспекти конвергенції, "розмити лінії" між дисциплінами. Незважаючи на те, що ця позиція може бути протилежною до позиції багатьох традиційних вчених, Дженкінс зазначає, що майбутнє передбачає відхід від високоспеціалізованих академічних і навіть корпоративних дисциплін. Для Дженкінса сьогоднішня культура конвергенції перетинає традиційні межі спеціалізації та галузей вивчення і дозволяє розглянути практично будь-яку форму засобів масової інформації будь-якій особі чи організації незалежно від попереднього навчання. Цей крок вимагає, щоб кожен фахівець перетинався з інформаційними структурами та технологіями та керувався ними, коли вони існують та змінюються. Тоді, для Дженкінса, конвергенція - це розмивання кордонів, полів та спеціалізацій.

Основним твердженням Дженкінса в "Convergence Culture: Where Old and New Media Collide" є те, що культура конвергенції являє собою зміну відношення громадськості до медіа. Для Дженкінса ця зміна відбувається спочатку через популярну культуру, де навички, отримані внаслідок гри, також мають застосування у світах освіти, праці та політики. Дженкінс вказує на різноманітні соціальні, корпоративні та академічні інститути, які намагаються зламати сталі норми, моделюючи нові ініціативи для громадських фан-спільнот. У свою чергу, ці нові ініціативи виграють від того, що Дженкінс називає епохою конвергенції засобів масової інформації та колективного знання.

Вивчення популярної культури для Дженкінса - це процес колективного сприйняття, який безпосередньо впливає на функціонування таких соціальних інститутів, як релігія, освіта, бізнес і навіть військові структури. Протягом усієї книги Дженкінс спирається на теорію, наведену П'єром Леві, що описує феномен колективної дії людини та здатність "спільно думати" про проблеми для досягнення консенсусу. Таким прикладом, що ілюструє Дженкінс, є колективний інтелект, який пронизує вебсайти фанатів. Дженкінс також пояснює, як збирають, рекламують та обробляють окремі біти інформації споживачам інформації. Це "групове мислення" (або, як називає це Дженкінс "колективний інтелект") має свої власні правила та системи підтвердження інформації, які оцінюють не тільки якість розміщеної інформації, але й характер інформації.

Аналіз Дженкінса дає нові уявлення про внесок колективного інтелекту, які стосуються онлайнових середовищ. Наприклад, деякі учасники групи "Спойлер" Survivor присвячують багато часу і досліджень, щоб створити складні моделі, системи та гіпотези, які відповідають наявним фрагментам інформації, розміщеної членами спільноти. Інші редагують, переглядають та заперечують факти та твердження у вигляді академічного рецензування ідей. Разом з концепцією колективного інтелекту Дженкінс розвиває ідеї про експертну парадигму та споріднені групи. Експертна парадигма "використовує правила щодо того, як ви отримуєте доступ до інформації та обробляєте її, правила, які встановлюються за допомогою традиційних дисциплін. Навпаки, сила та слабкість колективного інтелекту полягають в тому, що вона безладна, недисциплінована та некерована". Нові культури знань є добровільними, тимчасовими та тактичними. Людина залишається у споріднених групах, якщо вони відповідають емоційним та інтелектуальним потребам особистості. Ці умови та їх використання в культурних дослідженнях не є новими; Дженкінс працює в рамках вже відомих традицій досліджень народної культури.

Для того, щоб заповнити деякі інші прогалини у висвітленні мультимедійних новин у культурі конвергенції, Дженкінс також коротко розглядає питання про цифровий розрив і стверджує, що ЗМІ - це не просто технологія. Хоча концепція справедливого доступу до засобів масової інформації розглядається в книзі, вона аналізується не ретельно. Дженкінс також акцентує увагу на тому, що "потрібно переглянути мету медіа-освіти, щоб молодь могла усвідомити себе як виробників та учасників культури, а не просто як споживачів, критичних або якихось ще.

Універсальна культура

Універсальна культура є тематикою багатьох наукових праць Дженкинса, які зосереджені на розробці принципів теорії та практики мас-медіа, за допомогою яких користувачі медіа перш за все розуміються як активні та творчі учасники, а не просто пасивні споживачі. Ця участь зацікавлених сторін вважається все більш важливою з урахуванням посилених інтерактивних та мережевих можливостей зв'язку цифрових та інтернет-технологій. Дженкінс визначив культуру співучасті як таку що:

1. Має низькі бар’єри для художнього вираження та для громадської участі;

2. Має надійну підтримку створення та обміну творіннями з іншими;

3. Має певний тип неформального наставництва, за допомогою чого інформація від найбільш досвідчених, передається новим людям;

4. Учасники вважають, що їх внесок має значення;

5. Де учасники відчувають певний ступінь соціальних зв'язків один з одним (принаймні вони піклуються про те, що думають інші люди про те, що вони створили). Не кожен учасник повинен внести свій внесок, але всі повинні вірити, що вони можуть робити свій внесок і те, що вони внесуть, будуть належним чином оцінюватися.

