Гевондян Петрос Аршалуйсович

Петрос Аршалуйсович Гевондян (вірм. Ղեվոնդյան Պետրոս Արշալույսի, 1964, с. , Котайкська область, Вірменія — 14 лютого 1994) — вірменський військовий діяч, учасник Карабаської війни, .

Гевондян Петрос Аршалуйсович
вірм. Պետրոս Ղևոնդյան
Народження	30 січня 1964(1964-01-30) ^d, Q4073548?, Вірменська РСР, СРСР
Смерть	14 лютого 1994(1994-02-14)^[1] (30 років) ^d, Кельбаджарський район, Азербайджан
Країна	Вірменія
Війни / битви	Карабаський конфлікт, Штурм Шуші і ^d
Нагороди	^d

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гевондян.

Біографія

У 1990 р. записався добровольцем Арцаської боротьби за свободу. Прибув до Арцах під час операції «Кільце», брав участь в обороні , Мартунашену, Шаумяну.

У 1992 р. брав участь у штурмі стратегічно важливого села Фаррух, після — Малібейлі, Гушчілар. На прохання командування сил самооборони Шаумянівського району загін хлопців прибув в село Бузлух, наступ азербайджанських військ було відбито.

Влітку 1992, після нерівних та важких боїв Петрос Гевондян і хлопці його загону були змушені відступити з Шаумяну. Важкі бої йшли в Мартакертському районі — і Пето взяв у них найактивнішу участь.

Брав участь у визволенні десятка населених пунктів Шаумянівського, Мартакертського, Мартунинського, Гадрутського районів, багаторазово виявляв відвагу і героїзм.

15 січня 1993 в районі сіл Срхавенд і Казанчі прямою наводкою з протиповітряної установки «Ігла» збив ворожий винищувач «МіГ-25».

Потім його батальйон бере участь в бойових діях на напрямках  — Джебраїл, Ковсакан — Фізулі. На цьому напрямку поблизу Караханбейлі, вони залишаються до кінця січня 1994 року.

У лютому 1994 батальйон Пето бере участь у битві за . Завдяки доблесті і рішучим діям вірменських формувань Омарський перевал переходить під контроль Армії Оборони НКР.

14 лютого 1994 він загинув на перехресті дороги Гянджа — Карвачар. Намагаючись винести з мінного поля пораненого товариша, Пето підірвався на міні.

Нагороди

• За виняткові заслуги в організації захисту Нагірно-Карабаської Республіки, проявлену мужність і особисту відвагу посмертно був нагороджений вищою нагородою Арцаху орденами «Золотий Орел» і «Бойовий Хрест» першого ступеня.

Джерело

• Енциклопедія фонду «Хайазг» [ 20 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

1. http://am.hayazg.info/index.php?curid=13719
2. . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
3. Відео на YouTube, яке фіксує збиття літака