Ганс Генріх Ландольт (5 грудня 1831 — 15 березня 1910) — швейцарський хімік, який відкрив реакцію йодного годинника. Він також є одним із засновників бази даних Ландольта-Бернштейна. Він перевірив закон збереження маси, який дав Лавуазьє.
Ганс Генріх Ландольт | |
---|---|
Народився | 5 грудня 1831[1][2][…] Цюрих, Швейцарія[1] |
Помер | 15 березня 1910[1][2][…](78 років) d, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецька імперія[1] |
Країна | Німецька імперія |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Галузь | хімія |
Заклад | Боннський університет, Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена і HU Berlin |
Членство | Прусська академія наук, Леопольдина, Петербурзька академія наук, Російська академія наук і d |
|
Біографія
Ландольт народився в Цюріху і в дев'ятнадцять років вступив до тамтешнього університету, щоб вивчати хімію і фізику. Він відвідував лекції Карла Якоба Льовіга і опублікував свою першу роботу про стибметил у «Schriften der Naturforschenden Gesellschaft» (Праці Товариства природничих наук). Потім він був призначений помічником Ловіга і пішов за ним у 1853 році до Бреслау. Того ж року він здобув ступінь доктора філософії з дисертацією «Ueber die Arsenäthyle» (Про етилові сполуки арсену), яка стала помітним внеском у закон хімічної валентності. Після захисту він поїхав до Берліна, щоб відвідати лекції Ейльгарда Мічерліха, Роуза, Йоганнеса Мюллера та Дюбуа. На той час у Берліні практично не існувало можливостей для експериментальних досліджень у галузі хімії, тому Ландольт поїхав до Гейдельберга до нещодавно заснованого інституту Роберта Бунзена. Недовго присвятивши себе електролітичному виробництву кальцію та літію, Ландольт почав дослідження газів, що вироблялися в пальнику Бунзена, який був побудований взимку 1854—1855 років.
У 1856 році Ландольт повернувся до Бреслау, де невдовзі до нього приєдналися Лотар Маєр і Фридрих Конрад Бейльштайн. Того ж року він став викладачем хімії на підставі своєї монографії «Chemische Vorgange in der Flamme der Leuchtgase» (Хімічні процеси в полум'ї освітлюючих газів). У 1857 році його покликали до Бонна, де він вивчав вплив атомного складу рідин, що містять вуглець, водень і кисень, на пропускання світла. Результати були опубліковані в 1862—1864 роках і були продовженням попередніх досліджень Джона Холла Гладстона. Пізніше у своєму житті він удосконалив роботу Герца (1887—1888) і продемонстрував, що світлові хвилі відрізняються від електричних хвиль лише довжиною хвилі, а в 1892 році він поширив свою ранню роботу на вимірювання молекулярної заломлення органічних речовин для радіохвиль.
У Бонні в 1859 році Ландольт одружився з Міллі Шалленберг, дочкою швейцарських батьків, які оселилися в Бонні. У 1869 році він був призначений керівником нещодавно заснованого технічного коледжу в Аахені, де за його планами був побудований хімічний інститут. Його робота там була пов'язана зі зв'язками між фізичними властивостями та хімічним складом. Зокрема, він використовував поляризоване світло та досліджував оптичне обертання різними хімікатами. У 1880 році прусське міністерство сільського господарства покликало його до нещодавно заснованого Сільськогосподарського коледжу в Берліні, де він залишався до 1891 року. Там він побудував нові лабораторії та співпрацював з Річардом Бернштейном у складанні «Physikalisch-chemischen Tabellen» (Фізико-хімічні таблиці). Їхнє третє видання було опубліковано в 1905 році за сприяння Вільгельма Меєрхоффера та щедрої фінансової підтримки Берлінської академії наук.
У 1882 році Ландольт став членом Берлінської академії. Приблизно в той час він провів видатні дослідження кінетики реакції йодного годинника між йодною кислотою та сульфітною кислотою. З 1891 року до виходу на пенсію в 1905 році він працював директором другого хімічного інституту Берлінського університету. Там він працював над трьома основними проблемами: (i) співвідношення між температурою плавлення та молекулярною масою, (ii) вплив кристалічності на оптичне обертання та (iii) зміна ваги під час хімічних реакцій. Негативний результат останніх експериментів був розцінений як точне експериментальне підтвердження законів збереження маси та енергії.
