Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк Га́уя (латис. Gaujas nacionālais parks) — найбільший (площа — 917,45 км²) і найстаріший (заснований 14 вересня 1973 року) національний парк у Латвії.
| латис. Gaujas nacionālais parks | |
|---|---|
 Стрімчаки Ерглю (Орлині) на Гауя | |
| 57°25′ пн. ш. 25°25′ сх. д. / 57.417° пн. ш. 25.417° сх. д.Координати: 57°25′ пн. ш. 25°25′ сх. д. / 57.417° пн. ш. 25.417° сх. д. | |
| Країна |  Латвія |
| Розташування | Відземе, Латвія |
| Найближче місто | Цесіс |
| Площа | 917,45 км² |
| Засновано | 14 вересня 1973 |
| Вебсторінка | daba.gov.lv/public/lat/iadt/nacionalie_parki/gaujas_nacionalais_parks/ |
  Гауя (національний парк) (Латвія) | |
 Гауя у Вікісховищі | |
Парк розташовується в історичному регіоні Відземе. Територія парку простягається з північного сходу від околиць міста Валмієра до південного заходу до селища вздовж долини річки Гауя, від якої парк бере свою назву. Парк розмістився в Аматському, Цесіському, Інчукалнському, Крімулдському, Лігатненському, Паргауйському та Сігулдському краях. На території національного парку лежать міста Сігулда, Цесіс і Лігатне, а на північному сході в декількох кілометрах від границь парку розташувалось місто Валмієра.
Адміністрація національного парку Гауя розташована в місті Сігулда.
Парк був заснований для захисту природного середовища, сприянню природному туризму та забезпеченню сталого розвитку у регіоні. Територія парку захищається державою, і в той же час парк може бути використаний для природного та культурно-історичного туризму, а також для оздоровлення. Південно-східна частина парку є популярним місцем відпочинку жителів міста Риги, а північно-західна частина більшою мірою — природоохоронна територія.
Природа
Основна частина національного парку — це стара долина річки Гауя довжиною 95,3 км. Її глибина становить 20 метрів у Валмієри і 85 метрів у Сігулди, а ширина часом перевищує 2,5 км.
Територія парку розділена на п'ять функціональних зон. Виділено кілька особливо цінних у біологічному плані територій: заповідні зони ярів Нурміжу (латис. Nurmižu), лісу Рочу (латис. Roču), древніх схилів яру Інціємс (латис. Inciems) і болота Судас (латис. Sudas). Заповідники займають досить невелику, але в той же час дуже цінну частину парку. Відвідування цих зон заборонено. У решті території допускаються тільки такі види економічної діяльності, які по суті не змінюють історично сформовану структуру ландшафту.
Ліси вкривають 47% площі парку. Це головним чином смерекові та соснові ліси, але зустрічається і листвяна рослинність. Національний парк характеризується високим біологічним різноманіттям. У парку знайдені майже 900 видів рослин, 149 видів птахів і 48 видів ссавців.
У парку розташовано безліч озер, найбільшим з яких є Унгурс.
З 2004 року Національний парк Гауя є частиною мережі Natura 2000 як територія, яка призначена для збереження охоронюваних видів і біотопів.
Протягом 2015 року проведенням різноманітних заходів відзначається 40-а річниця заснування природних стежок Ліготне, на яких зараз можна зустріти найрізноманітніших диких тварин.
Туризм
Історія туризму в парку Гауя має довгу традицію. Ще в XIX столітті тут почали бувати туристи з тростинами-посохами для піших походів. Раніше цей район іноді називали «Лівонською Швейцарією».
Щороку тисячі відвідувачів привертає унікальний ландшафт і мальовничі пейзажі стародавньої долини Гауї — скелі та стрімчаки з пісковику, печери та ущелини.
Національний парк особливо відомий завдяки з девонського пісковику, розташованим вздовж берегів річки Гауя. У деяких місцях в районі Сігулди висота цих круч досягає 90 метрів.
Стрімчак Сіетіньіезіс (латис. Sietiņiezis) на правому березі Гауї є найбільшим оголенням білого пісковику девонського періоду. Висота обриву Сіетіньіезісу досягає 15 м. Уздовж нього проходить спеціально розроблений пішохідний маршрут. Раніше на цій скелі знаходилась найбільша природна арка в Латвії, яка зруйнувалася влітку 1975 року. Поруч з нею в стрімчаку розташована наскрізна «Чортова печера» (латис. Sietiņieža Velnala) довжиною 10,5 м, і з якої б'є джерело, а також стовп з пісковику висотою 15 метрів і так званий «чортів каблук» — відокремлений розпадинами виступ з платформою на кінці, який з часом теж може стати стовпом з пісковику.
Довжина вигнутого півколом стрімчака Звартес (латис. Zvārtes iezis) становить 200 м, висота — до 40 м. У 1930-ті роки русло річки Амати у скелі Звартес було спрямлено, щоб сила течії не руйнувала унікальний пам'ятник природи.
Скелі Ерглю (латис. Ērgļu klintis) — найбільша в Прибалтиці монолітна стіна з пісковику, загальна довжина якої — 700 м. Скелі Ерглю — один з найпопулярніших туристичних об'єктів у Відземе. Спеціально для відвідувачів зроблені сходинки і влаштований оглядовий майданчик.
Скелі Кюкю (латис. Ķūķu klintis) довжиною близько півкілометра мають висоту 43 м. У скелях знаходяться дві печери (довжиною 20 і 10 м), до яких можна дістатися тільки з річки за допомогою човна.
В околицях Лігатне знаходяться мальовничі скелі Глуду (латис. Glūdu klintis). Висота обриву — 13-20 м, довжина — близько 250 м. У нижній частині скель, у рівня води, утворилася ніша. Більша частина скель перебуває під прикриттям дерев і з річки Гауї або протилежного берега майже не проглядається.
На лівому березі Гауї біля Лігатне височать стрімчаки Спріньгю (латис. Spriņģu iezis) та Юмправу (латис. Jumpravu iezis) — скеля з пісковику завдовжки 250 м і заввишки 7 м.
Печера Гутманя (латис. Gūtmaņa ala) біля міста Сігулда — найширша і найбільш висока печера-грот у всій Балтії. Довжина печери — 18,8 метрів, ширина — 12 метрів, найбільша висота — 10 метрів. Печера Гутманя утворилася в скелі жовто-червоного пісковику. Протягом кількох тисячоліть вона формувалася потоками і підземними джерелами Гауї. Печера Гутманя — найстаріший об'єкт туризму в Латвії. На стінах печери збереглися написи з 17-го століття.
Печера та ущелина Крауклю (латис. Kraukļu aiza, Воронів) також знаходиться біля Сігулди. Ущелина сформувалося в темно-червоному середньо-девонському пісковику. Максимальна висота вертикальних стін ущелини — 11,5 метра. У стіні ущелини утворилася невелика 5-метрова трикутна печера. Раніше в літературі згадувалися дві печери Воронів. Найвірогідніше, що друге поглиблення зникло після осипів пісковику
У національному парку є понад 500 пам'яток історії та культури різних століть, більшість яких повиті легендами та переказами, — городища, кам'яні замки, церкви, садиби, водяні та вітряні млини, а також інші археологічні, архітектурні та мистецькі пам'ятки. На території парку розміщуються кілька історичних будівель: Турайдський замок, (замок і церква), маєток (латис. Ungurmuiža). Вченими реконструйований населений пункт стародавніх латгалів (IX–X століття) — , розташоване неподалік від .
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015. Національний парк Гауя (рос.)
- . Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.(англ.)
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 1 травня 2015. Сіетіньіезіс (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2015. Печера Гутманя (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 1 травня 2015. Печера та ущелина Крауклю (рос.)
Джерела
- (англ.)
- Національний парк Гауя(рос.)
- Сігулдський туристичний інформаційний центр [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Ga uya latis Gaujas nacionalais parks najbilshij plosha 917 45 km i najstarishij zasnovanij 14 veresnya 1973 roku nacionalnij park u Latviyi Nacionalnij park Gauyalatis Gaujas nacionalais parksStrimchaki Erglyu Orlini na GauyaStrimchaki Erglyu Orlini na Gauya57 25 pn sh 25 25 sh d 57 417 pn sh 25 417 sh d 57 417 25 417 Koordinati 57 25 pn sh 25 25 sh d 57 417 pn sh 25 417 sh d 57 417 25 417Krayina LatviyaRoztashuvannyaVidzeme LatviyaNajblizhche mistoCesisPlosha917 45 km Zasnovano14 veresnya 1973Vebstorinkadaba gov lv public lat iadt nacionalie parki gaujas nacionalais parks Gauya nacionalnij park Latviya Gauya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gauya Park roztashovuyetsya v istorichnomu regioni Vidzeme Teritoriya parku prostyagayetsya z pivnichnogo shodu vid okolic mista Valmiyera do pivdennogo zahodu do selisha vzdovzh dolini richki Gauya vid yakoyi park bere svoyu nazvu Park rozmistivsya v Amatskomu Cesiskomu Inchukalnskomu Krimuldskomu Ligatnenskomu Pargaujskomu ta Siguldskomu krayah Na teritoriyi nacionalnogo parku lezhat mista Sigulda Cesis i Ligatne a na pivnichnomu shodi v dekilkoh kilometrah vid granic parku roztashuvalos misto Valmiyera Administraciya nacionalnogo parku Gauya roztashovana v misti Sigulda Park buv zasnovanij dlya zahistu prirodnogo seredovisha spriyannyu prirodnomu turizmu ta zabezpechennyu stalogo rozvitku u regioni Teritoriya parku zahishayetsya derzhavoyu i v toj zhe chas park mozhe buti vikoristanij dlya prirodnogo ta kulturno istorichnogo turizmu a takozh dlya ozdorovlennya Pivdenno shidna chastina parku ye populyarnim miscem vidpochinku zhiteliv mista Rigi a pivnichno zahidna chastina bilshoyu miroyu prirodoohoronna teritoriya PrirodaOsnovna chastina nacionalnogo parku ce stara dolina richki Gauya dovzhinoyu 95 3 km Yiyi glibina stanovit 20 metriv u Valmiyeri i 85 metriv u Siguldi a shirina chasom perevishuye 2 5 km Teritoriya parku rozdilena na p yat funkcionalnih zon Vidileno kilka osoblivo cinnih u biologichnomu plani teritorij zapovidni zoni yariv Nurmizhu latis Nurmizu lisu Rochu latis Rocu drevnih shiliv yaru Inciyems latis Inciems i bolota Sudas latis Sudas Zapovidniki zajmayut dosit neveliku ale v toj zhe chas duzhe cinnu chastinu parku Vidviduvannya cih zon zaboroneno U reshti teritoriyi dopuskayutsya tilki taki vidi ekonomichnoyi diyalnosti yaki po suti ne zminyuyut istorichno sformovanu strukturu landshaftu Lisi vkrivayut 47 ploshi parku Ce golovnim chinom smerekovi ta sosnovi lisi ale zustrichayetsya i listvyana roslinnist Nacionalnij park harakterizuyetsya visokim biologichnim riznomanittyam U parku znajdeni majzhe 900 vidiv roslin 149 vidiv ptahiv i 48 vidiv ssavciv U parku roztashovano bezlich ozer najbilshim z yakih ye Ungurs Z 2004 roku Nacionalnij park Gauya ye chastinoyu merezhi Natura 2000 yak teritoriya yaka priznachena dlya zberezhennya ohoronyuvanih vidiv i biotopiv Protyagom 2015 roku provedennyam riznomanitnih zahodiv vidznachayetsya 40 a richnicya zasnuvannya prirodnih stezhok Ligotne na yakih zaraz mozhna zustriti najriznomanitnishih dikih tvarin TurizmIstoriya turizmu v parku Gauya maye dovgu tradiciyu She v XIX stolitti tut pochali buvati turisti z trostinami posohami dlya pishih pohodiv Ranishe cej rajon inodi nazivali Livonskoyu Shvejcariyeyu Shoroku tisyachi vidviduvachiv privertaye unikalnij landshaft i malovnichi pejzazhi starodavnoyi dolini Gauyi skeli ta strimchaki z piskoviku pecheri ta ushelini Nacionalnij park osoblivo vidomij zavdyaki z devonskogo piskoviku roztashovanim vzdovzh beregiv richki Gauya U deyakih miscyah v rajoni Siguldi visota cih kruch dosyagaye 