Дженкінс також виділив ключові форми культури участі: Афіляція- членство в онлайн спільнотах Вирази- виготовлення нових креативних форм Спільна робота- наприклад створення контенту, модів для відеоігр і так далі.

Трансмедіа розповідь

Однією з найбільш відомих концепції Дженкінса є «трансмедійна розповідь». Суть трасмедійної розповіді історії Дженкінс визначив так: Трансмедійна розповідь - це процес, у якому інтегральні елементи художньої літератури розділяються на декілька різних каналів із метою створення нового розважального досвіду, при чому в ідеалі кожен з цих елементів має вносити власний внесок в історію. Трансмедійна розповідь - процес, який створює новий світ таким чином, щоб можна було підтримувати розвиток франшизи, створювати багато різних історій, узгоджених у такий мірі, щоб вони підходили одна одній. В результаті такі елементи історії можуть бути розповсюджені по різних медіа-платформах, що допомагає залученню нових людей до участі в історії.

В результаті Дженкінс виокремив сім основних принципів «трансмедіа-розповіді»: розповсюджуваність, проникність, безперервність, кратність, занурення, екстрактивність, побудова світу.

Розповсюдженість. Виникає через взаємодію фанатів - читачі активно займаються поширенням матеріалу у власних соціальних мережах, саме цей процес часто називають «вірусним явищем». Нерідко «вірусність» контенту використувується свідомо для залучення більшої аудиторії.

Проникність. Історія захоплює фанатів таким чином, що стимулює глибоке вивчення деталей, «пасхальних яєць» та різних контекстів історії. Для ілюстрації цього використовується приклад франшизи «Матриця», де нові секрети могли бути ключем до майбутнього розвитку франшизи або більш яскравої її ілюстрації. Наприклад, номери автомобілів DA203 або IS5416 відносяться до відповідних віршів Біблії - Даниїла 2:3 та Ісаї 54:16

Безперервність- метод розповіді історії, при якому хоча розповідь і ведеться в окремих елементах твору, вона все одно підтримує узгодженість та достовірність сюжету. Водночас саме через цей принцип франшиза може втратити глядача - через велику кількість деталей часто втрачається узгодженість. Інколи, прагнення зберегти безперервність сюжетів демонструється саме найбільш відданими фанатами, які у випадку Star Wars створили онлайн-енциклопедію «Вукипедія».

Кратність. Принцип, при якому велика кількість сюжетних ліній в межах одного всесвіту подається із різних сторін. Як приклад можна подивитися на величезний всесвіт "Зоряний шлях", в якому різні вигадані кораблі, екіпажі та станції вивчають ту саму галактику з різних точок зору, в різні періоди часу і стикаються з різними проблемами.

Занурення. Завдяки йому фанат забуває про реальні обставини, повністю занурюючись у всесвіт. Яскраво прослідковується це через розвиток технологій у кінематографі - виникнення кольорового зображення, звуку, пізніше і Аватар Джеймса Кемерона підштовхнув можливості у зануренні глядача у фільм впровадженням 3D зображення.

Екстрактивність. Дає щось для фаната, що можна потім взяти з собою, в простір свого повсякденного життя. Ці аспекти можуть бути фізичними, наприклад мільйони фігур "Зоряних війн", проданих за 34 роки франшизи. Але в теорії, вони також можуть бути філософськими або поведінковими, демонструючи різні соціальні проблеми.

Побудова світу. Створення основи, на якій розгортається основна історія та додаткові сюжети. Дженкінс демонструє, що великим елементом успіху є також і той вплив, який чинить головний герой на світ навколо нього, навіть якщо дії головного героя розподілені на декілька різних фільмів або книг.

Блог та сфери інтересів

Генрі Дженкінс має власний блог, який активно веде починаючи із 2006 року. Нараховує більше за півтори тисячі публікацій. Основними тематиками стетай є наступні:

Дослідження коміксів

Як давнішній любитель коміксів, Дженкінс залишає дану тематику у власному полі зору впродовж довгого часу. Його інтерес полягає у дослідженні як супергеройських коміксів, так і альтернативних. У власних академічних публікаціях розглядає роботу над коміксами таких людей як Брайан Майкл Бендіс, Девід Мак, Шпігельман Арт, Дін Моттер,а також інших У грудні 2015 року Microsoft Research New England's Social Media Collectiv анонсовали нову книгу про комікси, над якою працює Дженкінс.