Праці
- Основні праці
Примітки
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116678070 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Otto N. Witt (1911). Obituary notices: Friedrich Konrad Beilstein, 1838–1906; Emil Erlenmeyer, 1825–1909; Rudolph Fittig, 1835–1910; Hans Heinrich Landolt, 1831–1910; Nikolai Alexandrovitsch Menschutkin, 1842–1907; Sir Walter Palmer, Bart., 1858–1910. J. Chem. Soc., Trans. 99: 1646—1668. doi:10.1039/CT9119901646.
- Ландольт, H. (1854). Ueber die Arsenäthyle [Про етилові сполуки миш'яку]. Archiv der Pharmazie (Німецька) . 128 (3): 313—319. doi:10.1002/ardp.18541280329. S2CID 221455331.
- Див.:
- Landolt, H. (1886). Ueber die Zeitdauer der Reaction zwischen Jodsäure und schwefliger Säure [Про тривалість реакції між йодною кислотою та сірчаною кислотою]. Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft (німецька) . 19: 1317—1365. doi:10.1002/cber.188601901293.
- Landolt, H. (1887). Ueber die Zeitdauer der Reaction zwischen Jodsäure und schwefliger Säure [Частина 2] [Про тривалість реакція між йодною кислотою та сірчаною кислотою]. Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft (German) . 20: 745—760. doi:10.1002/cber.188702001173.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Genrih Landolt 5 grudnya 1831 15 bereznya 1910 shvejcarskij himik yakij vidkriv reakciyu jodnogo godinnika Vin takozh ye odnim iz zasnovnikiv bazi danih Landolta Bernshtejna Vin pereviriv zakon zberezhennya masi yakij dav Lavuazye Gans Genrih LandoltNarodivsya5 grudnya 1831 1831 12 05 1 2 Cyurih Shvejcariya 1 Pomer15 bereznya 1910 1910 03 15 1 2 78 rokiv d Sharlottenburg Vilmersdorf Berlin Nimecka imperiya 1 Krayina Nimecka imperiyaDiyalnisthimik vikladach universitetuGaluzhimiyaZakladBonnskij universitet Rejnsko Vestfalskij tehnichnij universitet Aahena i HU BerlinChlenstvoPrusska akademiya nauk Leopoldina Peterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLandolt narodivsya v Cyurihu i v dev yatnadcyat rokiv vstupiv do tamteshnogo universitetu shob vivchati himiyu i fiziku Vin vidviduvav lekciyi Karla Yakoba Loviga i opublikuvav svoyu pershu robotu pro stibmetil u Schriften der Naturforschenden Gesellschaft Praci Tovaristva prirodnichih nauk Potim vin buv priznachenij pomichnikom Loviga i pishov za nim u 1853 roci do Breslau Togo zh roku vin zdobuv stupin doktora filosofiyi z disertaciyeyu Ueber die Arsenathyle Pro etilovi spoluki arsenu yaka stala pomitnim vneskom u zakon himichnoyi valentnosti Pislya zahistu vin poyihav do Berlina shob vidvidati lekciyi Ejlgarda Micherliha Rouza Jogannesa Myullera ta Dyubua Na toj chas u Berlini praktichno ne isnuvalo mozhlivostej dlya eksperimentalnih doslidzhen u galuzi himiyi tomu Landolt poyihav do Gejdelberga do neshodavno zasnovanogo institutu Roberta Bunzena Nedovgo prisvyativshi sebe elektrolitichnomu virobnictvu kalciyu ta litiyu Landolt pochav doslidzhennya gaziv sho viroblyalisya v palniku Bunzena yakij buv pobudovanij vzimku 1854 1855 rokiv U 1856 roci Landolt povernuvsya do Breslau de nevdovzi do nogo priyednalisya Lotar Mayer i Fridrih Konrad Bejlshtajn Togo zh roku vin stav vikladachem himiyi na pidstavi svoyeyi monografiyi Chemische Vorgange in der Flamme der Leuchtgase Himichni procesi v polum yi osvitlyuyuchih gaziv U 1857 roci jogo poklikali do Bonna de vin