Генрик (Гінко, Яндрих, іноді згадується з придомком «Гінча») з Роґова гербу Дзялоша (нар. між 1390—1395 — пом. на рубежі 1425/1246) — військовий і державний діяч Королівства Польського, королівський крайчий (1413—1415) і підскарбій (1419—1424—?1425/1426), тенутарій бжезьницький (?—1416—1425).
Генрик з Роґова пол. Henryk z Rogowa | ||
Родовий герб Дзялоша | ||
| ||
---|---|---|
1413 — 1415 | ||
Монарх: | Владислав II Яґайло | |
Попередник: | Пйотр Нєджьвєдзький, Кристин Маґєро, Флоріан з Дзядушиців | |
Наступник: | Пйотр Шафранєц | |
| ||
1419 — 1425 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
Народження: | 14 століття | |
Смерть: | 1425 або 1426 | |
Рід: | d | |
Батько: | Гінчка з Роґова | |
Мати: | Офка |
Життєпис
Народився Генрик між 1390—1395 роками. Він був найстаршим сином королівського підскарбія Гінчки з Роґова та його дружини Офки. Мав двох братів і двох сестер.
Під час Грюнвальдської битви Генрик входив до сторожі короля — прибічної чи двірської (надвірної) хоругви, що складалася з 60 найкращих лицарів-копійників, серед яких, зокрема, були мазовецький князь Земовит, князь Федір Любартович, підканцлер Міколай Тромба, майбутній краківський єпископ і кардинал Збіґнєв Олешніцький, двоюрідний брат Генрика Ян Менжик із Домброви та інші.
У серпні 1413 року згадується як крайчий королівський, повторно згадується на цій посаді в березні 1415 року. Найпевніше, не посідав цей уряд постійно, тому що поміж цими датами як королівські крайчі згадуються й інші особи. Найдавнішою печаткою в Короні з гербом Дзялоша в історіографії вважається лат. sigillum до документів Городельської унії 1413 року. Цей герб був прийнятий тоді, разом із християнським ім'ям Пйотр, литовським боярином [pl]. Невідоме ім'я лицаря, який адоптував литовського боярина, проте з хронологічних причин ним міг бути лише Генрик і Роґова.
Ймовірно, Генрик отримав Бжезьницьку тенуту від батька. 1416 року він видав привілей на побудову млина на річці Варта у Вонсоші Ґурному, що належав до тенути.
Протягом 1415—1419 року, ймовірно, не займав певних урядів, проте згадується в оточенні короля — мабуть залишався його придворним, входив до його найближчого оточення й супроводжував його в поїздках, зокрема, до Львова в червні 1419 року. У липні 1419 року Генрик, очевидно, брав участь у поході проти Тевтонського ордену. Підчас нього у Вольбожі він отримав від короля підтвердження запису на 1160 гривень на бжезьницькій тенуті, який був наданий ще його батькові. Тоді ж він уперше згадується як королівський піскарбій. 5 липня Яґайло надав Генрику як підканцлеру королеви та підскарбію королівському замок самбірський, імовірно, з навколишніми селами, за позичені раніше 1160 гривень і додає до цього 400 коп грошей як викуп від воєводині краківської Ельжбети, вдови Спитка з Мельштина.
Трохи згодом, після недавнього шлюбу Владислава Яґайла з Ельжбетою Грановською, він супроводжував монарха з Познані до Шроди. Почет потрапив у грозу, під час якої блискавка вбила декількох челядників і коней, серед інших того, на якому їхав Генрик.
На рубежі 1421/1422 років Генрик перебував у Кракові, проте, ймовірно, в березні виїхав зі столиці разом із королем. Можливо, брав участь у Голодній війні з тевтонцями.
1424 року Генрик як королівський підскарбій, мав опікуватися потребами військового відділу з 500 осіб, який король відправив до Богемії на допомогу Сигізмунду Люксембургу проти Сигізмунда Корибутовича. Генрик як підскарбій контролював закупівлю та відправку замовленої зброї та інших необхідних речей. Внаслідок застави королівських маєтків, яку Яґайло вже розпочав, він змушений був обмежити свої витрати, але доходи на той час були ще значними.
