Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гема Августа (лат. Gemma Augustea) — камея із сардонікса, що датується 9—12 роками н. е. Вирізьблена із двошарового арабського сардоніксу в імператорській майстерні Діоскорида у Римі. На камеї зображений римський імператор Октавіан Август (63 до н. е.—14 н. е.) в оточенні богів та алегорій.
 | |
| Творець: | Діоскорид (?) |
|---|---|
| Час створення: | 9—12 н.е. |
| Розміри: | 44х23 см |
| Висота: | 23 см |
| Ширина: | 19 см |
| Матеріал: | камея із сардонікса |
| Зберігається: | Відень, Австрія |
| Музей: | Музей історії мистецтв |
 Гема Августа у Вікісховищі | |
Вперше згадується у 1246 році в інвентарі абатства Сен-Сернен у Тулузі. На початку XVII століття перейшла у володіння династії Габсбургів після того, як її придбав імператор Рудольф II. Зберігається у Колекції грецьких та римських старожитностей у Музеї історії мистецтв у Відні (інвен. номер IXa 79).
Як і , Гема Августа — є однією з найбільших камей античності, що збереглися. Завдяки своїм художнім якостям вважається однією з найцінніших камей в світі.
Історія
Діяння і чесноти імператора оспівувались у монументальних офіційних рельєфах — наприклад рельєфах Вівтаря Миру Августа (Ara Pacis Augustae) або арки Костянтина, але окрім цього існував й інший художній погляд на світ, з точки зору придворного кола, який ідеалізовував стан речей, але й у той самий ж час представляв дійсність більш витонченими та вишуканими способами. Виготовлялися геми із напівдорогоцінного каміння, в яких зображення створювалися у вигляді опуклого рельєфу (камеї) або ж у вигляді увігнутого чи врізаного (інталії). Ці цінні речі присвячували в храми або вони слугували в обраному вищому колі. Ідеологічна програма зображення на цих камеях та інталіях відповідала тій ідеї, яка була основою офіційних рельєфів; це стосувалось демонстрації переваги, доблесті (virtus), благочестя (pietas), милосердя (clementia), гідності (maiestas), правосуддя (justitia).
Опис
Сюжет геми пов'язаний із темою верховенства Октавіана Августа (№ 1) над світом, яке було досягнуто завдяки воєнним перемогам. Принцепс сидить на троні поряд із покровителькою Вічного міста богинею Ромою (№ 2) у шоломі. Між цими фігурами знаходиться астрономічний знак Августа — козеріг (№ 9), який натякає на його призначення бути спасителем людства. Орел (№ 10) біля його ніг, його героїчна напівоголеність, скіпетр у руці — все це зв'язує Августа із фігурою верховного бога Юпітера. Автор геми не пояснює, чи можна порівнювати положення імператора на землі із положенням Юпітера на небі чи потрібно повністю ідентифікувати особистіть Августа із Юпітером. За троном зображена богиня землі Теллус (№ 6) із двома дітьми — і також розташування цієї фігури характере для Вівтаря миру. Тут також зображений бог часу і вічності Хронос (№ 5). Всі ці фігури символізують верховну владу імператора над світом. Ойкумена (№ 3), богиня, що уособлює населений світ, і за подяку за спасіння людства від жахів громадянської війни простягає Августу вінок із дубового листя.
На другому боці камеї зображений Тиберій (№ 7), наступник Августа і звитяжний воєначальник, що сходить зі своєї воєнної колісниці, двох коней якої підганяє богиня перемоги Вікторія (№ 4). Молодий чоловік поряд із ним — це, ймовірно, принц Германік (№ 8), ще один претендент на трон по династичній лінії.
У нижній частині камеї зображені солдати (№ 15,18) і два голі герої (№ 16,17), які із захопленої зброї зводять монумент перемоги (tropaion) (№ 19). Два полонені варвари сидять на передньому плані (№ 11). Жінка із двома списами (№ 13) і чоловік у капелюсі (№ 14), які за волосся тягнуть варварів (№ 12), що благають про пощаду, — це, скоріше за все, Діана і Меркурій. Вороги — це, ймовірно, представники тих варварських племен кінських воїнів, яких Тиберій переміг під час своєї воєнної кампанії у Паннонії.
Література
- Майкл Сиблер. «Римское искусство» = «Roman Art» (Michael Sibler). — М. : Арт-Родник, Taschen, 2008. — P. 58-59. — 3000 прим. — . (рос.)
