Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Егідій Чуді нім Aegidius Tschudi нар 5 лютого 1505 пом 28 лютого 1572 швейцарський державний діяч і історик видатний чле

Егідій Чуді

Егідій Чуді

Егідій Чуді (нім. Aegidius Tschudi; нар. 5 лютого 1505 — пом. 28 лютого 1572) — швейцарський державний діяч і історик, видатний член родини Чуді з Гларусу. Його найвідоміша робота — «Швейцарська хроніка» (), історія ранньої Швейцарської Конфедерації.

Егідій Чуді
image
Народився5 лютого 1505
Гларус[1]
Помер28 лютого 1572 (67 років) або 1572
Гларус[1]
КраїнаШвейцарія
Діяльністьісторик, картограф, політик
Знання мовлатина

Державний діяч і історик

Служивши своїй рідній землі на різних посадах, у 1558 році він став головним магістратом або ландаманом, а в 1559 році був зведений в дворянський стан імператором Фердинандом, до якого його відправили як посла.

Спочатку схильний до поміркованості, пізніше в житті Чуді ставав все більш відданим справі Контрреформації, проте він найбільш відомий як історик Швейцарської Конфедерації. Чуді зібрав матеріали для трьох великих робіт, які ніколи повністю не втратили своєї цінності, хоча його дослідження були значною мірою переглянуті. У 1538 році він видав свою книгу про Рецію, яку написав 1528 року, опубліковану латинською та німецькою мовами: De prisca ac vera Alpina Rhætia, або Die uralt warhafftig Alpisch Rhætia.

Публікації та вплив

Головні роботи Чуді були опубліковані лише довго після його смерті. Beschreibung Galliae Comatae з'явилася під редакцією Фріди Галлаті у 1758 році та переважно присвячена топографічному, історичному та антикварному опису давньої Гельвеції та Реції, причому остання частина є його ранньою роботою про Рецію, переглянутою та значно розширеною. Ця книга була практично задумана як вступ до його magnum opus, Chronicon Helveticum, частина якого (з 1001 по 1470 рік) була опублікована Й. Р. Ізеліном у двох величних фоліантах (1734—1736); решта складається лише з грубих матеріалів. Існують дві досить застарілі біографії Чуді — І. Фукса (2 томи, Санкт-Галлен, 1805) та К. Фогеля (Цюрих, 1856).

Чуді працював як з документами, так і з легендами, щоб зобразити давні швейцарські традиції захисту свободи, надаючи ролі не тільки Вільгельму Теллю, але й героїчному моменту заснування Конфедерації, коли Вернер Штауффахер, представляючи Швіц, Вальтер Фюрст з Урі та Арнольд фон Мельхталь з Унтервальдену зустрічаються на Рютлі, луці над Фірвальдштеттським озером і присягаються захищати швейцарську свободу. Впливовий текст Чуді датує цю подію 8 листопада 1307 року.

Критика

До другої половини XIX століття швейцарські історики здебільшого базували свої роботи на його дослідженнях та рукописах. Історична репутація Чуді постраждала після пізніших досліджень. Його твердження та документи, що стосуються римських часів і ранньої історії Гларуса та його власної родини, давно викликали підозри. Детальне вивчення довело, що він не лише стверджував, що скопіював римські написи, які ніколи не існували, і довільно виправляв інші, але й навмисно підробляв документи, щоб віднести походження своєї родини до X століття. Таким чином, він також повністю спотворив ранню історію Гларуса, яка є історією демократичної громади, а не (як він стверджував) вотчиною кількох аристократичних родин. Історичний авторитет Чуді таким чином низький, і жоден документ, надрукований або історична заява, зроблена ним, не можуть бути прийняті без ретельної перевірки та вивчення.

Для огляду цих відкриттів див. Георга фон Вісса в Jahrbuch Історичного товариства Гларуса (1895), т. xxx., в No. i (1894), Anzeiger f. schweizerische Geschichte, та в його Geschichte d. Historiographie in d. Schweiz (1895), стор. 196, 201, 202. Оригінальні статті Фогеліна (римські написи) з'явилися в томах xi., xiv. та xv. (1886—1890) Jahrbuch f. schweizer Geschichte, а стаття Шульте (Гларус) в томі xviii. (1893) того ж періодичного видання. Для захисту див. слабку брошуру, Schulte u. Tschudi (Кур, 1898), автор П. К. фон Планта.

Примітки

  1. Чуди Эгидий // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. image Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Coolidge, William Augustus Brevoort (1911). Tschudi s.v. Giles or Aegidius Tschudi . У Hugh Chisholm (ред.). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 27. Cambridge University Press. с. 349—350. (англ.)
  3. Rowan, Steven, review of Tschudi, Aegidius, Chronicon Helveticum, Historisch-kritische Ausgabe, Speculum, Vol. 52, No. 1. (Jan., 1977), pp. 174—175
  4. Zimmer, Oliver, «Competing Memories of the Nation: Liberal Historians and the Reconstruction of The Swiss Past 1870—1900, Past and Present», no. 168, Aug. 2000, p.203.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Egidij Chudi nim Aegidius Tschudi nar 5 lyutogo 1505 pom 28 lyutogo 1572 shvejcarskij derzhavnij diyach i istorik vidatnij chlen rodini Chudi z Glarusu Jogo najvidomisha robota Shvejcarska hronika istoriya rannoyi Shvejcarskoyi Konfederaciyi Egidij ChudiNarodivsya5 lyutogo 1505 Glarus 1 Pomer28 lyutogo 1572 67 rokiv abo 1572 Glarus 1 KrayinaShvejcariyaDiyalnististorik kartograf politikZnannya movlatina Mediafajli u VikishovishiDerzhavnij diyach i istorikSluzhivshi svoyij ridnij zemli na riznih posadah u 1558 roci vin stav golovnim magistratom abo landamanom a v 1559 roci buv zvedenij v dvoryanskij stan imperatorom Ferdinandom do yakogo jogo vidpravili yak posla Spochatku shilnij do pomirkovanosti piznishe v zhitti Chudi stavav vse bilsh viddanim spravi Kontrreformaciyi prote vin najbilsh vidomij yak istorik Shvejcarskoyi Konfederaciyi Chudi zibrav materiali dlya troh velikih robit yaki nikoli povnistyu ne vtratili svoyeyi cinnosti hocha jogo doslidzhennya buli znachnoyu miroyu pereglyanuti U 1538 roci vin vidav svoyu knigu pro Reciyu yaku napisav 1528 roku opublikovanu latinskoyu ta nimeckoyu movami De prisca ac vera Alpina Rhaetia abo Die uralt warhafftig Alpisch Rhaetia Publikaciyi ta vplivGolovni roboti Chudi buli opublikovani lishe dovgo pislya jogo smerti Beschreibung Galliae Comatae z yavilasya pid redakciyeyu Fridi Gallati u 1758 roci ta perevazhno prisvyachena topografichnomu istorichnomu ta antikvarnomu opisu davnoyi Gelveciyi ta Reciyi prichomu ostannya chastina ye jogo rannoyu robotoyu pro Reciyu pereglyanutoyu ta znachno rozshirenoyu Cya kniga bula praktichno zadumana yak vstup do jogo magnum opus Chronicon Helveticum chastina yakogo z 1001 po 1470 rik bula opublikovana J R Izelinom u dvoh velichnih foliantah 1734 1736 reshta skladayetsya lishe z grubih materialiv Isnuyut dvi dosit zastarili biografiyi Chudi I Fuksa 2 tomi Sankt Gallen 1805 ta K Fogelya Cyurih 1856 Chudi pracyuvav yak z dokumentami tak i z legendami shob zobraziti davni shvejcarski tradiciyi zahistu svobodi nadayuchi roli ne tilki Vilgelmu Tellyu ale j geroyichnomu momentu zasnuvannya Konfederaciyi koli Verner Shtauffaher predstavlyayuchi Shvic Valter Fyurst z Uri ta Arnold fon Melhtal z Untervaldenu zustrichayutsya na Ryutli luci nad Firvaldshtettskim ozerom i prisyagayutsya zahishati shvejcarsku svobodu Vplivovij tekst Chudi datuye cyu podiyu 8 listopada 1307 roku KritikaDo drugoyi polovini XIX stolittya shvejcarski istoriki zdebilshogo bazuvali svoyi roboti na jogo doslidzhennyah ta rukopisah Istorichna reputaciya Chudi postrazhdala pislya piznishih doslidzhen Jogo tverdzhennya ta dokumenti sho stosuyutsya rimskih chasiv i rannoyi istoriyi Glarusa ta jogo vlasnoyi rodini davno viklikali pidozri Detalne vivchennya dovelo sho vin ne lishe stverdzhuvav sho skopiyuvav rimski napisi yaki nikoli ne isnuvali i dovilno vipravlyav inshi ale j navmisno pidroblyav dokumenti shob vidnesti pohodzhennya svoyeyi rodini do X stolittya Takim chinom vin takozh povnistyu spotvoriv rannyu istoriyu Glarusa yaka ye istoriyeyu demokratichnoyi gromadi a ne yak vin stverdzhuvav votchinoyu kilkoh aristokratichnih rodin Istorichnij avtoritet Chudi takim chinom nizkij i zhoden dokument nadrukovanij abo istorichna zayava zroblena nim ne mozhut buti prijnyati bez retelnoyi perevirki ta vivchennya Dlya oglyadu cih vidkrittiv div Georga fon Vissa v Jahrbuch Istorichnogo tovaristva Glarusa 1895 t xxx v No i 1894 Anzeiger f schweizerische Geschichte ta v jogo Geschichte d Historiographie in d Schweiz 1895 stor 196 201 202 Originalni statti Fogelina rimski napisi z yavilisya v tomah xi xiv ta xv 1886 1890 Jahrbuch f schweizer Geschichte a stattya Shulte Glarus v tomi xviii 1893 togo zh periodichnogo vidannya Dlya zahistu div slabku broshuru Schulte u Tschudi Kur 1898 avtor P K fon Planta PrimitkiChudi Egidij Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Coolidge William Augustus Brevoort 1911 Tschudi s v Giles or Aegidius Tschudi U Hugh Chisholm red Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 27 Cambridge University Press s 349 350 angl Rowan Steven review of Tschudi Aegidius Chronicon Helveticum Historisch kritische Ausgabe Speculum Vol 52 No 1 Jan 1977 pp 174 175 Zimmer Oliver Competing Memories of the Nation Liberal Historians and the Reconstruction of The Swiss Past 1870 1900 Past and Present no 168 Aug 2000 p 203

Дата публікації:
Топ