Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григо́рій Петро́вич Ге́льмерсен (29 вересня 1803, , Естонія — 3 лютого 1885, Санкт-Петербург) — російський геолог, географ та картограф, засновник російської школи геологічної картографії, генерал-лейтенант інженерного корпусу, гірський інженер, директор (1856-72), академік Петербурзької АН (з 1850).
| Григорій Петрович Гельмерсен | |
|---|---|
| нім. Gregor von Helmersen | |
 | |
| Народився | 29 вересня 1803 Кемері, Естляндська губернія |
| Помер | 3 лютого 1885 (81 рік) Санкт-Петербург |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | геолог, мандрівник-дослідник, географ, картограф, професор, палеонтолог |
| Alma mater | Дерптський університет, Петербурзький гірничий інститут |
| Галузь | геологія |
| Заклад | Петербурзький гірничий інститут, Геологічний комітет |
| Членство | Петербурзька академія наук Товариство історії і старожитностей Остзейських d |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Батько | d |
| Мати | Q124838075? |
| Діти | d Q124823608? |
| Нагороди | |
 Гельмерсен Григорій Петрович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в сім'ї ліфляндського барона поблизу Тарту в Естонії. Вчився в Санкт-Петербурзі, в Головному німецькому училищі Святого Петра (1808-11). Потім навчався в пансіоні Муральта в Тарту і після його закінчення отримав вищу освіту (1825) в Дерптському університеті. В 1828 році вступив до Міністерства фінансів, а 1830 році був командирований за кордон, де до кінця 1832 року займався вивчення геології та гірської справи в Берліні, Гейдельберзі, Бонні та Фрейбурзі, відвідав гірську Німеччину, Австрію та північну Італію. При поверненні в Росію (1834) був зарахований в Корпус гірських інженерів, а через декілька місяців був командирований на Урал.
З 1838 року одночасно викладає геологію та геодезію в . В 1841 році створив першу геологічну мапу європейської частини Росії. В 1842 році визначений консерватором Геологічного музею Петербурзької АН, в 1844 році обраний ад'юнктом при кафедрі геодезії та палеонтології, в 1847 році — екстраординарним, а в 1850 році вже ординарним академіком Петербурзької АН. З 1838 року читав лекції в Гірському університеті і одночасно був інспектором (з 1840), а з 1849 року й керівником музею. В 1856-72 роках працював директором Гірського університету. В 1882 році назначений директором Імператорського Геологічного комітету.
Протягом життя Гельмерсен досліджував Урал, Алтай та гірські райони Киргизії. Його ім'я пов'язане з вивченням кам'яновугільних родовищ , Донецького та басейнів, торфовищ Курляндської губернії, буровугільних родовищ Київської, Херсонської, Гродненської та польських губерній, родовищ залізних і мідних руд Підмосков'я, Донецького басейну, Олонецької та Петербурзької губерній, соляних озер, грязевих вулканів та родовищ нафти Таманського та Керченського півостровів, родовищ бурштину в Прибалтиці, Псковському озері та річки Нарва. Завдяки йому в Санкт-Петербурзі був облаштований перший артезіанський колодязь.
В 1842 році Гельмерсену була вручена Академії наук за створення першої геологічної мапи всієї Європейської частини Росії. Він був почесним членом багатьох російських університетів та зарубіжних товариств, включаючи , та Берлінське географічне товариства. В пам'ять 50-річного ювілею його наукової діяльності була створена , яка видавалась за видатні геологічні праці, а сам вчений був нагороджений Орденом Святого Олександра Невського.