- Masterpieces in the Collection of the Greek and Roman Antiquities. A Brief Guide to the Kunsthistorisches Museum Vienna. Edited by Sabine Haag. — Vienna : Kunsthistorisches Museum, 2012. — Т. 4. — P. 176-177. — . (англ.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гема Августа
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gema Avgusta lat Gemma Augustea kameya iz sardoniksa sho datuyetsya 9 12 rokami n e Virizblena iz dvosharovogo arabskogo sardoniksu v imperatorskij majsterni Dioskorida u Rimi Na kameyi zobrazhenij rimskij imperator Oktavian Avgust 63 do n e 14 n e v otochenni bogiv ta alegorij Gema AvgustaTvorec Dioskorid Chas stvorennya 9 12 n e Rozmiri 44h23 smVisota 23 smShirina 19 smMaterial kameya iz sardoniksaZberigayetsya Viden AvstriyaMuzej Muzej istoriyi mistectv Gema Avgusta u Vikishovishi Vpershe zgaduyetsya u 1246 roci v inventari abatstva Sen Sernen u Tuluzi Na pochatku XVII stolittya perejshla u volodinnya dinastiyi Gabsburgiv pislya togo yak yiyi pridbav imperator Rudolf II Zberigayetsya u Kolekciyi greckih ta rimskih starozhitnostej u Muzeyi istoriyi mistectv u Vidni inven nomer IXa 79 Yak i Gema Avgusta ye odniyeyu z najbilshih kamej antichnosti sho zbereglisya Zavdyaki svoyim hudozhnim yakostyam vvazhayetsya odniyeyu z najcinnishih kamej v sviti IstoriyaDiyannya i chesnoti imperatora ospivuvalis u monumentalnih oficijnih relyefah napriklad relyefah Vivtarya Miru Avgusta Ara Pacis Augustae abo arki Kostyantina ale okrim cogo isnuvav j inshij hudozhnij poglyad na svit z tochki zoru pridvornogo kola yakij idealizovuvav stan rechej ale j u toj samij zh chas predstavlyav dijsnist bilsh vitonchenimi ta vishukanimi sposobami Vigotovlyalisya gemi iz napivdorogocinnogo kaminnya v yakih zobrazhennya stvoryuvalisya u viglyadi opuklogo relyefu kameyi abo zh u viglyadi uvignutogo chi vrizanogo intaliyi Ci cinni rechi prisvyachuvali v hrami abo voni sluguvali v obranomu vishomu koli Ideologichna programa zobrazhennya na cih kameyah ta intaliyah vidpovidala tij ideyi yaka bula osnovoyu oficijnih relyefiv ce stosuvalos demonstraciyi perevagi doblesti virtus blagochestya pietas miloserdya clementia gidnosti maiestas pravosuddya justitia OpisGema Avgusta iz vidpovidnimi ciframi Syuzhet gemi pov yazanij iz temoyu verhovenstva Oktaviana Avgusta 1 nad svitom yake bulo dosyagnuto zavdyaki voyennim peremogam Princeps sidit na troni poryad iz pokrovitelkoyu Vichnogo mista bogineyu Romoyu 2 u sholomi Mizh cimi figurami znahoditsya astronomichnij znak Avgusta kozerig 9 yakij natyakaye na jogo priznachennya buti spasitelem lyudstva Orel 10 bilya jogo nig jogo geroyichna napivogolenist skipetr u ruci vse ce zv yazuye Avgusta iz figuroyu verhovnogo boga Yupitera Avtor gemi ne poyasnyuye chi mozhna porivnyuvati polozhennya imperatora na zemli iz polozhennyam Yupitera na nebi chi potribno povnistyu identifikuvati osobistit Avgusta iz Yupiterom Za tronom zobrazhena boginya zemli Tellus 6 iz dvoma ditmi i takozh roztashuvannya ciyeyi figuri haraktere dlya Vivtarya miru Tut takozh zobrazhenij bog chasu i vichnosti Hronos 5 Vsi ci figuri simvolizuyut verhovnu vladu imperatora nad svitom Ojkumena 3 boginya sho uosoblyuye naselenij svit i za podyaku za spasinnya lyudstva vid zhahiv gromadyanskoyi vijni prostyagaye Avgustu vinok iz dubovogo listya Na drugomu boci kameyi zobrazhenij Tiberij 7 nastupnik Avgusta i zvityazhnij voyenachalnik sho shodit zi svoyeyi voyennoyi kolisnici dvoh konej yakoyi pidganyaye boginya peremogi Viktoriya 4 Molodij cholovik poryad iz nim ce jmovirno princ Germanik 8 she odin pretendent na tron po dinastichnij liniyi U nizhnij chastini kameyi zobrazheni soldati 15 18 i dva goli geroyi 16 17 yaki iz zahoplenoyi zbroyi zvodyat monument peremogi tropaion 19 Dva poloneni varvari sidyat na perednomu plani 11 Zhinka iz dvoma spisami 13 i cholovik u kapelyusi 14 yaki za volossya tyagnut varvariv 12 sho blagayut pro poshadu ce skorishe za vse Diana i Merkurij Vorogi ce jmovirno predstavniki tih varvarskih plemen kinskih voyiniv yakih Tiberij peremig pid chas svoyeyi voyennoyi kampaniyi u Pannoniyi LiteraturaMajkl Sibler Rimskoe iskusstvo Roman Art Michael Sibler M Art Rodnik Taschen 2008 P 58 59 3000 prim ISBN 978 5 9794 0123 2 ros Masterpieces in the Collection of the Greek and Roman Antiquities A Brief Guide to the Kunsthistorisches Museum Vienna Edited by Sabine Haag Vienna Kunsthistorisches Museum 2012 T 4 P 176 177 ISBN 978 3 99020 007 0 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gema Avgusta