Ге́нрик Марко́ні пол. Henryk Marconi, італ. Enrico Marconi, (7 січня 1792, Рим — 21 лютого 1863, Варшава) — польський архітектор італійського походження, що від 1822 року працював у Польщі і Україні, один із найвидатніших і найплідніших польських архітекторів першої половини XIX століття.
Генрик Марконі | |
---|---|
Народження | 7 січня 1792 |
Смерть | 21 лютого 1863 (71 рік) |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна (підданство) | Королівство Італія Королівство Польське Республіка Польща[1] |
Навчання | Болонський університет і Академія мистецтв Болоньї |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава |
Архітектурний стиль | класицизм, історизм |
Найважливіші споруди | d |
Членство | d |
Діти | ·d, d і Леандро Ян Марконі[1] |
Автограф | |
Генрик Марконі у Вікісховищі |
Біографія
Початково навчався під керівництвом батька Леандра Марконі (1763—1837), пізніше у 1806—1810 одночасно в Університеті і Академії мистецтв у Болоньї. 1811 року призначений викладачем рисунку у середній школі у Луго. До Польщі був запрошений генералом Людвіґом Міхалом Пацом з метою завершення палацу у Довспуді. Від 1827 займав посаду у Відділі промисловості і торгівлі Урядової комісії внутрішніх справ і народної освіти, а у 1851—1858 був викладачем Варшавської академії мистецтв. Після закриття закладу викладав ще щонайменше 10 років.
Родина
Генрик мав молодшого брата Ферранте Марконі (1798—1868), котрий також прибув до Варшави після навчання у Болоньї. Одружився із донькою садівника графа Паца, шотландкою Маргаритою Гейтон (1807—1884). Гейтон була кальвіністкою і деяких дітей було виховано у католицизмі, у той же час інші — як кальвіністи.
Сини: Карл Антоній Марконі (1826—1864) живописець, графік; Владислав Марконі (1848—1915) архітектор, консерватор; Генрик Марконі (1842—1920) інженер технолог, промисловець; Леандро Ян Марконі (1834—1919) архітектор.
Сам Генрик Марконі був похований на Повонзківському цвинтарі, в той час як його дружина, донька і сини Генрик, Ян і Владислав на євангелістському цвинтарі у Варшаві.
Основні твори
У стилі неоренесансу
- Шпиталь св. Лазаря у Варшаві (вул. Княжа, 2 близько 1840, знищений 1939—1944).
- Костел св. Карла Борромео у Варшаві (вул. Холодна, 21 1841—1843).
- Вокзал Варшавсько-Віденської залізниці у Варшаві (1844—1845, зруйнований у 1925—1930).
- Палац Анджея Замойського у Варшаві на вул. Новий Світ, (1846, знищений 1939—1944, відбудований 1948—1950).
- Готель Європейський на вул. Краківське Передмістя (1855, знищений 1944, відбудований 1949—1951).
- Будівля Земського кредитного товариства у Варшаві на вул. Кредитовій (1856, знищений у 1944, відбудований у 1950 і 1962—1971 роках).
- Палац Браницьких на вул. Новий Світ (1853—1856, зруйнований 1944, відбудований у 1946—1949).
- Костел св. Анни у варшавському Віланові (1857—1870), коштом Олександри Потоцької.
- Костел Усіх Святих у Варшаві на пл. Гжибовській (1859—1863).
Класицистичні
- Палац Паца у Варшаві, розбудований із давнього барокового палацу Радзивіллів (вул. Медова),1824—1828, зруйнований 1944, відбудований у 1947—1951 роках.
- Перебудова у 1825 році костелу у місті Рачки (нині село Рачки Підляського воєводства).
- Нова ратуша у місті Радом.
- Санаторій у Бусько-Здрою (1835).
- Палац Велополських у Хоробежі (1857—1860).
- Ратуша у Блонє Варшавського-Західного повіту (1842).
- Водозбірник у Саксонському саді у Варшаві (1852).
- Розбудова палацу у Яблонні Легіонівського повіту (1834—1843).
- Пошта в Аугустові (1828).
- Ратуша в Аугустові (1835—1836) знищена під час Другої світової.
- Костел у місті Красностав (1837—1839, провадив будівництво Вавжинець Зюлковський).
- Шпиталь Св. Трійці у Каліші (1840—1841).
- Займався перебудовою ратуші у місті Коло.
- Перебудова палацу Коссаковських у Варшаві.
- Головний вокзал у Сосновці.
- Староство у Мінську Мазовецькому.
Неоготичні
- Палац Паца у Довспуді. Будівництво розпочав у 1820 році італійський архітектор Петро Босіо. По зведенню фундаментів у 1823 проект перероблено Генриком Марконі. Завершено будівництво у 1827 році. Донині збереглась тільки брама і одна вежа.