vivchav vpliv atomnogo skladu ridin sho mistyat vuglec voden i kisen na propuskannya svitla Rezultati buli opublikovani v 1862 1864 rokah i buli prodovzhennyam poperednih doslidzhen Dzhona Holla Gladstona Piznishe u svoyemu zhitti vin udoskonaliv robotu Gerca 1887 1888 i prodemonstruvav sho svitlovi hvili vidriznyayutsya vid elektrichnih hvil lishe dovzhinoyu hvili a v 1892 roci vin poshiriv svoyu rannyu robotu na vimiryuvannya molekulyarnoyi zalomlennya organichnih rechovin dlya radiohvil U Bonni v 1859 roci Landolt odruzhivsya z Milli Shallenberg dochkoyu shvejcarskih batkiv yaki oselilisya v Bonni U 1869 roci vin buv priznachenij kerivnikom neshodavno zasnovanogo tehnichnogo koledzhu v Aaheni de za jogo planami buv pobudovanij himichnij institut Jogo robota tam bula pov yazana zi zv yazkami mizh fizichnimi vlastivostyami ta himichnim skladom Zokrema vin vikoristovuvav polyarizovane svitlo ta doslidzhuvav optichne obertannya riznimi himikatami U 1880 roci prusske ministerstvo silskogo gospodarstva poklikalo jogo do neshodavno zasnovanogo Silskogospodarskogo koledzhu v Berlini de vin zalishavsya do 1891 roku Tam vin pobuduvav novi laboratoriyi ta spivpracyuvav z Richardom Bernshtejnom u skladanni Physikalisch chemischen Tabellen Fiziko himichni tablici Yihnye tretye vidannya bulo opublikovano v 1905 roci za spriyannya Vilgelma Meyerhoffera ta shedroyi finansovoyi pidtrimki Berlinskoyi akademiyi nauk source source source Reakciya jodnogo godinnika U 1882 roci Landolt stav chlenom Berlinskoyi akademiyi Priblizno v toj chas vin proviv vidatni doslidzhennya kinetiki reakciyi jodnogo godinnika mizh jodnoyu kislotoyu ta sulfitnoyu kislotoyu Z 1891 roku do vihodu na pensiyu v 1905 roci vin pracyuvav direktorom drugogo himichnogo institutu Berlinskogo universitetu Tam vin pracyuvav nad troma osnovnimi problemami i spivvidnoshennya mizh temperaturoyu plavlennya ta molekulyarnoyu masoyu ii vpliv kristalichnosti na optichne obertannya ta iii zmina vagi pid chas himichnih reakcij Negativnij rezultat ostannih eksperimentiv buv rozcinenij yak tochne eksperimentalne pidtverdzhennya zakoniv zberezhennya masi ta energiyi PraciOsnovni praciPrimitkiHistorische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Deutsche Nationalbibliothek Record 116678070 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Otto N Witt 1911 Obituary notices Friedrich Konrad Beilstein 1838 1906 Emil Erlenmeyer 1825 1909 Rudolph Fittig 1835 1910 Hans Heinrich Landolt 1831 1910 Nikolai Alexandrovitsch Menschutkin 1842 1907 Sir Walter Palmer Bart 1858 1910 J Chem Soc Trans 99 1646 1668 doi 10 1039 CT9119901646 Landolt H 1854 Ueber die Arsenathyle Pro etilovi spoluki mish yaku Archiv der Pharmazie Nimecka 128 3 313 319 doi 10 1002 ardp 18541280329 S2CID 221455331 Div Landolt H 1886 Ueber die Zeitdauer der Reaction zwischen Jodsaure und schwefliger Saure Pro trivalist reakciyi mizh jodnoyu kislotoyu ta sirchanoyu kislotoyu Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft nimecka 19 1317 1365 doi 10 1002 cber 188601901293 Landolt H 1887 Ueber die Zeitdauer der Reaction zwischen Jodsaure und schwefliger Saure Chastina 2 Pro trivalist reakciya mizh jodnoyu kislotoyu ta sirchanoyu kislotoyu Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft German 20 745 760 doi 10 1002 cber 188702001173