Гапочка Павло Микитович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гапочка.

Павло Микитович Гапочка (29 липня 1908(19080729), станція Куп'янськ-Сортувальна, тепер місто Харківської області — 22 травня 1970, місто Москва, тепер Російська Федерація) — український радянський партійний діяч, філософ, 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1940—1952 роках. Доктор філософських наук (з 1953), професор.

Гапочка Павло Микитович
Народився	16 (29) липня 1908 Куп'янськ, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	22 травня 1970(1970-05-22) (61 рік) Москва, СРСР
Національність	українець
Діяльність	науковець, державний діяч
Галузь	філософія
Alma mater	Інститут червоної професури
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Заклад	Російська академія державної служби
Нагороди
Поєднання особистих i громадських iнтересів при соціалізмi, Київ, 1948; Поєднання особистих i громадських iнтересів у колгоспах, Київ, 1948; Ликвидация противоположности между городом и деревней в СССР и пути преодоления существенного различия между ними. Москва, 1952 (Автореф. дисс.). Критика религиозной идеологии. Москва: Изд. ВПШ и АОН, 1961 (редактор); Борьба В. И. Ленина против «левого» оппортунизма и современность. Москва, 1968. Звання підполковник Нагороди орден Червоного Прапора (3.02.1943) медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Джерела Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991 [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] [1] газета «Правда» (Москва), 23.05.1970.