Генеральні штати 1789 року (фр. États généraux de 1789) — це Генеральні штати Королівства Франція, які були скликані королем Франції та Наварви Людовіком XVI. Вони складалися майже із 1139 депутатів, обраних у від кожного зі станів відповідно, до загальних положень від 24 січня 1789 року.
Генеральні штати 1789 | |
Назва | фр. États généraux de 1789 |
---|---|
Країна | Королівство Франція |
Замінений на | Національні установчі збори |
Дата й час | 1789 |
Час/дата початку | 24 січня 1789 |
Час/дата закінчення | 20 червня 1789 |
Кількість учасників | 1154 |
Генеральні штати 1789 у Вікісховищі |
Генеральні штати 1789 року, були першими Генеральними штати королівства від 1614 року. Вони також були останніми за доби Старого порядку. Король скликав для врегулювання фінансової кризи представників трьох станів: духовенства, шляхти та непривілейовану частина суспільства — третій стан.
Історія
Генеральні штати розпочали перше засідання у Версалі, 5 травня 1789 року. Засідання тривали кілька тижнів (травень-червень 1789 роки), але не змогли вирішити навіть першого питання порядку денного — про те, як проводити голосування: постановою (пропозиція короля), що дало б перевагу першим двом станам, або всім разом, що дало б перевага Третьому стану. В результаті Третій стан 17 червня сформував Національні установчі збори і закликав два інших стани приєднатися до нього.
Після провалу королівської сесії, 23 червня Людовік XVI наказав депутатським палатам перших двох станів — духовенству та знаті — приєднатися до третього стану. Після присяги Національні установчі збори складовою французької держави. Людовік XVI визнав її лише через 3 місяці, тоді ж він прийняв Декларацію прав людини і громадянина.
Примітки
- Règlement général du 24 janvier 1789 [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.], dans Archives parlementaires de 1787 à 1860, première série, tome I, pp. 544-550.
- Arrêt du conseil d'État du 8 août 1788 [ 19 листопада 2020 у Wayback Machine.], dans Archives parlementaires de 1787 à 1860, première série, tome I, pp. 887-888.
- Dyer, Thomas Henry; Hassall, Arthur (1901). 1679–1789 [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]. G. Bell and sons.
Джерела
- Carlyle, Thomas (1902). The French Revolution: a History. New York: Thomas Nelson and Sons.
- Doyle, William. The Oxford History of the French Revolution (2003)
- Furet, Francois, and Mona Ozouf, eds. A Critical Dictionary of the French Revolution (1989) pp. 45–53
- von Guttner, Darius (2015). The French Revolution. Melbourne: Nelson Cengage.
- Neely, Sylvia (2008). A concise history of the French Revolution. Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield.
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 10. Cambridge University Press. (англ.)
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 11. Cambridge University Press. с. 154—155. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalni shtati 1789 roku fr Etats generaux de 1789 ce Generalni shtati Korolivstva Franciya yaki buli sklikani korolem Franciyi ta Navarvi Lyudovikom XVI Voni skladalisya majzhe iz 1139 deputativ obranih u vid kozhnogo zi staniv vidpovidno do zagalnih polozhen vid 24 sichnya 1789 roku Generalni shtati 1789Nazvafr Etats generaux de 1789Krayina Korolivstvo FranciyaZaminenij naNacionalni ustanovchi zboriData j chas1789Chas data pochatku24 sichnya 1789Chas data zakinchennya20 chervnya 1789Kilkist uchasnikiv1154 Generalni shtati 1789 u Vikishovishi Generalni shtati 1789 roku buli pershimi Generalnimi shtati korolivstva vid 1614 roku Voni takozh buli ostannimi za dobi Starogo poryadku Korol sklikav dlya vregulyuvannya finansovoyi krizi predstavnikiv troh staniv duhovenstva shlyahti ta neprivilejovanu chastina suspilstva tretij stan IstoriyaGeneralni shtati rozpochali pershe zasidannya u Versali 5 travnya 1789 roku Zasidannya trivali kilka tizhniv traven cherven 1789 roki ale ne zmogli virishiti navit pershogo pitannya poryadku dennogo pro te yak provoditi golosuvannya postanovoyu propoziciya korolya sho dalo b perevagu pershim dvom stanam abo vsim razom sho dalo b perevaga Tretomu stanu V rezultati Tretij stan 17 chervnya sformuvav Nacionalni ustanovchi zbori i zaklikav dva inshih stani priyednatisya do nogo Pislya provalu korolivskoyi sesiyi 23 chervnya Lyudovik XVI nakazav deputatskim palatam pershih dvoh staniv duhovenstvu ta znati priyednatisya do tretogo stanu Pislya prisyagi Nacionalni ustanovchi zbori skladovoyu francuzkoyi derzhavi Lyudovik XVI viznav yiyi lishe cherez 3 misyaci todi zh vin prijnyav Deklaraciyu prav lyudini i gromadyanina PrimitkiReglement general du 24 janvier 1789 20 listopada 2020 u Wayback Machine dans Archives parlementaires de 1787 a 1860 premiere serie tome I pp 544 550 Arret du conseil d Etat du 8 aout 1788 19 listopada 2020 u Wayback Machine dans Archives parlementaires de 1787 a 1860 premiere serie tome I pp 887 888 Dyer Thomas Henry Hassall Arthur 1901 1679 1789 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine G Bell and sons DzherelaCarlyle Thomas 1902 The French Revolution a History New York Thomas Nelson and Sons Doyle William The Oxford History of the French Revolution 2003 Furet Francois and Mona Ozouf eds A Critical Dictionary of the French Revolution 1989 pp 45 53 von Guttner Darius 2015 The French Revolution Melbourne Nelson Cengage Neely Sylvia 2008 A concise history of the French Revolution Lanham Maryland Rowman amp Littlefield Hugh Chisholm red 1911 France History Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 10 Cambridge University Press angl Hugh Chisholm red 1911 French Revolution The Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 11 Cambridge University Press s 154 155 angl