Праці
- «Reise nach dem Ural und Kirgisensteppe in den Jahren 1833 — 34» (СПб., «Baer und Helmers. Beitr. zur Kenntniss des Russisch. Reichs», в. 5 та 6)
- «Reise nach dem Altai im Jahre 1834» (там же, в. 14)
- «Aulosteges variabilis, новый род моллюсков» («Горный журнал», т. 1, 1849)
- «Опыты над теплопроводностью некоторых горно-каменных пород» (там же, 1851)
- «Die Salzseen Bessarabiens und Einbruch des Schwarzen Meeres in dieselben» (1854, «Bull de l'Acad. etc.», т. XVII)
- «Геогностическое исследование девонской полосы Средней России от реки Зап. Двины до Воронежа» (1856, «Зап. Геогр. общ.», кн. XI)
- «О медленном поднятии берегов Балтийского моря и действии на них волн и льда» («Г. Ж.», 1857, т. l)
- «Geognost. Bemerkungen auf eine Reise in Schweden und Norwegen» (1858, «Mem. de l'Acad.», т. VII)
- «Об артезианских колодцах вообще и в России в особенности» («Месяцеслов», 1861)
- «О геогностическом горизонте и относительной древности каменного угля в подмосковном крае» («Г. Ж.», 1861, № 2)
- «Der Peipussee und die obere Narova» (1864, в «Baer und Helm. Beitr. etc.», в. 24)
- «Донецкий каменноугольный кряж и его будущность» («Г. Ж.», 1865, т. 1)
- «О геологических исследованиях на Урале в 1865 г.» (там же, 1866, т. IV)
- «Das Vorkommen und die Entstehung der Riesenkessel in Finnland» (СПб., 1867)
- «Studien über die Wanderblocke und die Diluvialgebilde Russlands» («Mem. de l'Acad.», т. XIV и XXX)
- «Geologische und physico-geogr. Beobachtungen in Olonezer Bergrevier» («Baer. und Helm. Beitr. etc.», 1882).
Бібліографія
- Григорьев С. В. Биографический словарь. Естествознание и техника в Карелии. — Петрозаводск: Карелия, 1973. — С.80—81. — 269 с. — 1000 экз.(рос.)
- Геологи и горные инженеры России: Энциклопедия. — М.; СПб., 2000. (рос.)
- Заблоцкий Е. М. Горное ведомство дореволюционной России: Очерк истории: Биографический словарь. — М.: Новый Хронограф, 2014. — С.65—66. — 280 с. — 300 экз. — . (обл.)(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гельмерсен Григорій Петрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Petro vich Ge lmersen 29 veresnya 1803 Estoniya 3 lyutogo 1885 Sankt Peterburg rosijskij geolog geograf ta kartograf zasnovnik rosijskoyi shkoli geologichnoyi kartografiyi general lejtenant inzhenernogo korpusu girskij inzhener direktor 1856 72 akademik Peterburzkoyi AN z 1850 Grigorij Petrovich Gelmersennim Gregor von HelmersenNarodivsya29 veresnya 1803 1803 09 29 Kemeri Estlyandska guberniyaPomer3 lyutogo 1885 1885 02 03 81 rik Sankt PeterburgPohovannyacvintar RaadiKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistgeolog mandrivnik doslidnik geograf kartograf profesor paleontologAlma materDerptskij universitet Peterburzkij girnichij institutGaluzgeologiyaZakladPeterburzkij girnichij institut Geologichnij komitetChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Tovaristvo istoriyi i starozhitnostej Ostzejskih dVijskove zvannyageneral lejtenantBatkodMatiQ124838075 Ditid Q124823608 Nagorodi Gelmersen Grigorij Petrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi liflyandskogo barona poblizu Tartu v Estoniyi Vchivsya v Sankt Peterburzi v Golovnomu nimeckomu uchilishi Svyatogo Petra 1808 11 Potim navchavsya v pansioni Muralta v Tartu i pislya jogo zakinchennya otrimav vishu osvitu 1825 v Derptskomu universiteti V 1828 roci vstupiv do Ministerstva finansiv a 1830 roci buv komandirovanij za kordon de do kincya 1832 roku zajmavsya vivchennya geologiyi ta girskoyi spravi v Berlini Gejdelberzi Bonni ta Frejburzi vidvidav girsku Nimechchinu Avstriyu ta pivnichnu Italiyu Pri povernenni v Rosiyu 1834 buv zarahovanij v Korpus girskih inzheneriv a cherez dekilka misyaciv buv komandirovanij na Ural Z 1838 roku odnochasno vikladaye geologiyu ta geodeziyu v V 1841 roci stvoriv pershu geologichnu mapu yevropejskoyi chastini Rosiyi V 1842 roci viznachenij konservatorom Geologichnogo muzeyu Peterburzkoyi AN v 1844 roci obranij ad yunktom pri kafedri geodeziyi ta paleontologiyi v 1847 roci ekstraordinarnim a v 1850 roci vzhe ordinarnim akademikom Peterburzkoyi AN Z 1838 roku chitav lekciyi v Girskomu universiteti i odnochasno buv inspektorom z 1840 a z 1849 roku j kerivnikom muzeyu V 1856 72 rokah pracyuvav direktorom Girskogo universitetu V 1882 roci naznachenij direktorom Imperatorskogo Geologichnogo komitetu Protyagom zhittya Gelmersen doslidzhuvav Ural Altaj ta girski rajoni Kirgiziyi Jogo im ya pov yazane z vivchennyam kam yanovugilnih rodovish Doneckogo ta basejniv torfovish Kurlyandskoyi guberniyi burovugilnih rodovish Kiyivskoyi Hersonskoyi Grodnenskoyi ta polskih gubernij rodovish zaliznih i midnih rud Pidmoskov ya Doneckogo basejnu Oloneckoyi ta Peterburzkoyi gubernij solyanih ozer gryazevih vulkaniv ta rodovish nafti Tamanskogo ta Kerchenskogo pivostroviv rodovish burshtinu v Pribaltici Pskovskomu ozeri ta richki Narva Zavdyaki jomu v Sankt Peterburzi buv oblashtovanij pershij artezianskij kolodyaz V 1842 roci Gelmersenu bula vruchena Akademiyi nauk za stvorennya pershoyi geologichnoyi mapi vsiyeyi Yevropejskoyi chastini Rosiyi Vin buv pochesnim chlenom bagatoh rosijskih universitetiv ta zarubizhnih tovaristv vklyuchayuchi ta Berlinske geografichne tovaristva V pam yat 50 richnogo yuvileyu jogo naukovoyi diyalnosti bula stvorena yaka vidavalas za vidatni geologichni praci a sam vchenij buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Oleksandra Nevskogo Praci Reise nach dem Ural und Kirgisensteppe in den Jahren 1833 34 SPb Baer und Helmers Beitr zur Kenntniss des Russisch Reichs v 5 ta 6 Reise nach dem Altai im Jahre 1834 tam zhe v 14 Aulosteges variabilis novyj rod mollyuskov Gornyj zhurnal t 1 1849 Opyty nad teploprovodnostyu nekotoryh gorno kamennyh porod tam zhe 1851 Die Salzseen Bessarabiens und Einbruch des Schwarzen Meeres in dieselben 1854 Bull de l Acad etc t XVII Geognosticheskoe issledovanie devonskoj polosy Srednej Rossii ot reki Zap Dviny do Voronezha 1856 Zap Geogr obsh kn XI O medlennom podnyatii beregov Baltijskogo morya i dejstvii na nih voln i lda G Zh 1857 t l Geognost Bemerkungen auf eine Reise in Schweden und Norwegen 1858 Mem de l Acad t VII Ob artezianskih kolodcah voobshe i v Rossii v osobennosti Mesyaceslov 1861 O geognosticheskom gorizonte i otnositelnoj drevnosti kamennogo uglya v podmoskovnom krae G Zh 1861 2 Der Peipussee und die obere Narova 1864 v Baer und Helm Beitr etc v 24 Doneckij kamennougolnyj kryazh i ego budushnost G Zh 1865 t 1 O geologicheskih issledovaniyah na Urale v 1865 g tam zhe 1866 t IV Das Vorkommen und die Entstehung der Riesenkessel in Finnland SPb 1867 Studien uber die Wanderblocke und die Diluvialgebilde Russlands Mem de l Acad t XIV i XXX Geologische und physico geogr Beobachtungen in Olonezer Bergrevier Baer und Helm Beitr etc 1882 BibliografiyaGrigorev S V Biograficheskij slovar Estestvoznanie i tehnika v Karelii Petrozavodsk Kareliya 1973 S 80 81 269 s 1000 ekz ros Geologi i gornye inzhenery Rossii Enciklopediya M SPb 2000 ros Zablockij E M Gornoe vedomstvo dorevolyucionnoj Rossii Ocherk istorii Biograficheskij slovar M Novyj Hronograf 2014 S 65 66 280 s 300 ekz ISBN 978 5 94881 279 3 obl ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gelmersen Grigorij Petrovich