90 metriv Strimchak Sietiniezis latis Sietiniezis na pravomu berezi Gauyi ye najbilshim ogolennyam bilogo piskoviku devonskogo periodu Visota obrivu Sietiniezisu dosyagaye 15 m Uzdovzh nogo prohodit specialno rozroblenij pishohidnij marshrut Ranishe na cij skeli znahodilas najbilsha prirodna arka v Latviyi yaka zrujnuvalasya vlitku 1975 roku Poruch z neyu v strimchaku roztashovana naskrizna Chortova pechera latis Sietinieza Velnala dovzhinoyu 10 5 m i z yakoyi b ye dzherelo a takozh stovp z piskoviku visotoyu 15 metriv i tak zvanij chortiv kabluk vidokremlenij rozpadinami vistup z platformoyu na kinci yakij z chasom tezh mozhe stati stovpom z piskoviku Dovzhina vignutogo pivkolom strimchaka Zvartes latis Zvartes iezis stanovit 200 m visota do 40 m U 1930 ti roki ruslo richki Amati u skeli Zvartes bulo spryamleno shob sila techiyi ne rujnuvala unikalnij pam yatnik prirodi Skeli Erglyu latis Erglu klintis najbilsha v Pribaltici monolitna stina z piskoviku zagalna dovzhina yakoyi 700 m Skeli Erglyu odin z najpopulyarnishih turistichnih ob yektiv u Vidzeme Specialno dlya vidviduvachiv zrobleni shodinki i vlashtovanij oglyadovij majdanchik Skeli Kyukyu latis kuku klintis dovzhinoyu blizko pivkilometra mayut visotu 43 m U skelyah znahodyatsya dvi pecheri dovzhinoyu 20 i 10 m do yakih mozhna distatisya tilki z richki za dopomogoyu chovna V okolicyah Ligatne znahodyatsya malovnichi skeli Gludu latis Gludu klintis Visota obrivu 13 20 m dovzhina blizko 250 m U nizhnij chastini skel u rivnya vodi utvorilasya nisha Bilsha chastina skel perebuvaye pid prikrittyam derev i z richki Gauyi abo protilezhnogo berega majzhe ne proglyadayetsya Na livomu berezi Gauyi bilya Ligatne visochat strimchaki Springyu latis Springu iezis ta Yumpravu latis Jumpravu iezis skelya z piskoviku zavdovzhki 250 m i zavvishki 7 m Pechera Gutmanya latis Gutmana ala bilya mista Sigulda najshirsha i najbilsh visoka pechera grot u vsij Baltiyi Dovzhina pecheri 18 8 metriv shirina 12 metriv najbilsha visota 10 metriv Pechera Gutmanya utvorilasya v skeli zhovto chervonogo piskoviku Protyagom kilkoh tisyacholit vona formuvalasya potokami i pidzemnimi dzherelami Gauyi Pechera Gutmanya najstarishij ob yekt turizmu v Latviyi Na stinah pecheri zbereglisya napisi z 17 go stolittya Pechera ta ushelina Krauklyu latis Krauklu aiza Voroniv takozh znahoditsya bilya Siguldi Ushelina sformuvalosya v temno chervonomu seredno devonskomu piskoviku Maksimalna visota vertikalnih stin ushelini 11 5 metra U stini ushelini utvorilasya nevelika 5 metrova trikutna pechera Ranishe v literaturi zgaduvalisya dvi pecheri Voroniv Najvirogidnishe sho druge pogliblennya zniklo pislya osipiv piskoviku U nacionalnomu parku ye ponad 500 pam yatok istoriyi ta kulturi riznih stolit bilshist yakih poviti legendami ta perekazami gorodisha kam yani zamki cerkvi sadibi vodyani ta vitryani mlini a takozh inshi arheologichni arhitekturni ta mistecki pam yatki Na teritoriyi parku rozmishuyutsya kilka istorichnih budivel Turajdskij zamok zamok i cerkva mayetok latis Ungurmuiza Vchenimi rekonstrujovanij naselenij punkt starodavnih latgaliv IX X stolittya roztashovane nepodalik vid Primitki Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 30 kvitnya 2015 Nacionalnij park Gauya ros Arhiv originalu za 9 travnya 2015 Procitovano 30 kvitnya 2015 angl Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 1 travnya 2015 Sietiniezis ros Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 1 travnya 2015 Pechera Gutmanya ros Arhiv originalu za 30 bereznya 2015 Procitovano 1 travnya 2015 Pechera ta ushelina Krauklyu ros Dzherela angl Nacionalnij park Gauya ros Siguldskij turistichnij informacijnij centr 16 listopada 2021 u Wayback Machine angl