Дослідження відеоігор

Дослідження Дженкінаса в області відеоігор були сформоване його попередньою зацікавленістю у дебатах навколо формуваних мас-форм популярної культури, а також його паралельному інтересі до дитячої культури. Дженкінс назває відеоігри "Новим живим мистецтвом" і стверджував, що це було вирішальне середовище для зростання цифрової інтерактивної культури. У блозі активно підтримує цю тематику, такими статтями як Are Games Art? Wii, I Mean, Oui! від другого липня 2006, From Serious Games to Serious Gaming 2007 року та іншими

Культура фанатів

Робота Дженкінаса з фан-культури виникає з його наукових інтересів у популярній культурі та засобах масової інформації, а також відображення власного досвіду як фанат медіа. Дженкінс описує себе як "aca-fan", термін, що описує академічного дослідника, який свідомо ідентифікує та пише як фанат. Книга Дженкінса, 1992 року «Textual Poachers: Television Fans & Participatory Culture.», яка фактично була початком праці у даному напрямку, розглядала не тільки у рамках телевізійних програм, а й за їх межами. Дослідження Дженкіна в Текстових Браконьєрах показало, як фанати створюють власну культуру шляхом присвоєння та реміксації - "браконьєрського" контенту, підсилюючи фанатську комунікацію, створюючи нові креативні форми на основі елементів масової культури. У власному блозі продовжує розвивати цю тематику, у таких статтях як, наприклад, «When Fandom Goes Mainstream» від 29 листопада 2006, When Fan Boys and Fan Girls Meet... від 17 травня 2007, "Same Old Shit!": Fan Resistance at Wrestlemania 29 від 16 квітня 2013 та багатьох інших

Водевіль і кінематограф

Основний інтерес Дженкінса до водевілю і кінематографу мав місце бути під час ранньої дослідницької кар’єри- його магістерська дисертація в університеті Вісконсину досліджувала те, яким чином американський водевіль вплинув на розвиток комедійних фільмів із звуком у 1930-х роках, таких як Брати Маркс, Вільям Клод Філпс, і Едді Кантор. Дисертація стала основою книги book What Made Pistachio Nuts?: Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic. Основною тезою було твердження про те, що водевіль створив сильну базу для віртуозних виступів та емоційного впливу, що сильно контрастувало із класичним голівудським акцентом на персонажа та сюжет. Підхід Дженкінаса був частково натхненний коментаторами, які вважають, що раннє кіно несправедливо трактувалося скептичними коментаторами своєї епохи, оскільки воно стало зростаючим новим популярним культурним середовищем. На нього також вплинули вчені естетики кінематографії, такі як Девід Борвелл. Цей підхід пізніше допоможе сформувати наукову оцінку Дженкінаса в області відеоігор, оскільки ще одне зростаюче популярне культурне середовище зазнало великої критики. Ця тематика найбільш широко розкрита у його блозі, ілюстрована такими публікаціями як, наприклад, The Ancient Art of Falling Down: Vaudeville Cinema Between Hollywood and China , від 19 квітня 2016, Youtube and the Vaudeville Aesthetic від 19 листопада 2006.

Публікації

  • Jenkins, Henry (1992). What Made Pistachio Nuts?: Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic. New York: Columbia University Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (1992). Textual Poachers: Television Fans & Participatory Culture. Studies in culture and communication. New York: Routledge. ISBN .
  • Jenkins, Henry (ed. with Kristine Brunovska Karnick) (1994). Classical Hollywood Comedy. American Film Institute Film Readers. New York: Routledge, Chapman and Hall. ISBN .
  • Tulloch, John; Jenkins, Henry (1995). Science Fiction Audiences: Doctor Who, Star Trek and Their Followers. London: Routledge, Chapman and Hall. ISBN .
  • Jenkins, Henry (ed. with Justine Cassell) (1998). From Barbie to Mortal Kombat: Gender and Computer Games. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (1998). The Children's Culture Reader. New York: . ISBN .
  • Jenkins, Henry (ed. with Tara McPherson and Jane Shattuc) (2002). Hop on Pop: The Politics and Pleasures of Popular Culture. . ISBN .
  • Thorburn, David and Henry Jenkins (Eds.) (2003). Rethinking Media Change: The Aesthetics of Transition. Media in Transition. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry and David Thorburn (Eds.) (2003). Democracy and New Media. Media in Transition. Cambridge, MA: MIT Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (2006). Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. New York: New York University Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (2006). The Wow Climax: Tracing the Emotional Impact of Popular Culture. New York: New York University Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (2006). Fans, Bloggers, and Gamers: Exploring Participatory Culture. New York: New York University Press. ISBN .
  • Jenkins, Henry (with Ravi Purushotma, Margaret Weigel, Katie Clinton, and Alice J. Robison) (2009), Confronting the Challenges of Participatory Culture: Media Education for the 21st Century, Cambridge: MIT Press, ISBN 
  • Jenkins, Henry; Ford, Sam; Green, Joshua (2013), Spreadable Media: Creating Meaning and Value in a Networked Culture, New York: New York University Press, ISBN 
  • Jenkins, Henry; Kelley, Wyn (with Katie Clinton, Jenna McWilliams, Ricardo Pitts-Wiley and Erin Reilly) (2013), Reading in a Participatory Culture: Remixing Moby-Dick for the English Literature Classroom, New York: , ISBN 
  • Jenkins, Henry; Ito, Mizuko; boyd, danah (2015), Participatory Culture in a Networked Era: A Conversation on Youth, Learning, Commerce, and Politics, Cambridge, UK: , ISBN 
  • Jenkins, Henry; Shresthova, Sangita; Gamber-Thompson, Liana; Kligler-Vilenchik, Neta; Zimmerman, Arely (2016), By Any Media Necessary: The New Youth Activism, Connected Youth and Digital Futures, New York: New York University Press, ISBN 

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #132470233 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. . Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  5. Jenkins, Henry Convergence Culture: Where old and new media collide. New York: New York University Press, 2006
  6. Мак-Квейл, Д. Теорія масової комунікації.. Львів : Літопис, 2010
  7. . 24 липня 2014. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 3 грудня 2017.
  8. Jenkins, Henry. . Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 3 грудня 2017.
  9. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  10. Gillespie, Tarleton (18 грудня 2015). . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  12. . Архів l оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  13. . Архів l оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  14. Jenkins, Henry Textual Poachers: Television Fans & Participatory Culture. Studies in culture and communication.. New York: Routlege, 1992
  15. . Архів l оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  16. When Fan Boys and Fan Girls Meet...[недоступне посилання з липня 2019]
  17. . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  18. Jenkins, Henry .What Made Pistachio Nuts?: Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic.. New York: Columbia University Press, 1992
  19. . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  20. . Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhenkins Genri Dzhenkins angl Henry Jenkins III nar 4 chervnya 1958 Atlanta Dzhordzhiya SShA amerikanskij doslidnik media profesor komunikaciyi zhurnalizmu i kino mistectva chlen USC Annenberg School z komunikaciyi ta zhurnalizmu chlen USC School of Cinematic Arts Spivzasnovnik ta yak spivdirektor razom z Vilyamom Urichchi Comparative Media Studies Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Pracyuvav yak tehnichnij radnik v ZeniMax Media batkivskij kompaniyi vidavnictva video igor Bethesda Softworks U 2013 roci vin stav chlenom radi yaka obiraye peremozhciv Premiyi Pibodi Genri DzhenkinsHenry JenkinsNarodivsya4 chervnya 1958 1958 06 04 1 66 rokiv Atlanta 1 Gromadyanstvo SShANacionalnistamerikanecDiyalnistnaukovec doslidnik masovoyi komunikaciyi GaluzfilosofiyaVidomij zavdyakiavtorstvu teoriyi mediakonvergenciyiAlma materUniversitet Ajovi Universitet Viskonsin Medison i dZnannya movanglijska 2 ZakladUniversitet Pivdennoyi Kaliforniyi i Massachusetskij tehnologichnij institutRoki aktivnosti1992 teper chasU shlyubi zSintia DzhenkinsIMDbID 2302071Sajthenryjenkins org Mediafajli u VikishovishiOsvita ta osobiste zhittyaZakinchiv Universitet Dzhordzhiyi za specialnistyu Politichni nauki ta zhurnalizm Piznishe otrimav stupin magistra komunikacijnih doslidzhen v Ajovskomu Universiteti Zahistiv disertaciyu v Viskonsinskomu universiteti v Medisoni Z 2009 roku pracyuye v Universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi Maye druzhinu Sintiyu Dzhenkins ta sina Genri Dzhenkinsa chetvertogo Osnovni koncepciyiMediakonvergentnist U svoyij knizi Convergence Culture Where Old and New Media Collide Genri Dzhenkins prodovzhuye i rozvivaye svoyu robotu pro fanativ i blogi sho isnuyut u cifrovih socialnih merezhah U cij knizi Dzhenkins rozglyadaye te yak ci kulturi shodyatsya v korporativnih religijnih socialnih ta rozvazhalnih aspektah amerikanskogo suspilstva U kulturi konvergenciyi Dzhenkins poyednuye akademichnu ekspertizu z dostupnim stilem dlya shirokoyi auditoriyi yaka zacikavlena u zasobah masovoyi informaciyi ta kulturologiyi Robota Dzhenkinsa ce zv yazok teorij media doslidzhen yaka zoseredzhuyetsya na ideyah konvergenciyi zasobiv masovoyi informaciyi kulturi faniv fan fantastiki blogu kolektivnogo intelektu ta kulturi uchasti U kulturi konvergenciyi Dzhenkins rozglyadaye chotiri aspekti konvergenciyi ekonomichnij tehnologichnij socialnij ta kulturnij sho tisno peregukayetsya iz teoriyeyu masovoyi komunikaciyi D Mak Kvejla yakij nagoloshuye na vazhlivosti media yak socialnogo institutu yakij treba doslidzhuvati i znati osoblivosti jogo funkcionuvannya Pid tehnologichnoyu konvergenciyeyu Dzhenkins maye na uvazi ocifruvannya media kontentu Ekonomichna konvergenciya ce integraciya industriyi rozvag u media konglomerat yakij keruye riznomanitnimi aspektami virobnictva zasobiv masovoyi informaciyi ta prizvodit do perebudovi kulturnih virobnictv ta transmedia diyalnosti Kulturna konvergenciya opisuye novi formi tvorchosti sho vinikayut u spozhivachiv Ce mozhe vklyuchati fan fantastiku modifikaciyi igor i organichnu konvergenciyu taki yak spojlerstvo ta parodijni diyi sho otochuyut rizni media postanovki televizijni seriali Survivor Garri Potter Zoryani Vijni ta seriya filmiv Matrici rolevi igri sho vidobrazhayut taki filmi Dzhenkins daye zagalnij oglyad istorichnogo ta kulturnogo kontekstu sho dozvolyaye rozmiti chotiri aspekti konvergenciyi rozmiti liniyi mizh disciplinami Nezvazhayuchi na te sho cya poziciya mozhe buti protilezhnoyu do poziciyi bagatoh tradicijnih vchenih Dzhenkins zaznachaye sho majbutnye peredbachaye vidhid vid visokospecializovanih akademichnih i navit korporativnih disciplin Dlya Dzhenkinsa sogodnishnya kultura konvergenciyi peretinaye tradicijni mezhi specializaciyi ta galuzej vivchennya i dozvolyaye rozglyanuti praktichno bud yaku formu zasobiv masovoyi informaciyi bud yakij osobi chi organizaciyi nezalezhno vid poperednogo navchannya Cej krok vimagaye shob kozhen fahivec peretinavsya z informacijnimi strukturami ta tehnologiyami ta keruvavsya nimi koli voni isnuyut ta zminyuyutsya Todi dlya Dzhenkinsa konvergenciya ce rozmivannya kordoniv poliv ta specializacij Osnovnim tverdzhennyam Dzhenkinsa v Convergence Culture Where Old and New Media Collide ye te sho kultura konvergenciyi yavlyaye soboyu zminu vidnoshennya gromadskosti do media Dlya Dzhenkinsa cya zmina vidbuvayetsya spochatku cherez populyarnu kulturu de navichki otrimani vnaslidok gri takozh mayut zastosuvannya u svitah osviti praci ta politiki Dzhenkins vkazuye na riznomanitni socialni korporativni ta akademichni instituti yaki namagayutsya zlamati stali normi modelyuyuchi novi iniciativi dlya gromadskih fan spilnot U svoyu chergu ci novi iniciativi vigrayut vid togo sho Dzhenkins nazivaye epohoyu konvergenciyi zasobiv masovoyi informaciyi ta kolektivnogo znannya Vivchennya populyarnoyi kulturi dlya Dzhenkinsa ce proces kolektivnogo sprijnyattya yakij bezposeredno vplivaye na funkcionuvannya takih socialnih institutiv yak religiya osvita biznes i navit vijskovi strukturi Protyagom usiyeyi knigi Dzhenkins spirayetsya na teoriyu navedenu P yerom Levi sho opisuye fenomen kolektivnoyi diyi lyudini ta zdatnist spilno dumati pro problemi dlya dosyagnennya konsensusu Takim prikladom sho ilyustruye Dzhenkins ye kolektivnij intelekt yakij pronizuye vebsajti fanativ Dzhenkins takozh poyasnyuye yak zbirayut reklamuyut ta obroblyayut okremi biti informaciyi spozhivacham informaciyi Ce grupove mislennya abo yak nazivaye ce Dzhenkins kolektivnij intelekt maye svoyi vlasni pravila ta sistemi pidtverdzhennya informaciyi yaki ocinyuyut ne tilki yakist rozmishenoyi informaciyi ale j harakter informaciyi Analiz Dzhenkinsa daye novi uyavlennya pro vnesok kolektivnogo intelektu yaki stosuyutsya onlajnovih seredovish Napriklad deyaki uchasniki grupi Spojler Survivor prisvyachuyut bagato chasu i doslidzhen shob stvoriti skladni modeli sistemi ta gipotezi yaki vidpovidayut nayavnim fragmentam informaciyi rozmishenoyi chlenami spilnoti Inshi redaguyut pereglyadayut ta zaperechuyut fakti ta tverdzhennya u viglyadi akademichnogo recenzuvannya idej Razom z koncepciyeyu kolektivnogo intelektu Dzhenkins rozvivaye ideyi pro ekspertnu paradigmu ta sporidneni grupi Ekspertna paradigma vikoristovuye pravila shodo togo yak vi otrimuyete dostup do informaciyi ta obroblyayete yiyi pravila yaki vstanovlyuyutsya za dopomogoyu tradicijnih disciplin Navpaki sila ta slabkist kolektivnogo intelektu polyagayut v tomu sho vona bezladna nedisciplinovana ta nekerovana Novi kulturi znan ye dobrovilnimi timchasovimi ta taktichnimi Lyudina zalishayetsya u sporidnenih grupah yaksho voni vidpovidayut emocijnim ta intelektualnim potrebam osobistosti Ci umovi ta yih vikoristannya v kulturnih doslidzhennyah ne ye novimi Dzhenkins pracyuye v ramkah vzhe vidomih tradicij doslidzhen narodnoyi kulturi Dlya togo shob zapovniti deyaki inshi progalini u visvitlenni multimedijnih novin u kulturi konvergenciyi Dzhenkins takozh korotko rozglyadaye pitannya pro cifrovij rozriv i stverdzhuye sho ZMI ce ne prosto tehnologiya Hocha koncepciya spravedlivogo dostupu do zasobiv masovoyi informaciyi rozglyadayetsya v knizi vona analizuyetsya ne retelno Dzhenkins takozh akcentuye uvagu na tomu sho potribno pereglyanuti metu media osviti shob molod mogla usvidomiti sebe yak virobnikiv ta uchasnikiv kulturi a ne prosto yak spozhivachiv kritichnih abo yakihos she Universalna kultura Universalna kultura ye tematikoyu bagatoh naukovih prac Dzhenkinsa yaki zoseredzheni na rozrobci principiv teoriyi ta praktiki mas media za dopomogoyu yakih koristuvachi media persh za vse rozumiyutsya yak aktivni ta tvorchi uchasniki a ne prosto pasivni spozhivachi Cya uchast zacikavlenih storin vvazhayetsya vse bilsh vazhlivoyu z urahuvannyam posilenih interaktivnih ta merezhevih mozhlivostej zv yazku cifrovih ta internet tehnologij Dzhenkins viznachiv kulturu spivuchasti yak taku sho 1 Maye nizki bar yeri dlya hudozhnogo virazhennya ta dlya gromadskoyi uchasti 2 Maye nadijnu pidtrimku stvorennya ta obminu tvorinnyami z inshimi 3 Maye pevnij tip neformalnogo nastavnictva za dopomogoyu chogo informaciya vid najbilsh dosvidchenih peredayetsya novim lyudyam 4 Uchasniki vvazhayut sho yih vnesok maye znachennya 5 De uchasniki vidchuvayut pevnij stupin socialnih zv yazkiv odin z odnim prinajmni voni pikluyutsya pro te sho dumayut inshi lyudi pro te sho voni stvorili Ne kozhen uchasnik povinen vnesti svij vnesok ale vsi povinni viriti sho voni mozhut robiti svij vnesok i te sho voni vnesut budut nalezhnim chinom ocinyuvatisya Dzhenkins takozh vidiliv klyuchovi formi kulturi uchasti Afilyaciya chlenstvo v onlajn spilnotah Virazi vigotovlennya novih kreativnih form Spilna robota napriklad stvorennya kontentu modiv dlya videoigr i tak dali Transmedia rozpovid Odniyeyu z najbilsh vidomih koncepciyi Dzhenkinsa ye transmedijna rozpovid Sut trasmedijnoyi rozpovidi istoriyi Dzhenkins viznachiv tak Transmedijna rozpovid ce proces u yakomu integralni elementi hudozhnoyi literaturi rozdilyayutsya na dekilka riznih kanaliv iz metoyu stvorennya novogo rozvazhalnogo dosvidu pri chomu v ideali kozhen z cih elementiv maye vnositi vlasnij vnesok v istoriyu Transmedijna rozpovid proces yakij stvoryuye novij svit takim chinom shob mozhna bulo pidtrimuvati rozvitok franshizi stvoryuvati bagato riznih istorij uzgodzhenih u takij miri shob voni pidhodili odna odnij V rezultati taki elementi istoriyi mozhut buti rozpovsyudzheni po riznih media platformah sho dopomagaye zaluchennyu novih lyudej do uchasti v istoriyi V rezultati Dzhenkins viokremiv sim osnovnih principiv transmedia rozpovidi rozpovsyudzhuvanist proniknist bezperervnist kratnist zanurennya ekstraktivnist pobudova svitu Rozpovsyudzhenist Vinikaye cherez vzayemodiyu fanativ chitachi aktivno zajmayutsya poshirennyam materialu u vlasnih socialnih merezhah same cej proces chasto nazivayut virusnim yavishem Neridko virusnist kontentu vikoristuvuyetsya svidomo dlya zaluchennya bilshoyi auditoriyi Proniknist Istoriya zahoplyuye fanativ takim chinom sho stimulyuye gliboke vivchennya detalej pashalnih yayec ta riznih kontekstiv istoriyi Dlya ilyustraciyi cogo vikoristovuyetsya priklad franshizi Matricya de novi sekreti mogli buti klyuchem do majbutnogo rozvitku franshizi abo bilsh yaskravoyi yiyi ilyustraciyi Napriklad nomeri avtomobiliv DA203 abo IS5416 vidnosyatsya do vidpovidnih virshiv Bibliyi Daniyila 2 3 ta Isayi 54 16 Bezperervnist metod rozpovidi istoriyi pri yakomu hocha rozpovid i vedetsya v okremih elementah tvoru vona vse odno pidtrimuye uzgodzhenist ta dostovirnist syuzhetu Vodnochas same cherez cej princip franshiza mozhe vtratiti glyadacha cherez veliku kilkist detalej chasto vtrachayetsya uzgodzhenist Inkoli pragnennya zberegti bezperervnist syuzhetiv demonstruyetsya same najbilsh viddanimi fanatami yaki u vipadku Star Wars stvorili onlajn enciklopediyu Vukipediya Kratnist Princip pri yakomu velika kilkist syuzhetnih linij v mezhah odnogo vsesvitu podayetsya iz riznih storin Yak priklad mozhna podivitisya na velicheznij vsesvit Zoryanij shlyah v yakomu rizni vigadani korabli ekipazhi ta stanciyi vivchayut tu samu galaktiku z riznih tochok zoru v rizni periodi chasu i stikayutsya z riznimi problemami Zanurennya Zavdyaki jomu fanat zabuvaye pro realni obstavini povnistyu zanuryuyuchis u vsesvit Yaskravo proslidkovuyetsya ce cherez rozvitok tehnologij u kinematografi viniknennya kolorovogo zobrazhennya zvuku piznishe i Avatar Dzhejmsa Kemerona pidshtovhnuv mozhlivosti u zanurenni glyadacha u film vprovadzhennyam 3D zobrazhennya Ekstraktivnist Daye shos dlya fanata sho mozhna potim vzyati z soboyu v prostir svogo povsyakdennogo zhittya Ci aspekti mozhut buti fizichnimi napriklad miljoni figur Zoryanih vijn prodanih za 34 roki franshizi Ale v teoriyi voni takozh mozhut buti filosofskimi abo povedinkovimi demonstruyuchi rizni socialni problemi Pobudova svitu Stvorennya osnovi na yakij rozgortayetsya osnovna istoriya ta dodatkovi syuzheti Dzhenkins demonstruye sho velikim elementom uspihu ye takozh i toj vpliv yakij chinit golovnij geroj na svit navkolo nogo navit yaksho diyi golovnogo geroya rozpodileni na dekilka riznih filmiv abo knig Blog ta sferi interesivGenri Dzhenkins maye vlasnij blog yakij aktivno vede pochinayuchi iz 2006 roku Narahovuye bilshe za pivtori tisyachi publikacij Osnovnimi tematikami stetaj ye nastupni Doslidzhennya komiksiv Yak davnishnij lyubitel komiksiv Dzhenkins zalishaye danu tematiku u vlasnomu poli zoru vprodovzh dovgogo chasu Jogo interes polyagaye u doslidzhenni yak supergerojskih komiksiv tak i alternativnih U vlasnih akademichnih publikaciyah rozglyadaye robotu nad komiksami takih lyudej yak Brajan Majkl Bendis Devid Mak Shpigelman Art Din Motter a takozh inshih U grudni 2015 roku Microsoft Research New England s Social Media Collectiv anonsovali novu knigu pro komiksi nad yakoyu pracyuye Dzhenkins Doslidzhennya videoigor Doslidzhennya Dzhenkinasa v oblasti videoigor buli sformovane jogo poperednoyu zacikavlenistyu u debatah navkolo formuvanih mas form populyarnoyi kulturi a takozh jogo paralelnomu interesi do dityachoyi kulturi Dzhenkins nazvaye videoigri Novim zhivim mistectvom i stverdzhuvav sho ce bulo virishalne seredovishe dlya zrostannya cifrovoyi interaktivnoyi kulturi U blozi aktivno pidtrimuye cyu tematiku takimi stattyami yak Are Games Art Wii I Mean Oui vid drugogo lipnya 2006 From Serious Games to Serious Gaming 2007 roku ta inshimi Kultura fanativ Robota Dzhenkinasa z fan kulturi vinikaye z jogo naukovih interesiv u populyarnij kulturi ta zasobah masovoyi informaciyi a takozh vidobrazhennya vlasnogo dosvidu yak fanat media Dzhenkins opisuye sebe yak aca fan termin sho opisuye akademichnogo doslidnika yakij svidomo identifikuye ta pishe yak fanat Kniga Dzhenkinsa 1992 roku Textual Poachers Television Fans amp Participatory Culture yaka faktichno bula pochatkom praci u danomu napryamku rozglyadala ne tilki u ramkah televizijnih program a j za yih mezhami Doslidzhennya Dzhenkina v Tekstovih Brakonyerah pokazalo yak fanati stvoryuyut vlasnu kulturu shlyahom prisvoyennya ta remiksaciyi brakonyerskogo kontentu pidsilyuyuchi fanatsku komunikaciyu stvoryuyuchi novi kreativni formi na osnovi elementiv masovoyi kulturi U vlasnomu blozi prodovzhuye rozvivati cyu tematiku u takih stattyah yak napriklad When Fandom Goes Mainstream vid 29 listopada 2006 When Fan Boys and Fan Girls Meet vid 17 travnya 2007 Same Old Shit Fan Resistance at Wrestlemania 29 vid 16 kvitnya 2013 ta bagatoh inshih Vodevil i kinematograf Osnovnij interes Dzhenkinsa do vodevilyu i kinematografu mav misce buti pid chas rannoyi doslidnickoyi kar yeri jogo magisterska disertaciya v universiteti Viskonsinu doslidzhuvala te yakim chinom amerikanskij vodevil vplinuv na rozvitok komedijnih filmiv iz zvukom u 1930 h rokah takih yak Brati Marks Vilyam Klod Filps i Eddi Kantor Disertaciya stala osnovoyu knigi book What Made Pistachio Nuts Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic Osnovnoyu tezoyu bulo tverdzhennya pro te sho vodevil stvoriv silnu bazu dlya virtuoznih vistupiv ta emocijnogo vplivu sho silno kontrastuvalo iz klasichnim golivudskim akcentom na personazha ta syuzhet Pidhid Dzhenkinasa buv chastkovo nathnennij komentatorami yaki vvazhayut sho rannye kino nespravedlivo traktuvalosya skeptichnimi komentatorami svoyeyi epohi oskilki vono stalo zrostayuchim novim populyarnim kulturnim seredovishem Na nogo takozh vplinuli vcheni estetiki kinematografiyi taki yak Devid Borvell Cej pidhid piznishe dopomozhe sformuvati naukovu ocinku Dzhenkinasa v oblasti videoigor oskilki she odne zrostayuche populyarne kulturne seredovishe zaznalo velikoyi kritiki Cya tematika najbilsh shiroko rozkrita u jogo blozi ilyustrovana takimi publikaciyami yak napriklad The Ancient Art of Falling Down Vaudeville Cinema Between Hollywood and China vid 19 kvitnya 2016 Youtube and the Vaudeville Aesthetic vid 19 listopada 2006 PublikaciyiJenkins Henry 1992 What Made Pistachio Nuts Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic New York Columbia University Press ISBN 0 231 07855 2 Jenkins Henry 1992 Textual Poachers Television Fans amp Participatory Culture Studies in culture and communication New York Routledge ISBN 0 415 90571 0 Jenkins Henry ed with Kristine Brunovska Karnick 1994 Classical Hollywood Comedy American Film Institute Film Readers New York Routledge Chapman and Hall ISBN 0 415 90639 3 Tulloch John Jenkins Henry 1995 Science Fiction Audiences Doctor Who Star Trek and Their Followers London Routledge Chapman and Hall ISBN 0 4150 6141 5 Jenkins Henry ed with Justine Cassell 1998 From Barbie to Mortal Kombat Gender and Computer Games Cambridge MA MIT Press ISBN 0 2620 3258 9 Jenkins Henry 1998 The Children s Culture Reader New York ISBN 0 8147 4231 9 Jenkins Henry ed with Tara McPherson and Jane Shattuc 2002 Hop on Pop The Politics and Pleasures of Popular Culture ISBN 0 8223 2737 6 Thorburn David and Henry Jenkins Eds 2003 Rethinking Media Change The Aesthetics of Transition Media in Transition Cambridge MA MIT Press ISBN 0 262 20146 1 Jenkins Henry and David Thorburn Eds 2003 Democracy and New Media Media in Transition Cambridge MA MIT Press ISBN 0 262 10101 7 Jenkins Henry 2006 Convergence Culture Where Old and New Media Collide New York New York University Press ISBN 0 8147 4281 5 Jenkins Henry 2006 The Wow Climax Tracing the Emotional Impact of Popular Culture New York New York University Press ISBN 0 8147 4282 3 Jenkins Henry 2006 Fans Bloggers and Gamers Exploring Participatory Culture New York New York University Press ISBN 0 8147 4284 X Jenkins Henry with Ravi Purushotma Margaret Weigel Katie Clinton and Alice J Robison 2009 Confronting the Challenges of Participatory Culture Media Education for the 21st Century Cambridge MIT Press ISBN 9780262513623 Jenkins Henry Ford Sam Green Joshua 2013 Spreadable Media Creating Meaning and Value in a Networked Culture New York New York University Press ISBN 0 8147 4350 1 Jenkins Henry Kelley Wyn with Katie Clinton Jenna McWilliams Ricardo Pitts Wiley and Erin Reilly 2013 Reading in a Participatory Culture Remixing Moby Dick for the English Literature Classroom New York ISBN 9780262513623 Jenkins Henry Ito Mizuko boyd danah 2015 Participatory Culture in a Networked Era A Conversation on Youth Learning Commerce and Politics Cambridge UK ISBN 0 7456 6070 3 Jenkins Henry Shresthova Sangita Gamber Thompson Liana Kligler Vilenchik Neta Zimmerman Arely 2016 By Any Media Necessary The New Youth Activism Connected Youth and Digital Futures New York New York University Press ISBN 1 4798 9998 4PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132470233 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Jenkins Henry Convergence Culture Where old and new media collide New York New York University Press 2006 Mak Kvejl D Teoriya masovoyi komunikaciyi Lviv Litopis 2010 24 lipnya 2014 Arhiv originalu za 9 lipnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2017 Jenkins Henry Arhiv originalu za 28 lipnya 2020 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 2 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Gillespie Tarleton 18 grudnya 2015 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv l originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv l originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Jenkins Henry Textual Poachers Television Fans amp Participatory Culture Studies in culture and communication New York Routlege 1992 Arhiv l originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 When Fan Boys and Fan Girls Meet nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Jenkins Henry What Made Pistachio Nuts Early Sound Comedy and the Vaudeville Aesthetic New York Columbia University Press 1992 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017 Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2017

Дата публікації:
Топ