З титулом підскарбія й узагалі востаннє згадується в документі 3 березня 1425 року. Генрик помер неодруженим, очевидно, на рубежі 1425/1426 років, можливо, внаслідок чуми, яка бушувала в Короні. Швидше за все він був підскарбієм до самої смерті.
У 1460—х роках його молодший брат Ян Гінча перепоховав його в [pl] в Вавельській катедрі.
Примітки
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 193.
- Jana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 48.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 61.
- Marek L. Wójcik, Śląska pieczęć Jana Hinczy z Rogowa z 1435 r. Przyczynek do dziejów herbu Działosza, [w:] Studia Źródłoznawcze, t. LIX, 2021, s. 46—47.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 141.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 49.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 50.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 122.
- Kronika miasta Sambora, zebrana i wydana ku uczczeniu 500-letniej rocznicy założenia miasta Sambora / Dr. Budzynowski, Sambor, 1891, s. 16.
- Jana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 214.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 51.
- Jana Długosza kanonika krakowskiego Dzieła wszystkie, Kraków 1868, tłum. K. Mecherzyński, T. 4, s. 303.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 113.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 52, 113—114.
- Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza, podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 194.
Джерела
- Jerzy Senkowski, Henryk z Rogowa (zm. ok. 1425), [w:] Polski słownik biograficzny, T.9: Gross Adolf — Horoch Kalikst, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961, s. 424.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrik Ginko Yandrih inodi zgaduyetsya z pridomkom Gincha z Rogova gerbu Dzyalosha nar mizh 1390 1395 pom na rubezhi 1425 1246 vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo korolivskij krajchij 1413 1415 i pidskarbij 1419 1424 1425 1426 tenutarij bzheznickij 1416 1425 Genrik z Rogova pol Henryk z Rogowa Rodovij gerb Dzyalosha Krajchij korolivskij 1413 1415 Monarh Vladislav II Yagajlo Poperednik Pjotr Nyedzhvyedzkij Kristin Magyero Florian z Dzyadushiciv Nastupnik Pjotr Shafranyec Pidskarbij korolivskij 1419 1425 Poperednik Nastupnik Narodzhennya 14 stolittya Smert 1425 abo 1426 Rid d Batko Ginchka z Rogova Mati OfkaZhittyepisNarodivsya Genrik mizh 1390 1395 rokami Vin buv najstarshim sinom korolivskogo pidskarbiya Ginchki z Rogova ta jogo druzhini Ofki Mav dvoh brativ i dvoh sester Pid chas Gryunvaldskoyi bitvi Genrik vhodiv do storozhi korolya pribichnoyi chi dvirskoyi nadvirnoyi horugvi sho skladalasya z 60 najkrashih licariv kopijnikiv sered yakih zokrema buli mazoveckij knyaz Zemovit knyaz Fedir Lyubartovich pidkancler Mikolaj Tromba majbutnij krakivskij yepiskop i kardinal Zbignyev Oleshnickij dvoyuridnij brat Genrika Yan Menzhik iz Dombrovi ta inshi U serpni 1413 roku zgaduyetsya yak krajchij korolivskij povtorno zgaduyetsya na cij posadi v berezni 1415 roku Najpevnishe ne posidav cej uryad postijno tomu sho pomizh cimi datami yak korolivski krajchi zgaduyutsya j inshi osobi Najdavnishoyu pechatkoyu v Koroni z gerbom Dzyalosha v istoriografiyi vvazhayetsya lat sigillum do dokumentiv Gorodelskoyi uniyi 1413 roku Cej gerb buv prijnyatij todi razom iz hristiyanskim im yam Pjotr litovskim boyarinom pl Nevidome im ya licarya yakij adoptuvav litovskogo boyarina prote z hronologichnih prichin nim mig buti lishe