Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генера́льське (до 1945 року — Улу-Узень; крим. Ulu Özen) — село в Україні, у Малоріченській сільській громаді Ялтинського району Автономної Республіки Крим.
| село Генеральське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Ялтинський район |
| Рада | Малоріченська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA01200190020039617 |
| Облікова картка | Генеральське. |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Улу-Узень (до 1945) |
| Населення | 289 осіб |
| Поштовий індекс | 98524 |
| Телефонний код | +380 6560 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°47′59″ пн. ш. 34°29′00″ сх. д. / 44.79972° пн. ш. 34.48333° сх. д.Координати: 44°47′59″ пн. ш. 34°29′00″ сх. д. / 44.79972° пн. ш. 34.48333° сх. д. |
| Водойми | Східний Улу-Узень |
| Відстань до обласного центру | 69 км |
| Відстань до районного центру | 68 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98520, Україна, Автономна Республіка Крим, с. Малоріченське, вул. Комсомольска |
| Карта | |
  Генеральське | |
 Генеральське | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване за 69 км від Сімферополя та 68 км від районного центру, на виході з мальовничої ущелини Хапхал, яке оточене двома величними яйлами — Демерджі й Тирке, а з півночі — гострі зубці Північної Демерджі нагадують ікла гігантського хижака, який ніби широко роззявив пащу. Неподалік від села знаходиться водоспад Джур-Джур — один з найпотужніших із кримських водоспадів.
Історія
До 1475 року прибережна та гірська частина Криму перебували під впливом Візантійської імперії і населення було християнським. Починаючи з XV століття в деякі райони Криму стала проникати нова, мусульманська релігія. Під час подорожі турецького дослідника Евлія Челябі ним було зафіксовано, що в селі Улу-узень було всього сім сімей, які сповідують іслам. У 1541 році в селі вже налічувалось 50 родин, що стали сповідувати іслам. Наприкінці 1600 року вже все село сповідувало ісламську релігію. Тому в селі було два цвинтаря — християнський та мусульманський.
У 1700 році побудована мечеть, яка після виселення корінних мешканців 18 травня 1944 року ще простояла до 1960 року. Мечеть могла вмістити 500 парафіян і на прилеглій площі можна розмістити 1500 осіб.
Станом на 1864 рік у казенному татарському селі Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 304 особи (166 чоловічої та 140 — жіночої статі), налічувалось 50 домогосподарств, існувала мечеть.
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало 91 особа, налічувалось 15 домогосподарств, існували православна церква, мечеть, недобудована каплиця.
У 1895 році село відвідав видатний український письменник Михайло Коцюбинський.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1830 осіб (1245 чоловічої статі та 585 — жіночої), з яких 506 — православної віри, 1091 — магометанської.
Після Жовтневого перевороту 1917 року мечеть ще вела свою діяльність до 1929 року, проте з приходом комуністів влада закрила її перетворивши у складське приміщення. Після приходу німецьких окупантів мечеть знову відновила свою діяльність. У 1943 році, коли німці підпалили село, то мечеть залишили вцілілою. У 1951—1953 роках мечеть використовувалася як сировина для будівництва будинків нових мешканців. Залишки стін за розповідями очевидців у 1960 році зносили бульдозером, а тракторист загинув під час робіт по знесенню.
У 1933 році, до розкуркулення, в селі працювали три кав'ярні. Господарів цих кав'ярень розкуркулили і заслали за Урал, а кав'ярні перетворили в крамниці, управління колгоспу, третю — в складське приміщення. Так як село було багатоводне, то на березі працював водяний млин, а також одна ступа по обробці шерсті. Була одна пекарня традиційної випічки хліба, який міг зберігатися дуже тривалий час не черствіючи.
В селі був громадський майданчик — Таш огу (нині — автобусна зупинка). Чоловіче населення старшого віку збиралося на цьому майданчику, який було викладено каменями. Сидячи на лавках, люди обговорювали політичні, економічні та життєві питання. Це було місцем традиційних зустрічей жителів всього села. Крім того в селі було місце під назвою Азизлер — на свята селяни збиралися на цьому місці і проводили молебні, різали баранчика, готували їжу і пригощали один одного.
Радянська влада радикально порушила цей спосіб життя — містечко Азизлер було зруйновано. У 1933 році відбувся голодомор, під час якого померло щонайменше 51 особа, у тому числі особи похилого віку та діти. Біля мечеті була організована громадська їдальня для дітей, там зі спійманих змій, жаб та іншої живності варилися супи для годування дітей.
У 1939 році раптово чимало осіб чоловічої статі були призвані на службу в армію — це було великим здивуванням для багатьох. Переважна більшість було відправлено на російсько-фінську війну. У березні 1941 року в селі пройшли чутки, що незабаром почнеться велика війна і наприкінці квітня почали мобілізовувати всіх чоловіків від 18 до 50 років до лав Червоної армії. Після цих мобілізацій село було спустошено, чимало родин закрилися в своїх будинках і майже не виходили на вулицю.
У жовтні 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами, з боку німецьких військових сім'ї особливого приниження не відчували, якщо не врахувати, що німецькі війська відбирали корм для своїх коней. За два роки німецької окупації в селі були припиненні сільгоспроботи, позаяк поля і сади знаходилися за межею села і там господарювали партизани — німці не дозволяли виходити за його межі. Але тим не менше коли німці ввечері виїжджали на нічліг до моря, партизани спускалися в село.
Наприкінці листопада 1943 року в селі випав перший сніг, у цей день німці стали виселяти всіх жителів в нижні села Куру-узень і Кучук-узень. Коли село спорожніло, німці з села Тувак гарматами стали обстрілювати Улу-узень, але це особливого результату не дало. Після чого німці прибули в село і привезли з собою в каністрах гас, обливши всі будинки вони підпалили село. Єдину будову, яку вони залишили — це мечеть.
У 1944 році були деокуповані від німецько-фашистських загарбників нижні села. 25 квітня 1944 року до села прибули війська НКВС і організували штаб, а згодом розпочали перепис осіб та опис майна, в ході якого все чоловіче населення віком від 18 до 50 років було переписане й взяте на облік і одразу всіх зібравши відвезли на збірний пункт в село Ускут, звідки їх переправили в Карасу-базар та потім у село Сеітлер, де їх завантажили у вагони і відправлено до міста Куйбишева. Всі засланні працювали у військово-трудовій колонії з будівництва нафтоперегінного заводу до 1953 року.
У 1945 році село Улу-Узень перейменовано в Генеральське.
У 2010 році в селі встановлений пам'ятник жертвам депортації кримськотатарського народу, який у січні 2014 року невстановленими вандалами зазнав руйнувань.
Населення
За переписом населення 2001 року, в селі мешкало 289 осіб. Мовний склад населення села був таким:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 21 | 7,27 |
| російська | 232 | 80,28 |
| кримськотатарська | 35 | 12,11 |
| білоруська | 1 | 0,35 |
Примітки
- Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с., (код 1590)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- У Криму зруйнували пам'ятник жертвам депортації кримських татар. Радіо Свобода. 17 січня 2014.
- Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 10 червня 2022.
Джерела
- Керім Якуб. Книга «Улу-узень». [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- ГНПП Картография, 2009 г.
Панорама
 | Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genera lske do 1945 roku Ulu Uzen krim Ulu Ozen selo v Ukrayini u Malorichenskij silskij gromadi Yaltinskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim selo Generalske Krayevid na selo vid vodospadu Dzhur DzhurKrayevid na selo vid vodospadu Dzhur Dzhur Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Yaltinskij rajon Rada Malorichenska silska gromada Kod KATOTTG UA01200190020039617 Oblikova kartka Generalske Osnovni dani Kolishnya nazva Ulu Uzen do 1945 Naselennya 289 osib Poshtovij indeks 98524 Telefonnij kod 380 6560 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 47 59 pn sh 34 29 00 sh d 44 79972 pn sh 34 48333 sh d 44 79972 34 48333 Koordinati 44 47 59 pn sh 34 29 00 sh d 44 79972 pn sh 34 48333 sh d 44 79972 34 48333 Vodojmi Shidnij Ulu Uzen Vidstan do oblasnogo centru 69 km Vidstan do rajonnogo centru 68 km Misceva vlada Adresa radi 98520 Ukrayina Avtonomna Respublika Krim s Malorichenske vul Komsomolska Karta Generalske Generalske Mapa Generalske u VikishovishiGeografiyaKrayevid na selo Generalske Selo roztashovane za 69 km vid Simferopolya ta 68 km vid rajonnogo centru na vihodi z malovnichoyi ushelini Haphal yake otochene dvoma velichnimi yajlami Demerdzhi j Tirke a z pivnochi gostri zubci Pivnichnoyi Demerdzhi nagaduyut ikla gigantskogo hizhaka yakij nibi shiroko rozzyaviv pashu Nepodalik vid sela znahoditsya vodospad Dzhur Dzhur odin z najpotuzhnishih iz krimskih vodospadiv IstoriyaDo 1475 roku priberezhna ta girska chastina Krimu perebuvali pid vplivom Vizantijskoyi imperiyi i naselennya bulo hristiyanskim Pochinayuchi z XV stolittya v deyaki rajoni Krimu stala pronikati nova musulmanska religiya Pid chas podorozhi tureckogo doslidnika Evliya Chelyabi nim bulo zafiksovano sho v seli Ulu uzen bulo vsogo sim simej yaki spoviduyut islam U 1541 roci v seli vzhe nalichuvalos 50 rodin sho stali spoviduvati islam Naprikinci 1600 roku vzhe vse selo spoviduvalo islamsku religiyu Tomu v seli bulo dva cvintarya hristiyanskij ta musulmanskij U 1700 roci pobudovana mechet yaka pislya viselennya korinnih meshkanciv 18 travnya 1944 roku she prostoyala do 1960 roku Mechet mogla vmistiti 500 parafiyan i na prileglij ploshi mozhna rozmistiti 1500 osib Stanom na 1864 rik u kazennomu tatarskomu seli Yaltinskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 304 osobi 166 cholovichoyi ta 140 zhinochoyi stati nalichuvalos 50 domogospodarstv isnuvala mechet Stanom na 1886 rik u kolishnomu derzhavnomu seli Alushtinskoyi volosti meshkalo 91 osoba nalichuvalos 15 domogospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva mechet nedobudovana kaplicya U 1895 roci selo vidvidav vidatnij ukrayinskij pismennik Mihajlo Kocyubinskij Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1830 osib 1245 cholovichoyi stati ta 585 zhinochoyi z yakih 506 pravoslavnoyi viri 1091 magometanskoyi Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku mechet she vela svoyu diyalnist do 1929 roku prote z prihodom komunistiv vlada zakrila yiyi peretvorivshi u skladske primishennya Pislya prihodu nimeckih okupantiv mechet znovu vidnovila svoyu diyalnist U 1943 roci koli nimci pidpalili selo to mechet zalishili vcililoyu U 1951 1953 rokah mechet vikoristovuvalasya yak sirovina dlya budivnictva budinkiv novih meshkanciv Zalishki stin za rozpovidyami ochevidciv u 1960 roci znosili buldozerom a traktorist zaginuv pid chas robit po znesennyu Svitlina sela 1920 roku U 1933 roci do rozkurkulennya v seli pracyuvali tri kav yarni Gospodariv cih kav yaren rozkurkulili i zaslali za Ural a kav yarni peretvorili v kramnici upravlinnya kolgospu tretyu v skladske primishennya Tak yak selo bulo bagatovodne to na berezi pracyuvav vodyanij mlin a takozh odna stupa po obrobci shersti Bula odna pekarnya tradicijnoyi vipichki hliba yakij mig zberigatisya duzhe trivalij chas ne cherstviyuchi V seli buv gromadskij majdanchik Tash ogu nini avtobusna zupinka Choloviche naselennya starshogo viku zbiralosya na comu majdanchiku yakij bulo vikladeno kamenyami Sidyachi na lavkah lyudi obgovoryuvali politichni ekonomichni ta zhittyevi pitannya Ce bulo miscem tradicijnih zustrichej zhiteliv vsogo sela Krim togo v seli bulo misce pid nazvoyu Azizler na svyata selyani zbiralisya na comu misci i provodili molebni rizali baranchika gotuvali yizhu i prigoshali odin odnogo Radyanska vlada radikalno porushila cej sposib zhittya mistechko Azizler bulo zrujnovano U 1933 roci vidbuvsya golodomor pid chas yakogo pomerlo shonajmenshe 51 osoba u tomu chisli osobi pohilogo viku ta diti Bilya mecheti bula organizovana gromadska yidalnya dlya ditej tam zi spijmanih zmij zhab ta inshoyi zhivnosti varilisya supi dlya goduvannya ditej U 1939 roci raptovo chimalo osib cholovichoyi stati buli prizvani na sluzhbu v armiyu ce bulo velikim zdivuvannyam dlya bagatoh Perevazhna bilshist bulo vidpravleno na rosijsko finsku vijnu U berezni 1941 roku v seli projshli chutki sho nezabarom pochnetsya velika vijna i naprikinci kvitnya pochali mobilizovuvati vsih cholovikiv vid 18 do 50 rokiv do lav Chervonoyi armiyi Pislya cih mobilizacij selo bulo spustosheno chimalo rodin zakrilisya v svoyih budinkah i majzhe ne vihodili na vulicyu U zhovtni 1941 roku selo bulo okupovane nimecko fashistskimi vijskami z boku nimeckih vijskovih sim yi osoblivogo prinizhennya ne vidchuvali yaksho ne vrahuvati sho nimecki vijska vidbirali korm dlya svoyih konej Za dva roki nimeckoyi okupaciyi v seli buli pripinenni silgosproboti pozayak polya i sadi znahodilisya za mezheyu sela i tam gospodaryuvali partizani nimci ne dozvolyali vihoditi za jogo mezhi Ale tim ne menshe koli nimci vvecheri viyizhdzhali na nichlig do morya partizani spuskalisya v selo Naprikinci listopada 1943 roku v seli vipav pershij snig u cej den nimci stali viselyati vsih zhiteliv v nizhni sela Kuru uzen i Kuchuk uzen Koli selo sporozhnilo nimci z sela Tuvak garmatami stali obstrilyuvati Ulu uzen ale ce osoblivogo rezultatu ne dalo Pislya chogo nimci pribuli v selo i privezli z soboyu v kanistrah gas oblivshi vsi budinki voni pidpalili selo Yedinu budovu yaku voni zalishili ce mechet Pam yatnij kamin v seli Generalske U 1944 roci buli deokupovani vid nimecko fashistskih zagarbnikiv nizhni sela 25 kvitnya 1944 roku do sela pribuli vijska NKVS i organizuvali shtab a zgodom rozpochali perepis osib ta opis majna v hodi yakogo vse choloviche naselennya vikom vid 18 do 50 rokiv bulo perepisane j vzyate na oblik i odrazu vsih zibravshi vidvezli na zbirnij punkt v selo Uskut zvidki yih perepravili v Karasu bazar ta potim u selo Seitler de yih zavantazhili u vagoni i vidpravleno do mista Kujbisheva Vsi zaslanni pracyuvali u vijskovo trudovij koloniyi z budivnictva naftopereginnogo zavodu do 1953 roku U 1945 roci selo Ulu Uzen perejmenovano v Generalske U 2010 roci v seli vstanovlenij pam yatnik zhertvam deportaciyi krimskotatarskogo narodu yakij u sichni 2014 roku nevstanovlenimi vandalami zaznav rujnuvan NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 289 osib Movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 21 7 27 rosijska 232 80 28 krimskotatarska 35 12 11 biloruska 1 0 35PrimitkiUkaz Prezidiyi VR RRFSR vid 21 serpnya 1945 roku 619 3 Pro perejmenuvannya silskih Rad i naselenih punktiv Krimskoyi oblasti ros ros doref XLI Tavricheskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1864 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom M Raevskim SanktPeterburg 1865 LVI 138 s kod 1590 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 219 X 270 120 s ros doref U Krimu zrujnuvali pam yatnik zhertvam deportaciyi krimskih tatar Radio Svoboda 17 sichnya 2014 Naselennya naselenih punktiv Avtonomnoyi Respubliki Krim za danimi perepisu 2001 roku Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 9 lyutogo 2014 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 10 chervnya 2022 DzherelaKerim Yakub Kniga Ulu uzen 27 sichnya 2013 u Wayback Machine GNPP Kartografiya 2009 g PanoramaPanorama Haphala z Demerdzhi pravoruch vnizu selo Generalske Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi