Чинба́рство, гарба́рство — ремесло, обробка шкіри.
Чинбарство | |
Чинбар, нім. гравюра XVI століття | |
Сфера діяльності | Гарбування |
---|---|
Святий покровитель | Варфоломій |
Підтримується Вікіпроєктом | d |
Чинбарство у Вікісховищі |
Історія
Чинбарство було галуззю кустарної промисловості. В Україні існує від найдавніших часів. Майстер, який займався цим промислом, звався чинба́р («чимба́р»), гарба́р, дубильник, кожум'я́какожом'я́ка (від заст. кожа — «шкіра»), мнець. Останні дві назви вживалися щодо чинбарів, які виробляли сиром'ятну шкіру.
Підприємство, де займалися обробкою шкіри — чинба́рня чи гарба́рня.
Чинбарі дубили («чинили») шкури тварин, виробляючи з них шкіри. Згодом з чинбарства виділилися окремі промисли — кушнірство і лимарство.
Технології
Спочатку зняті шкури висушували, розтягаючи їх. Для розтягання шкір використовували такий прилад, як п'їла. Він складався з двох п'їли́н — паралельних чотирикутних брусків, кінці яких проходили через колоду — товстіший брусок. На колоді був мечик, один кінець якого на чопу, а другий прикріплявся сворінем. Далі шкіри розмочували, обробляли вапном у ямах чи коритах — з метою звільнити їх від волосу й міздрі́ (підшкірної клітковини). Волос видаляли штрихілем — залізною лопаткою.
Для очищення шкір від міздрі (міздрювання) їх натягали на кобилицю — дерев'яний чурбак і скребли дворучним ножем — стругом. Потім шкіри промивали у воді й занурювали в розчин для дублення.
Для розминання шкіри чинбарі використовували пристрій — м'яльницю. Вона складалася з обертового стовпа, укріпленого в підп'ятнику дерев'яної опори (колоди). На стовп надівали дерев'яний диск (круг), споряджений ручками (крилами) й отворами. У стовпі був проріз (рівчак), куди вкладали шкіру, затискували її до круга палицями з головками (шпилями з рогачиками), вставляючи їх в отвори, і притискували шкіру зверху другим кругом.
Дещо відмінною була вичинка овчини. Оскільки для пошиття кожухів шерстяний покрив шкіри зберігався, овчини обробляли лише з одного боку. Після розмочування у воді овчину розтягали на п'їлах і міздрювали її скафою (скахвою, шкафою, шкахвою) — широким ножем, вставленим вздовж у край дерев'яної дощечки. Скафа складалася з дерев'яної ручки (колодки), леза (шнафи) і вушок (на Галичині вони також називалися антабками) для їх скріплення між собою. Потім шкіру знову вимочували: на цей раз у келеї — житньому борошні чи висівках, розчинених у підсоленій воді. Далі її висушували, розтягали па п'їлах і розминали спеціальним знаряддям — ключем. У гуцулів ключ мав таку будову: до дерев'яного руків'я (колодки) під кутом кріпився власно ключ, який мав вигляд плоского гака з двома ребрами. Зовнішне ребро (вістря) було гострим, а внутрішнє (ти́лє) — тупим. Від колодки донизу йшов залізний прут, що закінчувався коротким ланцюгом (ланцем), на кінці його було стремено (стре́мє). Під час роботи чинбар вставляв ногу в стремено, правою рукою тримав колодку, а ліву мав на шкірі, що лежала під ключем. Завершальним процесом було натирання шкіри крейдою, гіпсом чи алебастром й остаточне очищання від рештків жиру. Готові овчини могли фарбувати. У Середні віки професія набула популярність, адже вироби зі шкіри були майже у всіх містян. Чинбар виготовляв та ремонтував не тільки шкіряні вироби, але й валізи, сумки, гаманці тощо.
У культурі
- Імена деяких ремісників-чинбарів залишилися в легендах: Микита Кожум'яка, Ян Усмошвець (Усмар).
Див. також
Примітки
- Чинбар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чимбарь // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 462.
- Гарбар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кожум'яка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кожом'яка // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 263.
- Мнець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Чинбарня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Гарбарня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- П'їла // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
- Штрихіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Кобилиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- М'яльниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Скахва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шкафа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ключ // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела та література
- Войнаровський В. Давнє чинбарство на території України за археологічними даними. Автореферат дис. канд. іст. наук. — Львів, 2002. — 22 с.
- Чинбарство // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Від поттера до чинбаря: забуті професії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chinba rstvo garba rstvo remeslo obrobka shkiri ChinbarstvoChinbar nim gravyura XVI stolittyaSfera diyalnostiGarbuvannyaSvyatij pokrovitelVarfolomijPidtrimuyetsya Vikiproyektomd Chinbarstvo u VikishovishiZnaryaddya praci ukrayinskogo chinbaryaIstoriyaChinbarstvo bulo galuzzyu kustarnoyi promislovosti V Ukrayini isnuye vid najdavnishih chasiv Majster yakij zajmavsya cim promislom zvavsya chinba r chimba r garba r dubilnik kozhum ya kakozhom ya ka vid zast kozha shkira mnec Ostanni dvi nazvi vzhivalisya shodo chinbariv yaki viroblyali sirom yatnu shkiru Pidpriyemstvo de zajmalisya obrobkoyu shkiri chinba rnya chi garba rnya Chinbari dubili chinili shkuri tvarin viroblyayuchi z nih shkiri Zgodom z chinbarstva vidililisya okremi promisli kushnirstvo i limarstvo TehnologiyiSpochatku znyati shkuri visushuvali roztyagayuchi yih Dlya roztyagannya shkir vikoristovuvali takij prilad yak p yila Vin skladavsya z dvoh p yili n paralelnih chotirikutnih bruskiv kinci yakih prohodili cherez kolodu tovstishij brusok Na kolodi buv mechik odin kinec yakogo na chopu a drugij prikriplyavsya svorinem Dali shkiri rozmochuvali obroblyali vapnom u yamah chi koritah z metoyu zvilniti yih vid volosu j mizdri pidshkirnoyi klitkovini Volos vidalyali shtrihilem zaliznoyu lopatkoyu Dlya ochishennya shkir vid mizdri mizdryuvannya yih natyagali na kobilicyu derev yanij churbak i skrebli dvoruchnim nozhem strugom Potim shkiri promivali u vodi j zanuryuvali v rozchin dlya dublennya Dlya rozminannya shkiri chinbari vikoristovuvali pristrij m yalnicyu Vona skladalasya z obertovogo stovpa ukriplenogo v pidp yatniku derev yanoyi opori kolodi Na stovp nadivali derev yanij disk krug sporyadzhenij ruchkami krilami j otvorami U stovpi buv proriz rivchak kudi vkladali shkiru zatiskuvali yiyi do kruga palicyami z golovkami shpilyami z rogachikami vstavlyayuchi yih v otvori i pritiskuvali shkiru zverhu drugim krugom Desho vidminnoyu bula vichinka ovchini Oskilki dlya poshittya kozhuhiv sherstyanij pokriv shkiri zberigavsya ovchini obroblyali lishe z odnogo boku Pislya rozmochuvannya u vodi ovchinu roztyagali na p yilah i mizdryuvali yiyi skafoyu skahvoyu shkafoyu shkahvoyu shirokim nozhem vstavlenim vzdovzh u kraj derev yanoyi doshechki Skafa skladalasya z derev yanoyi ruchki kolodki leza shnafi i vushok na Galichini voni takozh nazivalisya antabkami dlya yih skriplennya mizh soboyu Potim shkiru znovu vimochuvali na cej raz u keleyi zhitnomu boroshni chi visivkah rozchinenih u pidsolenij vodi Dali yiyi visushuvali roztyagali pa p yilah i rozminali specialnim znaryaddyam klyuchem U guculiv klyuch mav taku budovu do derev yanogo rukiv ya kolodki pid kutom kripivsya vlasno klyuch yakij mav viglyad ploskogo gaka z dvoma rebrami Zovnishne rebro vistrya bulo gostrim a vnutrishnye ti lye tupim Vid kolodki donizu jshov zaliznij prut sho zakinchuvavsya korotkim lancyugom lancem na kinci jogo bulo stremeno stre mye Pid chas roboti chinbar vstavlyav nogu v stremeno pravoyu rukoyu trimav kolodku a livu mav na shkiri sho lezhala pid klyuchem Zavershalnim procesom bulo natirannya shkiri krejdoyu gipsom chi alebastrom j ostatochne ochishannya vid reshtkiv zhiru Gotovi ovchini mogli farbuvati U Seredni viki profesiya nabula populyarnist adzhe virobi zi shkiri buli majzhe u vsih mistyan Chinbar vigotovlyav ta remontuvav ne tilki shkiryani virobi ale j valizi sumki gamanci tosho U kulturiImena deyakih remisnikiv chinbariv zalishilisya v legendah Mikita Kozhum yaka Yan Usmoshvec Usmar Div takozhKushnirstvo Limarstvo Shkiryana promislovist Dublennya Mikita Kozhum yakaPrimitkiChinbar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chimbar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 h tt Za red B Grinchenka K 1907 1909 T 4 S 462 Garbar Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kozhum yaka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kozhom yaka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 h tt Za red B Grinchenka K 1907 1909 T 2 S 263 Mnec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Chinbarnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Garbarnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 P yila Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Shtrihil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kobilicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 M yalnicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Skahva Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Shkafa Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Klyuch Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dzherela ta literaturaVojnarovskij V Davnye chinbarstvo na teritoriyi Ukrayini za arheologichnimi danimi Avtoreferat dis kand ist nauk Lviv 2002 22 s Chinbarstvo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vid pottera do chinbarya zabuti profesiyiCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim