Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генрик Сухарський (пол. Henryk Sucharski; 12 листопада 1898, Ґрембошув, Австро-Угорщина — 30 листопада 1946, Неаполь, Італія) — польський військовий діяч, майор (19 березня 1938).
| Генрик Сухарський | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Henryk Sucharski | ||||||||
 | ||||||||
| Народився | 12 листопада 1898[1][2] Ґрембошув, Домбровський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща | |||||||
| Помер | 30 серпня 1946[1][2](47 років) Неаполь, Італія ·перитоніт | |||||||
| Країна |  Республіка Польща | |||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||
| Знання мов | польська | |||||||
| Учасник | Перша світова війна, Польсько-радянська війна 1920, Польсько-литовська війна і Оборона Вестерплатте | |||||||
| Військове звання | майор | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
| ||||||||
Біографія
Народився в селянській родині. У 1909-17 роках навчався в 2-й імператорській і королівській гімназії в місті Тарнів.
13 лютого 1917 року вступив добровольцем в австро-угорську армію; ніс військову службу в маршовому (або запасному) батальйоні 32-го стрілецького полку австрійського ландверу в Боснії та Герцеговині. У лютому 1918 року закінчив Школу офіцерів запасу в місті Опатів і, в чині кадета-аспіранта, був відряджений у складі 9-ї роти 32-го стрілецького полку австрійського ландверу на Італійський фронт, однак, захворів на малярію і провів залишок війни в госпіталях.
Після повернення в Польщу 7 лютого 1919 року вступив в армію польської держави; ніс військову службу в 16-му піхотному полку, потім був командиром роти в штурмовому батальйоні 6-ї піхотної дивізії; брав участь у відбитті вторгнення чехословацьких військ в Сілезію в березні 1919 року, в радянсько-польській і польсько-литовській війнах. У міжвоєнний період продовжував нести військову службу.
З 3 грудня 1938 по 7 вересня 1939 року — комендант Транспортного військового складу (ТВС) на півострові Вестерплатте (на території Вільного міста Данциг); майстерний організатор, Сухарський зосередився на вдосконаленні оборонних споруд ТВЗ. Під час Польської кампанії Сухарський брав участь в обороні Транспортного військового складу від з'єднань вермахту і самооборони СС «Данциг»: 1-2 вересня 1939 року керував обороною ТВС; результати руйнівного німецького масованого авіаційного нальоту 2 вересня на Вестерплатте послужили для Сухарського причиною віддати наказ про капітуляцію гарнізону Транспортного військового складу, однак, цей наказ не був виконаний в повному обсязі, оскільки проти нього виступили інші офіцери гарнізону ТВС. Існує непідтверджена версія, що 2 вересня заступник коменданта, командир вартової команди ТВС, капітан [pl] відсторонив Сухарського і сам очолив командування гарнізоном Транспортного військового складу. На військових нарадах гарнізону ТВС 4 і 7 вересня Сухарскі наполягав на капітуляції «в умовах очевидної безнадійності становища гарнізону» і з огляду на те, що «подальші втрати призведуть до неминучого прориву оборони і загибелі всього особового складу»; знищення німецькими саперами за допомогою ранцевих вогнеметів караульного приміщення № 2 7 вересня послужило для Сухарського безпосереднім приводом віддати новий наказ про капітуляцію гарнізону Транспортного військового складу. Сухарський був одним з парламентерів під час обговорення з командиром німецького Саперного навчального батальйону, оберстлейтенантом К. Генке 7 вересня умов капітуляції польського гарнізону Вестерплатте. За наказом генерал-майора Фрідріха-Георга Ебергардта, затвердженим Головнокомандуванням Збройних сил Німеччини, на знак поваги до хоробрих захисників Вестерплатте Сухарському було надано право на носіння офіцерської шаблі під час перебування в німецькому полоні.
З вересня 1939 року й до закінчення Другої світової війни 1939-1945 років Сухарський перебував в німецьких пересильних таборах і таборах для військовополонених та інтернованих; в березні 1945 року, під час евакуації з одного табору для полонених офіцерів в інший, постраждав від нещасного випадку, від наслідків якого не зміг повністю оговтатися.
Після звільнення американськими військами з німецького табору для полонених офіцерів, Сухарський 28 травня 1945 року вступив в польський 2-й корпус, який підпорядковувався польському емігрантському урядові в Лондоні, і був переміщений в Італію, де з 25 січня 1946 року обіймав посаду командира польського 6-го батальйону карпатських стрільців.
19 серпня 1946 року Сухарський був відправлений в англійський військовий госпіталь в Неаполі, де і помер від перитоніту; 1 вересня того ж року був похований на Польському військовому цвинтарі в місті Казамассіма.
21 серпня 1971 року останки Сухарскі були ексгумовані, перевезені в ПНР і 1 вересня того ж року з військовими почестями поховані на півострові Вестерплатте. 16 березня 2021 року за згодою родичів Сухарського урна з його останками була ексгумована і доставлена в костел Святої Бригітти в Гданську для перепоховання на новому військовому цвинтарі Вестерплатте, яке заплановане на 1 вересня 2022 року.
Нагороди
- Virtuti Militari
- срібний хрест (30 серпня 1920)
- золотий хрест (№104)
- командорський хрест (1 вересня 1971, посмертно)
- Хрест Хоробрих — нагороджений двічі (вперше в 1921).
- Золотий хрест Заслуги (Польща)
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
Література
- Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych. Процитовано 31 березня 2020.
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1923.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1924.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1928.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych, 1932.
- Mariusz Wójtowicz-Podhorski, Westerplatte 1939. Prawdziwa historia, AJ-Press, Gdańsk 2009.
- Andrzej Drzycimski, Major Henryk Sucharski, Wrocław 1990.
Посилання
- Biogram Henryka Sucharskiego [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Zdjęcie majora w drodze na rozmowy kapitulacyjne [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- . trojmiasto.wyborcza.pl. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrik Suharskij pol Henryk Sucharski 12 listopada 1898 Gremboshuv Avstro Ugorshina 30 listopada 1946 Neapol Italiya polskij vijskovij diyach major 19 bereznya 1938 Genrik Suharskijpol Henryk SucharskiNarodivsya12 listopada 1898 1898 11 12 1 2 Gremboshuv Dombrovskij povit Malopolske voyevodstvo Respublika PolshaPomer30 serpnya 1946 1946 08 30 1 2 47 rokiv Neapol Italiya peritonitKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficerZnannya movpolskaUchasnikPersha svitova vijna Polsko radyanska vijna 1920 Polsko litovska vijna i Oborona VesterplatteVijskove zvannyamajorNagorodiVirtuti Militari Komandorskij Hrest Virtuti Militari Zolotij Hrest Virtuti Militari Sribnij Hrest Hrest Zaslugi Polsha Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Pam yatna medal za vijnu 1918 1921 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini U 1909 17 rokah navchavsya v 2 j imperatorskij i korolivskij gimnaziyi v misti Tarniv 13 lyutogo 1917 roku vstupiv dobrovolcem v avstro ugorsku armiyu nis vijskovu sluzhbu v marshovomu abo zapasnomu bataljoni 32 go strileckogo polku avstrijskogo landveru v Bosniyi ta Gercegovini U lyutomu 1918 roku zakinchiv Shkolu oficeriv zapasu v misti Opativ i v chini kadeta aspiranta buv vidryadzhenij u skladi 9 yi roti 32 go strileckogo polku avstrijskogo landveru na Italijskij front odnak zahvoriv na malyariyu i proviv zalishok vijni v gospitalyah Pislya povernennya v Polshu 7 lyutogo 1919 roku vstupiv v armiyu polskoyi derzhavi nis vijskovu sluzhbu v 16 mu pihotnomu polku potim buv komandirom roti v shturmovomu bataljoni 6 yi pihotnoyi diviziyi brav uchast u vidbitti vtorgnennya chehoslovackih vijsk v Sileziyu v berezni 1919 roku v radyansko polskij i polsko litovskij vijnah U mizhvoyennij period prodovzhuvav nesti vijskovu sluzhbu General major Ebergard viddaye chest majoru Suharskomu 7 veresnya 1939 Z 3 grudnya 1938 po 7 veresnya 1939 roku komendant Transportnogo vijskovogo skladu TVS na pivostrovi Vesterplatte na teritoriyi Vilnogo mista Dancig majsternij organizator Suharskij zoseredivsya na vdoskonalenni oboronnih sporud TVZ Pid chas Polskoyi kampaniyi Suharskij brav uchast v oboroni Transportnogo vijskovogo skladu vid z yednan vermahtu i samooboroni SS Dancig 1 2 veresnya 1939 roku keruvav oboronoyu TVS rezultati rujnivnogo nimeckogo masovanogo aviacijnogo nalotu 2 veresnya na Vesterplatte posluzhili dlya Suharskogo prichinoyu viddati nakaz pro kapitulyaciyu garnizonu Transportnogo vijskovogo skladu odnak cej nakaz ne buv vikonanij v povnomu obsyazi oskilki proti nogo vistupili inshi oficeri garnizonu TVS Isnuye nepidtverdzhena versiya sho 2 veresnya zastupnik komendanta komandir vartovoyi komandi TVS kapitan pl vidstoroniv Suharskogo i sam ocholiv komanduvannya garnizonom Transportnogo vijskovogo skladu Na vijskovih naradah garnizonu TVS 4 i 7 veresnya Suharski napolyagav na kapitulyaciyi v umovah ochevidnoyi beznadijnosti stanovisha garnizonu i z oglyadu na te sho podalshi vtrati prizvedut do neminuchogo prorivu oboroni i zagibeli vsogo osobovogo skladu znishennya nimeckimi saperami za dopomogoyu rancevih vognemetiv karaulnogo primishennya 2 7 veresnya posluzhilo dlya Suharskogo bezposerednim privodom viddati novij nakaz pro kapitulyaciyu garnizonu Transportnogo vijskovogo skladu Suharskij buv odnim z parlamenteriv pid chas obgovorennya z komandirom nimeckogo Sapernogo navchalnogo bataljonu oberstlejtenantom K Genke 7 veresnya umov kapitulyaciyi polskogo garnizonu Vesterplatte Za nakazom general majora Fridriha Georga Ebergardta zatverdzhenim Golovnokomanduvannyam Zbrojnih sil Nimechchini na znak povagi do horobrih zahisnikiv Vesterplatte Suharskomu bulo nadano pravo na nosinnya oficerskoyi shabli pid chas perebuvannya v nimeckomu poloni Z veresnya 1939 roku j do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv Suharskij perebuvav v nimeckih peresilnih taborah i taborah dlya vijskovopolonenih ta internovanih v berezni 1945 roku pid chas evakuaciyi z odnogo taboru dlya polonenih oficeriv v inshij postrazhdav vid neshasnogo vipadku vid naslidkiv yakogo ne zmig povnistyu ogovtatisya Pislya zvilnennya amerikanskimi vijskami z nimeckogo taboru dlya polonenih oficeriv Suharskij 28 travnya 1945 roku vstupiv v polskij 2 j korpus yakij pidporyadkovuvavsya polskomu emigrantskomu uryadovi v Londoni i buv peremishenij v Italiyu de z 25 sichnya 1946 roku obijmav posadu komandira polskogo 6 go bataljonu karpatskih strilciv 19 serpnya 1946 roku Suharskij buv vidpravlenij v anglijskij vijskovij gospital v Neapoli de i pomer vid peritonitu 1 veresnya togo zh roku buv pohovanij na Polskomu vijskovomu cvintari v misti Kazamassima 21 serpnya 1971 roku ostanki Suharski buli eksgumovani perevezeni v PNR i 1 veresnya togo zh roku z vijskovimi pochestyami pohovani na pivostrovi Vesterplatte 16 bereznya 2021 roku za zgodoyu rodichiv Suharskogo urna z jogo ostankami bula eksgumovana i dostavlena v kostel Svyatoyi Brigitti v Gdansku dlya perepohovannya na novomu vijskovomu cvintari Vesterplatte yake zaplanovane na 1 veresnya 2022 roku NagorodiVirtuti Militari sribnij hrest 30 serpnya 1920 zolotij hrest 104 komandorskij hrest 1 veresnya 1971 posmertno Hrest Horobrih nagorodzhenij dvichi vpershe v 1921 Zolotij hrest Zaslugi Polsha Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Pam yatna medal uchasniku vijni 1918 1921 rokivLiteraturaDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Procitovano 31 bereznya 2020 Rocznik Oficerski 1923 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych 1923 Rocznik Oficerski 1924 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych 1924 Rocznik Oficerski 1928 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych 1928 Rocznik Oficerski 1932 Warszawa Ministerstwo Spraw Wojskowych 1932 Mariusz Wojtowicz Podhorski Westerplatte 1939 Prawdziwa historia AJ Press Gdansk 2009 Andrzej Drzycimski Major Henryk Sucharski Wroclaw 1990 PosilannyaBiogram Henryka Sucharskiego 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Zdjecie majora w drodze na rozmowy kapitulacyjne 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 trojmiasto wyborcza pl Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021