Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Шрібер (нім. Hans Schriber, пом. до 1 травня 1479) — швейцарський письменник, хроніст, земельний писар Зарнена, автор «Білої книги Зарнена» (нім. Weisses Buch von Sarnen), у якій вперше була записана легенда про Вільгельма Телля.
| Ганс Шрібер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 15 століття | |||
| Помер | 1 травня 1479 | |||
| Країна | Швейцарія | |||
| Діяльність | політик, історик | |||
| | ||||
Біографія
Родом з Енгельберга (кантон Обвальден), де, ймовірно, здобув освіту в місцевому [en]. Рік народження точно не встановлено, народився в родині місцевого бюргера Йоганна Шрібера та Анни Тені з Вольфеншіссена. Батько також був письменником і складав щорічник Вольфеншіссена. Брат Ганса, бенедиктинський священник Йост Шрібер, мав парафію в Кюснахті.
З 1434 по 1478 рік служив міським, а потім земельним писарем у ратуші Зарнена (кантон Обвальден). Добре знав римське право, перекладав латинські документи на німецьку мову. Обирався представником тагзатцунгу — швейцарських союзних зборів.
Як земельний писар востаннє згадується в документах міської громади Зарнена 6 липня 1478 року. Після 1 травня 1479 року згадується в документах як померлий.
Твори
Близько 1470 року почав складати «Білу книгу Зарнена» (нім. Weisses Buch von Sarnen) — рукописне зібрання швейцарських історичних документів і хронік, доповнених ним самим до 1474 року.
У першій своїй частині «Біла книга Зарнена» містить близько 350 сторінок копій важливих документів кантону Обвальден і договорів його з іншими центрами ранньої конфедерації починаючи з 1316 року. Друга частина з 25 сторінок, або 706 рядків, описує історію т. зв. «лісових кантонів» — Урі, Швіцу й Унтервальдену, їхню участь у національно-визвольних війнах проти Габсбургів, зокрема Старій Цюрихській війні. Поряд із реальними фактами описуються вигадані, включаючи міфічну клятву на Рютлі, нібито дану в 1307 році представниками кантонів. У 66 рядках другої частини містяться різні народні легенди, зокрема історія про подвиги знаменитого Вільгельма Телля (нім. Wilhelm Tell).
Як джерела Шрібер використовував кілька міських хронік, передусім «Бернську» [de] (1430), а також полемічний твір Цюрихського церковного письменника і богослова [de] «Діалог дворянина і простолюдина» (лат. De nobilitate et rusticitate dialogus).
«Біла книга Зарнена» була продовжена п'ятьма іншими авторами з 1481 по 1607 рік, але пізніше була втрачена. Увійшовши в обробленому вигляді до складу «Хроніки Швейцарської конфедерації» (1507) і «Швейцарської хроніки» Егідія Чуді (1534—1536), вона стала джерелом сюжету для класичної драми «Вільгельм Телль» (1804) Фрідріха Шиллера, який скористався виданою 1734 року в Базелі працею останнього.
Компільоване творіння непрофесійного історика Шрібера, який не володів прийомами критики джерел, тим не менш, значною мірою сформувало національну ідентичність Швейцарії, попри те, що його ім'я довгий час залишалося в забутті. У 1854 році воно випадково було виявлено на занедбаному горищі серед старих паперів державним архіваріусом з Цюриха [de]. І лише в 1928 році історик і архівіст з Нідвальдена Роберт Дюррер зміг довести, що автором її є саме Ганс Шрібер.
Сьогодні оригінальний рукопис «Білої книги Зарнена» зберігається в Державному архіві Обвальдену, факсимільну ж копію її можна побачити в Історичному музеї кантону Обвальден за адресою: Зарнен, Брюнігштрассе, 127.
Перше її видання, підготовлене швейцарським істориком [de], побачило світ 1857 року в Цюриху без зазначення імені автора. Того ж року її частково опублікував в Айнзідельні вищеназваний Маєр фон Кнонау, включивши в 13-й том альманаху «Любитель історії» Історичної асоціації Центральної Швейцарії. Факсимільне видання підготовлено було 1937 року в Люцерні Вільгельмом фон Голенштайном. Найбільш авторитетна наукова публікація була випущена 1984 року в Зарнені за редакцією історика [de].
Примітки
- Garovi A. Schriber, Hans [ 2019-05-12 у Wayback Machine.] // Historisches Lexikon der Schweiz. — Bd. 11. — Basel, 2012.
- CERL Thesaurus [ 2021-09-26 у Wayback Machine.] — Консорціум європейських наукових бібліотек.
- Garovi A. Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam // NZZ am Sonntag. — V. 6.
- Malm M. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Bd. 3. — Berlin; Boston, 2012. — Sp. 833.
- Weisses Buch von Sarnen [ 2021-09-27 у Wayback Machine.] // Obwalden im Herzen der Schweiz — überraschend einzigartig.
- Freiheitsheld Wilhelm Tell. Sage, Legende oder Mythos? [ 2019-05-18 у Wayback Machine.] // Schweizer Geschichte.
- Chronik im weissen Buch von Sarnen [ 2023-06-08 у Wayback Machine.] // Repertorium «Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters». — Bayerische Staats Bibliothek, 2012.
- Malm M. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Sp. 834.
Видання
- Die Chronik des Weissen Buches im Archiv Obwalden, herausgegeben von Georg von Wyss. — Zürich: Privatdruck, 1857.
- Die Chronik im weissen Buche zu Sarnen, herausgegeben von Gerold Meyer von Knonau // Der Geschichtsfreund. Mitteilungen des historischen Vereins der fünf Orte Luzern, Uri, Schwyz, Unterwalden und Zug. — Band 13. — Einsiedeln, 1857. — S. 66–86.
- Das Weisse Buch von Sarnen. Wortlaut und Übersetzung des Chroniktextes von Bruno Meyer. Herausgegeben vom Regierungsrat des Kantons Obwalden. — Sarnen: Staatsarchiv, 1984.
Бібліографія
- Angelo Garovi. Schriber, Hans // Historisches Lexikon der Schweiz. Akademie der Geistes- und Sozialwissenschaften. — Band 11. — Basel: Schwabe AG, 2012. — .
- Malm Mike. Die Chronik im Weißen Buch von Sarnen // Deutsches Literatur-Lexikon. Das Mittelalter. — Band 3: Reiseberichte und Geschichtsdichtung, hrsg. von Wolfgang Achnitz. — Berlin; Boston: de Gruyter, 2012. — Sp. 833—835. — .
- Angelo Garovi. Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam // NZZ am Sonntag. — Vom 6. — Januar 2013.
Посилання
- Das Weisse Buch von Sarnen, Vollständiges Digitalisat
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Shriber nim Hans Schriber pom do 1 travnya 1479 shvejcarskij pismennik hronist zemelnij pisar Zarnena avtor Biloyi knigi Zarnena nim Weisses Buch von Sarnen u yakij vpershe bula zapisana legenda pro Vilgelma Tellya Gans ShriberNarodivsya15 stolittyaPomer1 travnya 1479KrayinaShvejcariyaDiyalnistpolitik istorikArkush rukopisu Biloyi knigi Zarnena iz zapisom legendi pro Vilgelma TellyaBiografiyaRodom z Engelberga kanton Obvalden de jmovirno zdobuv osvitu v miscevomu en Rik narodzhennya tochno ne vstanovleno narodivsya v rodini miscevogo byurgera Joganna Shribera ta Anni Teni z Volfenshissena Batko takozh buv pismennikom i skladav shorichnik Volfenshissena Brat Gansa benediktinskij svyashennik Jost Shriber mav parafiyu v Kyusnahti Z 1434 po 1478 rik sluzhiv miskim a potim zemelnim pisarem u ratushi Zarnena kanton Obvalden Dobre znav rimske pravo perekladav latinski dokumenti na nimecku movu Obiravsya predstavnikom tagzatcungu shvejcarskih soyuznih zboriv Yak zemelnij pisar vostannye zgaduyetsya v dokumentah miskoyi gromadi Zarnena 6 lipnya 1478 roku Pislya 1 travnya 1479 roku zgaduyetsya v dokumentah yak pomerlij TvoriDokladnishe Bila kniga Zarnena Blizko 1470 roku pochav skladati Bilu knigu Zarnena nim Weisses Buch von Sarnen rukopisne zibrannya shvejcarskih istorichnih dokumentiv i hronik dopovnenih nim samim do 1474 roku U pershij svoyij chastini Bila kniga Zarnena mistit blizko 350 storinok kopij vazhlivih dokumentiv kantonu Obvalden i dogovoriv jogo z inshimi centrami rannoyi konfederaciyi pochinayuchi z 1316 roku Druga chastina z 25 storinok abo 706 ryadkiv opisuye istoriyu t zv lisovih kantoniv Uri Shvicu j Untervaldenu yihnyu uchast u nacionalno vizvolnih vijnah proti Gabsburgiv zokrema Starij Cyurihskij vijni Poryad iz realnimi faktami opisuyutsya vigadani vklyuchayuchi mifichnu klyatvu na Ryutli nibito danu v 1307 roci predstavnikami kantoniv U 66 ryadkah drugoyi chastini mistyatsya rizni narodni legendi zokrema istoriya pro podvigi znamenitogo Vilgelma Tellya nim Wilhelm Tell Yak dzherela Shriber vikoristovuvav kilka miskih hronik peredusim Bernsku de 1430 a takozh polemichnij tvir Cyurihskogo cerkovnogo pismennika i bogoslova de Dialog dvoryanina i prostolyudina lat De nobilitate et rusticitate dialogus Bila kniga Zarnena bula prodovzhena p yatma inshimi avtorami z 1481 po 1607 rik ale piznishe bula vtrachena Uvijshovshi v obroblenomu viglyadi do skladu Hroniki Shvejcarskoyi konfederaciyi 1507 i Shvejcarskoyi hroniki Egidiya Chudi 1534 1536 vona stala dzherelom syuzhetu dlya klasichnoyi drami Vilgelm Tell 1804 Fridriha Shillera yakij skoristavsya vidanoyu 1734 roku v Bazeli praceyu ostannogo Kompilovane tvorinnya neprofesijnogo istorika Shribera yakij ne volodiv prijomami kritiki dzherel tim ne mensh znachnoyu miroyu sformuvalo nacionalnu identichnist Shvejcariyi popri te sho jogo im ya dovgij chas zalishalosya v zabutti U 1854 roci vono vipadkovo bulo viyavleno na zanedbanomu gorishi sered starih paperiv derzhavnim arhivariusom z Cyuriha de I lishe v 1928 roci istorik i arhivist z Nidvaldena Robert Dyurrer zmig dovesti sho avtorom yiyi ye same Gans Shriber Sogodni originalnij rukopis Biloyi knigi Zarnena zberigayetsya v Derzhavnomu arhivi Obvaldenu faksimilnu zh kopiyu yiyi mozhna pobachiti v Istorichnomu muzeyi kantonu Obvalden za adresoyu Zarnen Bryunigshtrasse 127 Pershe yiyi vidannya pidgotovlene shvejcarskim istorikom de pobachilo svit 1857 roku v Cyurihu bez zaznachennya imeni avtora Togo zh roku yiyi chastkovo opublikuvav v Ajnzidelni vishenazvanij Mayer fon Knonau vklyuchivshi v 13 j tom almanahu Lyubitel istoriyi Istorichnoyi asociaciyi Centralnoyi Shvejcariyi Faksimilne vidannya pidgotovleno bulo 1937 roku v Lyucerni Vilgelmom fon Golenshtajnom Najbilsh avtoritetna naukova publikaciya bula vipushena 1984 roku v Zarneni za redakciyeyu istorika de PrimitkiGarovi A Schriber Hans 2019 05 12 u Wayback Machine Historisches Lexikon der Schweiz Bd 11 Basel 2012 CERL Thesaurus 2021 09 26 u Wayback Machine Konsorcium yevropejskih naukovih bibliotek Garovi A Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam NZZ am Sonntag V 6 Malm M Die Chronik im Weissen Buch von Sarnen Deutsches Literatur Lexikon Das Mittelalter Bd 3 Berlin Boston 2012 Sp 833 Weisses Buch von Sarnen 2021 09 27 u Wayback Machine Obwalden im Herzen der Schweiz uberraschend einzigartig Freiheitsheld Wilhelm Tell Sage Legende oder Mythos 2019 05 18 u Wayback Machine Schweizer Geschichte Chronik im weissen Buch von Sarnen 2023 06 08 u Wayback Machine Repertorium Geschichtsquellen des deutschen Mittelalters Bayerische Staats Bibliothek 2012 Malm M Die Chronik im Weissen Buch von Sarnen Deutsches Literatur Lexikon Das Mittelalter Sp 834 VidannyaDie Chronik des Weissen Buches im Archiv Obwalden herausgegeben von Georg von Wyss Zurich Privatdruck 1857 Die Chronik im weissen Buche zu Sarnen herausgegeben von Gerold Meyer von Knonau Der Geschichtsfreund Mitteilungen des historischen Vereins der funf Orte Luzern Uri Schwyz Unterwalden und Zug Band 13 Einsiedeln 1857 S 66 86 Das Weisse Buch von Sarnen Wortlaut und Ubersetzung des Chroniktextes von Bruno Meyer Herausgegeben vom Regierungsrat des Kantons Obwalden Sarnen Staatsarchiv 1984 BibliografiyaAngelo Garovi Schriber Hans Historisches Lexikon der Schweiz Akademie der Geistes und Sozialwissenschaften Band 11 Basel Schwabe AG 2012 ISBN 978 3 7965 1911 6 Malm Mike Die Chronik im Weissen Buch von Sarnen Deutsches Literatur Lexikon Das Mittelalter Band 3 Reiseberichte und Geschichtsdichtung hrsg von Wolfgang Achnitz Berlin Boston de Gruyter 2012 Sp 833 835 ISBN 978 3 598 44141 7 Angelo Garovi Wie die Schweiz zu ihrem Helden kam NZZ am Sonntag Vom 6 Januar 2013 PosilannyaDas Weisse Buch von Sarnen Vollstandiges Digitalisat