- Збудована у 1841 році мурована стайня для найкращих коней із манежем, а також стайня «Зеґарова» в Янові Підляському.
- Костел в Ружанці біля Ліди у Білорусі (1827).
- Палац Тадеуша Козарського у Конопниці Велюнського повіту.
- Гробівець Станіслава Костки Потоцького і його дружини Олександри у варшавському Віланові 1836.
- Проект перебудови замку Іллієн за взірцем Замка Марієнбург.
- Проект палацу у Збуйно Куявсько-Поморського воєводства (1833).
- Брама в Морисині у Варшаві, що замикає східний бік палацо-паркового комплексу у варшавському Віланові (1846, нині у руїнах).
Роботи в Україні
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Родинні кола деяких осіб із Польського біографічного словника MARCONI Henryk (1792—1863) architekt (t. 19 s. 599)(drzewo)[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 27 травня, 2010
- Serwis Informacyjny Urzędu Gminy Raczki [ 8 червня 2009 у Wayback Machine.] Переглянуто 14 червня, 2010
- Слободян В. М. Церкви Холмської єпархії. — Львів : НТШ, 2005. — С. 246. — .
- Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] Переглянуто 1 листопада, 2011
Джерела
- Krajewski R. // Tygodnik Ilustrowany. — 18 kwietnia 1863. — № 186. — S. 149—151.
- Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 207—211.
- // Tygodnik Ilustrowany. — 7 stycznia 1865. — № 276. — S. 4—6.
Посилання
- Album przedwojennej Warszawy (пол.) Переглянуто 15 червня, 2010
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markoni Ge nrik Marko ni pol Henryk Marconi ital Enrico Marconi 7 sichnya 1792 Rim 21 lyutogo 1863 Varshava polskij arhitektor italijskogo pohodzhennya sho vid 1822 roku pracyuvav u Polshi i Ukrayini odin iz najvidatnishih i najplidnishih polskih arhitektoriv pershoyi polovini XIX stolittya Genrik MarkoniNarodzhennya7 sichnya 1792 1792 01 07 RimSmert21 lyutogo 1863 1863 02 21 71 rik VarshavaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina piddanstvo Korolivstvo Italiya Korolivstvo Polske Respublika Polsha 1 NavchannyaBolonskij universitet i Akademiya mistectv BolonyiDiyalnistarhitektorPracya v mistahVarshavaArhitekturnij stilklasicizm istorizmNajvazhlivishi sporudidChlenstvodDiti d d i Leandro Yan Markoni 1 Avtograf Genrik Markoni u VikishovishiNadgrobok Genrika Markoni na Povonzkovskomu cvintariBiografiyaRisunok statuyi sho simvolizuye teoriyu arhitekturi iz zoshita notatok dlya lekcij Genrika Markoni Pochatkovo navchavsya pid kerivnictvom batka Leandra Markoni 1763 1837 piznishe u 1806 1810 odnochasno v Universiteti i Akademiyi mistectv u Bolonyi 1811 roku priznachenij vikladachem risunku u serednij shkoli u Lugo Do Polshi buv zaproshenij generalom Lyudvigom Mihalom Pacom z metoyu zavershennya palacu u Dovspudi Vid 1827 zajmav posadu u Viddili promislovosti i torgivli Uryadovoyi komisiyi vnutrishnih sprav i narodnoyi osviti a u 1851 1858 buv vikladachem Varshavskoyi akademiyi mistectv Pislya zakrittya zakladu vikladav she shonajmenshe 10 rokiv RodinaGenrik mav molodshogo brata Ferrante Markoni 1798 1868 kotrij takozh pribuv do Varshavi pislya navchannya u Bolonyi Odruzhivsya iz donkoyu sadivnika grafa Paca shotlandkoyu Margaritoyu Gejton 1807 1884 Gejton bula kalvinistkoyu i deyakih ditej bulo vihovano u katolicizmi u toj zhe chas inshi yak kalvinisti Sini Karl Antonij Markoni 1826 1864 zhivopisec grafik Vladislav Markoni 1848 1915 arhitektor konservator Genrik Markoni 1842 1920 inzhener tehnolog promislovec Leandro Yan Markoni 1834 1919 arhitektor Sam Genrik Markoni buv pohovanij na Povonzkivskomu cvintari v toj chas yak jogo druzhina donka i sini Genrik Yan i Vladislav na yevangelistskomu cvintari u Varshavi Osnovni tvoriU stili neorenesansu Shpital sv Lazarya u Varshavi vul Knyazha 2 blizko 1840 znishenij 1939 1944 Kostel sv Karla Borromeo u Varshavi vul Holodna 21 1841 1843 Vokzal Varshavsko Videnskoyi zaliznici u Varshavi 1844 1845 zrujnovanij u 1925 1930 Palac Andzheya Zamojskogo u Varshavi na vul Novij Svit 1846 znishenij 1939 1944 vidbudovanij 1948 1950 Gotel Yevropejskij na vul Krakivske Peredmistya 1855 znishenij 1944 vidbudovanij 1949 1951 Budivlya Zemskogo kreditnogo tovaristva u Varshavi na vul Kreditovij 1856 znishenij u 1944 vidbudovanij u 1950 i 1962 1971 rokah Palac Branickih na vul Novij Svit 1853 1856 zrujnovanij 1944 vidbudovanij u 1946 1949 Kostel sv Anni u varshavskomu Vilanovi 1857 1870 koshtom Oleksandri Potockoyi Kostel Usih Svyatih u Varshavi na pl Gzhibovskij 1859 1863 G Markoni Gotel yevropejskij 1855 vidbudovanij u 1949 1951 ser XIX st znishenij pislya Drugoyi svitovoyi vijni Klasicistichni Palac Paca u Varshavi rozbudovanij iz davnogo barokovogo palacu Radzivilliv vul Medova 1824 1828 zrujnovanij 1944 vidbudovanij u 1947 1951 rokah Perebudova u 1825 roci kostelu u misti Rachki nini selo Rachki Pidlyaskogo voyevodstva Nova ratusha u misti Radom Sanatorij u Busko Zdroyu 1835 Palac Velopolskih u Horobezhi 1857 1860 Ratusha u Blonye Varshavskogo Zahidnogo povitu 1842 Vodozbirnik u Saksonskomu sadi u Varshavi 1852 Rozbudova palacu u Yablonni Legionivskogo povitu 1834 1843 Poshta v Augustovi 1828 Ratusha v Augustovi 1835 1836 znishena pid chas Drugoyi svitovoyi Kostel u misti Krasnostav 1837 1839 provadiv budivnictvo Vavzhinec Zyulkovskij Shpital Sv Trijci u Kalishi 1840 1841 Zajmavsya perebudovoyu ratushi u misti Kolo Perebudova palacu Kossakovskih u Varshavi Golovnij vokzal u Sosnovci Starostvo u Minsku Mazoveckomu Palac Paca u Varshavi na vul MedovijNeogotichni Palac Paca u Dovspudi Budivnictvo rozpochav u 1820 roci italijskij arhitektor Petro Bosio Po zvedennyu fundamentiv u 1823 proekt pererobleno Genrikom Markoni Zaversheno budivnictvo u 1827 roci Donini zbereglas tilki brama i odna vezha Zbudovana u 1841 roci murovana stajnya dlya najkrashih konej iz manezhem a takozh stajnya Zegarova v Yanovi Pidlyaskomu Kostel v Ruzhanci bilya Lidi u Bilorusi 1827 Palac Tadeusha Kozarskogo u Konopnici Velyunskogo povitu Grobivec Stanislava Kostki Potockogo i jogo druzhini Oleksandri u varshavskomu Vilanovi 1836 Proekt perebudovi zamku Illiyen za vzircem Zamka Mariyenburg Proekt palacu u Zbujno Kuyavsko Pomorskogo voyevodstva 1833 Brama v Morisini u Varshavi sho zamikaye shidnij bik palaco parkovogo kompleksu u varshavskomu Vilanovi 1846 nini u ruyinah Palac Paca u DovspudiRoboti v Ukrayini Palac u Garmakah Letichivskogo povitu Palac u Kozachkah Kremeneckogo povitu Palac u Ostrozhci na Volini Palac u Smordvi na Volini j in PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Rodinni kola deyakih osib iz Polskogo biografichnogo slovnika MARCONI Henryk 1792 1863 architekt t 19 s 599 drzewo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pereglyanuto 27 travnya 2010 Serwis Informacyjny Urzedu Gminy Raczki 8 chervnya 2009 u Wayback Machine Pereglyanuto 14 chervnya 2010 Slobodyan V M Cerkvi Holmskoyi yeparhiyi Lviv NTSh 2005 S 246 ISBN 966 7155 93 5 Volodimir Timofiyenko Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Pereglyanuto 1 listopada 2011DzherelaKrajewski R Tygodnik Ilustrowany 18 kwietnia 1863 186 S 149 151 Loza S Slownik architektow i budowniczych polakow oraz cudzoziemcow w Polsce pracujacych Warszawa Wydawnictwo im Mianowskiego Instytutu popierania nauki 1931 S 207 211 Tygodnik Ilustrowany 7 stycznia 1865 276 S 4 6 PosilannyaPortal Mistectvo Album przedwojennej Warszawy pol Pereglyanuto 15 chervnya 2010Div takozhMitci i mayetki Ukrayini