Гендриков Олександр Іванович (1806 або 1807 — 16(04).05.1881) — військовик, граф, дійсний статський радник (1847), шталмейстер (1855), обер-шенк (1873), кавалер більшості орденів Російської імперії, в тому числі ордена святого князя Олександра Невського з діамантами (1876). Член Харківського статистичного комітету (1837). Правнук І.Гендрикова. Змалку — в імператорському почті, паж. На військову службу вступив 1823 офіцером лейб-гвардії Кірасирського полку. 1826 переведений до Кавалергардського полку, 1832 звільнений у відставку за домашніми обставинами в чині ротмістра. 1834 обраний почесним попечителем харківської гімназії, 1835 призначений камергером, 1837 — членом комітету з облаштування Харкова, ради місцевого Інституту шляхтянок. Як знавець коней, опікувався загальною харківською стайнею. 1841 у Санкт-Петербурзі обійняв посаду шталмейстера великої княгині Марії Михайлівни, від 1846 виконував обов'язки шталмейстера імператорського двору. Від 1850 — інспектор державних кінних заводів. 1843–59 — член комітету державного конярства. Володів у Слобідській Україні більш як 2 тис. кріпаків, багатьма землями та підприємствами, у тому числі гуральнею, млином, олійницею, сукновальнею, вівчарнею, кінним заводом, фабриками. 1850 заснував у слободі Рубіжна (нині с. Рубіжне Вовчанського району Харківської обл.) цукровий завод, який запрацював під егідою фірми «Ротермунд і Вейсе», з прибутком проіснувавши до 20 ст. (300 робітників виготовляли за сезон продукції більш як на 400 000 рублів). Після смерті першої дружини — Параскеви (до шлюбу княжни Хилкової, фрейліни; 1803—1843) — поріднився з Гудовичами. Пошлюбивши дочку генерала Василя Гудовича Авдотью (Докію; 1825—1901), взяв за нею у Полтавській губернії 1 тис. десятин ґрунтів, винокурню та млин на р. Грунь (притока Псла, бас. Дніпра). Помер у с. Графське (нині с. Радянське Вовчанського району Харківської обл.). Його молодший син Василь (1857—1912) став 1896 гофмейстером при імператриці Олександрі Федорівні (дружині імператора Миколи II), 1900 — обер-церемоніймейстером.
Гендриков Олександр Іванович | |
---|---|
Народився | 1807 |
Помер | 4 (16) травня 1881 Графське, Графськосільська волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Поховання | Графське |
Країна | Російська імперія |
Титул | граф[d] |
Рід | d |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d і d |
Нагороди | |
|
Джерела та література
- Усенко П. Г. Гендриков Олександр Іванович [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 69. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gendrikov Oleksandr Ivanovich 1806 abo 1807 16 04 05 1881 vijskovik graf dijsnij statskij radnik 1847 shtalmejster 1855 ober shenk 1873 kavaler bilshosti ordeniv Rosijskoyi imperiyi v tomu chisli ordena svyatogo knyazya Oleksandra Nevskogo z diamantami 1876 Chlen Harkivskogo statistichnogo komitetu 1837 Pravnuk I Gendrikova Zmalku v imperatorskomu pochti pazh Na vijskovu sluzhbu vstupiv 1823 oficerom lejb gvardiyi Kirasirskogo polku 1826 perevedenij do Kavalergardskogo polku 1832 zvilnenij u vidstavku za domashnimi obstavinami v chini rotmistra 1834 obranij pochesnim popechitelem harkivskoyi gimnaziyi 1835 priznachenij kamergerom 1837 chlenom komitetu z oblashtuvannya Harkova radi miscevogo Institutu shlyahtyanok Yak znavec konej opikuvavsya zagalnoyu harkivskoyu stajneyu 1841 u Sankt Peterburzi obijnyav posadu shtalmejstera velikoyi knyagini Mariyi Mihajlivni vid 1846 vikonuvav obov yazki shtalmejstera imperatorskogo dvoru Vid 1850 inspektor derzhavnih kinnih zavodiv 1843 59 chlen komitetu derzhavnogo konyarstva Volodiv u Slobidskij Ukrayini bilsh yak 2 tis kripakiv bagatma zemlyami ta pidpriyemstvami u tomu chisli guralneyu mlinom olijniceyu suknovalneyu vivcharneyu kinnim zavodom fabrikami 1850 zasnuvav u slobodi Rubizhna nini s Rubizhne Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi obl cukrovij zavod yakij zapracyuvav pid egidoyu firmi Rotermund i Vejse z pributkom proisnuvavshi do 20 st 300 robitnikiv vigotovlyali za sezon produkciyi bilsh yak na 400 000 rubliv Pislya smerti pershoyi druzhini Paraskevi do shlyubu knyazhni Hilkovoyi frejlini 1803 1843 poridnivsya z Gudovichami Poshlyubivshi dochku generala Vasilya Gudovicha Avdotyu Dokiyu 1825 1901 vzyav za neyu u Poltavskij guberniyi 1 tis desyatin gruntiv vinokurnyu ta mlin na r Grun pritoka Psla bas Dnipra Pomer u s Grafske nini s Radyanske Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi obl Jogo molodshij sin Vasil 1857 1912 stav 1896 gofmejsterom pri imperatrici Oleksandri Fedorivni druzhini imperatora Mikoli II 1900 ober ceremonijmejsterom Gendrikov Oleksandr IvanovichNarodivsya1807Pomer4 16 travnya 1881 Grafske Grafskosilska volost Vovchanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaGrafskeKrayina Rosijska imperiyaTitulgraf d RiddBatkodU shlyubi zdDitid d d i dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gendrikov prizvishe Dzherela ta literaturaUsenko P G Gendrikov Oleksandr Ivanovich 17 sichnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 69 ISBN 966 00 0405 2