Genrik i Rogova Jmovirno Genrik otrimav Bzheznicku tenutu vid batka 1416 roku vin vidav privilej na pobudovu mlina na richci Varta u Vonsoshi Gurnomu sho nalezhav do tenuti Protyagom 1415 1419 roku jmovirno ne zajmav pevnih uryadiv prote zgaduyetsya v otochenni korolya mabut zalishavsya jogo pridvornim vhodiv do jogo najblizhchogo otochennya j suprovodzhuvav jogo v poyizdkah zokrema do Lvova v chervni 1419 roku U lipni 1419 roku Genrik ochevidno brav uchast u pohodi proti Tevtonskogo ordenu Pidchas nogo u Volbozhi vin otrimav vid korolya pidtverdzhennya zapisu na 1160 griven na bzheznickij tenuti yakij buv nadanij she jogo batkovi Todi zh vin upershe zgaduyetsya yak korolivskij piskarbij 5 lipnya Yagajlo nadav Genriku yak pidkancleru korolevi ta pidskarbiyu korolivskomu zamok sambirskij imovirno z navkolishnimi selami za pozicheni ranishe 1160 griven i dodaye do cogo 400 kop groshej yak vikup vid voyevodini krakivskoyi Elzhbeti vdovi Spitka z Melshtina Trohi zgodom pislya nedavnogo shlyubu Vladislava Yagajla z Elzhbetoyu Granovskoyu vin suprovodzhuvav monarha z Poznani do Shrodi Pochet potrapiv u grozu pid chas yakoyi bliskavka vbila dekilkoh chelyadnikiv i konej sered inshih togo na yakomu yihav Genrik Na rubezhi 1421 1422 rokiv Genrik perebuvav u Krakovi prote jmovirno v berezni viyihav zi stolici razom iz korolem Mozhlivo brav uchast u Golodnij vijni z tevtoncyami 1424 roku Genrik yak korolivskij pidskarbij mav opikuvatisya potrebami vijskovogo viddilu z 500 osib yakij korol vidpraviv do Bogemiyi na dopomogu Sigizmundu Lyuksemburgu proti Sigizmunda Koributovicha Genrik yak pidskarbij kontrolyuvav zakupivlyu ta vidpravku zamovlenoyi zbroyi ta inshih neobhidnih rechej Vnaslidok zastavi korolivskih mayetkiv yaku Yagajlo vzhe rozpochav vin zmushenij buv obmezhiti svoyi vitrati ale dohodi na toj chas buli she znachnimi Z titulom pidskarbiya j uzagali vostannye zgaduyetsya v dokumenti 3 bereznya 1425 roku Genrik pomer neodruzhenim ochevidno na rubezhi 1425 1426 rokiv mozhlivo vnaslidok chumi yaka bushuvala v Koroni Shvidshe za vse vin buv pidskarbiyem do samoyi smerti U 1460 h rokah jogo molodshij brat Yan Gincha perepohovav jogo v pl v Vavelskij katedri PrimitkiBozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 193 Jana Dlugosza kanonika krakowskiego Dziela wszystkie Krakow 1868 tlum K Mecherzynski T 4 s 48 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 61 Marek L Wojcik Slaska pieczec Jana Hinczy z Rogowa z 1435 r Przyczynek do dziejow herbu Dzialosza w Studia Zrodloznawcze t LIX 2021 s 46 47 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 141 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 49 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 50 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 122 Kronika miasta Sambora zebrana i wydana ku uczczeniu 500 letniej rocznicy zalozenia miasta Sambora Dr Budzynowski Sambor 1891 s 16 Jana Dlugosza kanonika krakowskiego Dziela wszystkie Krakow 1868 tlum K Mecherzynski T 4 s 214 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 51 Jana Dlugosza kanonika krakowskiego Dziela wszystkie Krakow 1868 tlum K Mecherzynski T 4 s 303 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 113 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 52 113 114 Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 194 DzherelaJerzy Senkowski Henryk z Rogowa zm ok 1425 w Polski slownik biograficzny T 9 Gross Adolf Horoch Kalikst Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 1961 s 424